Середовище фінансистів тривалий час тримало руку на пульсі подій світу фінансів, і неспроста. 30 червня 2021 року було прийнято довгоочікуваний Закон України «Про платіжні послуги» (Закон), який, за винятком деяких положень, починає діяти від 1 серпня 2022 року.

Наразі відомо, що згідно з документом в Україні буде визначено дев’ять категорій надавачів платіжних послуг. Окрім цього, з’являться нові учасники ринку — установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, надавачі послуги з надання відомостей з рахунків, платіжні установи. Буде представлено дев’ять платіжних послуг, із яких дві — нефінансові (послуга з ініціювання платіжної операції та послуга з надання відомостей з рахунків). Анонсується, що небанківські надавачі платіжних послуг (платіжні установи, установи електронних грошей, поштові оператори та деякі інші) зможуть відкривати платіжні рахунки, випускати платіжні картки та електронні гроші. Водночас від небанківських фінансових установ не будуть вимагати участі в платіжних системах для здійснення переказу.

На думку Анастасії Жебель, юриста ЮФ AVELLUM, прийняття нового Закону України «Про платіжні послуги» було довгоочікуваною подією в професійній спільноті.

Серед найбільш очікуваних змін можна виділити розширення повноважень небанківських надавачів платіжних послуг. Так, після початку дії нового Закону та, звісно, після отримання відповідної ліцензії від Національного банку України (НБУ) вони зможуть відкривати своїм клієнтам спеціальні платіжні рахунки, які будуть використовувати для здійснення платіжних операцій. З можливістю відкривати рахунки тісно пов’язаний дозвіл небанківським учасникам ринку надавати кредити своїм клієнтам для здійснення платежів. Тож ринок кредитування стане ще доступнішим, а отже, і більш конкурентним, що має позитивно вплинути на вартість споживчого кредитування для клієнтів. Також пані Жебель звернула увагу, що нові нефінансові платіжні послуги можуть дати змогу з’явитися новим гравцям на ринку. До надавачів таких послуг застосовуватимуться більш ліберальні вимоги, і замість отримання ліцензії їм необхідно буде лише зареєструватися в Реєстрі платіжної інфраструктури. Надавачі цих нефінансових платіжних послуг зможуть працювати вже після початку дії нового Закону у 2022 році, однак для провадження своєї діяльності їм необхідно буде укладати окремі договори з банками та іншими надавачами платіжних послуг. Проте від початку застосування в Україні вимог щодо відкритого банкінгу робота таких компаній стане більш ефективною.

Анастасія Жебель підкреслила, що запровадження законодавчих механізмів для функціонування відкритого банкінгу — ще одне з нововведень Закону, яке може суттєво вплинути на ринок платіжних послуг в Україні. Основна ідея полягає в тому, що всі належним чином уповноважені учасники ринку платіжних послуг матимуть доступ до банківських сервісів в режимі реального часу. Такий загальний доступ має сприяти розвитку конкуренції та підвищенню швидкості надання платіжних послуг. Однак створення відповідної взаємодії між учасниками можливе лише за умови розробки єдиних технологічних стандартів відкритих прикладних програмних інтерфейсів (API). Початок функціонування відкритого банкінгу заплановано на 2025 рік.

Отже, окрім осучаснення українського законодавства, впевнена юрист, новий Закон закладає механізми розвитку конкуренції на ринку платіжних послуг. А конкуренція, як відомо, — двигун прогресу і генератор позитивних змін для кінцевих споживачів таких послуг.

Схвальна оцінка акта дає надію на рух України в напрямку інновацій та переосмислення парадигми ринку. Коли це відбудеться і як, а також що саме очікувати від застосування Закону в практичному ключі, прогнозують експерти спеціально для «Юридичної практики».

Альона СТУЛІНА «Юридична практика»

КОМЕНТАРІ

Ольга КАРПОВА, старший юрист ETERNA LAW

Новий етап розвитку ринку платіжних послуг

Необхідність законодавчої ініціативи обумовлено умовами Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом із метою наближення чинного законодавства України до законодавства ЄС, зокрема Директиви (ЄС) 2015/2366 та Директиви 2009/110/ЄС. Серед основних новел Закону можна відзначити такі:

1. Сформовано правову підставу для інтеграції платіжної системи України з платіжною системою ЄС.
2. Запроваджено дев’ять видів платіжних послуг, що призведе до збільшення кількості учасників ринку, а саме небанківських установ та fintech-компаній.
3. Запроваджено концепцію відкритого банкінгу — практики, яка надає стороннім постачальникам послуг доступ до фінансових даних клієнтів від банків та небанківських фінансових установ за допомогою прикладного програмного інтерфейсу (API). Такий доступ може бути використано для порівняння рахунків та історії трансакцій клієнта, агрегування даних для створення маркетингових профілів, розробки нових фінансових продуктів та інструментів управління фінансами; від також дає змогу пов’язувати банківські рахунки з мобільними застосунками.
4. Надано можливість відкривати та вести рахунки клієнтів, здійснювати емісію електронних платіжних засобів (пластикових карток) та емісію електронних грошей небанківським фінансовим установам. Проте такі установи не зможуть використовувати ці рахунки для залучення депозитів, нарахування відсотків на залишок на рахунку, і кошти на рахунку не будуть захищені гарантіями Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
5. Створено правову можливість для Національного банку України здійснювати випуск цифрових грошей (електрон­ної форми гривні).
6. В Україні запрацює система миттєвих платежів (обробка платежу протягом операційного дня замість трьох, як було раніше).

Указані зміни мають розпочати новий етап розвитку ринку платіжних послуг, збільшити кількість fintech-компаній та небанківських установ. Це спричинить посилення конкуренції, що, своєю чергою, сприятиме покращенню якості надання послуг та слугуватиме поштовхом для розробки нових інноваційних рішень.

Наталія СЕЛЯКОВА, партнер МЮФ Dentons

Пом’якшення правил гри

Диджиталізація сфери фінансових послуг насамперед вплинула на ринок платіжних послуг, що призвело до потреби оновлення законодавчого підґрунтя. Законом розширюється перелік надавачів платіжних послуг та пом’якшуються правила виходу таких гравців на ринок. Це має стимулювати появу на ньому нових учасників. Відповідно до Закону низка небанківських установ здобудуть право на підставі ліцензії на надання платіжних послуг давати кредити користувачам на строк до 12 місяців. Законом визначено засади створення та діяльності регуляторної платформи НБУ для тестування інноваційних послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку (Sandbox). Це може дати змогу fintech-компаніям протестувати нові продукти та сервіси, щодо яких існує регуляторна невизначеність. Відповідно до Закону такий тестовий режим не повинен тривати довше ніж 2 роки. Після завершення строку тестування учасник Sandbox матиме право продовжувати надання протестованих послуг за умови проходження процедури авторизації та дотримання вимог законодавства. З іншого боку, на вимогу НБУ учасник Sandbox буде зобов’язаний припинити надання/використання послуг, технологій та інструментів, що проходили тестування. Тож є певний ризик/невизначеність щодо тестування у Sandbox для учасників. Завдяки змінам, запровадженим Законом, коло продуктів і послуг, що надаються на ринку, має значно розширитись, послуги будуть більш зручними та доступними. Банкам слід очікувати серйозної конкуренції, зокрема на роздрібному ринку.

Важливим залишається питання безпеки, надійності відповідних послуг і захисту прав споживачів. На кошти користувачів, що перебувають на платіжних рахунках, відкритих у надавачів платіжних послуг, не поширюються гарантії, встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Також на небанківських надавачів платіжних послуг не поширюються вимоги законодавства щодо банківської таємниці, водночас запроваджується концепція таємниці надавача платіжних послуг.

У цілому Закон має позитивно вплинути на подальший розвиток платіжного сектору України за умови забезпечення ефективної імплементації та нагляду.Більш виважено

Від початку дії змін, передбачених Законом № 1422-IX, було прийнято близько 60 ухвал про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування, водночас майже 70 % таких ухвал стосувалися кримінальних проваджень щодо злочинів проти громадської безпеки та основ національної безпеки, що, своєю чергою, є позитивним зрушенням у розслідуванні цієї категорії злочинів.

А проте, хоч би якою благою була ціль, що реалізовується відповідним законом, вона не виправдовує того інструментарію, яким тепер наділено орган досудового розслідування.

На мою думку, відповідні зміни призводять до порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також положень конвенції в частині недопустимості дискримінації людини і громадянина, що згодом може призвести до ухвалення рішень проти України Європейським судом з прав людини.

Законодавству України в цій частині були необхідні зміни, однак вони мають бути більш виваженими та прийнятими з урахування гарантій дотримання прав підо­зрюваних у кримінальному провадженні.