Польське законодавство, що стосується зниження пенсійного віку суддів Верховного суду, суперечить законодавству ЄС — такого висновку дійшов Суд Європейського Союзу (Суд ЄС) у справі за позовом Європейської комісії проти Польщі. Предметом оскарження стали зміни до польського закону про Верховний суд, якими, зокрема, було відправлено у відставку ряд суддів найвищої судової інстанції та розширено «кадрові» повноваження президента Республіки Польща. Відповідні норми, на думку представників інституцій ЄС, підривають принципи незалежності суддів.

Суть змін

3 квітня 2018 року набув чинності новий Закон Республіки Польща «Про Верховний суд Республіки Польща» (Закон), відповідно до якого пенсійний вік для суддів Верховного суду був знижений до 65 років. Раніше граничний вік перебування на посаді судді становив 70 років. Новий віковий ліміт застосовувався з дати набуття чинності цим Законом. Також було встановлено, що судді Верховного суду можуть продовжувати активну судову службу після досягнення 65-річного віку, але це залежить від подання заяви, в якій зазначається бажання відповідного судді продовжувати виконувати свої обов’язки, а також свідоцтво про те, що стан здоров’я дозволяє йому продовжувати працювати. Така заява має бути схвалена президентом Республіки Польща. Причому при прийнятті рішення про продовження строку перебування на посаді суддів Верховного суду президент Республіки Польща не пов’язаний жодними критеріями, і це рішення не підлягає жодній формі судового перегляду.

Судді Верховного суду Республіки Польща, які досягли 65-річного віку до набуття чинності цим Законом або щонайменше до 3 липня 2018 року, повинні були звільнитися 4 липня 2018 року, якщо вони не подали відповідну заяву. Що стосується суддів Верховного суду, які досягли 65 років у період з 4 липня 2018 року до 3 квітня 2019 року, то вони повинні вийти на пенсію 3 квітня 2019 року, якщо не подадуть відповідну заяву і довідку. Застосування нових норм призвело до звільнення значної кількості суддів Верховного суду Республіки Польща, включаючи його голову та двох голів палат. Цей факт, разом із збільшенням кількості суддів Верховного суду з 93-х до 120 осіб, створив більш ніж 44 вакансії у Верховному суді.

У рамках тимчасових забезпечувальних заходів Суд ЄС зобов’язав Польщу «призупинити застосування положень національного законодавства, що стосуються зниження пенсійного віку для суддів Верховного суду Республіки Польща» та «вжити всіх необхідних заходів для забезпечення того, щоб судді Верховного суду, на яких поширюються вищезазначені положення, могли обіймати ту саму посаду, використовуючи той самий статус, ті самі права та умови праці, які вони мали до 3 квітня 2018 року, тобто до набуття чинності законом про Верховний суд». Причому ці вимоги мали застосовуватись з ретроактивною дією до суддів Верховного суду, які вже були звільнені. У листопаді 2018 року в Польщі були прийняті «компромісні» зміни до законодавства, якими скасовано деякі пункти розкритикованої ЄС реформи. Проте розгляд скарги Єврокомісії було продовжено з огляду на важливість питання незалежності суддів у правовому порядку ЄС.

Трактування незалежності

Суд ЄС у своєму рішенні акцентував увагу на тому, що незалежність суддів від будь–якого зовнішнього втручання чи суттєвого тиску вимагає певних гарантій, що є належними для захисту осіб, які мають завдання вирішувати спір, включаючи гарантію від усунення з посади. «Принцип непорушності вимагає, зокрема, щоб судді могли залишатися на посаді за умови, що вони не досягли обов’язкового пенсійного віку або до закінчення терміну їх повноважень, якщо їх мандат призначений на визначений строк. Хоча цей принцип не є абсолютним, з нього не може бути винятків, якщо вони не будуть гарантовані законними та переконливими підставами з урахуванням принципу пропорційності» — сказано в рішенні Суду ЄС. У цьому випадку застосування норми про зниження пенсійного віку до суддів, які вже працювали у Верховному суді, призвело до того, що вони передчасно припинили виконувати свої судові повноваження. Така ситуація могла би бути прийнятною лише у тому разі, якщо вона обґрунтована законною метою, є пропорційною з огляду на цю мету і не викликає обґрунтованих сумнівів щодо незалежності відповідного суду від зовнішніх чинників.

Суд ЄС відкинув аргумент Польщі про те, що рішення про зниження пенсійного віку суддів Верховного суду до 65 років було прийняте з метою стандартизації цього віку із загальним пенсійним віком, що застосовується до всіх працівників у Польщі, а також поліпшення вікового балансу в суді. До уваги, зокрема, було взято ту обставину, що реалізація нового механізму дозволяла президенту Республіки Польща на дискреційній основі прийняти рішення про продовження скороченого таким чином строку, протягом якого суддя виконуватиме свої обов’язки і той факт, що цей захід стосувався майже третини членів Верховного суду, включаючи його голову. Окрім сумнівів у реальній меті реформи, Суд ЄС визнав, що вжиті заходи не були ані адекватними, ані пропорційними навіть заявленій меті. Суд ЄС дійшов висновку, що застосування норми про зниження пенсійного віку суддів Верховного суду до чинних суддів не було виправданою законною метою та підриває принцип незмінності суддів — важливий елемент їх незалежності.

Крім того, Суд ЄС зазначив, що гарантії незалежності та неупередженості судів вимагають, щоб відповідний орган здійснював свої функції повністю автономно, захищаючись від зовнішніх втручань або тиску, здатного погіршити незалежне судження його членів та вплинути на їхні рішення, з урахуванням об’єктивності та відсутності будь-якого інтересу до результатів провадження. У зв’язку з цим було зауважено, що умови та правила, передбачені польським законом про Верховний суд, щодо потенційного виходу за межі нормального пенсійного віку, протягом якого суддя Верховного суду здійснює свою діяльність, не відповідають таким вимогам. Продовження терміну повноважень суддів рішенням президента Республіки Польща Суд ЄС назвав дискреційним, оскільки його прийняття не регулюється жодним об’єктивним і перевіреним критерієм, мотиви теж не потрібно зазначати. Крім того, це рішення не може бути оскаржене в судовому порядку. Відповідно, Суд ЄС дійшов висновку, що подібна практика може викликати розумні сумніви, серед іншого, у свідомості людей щодо незалежності суддів та їхнього нейтралітету. При цьому наголошується, що наділення президента Польщі повноваженнями щодо продовження терміну повноважень суддів, які досягли 65-річного віку, саме по собі не може свідчити про порушення принципу незалежності. Проте важливо забезпечити, щоб умови та детальні процедурні правила, що регулюють прийняття таких рішень, унеможливлювали виникнення будь-яких сумнівів, а судді були захищені від потенційних спокус піддатися зовнішньому втручанню чи тиску, який може поставити під загрозу їхню незалежність. «Ці процесуальні правила мають, зокрема, бути такими, що унеможливлюють не лише будь-який прямий вплив у формі інструкцій, а й види впливу, які є більш опосередкованими і які можуть вплинути на рішення відповідних суддів» — вважає Суд ЄС.

Олексій НАСАДЮК

«Судовий вісник»