Цього року оподаткування доходів, зокрема прибутків від комерційної діяльності, виходить на якісно новий рівень. Після тривалих дискусій, поправок і вичитувань, зрештою, був підписаний главою держави та набув чинності Закон Україні «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (Закон № 466). Закон, попри таку гучну назву, сам виявився неідеальним, проте законодавці стрімко взялися за роботу над помилками, і ще за якийсь місяць відкоригували всі проблемні місця. Тож очевидно, що платити податки всі ми будемо по-новому. А як саме — спробуємо розібратися.

Перша хвиля

Одразу за днем опублікування набули чинності так звані технічні поправки — зміни, спрямовані на приведення Податкового кодексу (ПК) України у відповідність до законодавства, яке було прийняте значно пізніше. Наприклад, відсилання до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» замінені на відсилання до Кодексу України про процедури банкрутства. Усунені неузгодженості, викликані черговою реформою податкової та митної служб, уточнено терміни та порядок введення в дію місцевих податків і/або зборів і подібні поправки.

Також одразу актуальними стали і більш важливі для платника податків зміни. Так, за підправленими положеннями статті 17 ПК України платник податків уже може подавати декларацію та інші документи в паперовій формі у разі виникнення технічних проблем у роботі електронного кабінету. Одночасно контролюючі органи отримали право одержувати безоплатно в установленому порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності, і їх посадових осіб, платників податків інформацію, документи і матеріали, що стосуються обліку й адміністрування мита, акцизного збору, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкових, митних та іншого законодавства стягуються у зв’язку з ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони, або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони. Більше того, в новій редакції викладено статтю 41 ПК України, яка уточнює багато питань щодо самих контро­люючих органів, їх функцій, прав та обов’язків.

Змінено правила і порядок надання податкових консультацій і подачі податкових декларацій. Також рекомендуємо звірити норми на випадок незгоди із сумою донарахованого контролюючими органами податку — правила, процедури і терміни, передбачені статтею 56 ПК України, дещо змінені.

Набули чинності і поправки до статті 39 ПК України, що регулює питання трансфертного ціноутворення (ТЦУ). Тому платникам податків, які працюють з нерезидентами, треба вже скоригувати свої дії і звітність за контрольованими операціями. Поки відстрочка до 2021 року передбачена для норм щодо порядку запиту надання ­інформації по ТЦУ контролюючим органам, у тому числі додатково, а також щодо створення та оформлення майстер-файлу. Інші новації цієї статті вже в силі.

Друга хвиля

З 1 липня актуальними для платників податків стали норми щодо комунікації з податковими органами, прийняття на облік нерезидентів, які діють через відокремлені підрозділи, та оподаткування отриманих ними доходів. У зв’язку з цим резиденти, включно із самозайнятими особами, при здійсненні будь-якої виплати на користь нерезидента повинні будуть утримувати податок з доходів на підставі підпункту 141.4.1 (за ставкою 15 %) та перераховувати його до бюджету. Такий обов’язок не виникає, якщо нерезиденти отримують дохід через постійне представництво.

Також резиденти (крім «спрощенців» четвертої групи) повин­ні утримувати 15 % податку з нерезидентів при виплаті доходів, передбачених абзацами 4–6 підпункту 14.1.49, в сумі, що перевищує ту, яка відповідає принципу «витягнутої руки», або дивідендів і прирівняних до них доходів. Цей податок повинен бути сплачений за нерезидента до граничної дати подання звіту за контрольованими операціями за відповідний звітний період. Таким чином, адвокати можуть виявитися суб’єктами ТЦУ.

Нова хвиля

Проте найбільше новацій стануть актуальними саме з 1 січня 2021 року (чи не вперше в історії України — про них відомо більше, ніж за пів року до наступного податкового періоду). І з цього часу застосовуватимуться нові штрафи, порядок їх нарахування та сплати. Суттєві зміни передбачено і у процедурах притягнення до відповідальності за податкові порушення (статті 109–116 ПК України викладені у нових редакціях, а норми статті 112 Кодексу щодо звільнення від відповідальності — розширені).

Зокрема, до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення може бути притягнута особа виключно за умови наявності вини в її діянні. Тобто коли буде встановлено, що особа мала реальну можливість дотриматися правил і норм, але не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. При цьому вжиті заходи вважаються за замовчуванням достатніми і розумними, якщо контро­люючий орган не доведе, що платник податків діяв нерозумно, недобросовісно і без необхідної обережності. Порядок доведення при цьому визначається процесуальним законом, а всі сумніви тлумачаться на користь платника податків.

Підставами для звільнення від відповідальності вважатимуться:

— закінчення строків давності застосування штрафів;

— вчинення дій відповідно до індивідуальної податкової консультації або узагальнюючої податкової консультації, або висновком об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду про застосування норми права, навіть якщо від нього згодом відступили;

— дія згідно з правовими виснов­ками Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, навіть якщо вони потім були змінені Великою Палатою Верховного Суду;

— вчинення порушення внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів, а також з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування державних коштів, установи — учасника платіжної системи, есквайра, оператора поштового зв’язку;

— порушення внаслідок технічної та/або методологічної помилки або технічного збою в роботі елект­ронного кабінету;

— самостійне виправлення платником податків в установленому порядку помилок у раніше поданих деклараціях і розрахунках за умови сплати самостійно ­донарахованих зобов’язань та фінансових санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 ПК України;

— вчинення порушення внас­лідок обставин непереборної сили (форс-мажору);

— дії згідно із консультацією з питань практичного застосування окремих норм законодавства, з питань митної справи, узагальнюючої консультації, якщо вони потім були скасовані;

— дії відповідно до попереднього рішення митного органу, якщо таке рішення було відкликане в подальшому, тощо.

Додатково введена стаття 1121, якою передбачено обставини, що пом’якшують відповідальність за порушення податкового законодавства. Такими можуть бути:

— вчинення порушення під впливом загрози, примусу або особою, що перебуває у матеріальній або службовій залежності;

— вчинення діяння при збігу тяжких особистих або сімейних обставин;

— самостійне повідомлення про допущене правопорушення.

Тим, хто працює з нерезидентами або здійснює діяльність за кордоном, доречно нагадати, що з січня 2021 року в податкову площину вводиться новий суб’єкт — контро­льована іноземна компанія (КІК), статусу якої присвячено окрему статтю 392. Резиденти КІК в Україні будуть зобов’язані подавати звітність про наявність і доходи своїх компаній, однак при цьому бізнес, який діє у цивілізованій юрисдикції, буде звільнений від коригувань по КІК і сплати податків.

Зауважимо, що на 2021–2022 роки встановлюються більш лояльні вимоги з оподаткування КІК, а також встановлено, що за порушення, допущені в цей період, не застосовуються штрафи і кримінальна відповідальність.

У той же час юристам треба звернути увагу, що відповідальність контролюючого органу перед платником податків за порушення до 2021 року застосовується за нормами, що діяли на момент порушення. Точно так само за старими правилами будуть завершуватися перевірки, розпочаті у цьому році, і проходити оскарження їх результатів.

Краще від кращого

Звісно, до нових правил бізнес готується. Так само як і податкові юристи. Багато хто зосередився на пошуку колізій, прогалин і ризиків зловживань з боку контролюючих органів. Інші висловлювали побоювання щодо термінів і строгості законодавчих новацій навіть у тих випадках, коли це не потрібно. Наприклад, якщо говорити про ті ж КІК, то щоб такі компанії, які звільнені від сплати податків в Україні, подавали спрощену податкову звітність з чітко визначеними показниками, які податкові органи можуть запитувати. Адже одна з голов­них побоювань бізнесу в Україні — не податки, а ризики витоку інформації з податкових органів або несумлінне її використання самими податківцями.

Зрештою, це був той випадок, коли влада бізнес почула, і вже 14 липня ц.р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету і спрощення роботи фізичних осіб — підприємців» (законопроєкт № 2524).

Ним передбачено поліпшення електронної взаємодії з податковим органом, зокрема, що копії податкових повідомлень-рішень та інші документи, які податковий орган надсилає платнику податків, будуть також відображатися в електронному кабінеті. Там повинні зберігатися і дані про суму та дату узгодження грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом.

Також запроваджено автоматичну реєстрацію в електронному кабінеті отриманих документів від платника податків. Встановлено обов’язок податкової відповідати на запити платників податків, які подали заяву про бажання отримувати документи через електрон­ний кабінет. Крім того, скасовано вимогу подавати заяву на приєднання до договору про визнання електрон­них документів після реєстрації або поновлення ключів кваліфікованого електронного підпису.

До того ж скасовано вимогу обов’язкової реєстрації книги обліку доходів і книги обліку доходів і вит­рат, а також обов’язок ведення книги обліку доходів для ФОП 1 і 2 групи «спрощенців» і 3 групи, які не є платниками ПДВ. Такий платник податків за власним бажанням може вести книгу обліку доходів у паперовому або електронному вигляді. Відповідальність у вигляді штрафів за неведення або помилки в книзі доходів настає лише тоді, коли такий платник повідомив про бажання вести книгу обліку доходів.

А от, що цікаво, поправки, які передбачали відстрочку застосування положень про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії до 2022 року (перший рік подачі декларації — 2023, за діяльність у 2022 році), була відхилена парламентом. Так що ці правила все ж будуть актуальними вже з 1 січня 2021 року (перша подача — у 2022 році).