Событие, которое по праву можно считать одним из главных инфоповодов этого лета — создание Института права Киевского национального университета имени Тараса Шевченко (КНУ). 18 июня 2020 года решением Ученого совета КНУ юридический факультет был реорганизован в Институт права КНУ. Многих студентов, да и выпускников alma mater взволновали такие внутренние пертурбации — все-таки у факультета 185-летняя выдающаяся история. Общество поспешили успокоить: новая форма организации этого подразделения КНУ призвана улучшить качество оказываемых образовательных услуг, усовершенствовав кадровую политику и обеспечив симбиоз классического образования с новомодными трендами. Так ли это? О причинах реорганизации, новых вызовах, внутренних изменениях и ближайших планах созданного Института права КНУ мы говорили с его и.о. директора Еленой Орлюк. Интервью публикуется на языке оригинала.

— Що стало причиною реорганізації юридичного факультету КНУ? З якими викликами довелося зіштовхнутися на початку роботи?

— Усе почалося з того, що я провела зустрічі з колективами всіх кафедр, було проведено конференцію трудового колективу та сформовано нову Вчену раду факультету. Оскільки це повна реорганізація, нам потрібно було дотримуватися як освітнього, так і трудового законодавства. Ми проговорювали питання щодо реорганізації факультету і пошуку тих шляхів, які, з одного боку, можуть розв’язати наявні певні проблеми менеджменту та конфлікти психологічного характеру, міжособистісні конфлікти, а з іншого боку — виявити й усунути у своїй діяльності корупціогенні фактори, що в цілому негативно впливали на репутацію факультету. Головна суть реорганізації — аж ніяк не відкидання всього того хорошого, що було напрацьовано за нашу довгу славетну історію, а перехід до нових реалій, врахування нових трендів та практична підготовка конкурентоспроможного випускника, якого потребує ринок праці і який відповідатиме його вимогам. Маємо чітко поєднувати класичне базове навчання, яке дає можливість досить швидко на практиці переорієнтовуватися з одного напряму на інший, з останніми тенденціями, які наразі диктує ринок.

— Чи змінився кількісний та якісний склад кафедр і чисельність викладачів Інституту?

— Реорганізація зачепила половину кафедр: деякі з них лише уточнювали свої назви, деякі стикнулися з ситуацією впровадження нових дисциплін чи їх виключення. Наприклад, колишня кафедра адміністративного права вже має нову назву — кафедра адміністративного права і процесу: ми врахували складники та роль як матеріального, так і процесуального права. Окремо ми вивели низку дисциплін і створили кафедру службового та медичного права, оскільки хочемо і публічну службу, і медичне право розвивати як окремі напрями, що мають комплексний характер. Окрім цього, підвищено рівень інформаційного права, який додано як окремий напрям до кафедри інтелектуальної власності; переформатовано кафедри кримінального права та кримінології (шляхом долучення кримінально-правової політики), нотаріального та виконавчого процесу й адвокатури, куди доєднано за професійною сферою прокуратуру та судоустрій; з ліквідованої кафедри правосуддя виокремлено кафедри цивільного процесу і кримінального процесу та криміналістики, уточнено назву кафедри господарського права — тепер це кафедра господарського права і господарського процесу.

У нас не відбулося скорочення кадрів. Реорганізація жодним чином не вплинула на кількість штатних одиниць чи на їх навантаження, однак відбувся певний перерозподіл викладачів і дисциплін між кафедрами.

— Чи не заважатимуть внутрішні зміни й пертурбації проведенню якісної вступної кампанії та навчанню?

— Я пояснювала нашим студентам, що реорганізація не потягне за собою негативних наслідків щодо їх навчання. У тому форматі, в якому вони зараз навчаються, жодних негативних змін не буде. Водночас можливість реалізації нових освітніх пропозицій, зокрема поширення міждисциплінарних програм, — той тренд, який ми вважаємо плюсом для наших вступників. Серед іншого ми дивимося в бік корпоративного, медичного, інформаційного, ІТ-права, публічної служби — всього того, що зараз стрімко розвивається, і не обмежуємося лише виокремленими галузями.

— Що конкретно плануєте змінити в магістерських програмах і чи відбуватиметься їх «перезавантаження»?

— Декілька магістерських програм уже вийшли на стадію впровадження в магістерські плани. Наразі ми проговорюємо формування міждисциплінарних програм, це питання стратегічного розвитку. Запуск інших таких програм очікуємо незабаром, після проходження всіх необхідних стандартних процедур, встановлених університетом. Мені надзвичайно приємно, що наші викладачі активно відгукнулися на введення таких програм, бо в нас справді є успішні приклади і позитивний досвід. Ми хочемо показати, що Інститут розуміється на сучасних тенденціях і готовий відповідати на ті виклики, які перед ним стоять. Насправді це дуже глобальне питання: яким чином відповісти на потреби ринку, що дуже швидко змінюється? Юрист — це така професія, яка, з одного боку, досить консервативна, а з іншого — зовсім нестабільна. У цілому ми можемо говорити про те, що виключно юридичних знань юристу вже може бути недостатньо і він має розумітися на специфіці галузі, яку обслуговує, застосовуючи при цьому міждисциплінарний підхід.

— Через спалах коронавірусу університет був змушений перейти на дистанційний формат роботи. Чи будуть студенти восени мати уніфіковану систему, за якою проходитимуть заняття, здійснюватиметься контроль і загалом відбуватиметься навчальний процес?

— Справді, попереднього семестру викладачі активно використовували можливості програм відеоконференцій, які давали змогу вести лекції та практичні заняття в інтерактивному режимі. Наразі в КНУ презентовано чергову частину програми «Електронного університету», а саме «Університет у смартфоні» — платформу, в якій викладачі мають можливість якісно забезпечувати навчальний процес: наповнювати навчальними матеріалами, вести роботу з журналами та розкладом, прозоро виставляти оцінки. Я не впевнена, що у вересні ця система запрацює на 100 %, але за наступний рік ми будемо намагатися максимально її наситити, подивитися на можливі технічні проблеми, але головне — забезпечити студенту можливість застосовувати формат змішаної освіти. На прикладі наших помилок із минулого семестру ми будемо намагатися рухатися в прогресивному напрямку, студент не має постраждати. Ми також проговорюємо запровадження чіткої системи контролю як за роботою викладача, так і за успішністю студентів, оскільки вважаємо права та обов’язки всіх учасників освітнього процесу обопільними.

«Наши выпускники должны быть образованными и иметь высокий уровень правовой культуры — это те идеи, на которых строится Институт права КНУ», — уверена Елена ОРЛЮК

— Чи буде Інститут використовувати західний досвід запровадження системи вільного вибору дисциплін студентами?

— Однозначно. Частково цей підхід уже працює, починаючи з другого курсу навчання, а також у магістратурі. Однак цей тренд має розвиватися. У нас є пул викладачів, які вже давно на цьому наголошували, бо мають досвід навчання в західних університетах. Маю зазначити, що, звісно, досить важко в такому класичному університеті, як наш, повністю перейти швидко на цю форму: існують певні традиції, досвід, опір, бюрократія, але в цілому ми точно орієнтовані на подальше впровадження вільного вибору дисциплін студентами. Ми маємо можливість це зробити, причому ще з першого курсу. Тому це лише питання часу. Певною мірою перспективи вільного вибору студентів було враховано в процесі реорганізації кафедр Інституту права.

— Чи матимуть змогу юристи-практики долучитися до процесу викладання в Інституті?

— У нас уже давно використовується формат сумісництва та «погодинки», яка дає змогу практикуючим юристам працювати з окремим спецкурсом. Він буває різним — на семестр чи на рік, у нас такий досвід є. Однак хтось із юристів може собі дозволити приходити раз на тиждень, хтось — ні. У такому разі ми будемо дуже зацікавлені у форматі проведення гостьових лекцій.

— Які найближчі перспективи чекають на Інститут уже в новій «ері» становлення?

— Найближчі — це забезпечення прозорої вступної кампанії. Це завдання й виклик, які ми дуже добре розуміємо й готуємося. Ми також розуміємо потребу забезпечити прозорі умови студентського життя, наприклад, поселення в гуртожитках. В університету зараз реалізується багато ініціатив, серед них — електронний кабінет вступника, також ми очікуємо цього року електронне поселення в гуртожитки. Нам потрібен той технічний інструментарій, який дасть змогу прибрати всі корупціогенні фактори. Відновити репутацію — одне з тих складних, важливих і наскрізних завдань, що стоїть перед нами разом із підвищенням якості надання освітніх послуг.

Наприклад, університет удосконалює свій підхід до викладання іноземних мов — їх мають викладати протягом усіх чотирьох років бакалавратури та обов’язково під час опанування магістерських програм. Дуже багато уваги приділятиметься практичній компоненті. У цьому сенсі для нас надзвичайно важливою є співпраця з професійними юридичними асоціаціями, з органами влади, з якими ведуться перемовини та найближчим часом відбудеться підписання меморандумів про співпрацю. Так, нещодавно ми підписали Меморандум про співпрацю Інституту права з Вищою радою правосуддя, яка очікує наших студентів-випускників і для практики, і для подальшого працевлаштування. Інститут планує істотно збільшити кількість практичних кейсів, які будуть розглядатися під час навчання, — на цій ниві маємо вже позитивний досвід. Плануємо розвивати програми подвійного дипломування з іноземними вишами, академічну мобільність. Продовжимо і розвиватимемо роботу pro bono та юридичних клінік.

Одним із важливих векторів діяльності буде й підготовка наших студентів до участі в moot court, яка до цього реалізовувалася переважно на ініціативу окремих викладачів і кафедр. Плануємо розвивати формат гостьових лекцій, враховуючи велику кількість охочих, зокрема іноземних професорів та фахових спеціалістів. Продовжиться робота студентських клубів за напрямами, надалі — спеціалізованих центрів з аудиторною можливістю, літніх шкіл із різних галузей права. У цілому комунікація зі студентством, студентським самоврядуванням буде набагато тіснішою. І викладачі, і студенти мають співпрацювати етично, в рамках вимог академічної доброчесності, дотримуючись високого рівня професійних взаємовідносин, що базуються на довірі.

Ми справді хочемо популяризувати юриспруденцію. Наші випускники повинні бути освіченими і мати відповідний високий рівень правової культури для забезпечення здорового, зокрема й соціального, мікроклімату в Україні. Це ті ідеї, на яких повинен розбудовуватися Інститут права і в яких він зацікавлений. Мені приємно, що наш колектив підтримує цей тренд і хоче над цим працювати.

Бесіду вела Альона СТУЛІНА, «Юридическая практика»