10 квітня 2013 року

До Полтавського окружного
адміністративного суду

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КТМ»
12345, м. Кременчук Полтавської області, вул. Свободи, 5
номер засобу зв’язку: (05366) 74-74-74
адреса електронної пошти: _____________

Відповідач: Кременчуцька державна податкова інспекція Полтавської області ДПС
54321, м. Кременчук Полтавської області,
пров. Кріпосний, 8
номер засобу зв’язку: невідомий
адреса електронної пошти: невідома
суддя Малишко П.В.
справа № 123/456/13-а

ПОЯСНЕННЯ

з приводу відсутності підстав для закриття провадження у справі

Вважаємо клопотання Відповідача щодо закриття провадження у справі таким, що не підлягає задоволенню у зв’язку з відсутністю підстав для такого закриття, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України.

Варто зазначити, що закриття провадження у справі з вищезазначеної підстави було б можливим, якби подана як обґрунтування Відповідачем постанова Вищого адміністративного суду України у справі справді була судовим рішенням з того самого спору.

Необхідно відзначити, що спір може бути визнаний «тим самим» винятково за наявності трьох обов’язкових ознак, що мають бути однаковими:

— сторони у справі;

— підстави позовних вимог у справі;

— предмет позовних вимог у справі.

Наведене підтверджується, окрім іншого, системним тлумаченням положень КАС України, які визначають підстави для:

1) повернення позовної заяви (пункт 5 частини 3 статті 108 КАС України);

2) відмови у відкритті провадження у справі (пункт 2 частини 1 статті 109 КАС України);

3) залишення позовної заяви без розгляду (пункт 3 частини 1 статті 155 КАС України).

Усі вищенаведені статті дають підстави для зазначених повернення, відмови або залишення без розгляду винятково за наявності рішення в іншій справі або іншої справи, в яких співпадають: а) сторони, б) предмет, в) підстави.

Очевидно, що підстави для закриття провадження у справі, визначені пунктом 4 частини 1 статті 157 КАС України, є аналогічними підставам для:

1) повернення позовної заяви (пункт 5 частини 3 статті 108 КАС України);

2) відмови у відкритті провадження у справі (пункт 2 частини 1 статті 109 КАС України);

3) залишення позовної заяви без розгляду (пункт 3 частини 1 статті 155 КАС України).

Зазначене підтверджується, окрім іншого, позиціями авторських колективів науково-практичних коментарів до КАС України за рецензією заступника голови Вищого адміністративного суду України Цуркана М.І. на стор. 615 (Київ: Юстініан, 2009. — 976 с.) та за загальною редакцією голови Вищого адміністративного суду України Темкіжева І.Х. на стор. 408 та 401 (Київ: Юрінком Інтер, 2012. — 720 с.).

В обох вищеназваних коментарях зазначається, що закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 157 КАС України можливе винятково у випадку наявності постанови або ухвали суду, винесеної у такому самому спорі, тобто у спорі між тими ж сторонами, з такими ж самими підставами (обґрунтуванням вимог) і предметом (конкретними вимогами).

Отже, оскільки підстави для позовних вимог у справі № 123/456/13-а (а саме: факт наявності балансу Позивача, в якому зазначено розмір балансової вартості відчужених за мировою угодою приміщень, який дорівнює вартості таких приміщень, наведеній у названій угоді) є зовсім іншими, аніж підстави позовних вимог у справі № 2а-66610/10/0102, як при її первинному розгляді, так і при її перегляді за нововиявленими обставинами, не надавалося жодної оцінки реальному розміру балансової вартості відчужуваних приміщень на момент їхнього відчуження, а також фінансовому звіту Позивача на 30 вересня 2010 року, який не подавався до матеріалів справи та не оцінювався і не досліджувався судами.

Враховуючи вказане, прошу не закривати провадження в справі № 123/456/13-а на підставі пункту 4 частини 1 статті 157 КАС України у зв’язку з відсутністю підстав для цього.

Представник ТОВ «КТМ»
за довіреністю
(примірник довіреності в матеріалах справи) А.І. Лотоцький

---

Комментарий эксперта

Андрей ЕВСТИГНЕЕВ
адвокат, к.ю.н., партнер АО «Адвокатская контора «Васылык и Евстигнеев»

Описанная ситуация довольно нетипична для случаев рассмотрения налоговых споров. Ее особенность — в факте, что при первичном обжаловании налогового уведомления-решения (НУР) истец не подавал и, соответственно, суд не рассматривал и не анализировал важное доказательство по делу — баланс, который сам по себе является достаточным доказательством для удовлетворения иска. Причина такой неподачи — банальная недоработка бухгалтерии истца, в архивах которой и затерялся баланс.

Учитывая специальный 1095-дневный срок обжалования НУР, определенный пунктом 56.18 Налогового кодекса Украины, истец, проиграв дело в первый раз, повторно подал иск с аналогичными требованиями, но указав в нем абсолютно новые основания — наличие баланса.

Представитель налоговой в суде просил суд закрыть производство по делу на основании пункта 4 части 1 статьи 157 Кодекса административного судопроизводства (КАС) Украины — в связи с наличием вступившего в силу решения суда «по тому же спору между теми же сторонами». Тут-то суд и принялся разбираться, что означает словосочетание «тот же спор».

К сожалению, однозначного ответа на указанный вопрос КАС Украины не содержит. Обошла вниманием данную проблематику и судебная практика.

Поэтому для подтверждения своей позиции истцу пришлось прибегнуть к студенческой, на первый взгляд, но в данном случае единственно возможной уловке — сослаться на комментарии к КАС Украины авторства авторитетных практиков в сфере административного судопроизводства.

Не поверите, но соответствующая аргументация на суд подействовала. Другое дело, что законодателю желательно было бы в пункте 4 части 1 статьи 157 КАС Украины слова «тот же спор» заменить на «спор с такими же предметом и основаниями».