Генеральный партнер 2020 года

Издательство ЮРИДИЧЕСКАЯ ПРАКТИКА

Професія життя

Рубрика Персона
«Адвокат — це не професія, це спосіб життя!» — Ірина Бігунець, адвокат адвокатського бюро «Василика В.В.»

Робота адвоката дуже часто по­в’язана із вкрай складними життєвими обставинами, в яких опиняється клієнт. Найчастіше це стосується роботи адвокатів у кримінальних справах. Про те, як важливо не забрати останню надію на справедливість у людини, розповіла адвокат Адвокатського бюро «Василика В.В.» Ірина Бігунець.

Ірино, чим для вас є адвокатура?

— Йдучи своїм професійним шляхом від помічника адвоката до адвоката в Адвокатському бюро «Василика В.В.», відчула, що адвокатура — це не тільки професія, а й життєве призначення. Дуже потужний емоційний заряд отримуєш, коли усвідомлюєш, що ти — важлива частина системи правосуддя. Майже завжди захисник самотужки протистоїть усій системі органів внутрішніх справ і прокуратури, а нерідко й суду, який «за звичкою» підіграє державним органам.

У своїй практиці я займаюся захистом клієнтів у кримінальних справах, і найперше, що треба зрозуміти, що ти — воїн-захисник. Іноді — поодинокий воїн. Саме таке самосприйняття мені передав мій наставник — керуючий Адвокатського бюро «Василика В.В.», а наразі заступник міністра юстиції Віталій Василик.

Справжній адвокат повинен розуміти, що він не свої справи вирішує. Адвокат відповідає за долю людини. Головне завдання — захистити. Тому треба бути внутрішньо запрограмованим на досягнення інтересів свого довірителя. В адвокатському колі це називається домінантність інтересів клієнта. Якщо адвокат не розуміє цього, йому ліпше припинити практику.

Власне, пріоритет інтересу клієнта — етичний стандарт адвокатської професії.

— Так, але не всі колеги про це пам’ятають. Так, ми отримуємо за роботу гроші, і не можемо працювати безкоштовно або за безцінь надавати правову допомогу. Проте недоречно й інше, коли адвокати ­з кримінального права роблять чистий бізнес на людському горі, не замислюючись про наслідки і кінцевий результат. У своїй повсякденній діяльності, на жаль, мені нерідко доводилося зустрічати також і непрофесійність та халатність адвокатів із системи безоплатної правової допомоги, які часто співпрацюють із слідством. На моє переконання, таким особам не місце в адвокатурі.

Фактично існує цілий бізнес у сфері кримінальних проваджень, коли адвокати (на жаль, за статусом ми повинні їх так називати, розраховуючи на критичність ситуації, особливо, коли людина під вартою, обіцяють усе «вирішити» й оголошують чималі суми клієнту чи його близьким людям. Звісно, члени сім’ї підозрюваного чи обвинуваченого, перебуваючи в безвихідній ситуації, думають, що лише гроші врятують їхнього родича, шукають, знаходить ці кошти, віддають останнє, а результат очевидний із самого початку: людина продовжує перебувати під вартою, а з них знову вимагають нові й нові суми. Зрештою, якщо стає сил та розуміння, клієнти йдуть від такого адвоката, і вже знесилені і без фінансових ресурсів звертаються, зокрема, до нас, волаючи про допомогу. Дуже складно допомогти, коли справу запущено, коли втрачено час та можливості, але наше адвокатське бюро розвиває практику на противагу ось таким кримінальним псевдоадвокатам!

Етичну проблему адвокатів сформулював дуже чітко Федір Достоєвський у «Щоденнику письменника»: «Мені здається, що уникнути фальші та зберегти чесність і совість адвокатові так само важко, загалом кажучи, як і будь-якій людині досягти райського стану…».

Будь-які взаємини адвоката з клієнтом починаються з довіри. Чи важко входити в довіру до клієнта?

— У кожного адвоката — свій професійний шлях. Здається, що це моя доля, бо до мене часто люди потрапляють у дуже складній ситуації: задавнені проблеми, обтяжливі обставини, програні суди, складні психологічні стосунки тощо. Інколи клієнти приходять просто у стані відчаю, дивляться на мене, як на рятівника. Часто вже важко чимось зарадити. Проте коли вдається виправити чи поліпшити ситуацію, відчуваєш приємну гордість. Досить частими є випадки, коли клієнти приходять просто поговорити. Їм потрібна увага. Я намагаюся знаходити час на те, щоб вислухати людину. Насправді кожному потрібна щирість.

Чи бувають у вас справи, які закінчуються не так, як планувалося?

— Такі справи є у кожного адвоката. Жодна людина не може постійно лише вигравати. Я щиро вболіваю за кожну справу і роблю все, аби досягнути найкращого результату, навіть якщо бачу, що мій клієнт програє. Тут є різні методи позиційної боротьби, у кожного адвоката вони свої. Часто навіть безнадійні з першого погляду справи вдається витягнути до виграшу або до поліпшення правового стану клієнта. Буває і навпаки, проста на перший погляд справа завершується поразкою. Я досі не навчилась спокійно програвати в суді і дуже болісно переживаю поразки, багато днів обдумую, прокручую ситуацію, шукаю виходи, аналізую, що зробила не так. Це непросто, але таке наше професійне життя.

Шкода, що клієнти рідко розуміють суть роботи адвоката.

Ви згадували про колег з безоплатної допомоги. Як ви ставитеся до системи та «безоплатних» адвокатів?

— Я не хочу оцінювати колег. Проте вважаю, що існуюча система неефективна взагалі. По-перше, йдеться про якість захисту осіб, які звернулися до адвокатів Координаційного центру з надання правової допомоги. Для адвоката такі справи є примусовими, він не обирає клієнта, тож дуже велике питання: чи адвокати системи БПД діють в інтересах клієнта, чи в інтересах держави, на боці якої також виступають слідство та прокуратура.

У моїй практиці була значна кількість випадків, коли адвокати системи БПД пропонували клієнтам визнати свою провину, йти назустріч слідству, навіть коли особа мала виграшну позицію, і все це лише для того, аби спростити собі свою роботу.

Можете навести приклади?

— Наприклад, у травні цього року за ініціативою однієї з політичних партій відбулося захоплення підприємства «Вінницький консервний завод». За захистом під час затримання 54 охоронців до мене звернулася охоронна фірма, яка надавала свої послуги зазначеному підприємству. Затримання відбувалося вночі, і кожному з 54 підозрюваних осіб було викликано адвоката з системи БПД. Приїхавши до відділку поліції, я виявила, що замість того, щоб розібратися в ситуації, виправити її правовим шляхом, надати пояснення, адвокати чим швидше підписували всі потрібні слідству документи і роз’їхалися по домівках.

Або інша справа, в якій я захищаю одного з фігурантів, стосується вона вбивства керівника компанії «Капарол» Павла Зможного. Якщо пригадуєте, про це писали новини: 17 вересня було затримано сімох ймовірних фігурантів за версією слідства. Шістьох із них захищали адвокати за договором, а в інтере­сах одного­ підозрюваного діяв адвокат від безоплатної правової допомоги, який не прибув навіть на вручення підозри. Ухвалами Києво-Святошинського районного суду Київської області чотирьом особам було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, двом узагалі не задовольнили клопотання сторони обвинувачення, а підозрюваного, якого захищав адвокат від БПД, відправили під варту.

Адвокат від безоплатної правової допомоги — це, дуже часто, неефективність у захисті та процесуальна фігура у кримінальному процесі, яка покликана служити державним органам, а не інтересам клієнта.

Але ж держава повинна якимось чином забезпечувати право на адвоката навіть малозабезпеченим або тим особам, які з інших причин не мають змоги найняти адвоката?

— Так, і тому сьогодні критично потрібна реформа системи БПД, адже щодня заручниками неефективної системи правової допомоги за рахунок держави стають сотні українців. З одного боку, виходить, що право є, але воно дуже номінальне. Тому я підтримую ініціативу Національної асоціації адвокатів України, профільний комітет якої готує законопроєкт щодо повної реорганізації системи БПД. Розроблений законопроєкт передбачає, що адміністрування системи має перейти до органів адвокатського самоврядування та під повний його контроль. Окрім того, на мою думку, за кожне зловживання адвокатами з БПД своїми повноваженнями із захисту клієнтів має бути передбачена сувора дисциплінарна відповідальність, адже йдеться про долю людей, які стали заручниками обставин і чиї права повністю залежали від такого адвоката. Тобто, ми можемо говорити про ситуацію безпорадного стану, а це, як відомо, за Кримінальним кодексом є обтяжуючою обставиною.

Окрім того, Міністерство юстиції України, також має своє бачення у реформуванні БПД, а саме — під час конференції, темою якої стала безоплатна правова допомога як інструмент соціальної справедливості, заступник міністра юстиції Валерія Коломієць наголосила, що Міністерство юстиції зацікавлене у розвитку незалежної системи БПД. Зокрема, через створення профільної наглядової ради.

Дуже добре, що сьогодні є готовність до діалогу влади і професійного середовища задля вирішення цього соціально важливого правового питання.

Бесіду вела Ірина ГОНЧАР, «Український адвокат»

Поделиться

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Подписывайтесь на «Юридическую практику» в Facebook, Telegram, Linkedin и YouTube.

0 Comments
Встроенные отзывы
Посмотреть все комментарии
Slider

Содержание

Історія адвокатури

Марки й візитівки

Від редактора

Сприяти правосуддю

Дивіться!

Звабливий, Поганий, Злий

Дозвілля

Жіноча справа

Думки в голос

Архіви на загадку

Конспект

Цивільний прогрес

Новини

Вища юридична освіта має взяти курс на формування навичок

Розіграно «Кубок голови Ради адвокатів Київської області 2019 року»

КСУ визнав допустимим скасування адвокатської монополії

Право юросіб на самопредставництво розширять

Адвокати звернуться до ДБР на захист Олександра Погорілого

Скасування адвокатської монополії. Що далі?

Змінам законодавства про адвокатуру має передувати дискусія з професією

Змінено порядок оплати послуг адвокатів БВПД

Персона

Професія життя

Репортаж

Best Legal: знання для визнання

Енергія розвитку

Теорія і практика

Звільнення заручники

У фокусі

Друга змінна

Читайте!

По той бік прав людини. На захист свобод

Школа майстерності

Банкрутство по-новому

Другие новости

PRAVO.UA

0
Оставить комментарийx
()
x

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: