Понад шість тисяч адвокатів так чи інакше залучені до співпраці з центрами безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД), а отримати вторинну правову допомогу можуть цього року понад 26 млн українських громадян.  Про управління системою, її місію та взаємодію з адвокатами розповів директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк.

Пане Олексію, зараз триває черговий конкурс з відбору адвокатів, які хочуть надавати допомогу в рамках системи БПД. Це означає, що частина тих, хто вже пройшли конкурси, співпрацювати не хочуть?

— Періодичне проведення конкурсів з добору адвокатів — вимога закону. Перш за все ми зобов’язані надавати адвокатам, які долучились до професії або просто виявили бажання співпрацювати з системою, таку можливість. По-друге, справді, адвокати, які пройшли відбір раніше, з часом беруть меншу кількість справ у рамках БПД, хоча коло наших послуг постійно розширюється законодавцем. Тому ми повинні подбати про те, щоб мати достатній запас адвокатів, які можуть надавати БПД.

Загалом український законодавець передбачив конкурсний добір (який ми максимально спростили і обмежили тільки перевіркою готовності виконувати соціальну місію та розуміння функціонування системи) для залучення адвокатів до системи БПД, щоб виконати мінімальні гарантії щодо доступу до правової допомоги малозабезпечених. В інших країнах це забезпечується через систему pro bono — для іменитих адвокатів є справою честі вести кілька таких справ на рік, інакше він не матиме шансу отримати контракт з хорошим клієнтом.

Українські компанії, особливо ті, що обслуговують іноземний бізнес, також приділяють увагу роботі pro bono.

— Це добра справа, але говорити про наявність такої традиції ми поки не можемо. Щоб стимулювати адвокатів залучатися до такої роботи, ми створили біржу pro bono, на яку передаємо ті справи, якісну правову допомогу в яких не можуть надати окремі адвокати, через надзвичайну складність справи. Наприклад, справи щодо медичних послуг або з інших сфер, судової практики захисту прав у яких немає.

Крім того, наразі ми працюємо спільно з юридичною клінікою Київського національного університету імені Тараса Шевченка, яка є ще однією точкою доступу населення до правової допомоги. Це комплексний проект, який охоплює й освітній, і соціальний аспект. З одного боку, громадяни, які не можуть отримати БПД, мають доступ до правової допомоги, з іншого — студенти навчаються застосовувати свої знання на практиці, фактично здобувають перший досвід роботи, і ми взагалі рухаємося до того, щоб вони могли бути повноцінними помічниками адвокатів.

Значна кількість осіб з низьким доходом не мають високої правової культури, тому вони не завжди готові захищати свої права.

— Цим українські громадяни відрізняються від громадян розвинених держав. Немає культури цінування своїх прав, їх обстоювання. З цього починається чимало проблем, бо замість того, щоб захистити себе від порушення на початковому етапі, до адвоката звертаються, коли вже на це порушення начіплявся цілий ланцюг проблем, що виникли внаслідок застосування неправових інструментів.

Власне тому серед наших цінностей — правопросвітницька діяльність, яка є одним із пріоритетів: донесення до громадян інформації про їхні права, про способи їх захисту.

Ми прагнемо до того, щоб люди в Україні використовували правові інструменти для вирішення життєвих питань: щоб ніхто не боявся вимагати дотримання своїх прав, ким би вони не порушувалися.

Яким чином система може допомогти мені у ситуації, коли якесь моє право порушується?

— Держава зараз забезпечила безоплатну первинну допомогу кожному. Ви можете зателефонувати на наш єдиний номер контакт-центру 0-800-213-103 або отримати інформацію про найближчий Центр БПД чи бюро (а це 96 місцевих центрів та 433 бюро по всій країні), до якого можете звернутися, або ж отримати консультацію.

Контакт-центр має два офіси. У Чернівцях — де приймаються і опрацьовуються дзвінки, та в Сумах — де фактично аналізується інформація і звідки надаються консультації онлайн.

Ми сповідуємо ідеологію, що саме так треба діяти: правовими методами, проконсультувавшись з адвокатом або спеціалістом з відповідного питання. Але наразі результати опитувань свідчать про те, що люди більше довіряють знайомому-сусіду в правових питаннях, аніж адвокатам. Ми ж хочемо довести, що це неефективно, особливо коли є доступна правова допомога.

Ви зазначили, що безоплатна правова допомога може бути для кожного. Поясніть, про що йдеться?

— Так, ідеться про первинну допомогу, тобто фактично доступ до інформації про права і способи їх захисту. Це консультація, яку можна отримати у центрі, бюро, за телефоном або з інформаційних стендів, які ми наразі намагаємося розмістити в усіх державних і комунальних установах, де люди так чи інакше можуть зіткнутися з порушенням чи, точніше, недотриманням своїх прав: від комунальних служб і лікарень до поліційних відділків та судів.

Хто здійснює консультаційну підтримку громадян, які звертаються до контакт-центру, адвокати?

— Ні. Адвокати через систему надають вторинну правову допомогу. У системі, окрім адвокатів, працюють 1 500 штатних юристів, які, власне, і забезпечують виконання зобов’язань держави щодо доступу громадян до первинної правової допомоги.

Кошти на утримання цих юристів йдуть з фонду на оплату праці адвокатів?

— Це різні бюджетні рахунки, і нам принципово важливо, щоб усі фахівці — і штатні юристи, і адвокати — отримували гідну винагороду за свою працю. Цього року у зв’язку з підвищенням соціальних стандартів та ставки гонорарів фактично треба передбачити вчетверо більше коштів на гонорари адвокатам.

Але, на жаль, поки що уряд не йде нам назустріч і не визначає наші статті видатків захищеними. Тому фінансування не стабільне, а залежить від загального наповнен-
ня бюджету. У січні, як відомо, надходження найменші, а тому ми не маємо достатньо коштів. Головне, що на кінець року ми закриваємо повністю або майже повністю оплату всіх звітів адвокатів.

Немає жодного умислу в тому, щоб адвокат чекав. Навпаки, ми постійно намагаємося спростити звітність та її подачу. Завершилося досудове слідство — звіт — оплата. Є затримки, але вони пов’язані або з несвоєчасною подачею звіту, або з несвоєчасним фінансуванням з бюджету.

Законодавець постійно розширює коло осіб або коло питань, з яких можна отримати вторинну правову допомогу за рахунок бюджету, але не передбачає для цього достатніх коштів. Ми ж не можемо з цих підстав відмовляти людям у їхньому праві (було б дивно, якби система, створена для захисту прав, їх порушувала б). При цьому не встановлюються адекватні фільтри доступу до правової допомоги, наприклад за майновим цензом. А останнє підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати взагалі означає, що за показником сукупного доходу БПД можуть отримувати приблизно 26 млн громадян, це більше половини населення України.

Помітний діалог, і нібито немає конфронтації між адвокатами й системою. Хоча й залишаються питання, які викликають дискусії. Щодо оцінки якості, наприклад, рівномірності розподілу доручень.

— Конфронтації не може бути. Адже система працює завдяки адвокатам, тому ми з повагою ставимося до них. У нас спільна мета, а тому ми ефективно співпрацюємо.

Усі надумані страхи вдалося розвіяти, ризики втручання мінімізувати. Чинну систему оцінювання якості взагалі розробляли адвокати, а тому там мінімізовано ризики втручання. Адвокатська таємниця залишається захищеною. Ті звіти, що подаються адвокатами до центрів, містять інформацію, яка і так була відома, коли видавалося доручення, і додатково відмітки про кількість складених документів, вчинених дій і результат.

Якщо виявлені якісь втручання чи зловживання, ми відкриті до діалогу. Ви згадали про розподіл справ — він не може бути рівномірним, але він здійснюється автоматизовано. Нерідко нам справді доводиться шукати адвоката, і ми звертаємося до тих, хто охоче виїздить на будь-яку справу, але це буває лише після того, як черговий чи визначений автоматично, не прийняв доручення. У тих регіонах, де були зловживання з боку керівників центрів, ми провели розслідування і порушників звільнено.

Мабуть, чи не єдина професійна претензія до адвокатів з БПД від колег — робота за призначенням на окрему процесуальну дію…

— Сьогодні ця вимога передбачена статтею 53 КПК України, і, якщо суддя або прокурор викликає адвоката на окрему дію, центр не може не направити адвоката на такий виклик. Загалом Правила професійної етики прямо передбачають порядок дій адвокатів, у разі якщо у справі вже є адвокат. Якщо його дотримуватися — жодних конфліктів не буде. Адвокати повинні узгоджувати позиції і діяти в інтересах свого спільного клієнта. Є норми про відповідальність адвокатів, і, як на мене, їх норм достатньо, щоб дати відповіді на будь-які закиди, які ми чуємо на адресу системи БПД.

Бесіду вела Ірина ГОНЧАР, «Український адвокат»