В очікуванні зимових свят увесь світ підбиває підсумки, готує подарунки та сповільнює шалений ритм робочих процесів. Проте не адвокати, які спеціалізуються на захисті у кримінальних провадженнях, адже вони мають підтримувати концентрацію на справах у режимі 24/7. Чи означає це, що адвокати не можуть мати приватного життя? Як готуються до зустрічі Нового року та які побажання загадують під ялинку адвокати у кримінальних справах, розповіла чарівна леді, чуйна мати, ділова жінка і просто адвокат для особистостей Тетяна Охрімчук.

Тетяно, недавно ти змінила свій професійний імідж, зробивши акцент на власному імені як бренді. Що означає концепція «адвокат для особистостей»?

— Я належу до тих людей, які зробили себе самі, й усе професійне визнання є запорукою моєї власної праці. Тому поява бренда «TETYANA OКHRIMCHUK. Адвокат для особистостей» є органічним продовженням моєї професійної діяльності. Щодо концепції — я завжди працювали з персоналіями. Це зумовлювала і спеціалізація — кримінальне право та процес, — і мій підхід до ведення справ.

Зараз з’явилося чітке усвідомлення, що я завжди була адвокатом особистостей. Адже попри те, що я — юрист, маю розвинену емпатію, і для допомоги людям не шкодую власних часу та сил. А оскільки я маю чудову звичку закінчувати кожну справу, за яку беруся (звісно, якщо йдеться про кримінальну справу, то винятково правовим способом), то поява нового іменного бренда це, швидше, завершення, підсумок моєї багаторічної практики та професійного переосмислення 2019 року.

З іншого боку, це — початок, адже попри шалені швидкості адвокатського життя, яке я не планую полишати, хочу більше акцентувати свою діяльність і на соціальних аспектах — поєднанні адвокатської праці з материнством, пошуку балансу «життя — робота», на тому, як людське допомагає справі, а професійне — життю.

Чи має шанс адвокат кримінальної практики відпочити на зимові свята?

— Адвокат загалом, а той, хто обрав спеціалізацію на захисті від кримінального обвинувачення зокрема, не може розраховувати на спокій. Так, звісно, я не живу лише роботою, проте готова повернутися до неї миттєво, якщо моєму клієнту потрібна буде негайна допомога. Тим паче, що святкові та передсвяткові дні — улюблений час слідчих та прокурорів для проведення слідчих дій, подачі різного роду клопотань до судів. Вони тільки й чекають, щоб адвокат втратив пильність, готуючи новорічний стіл. Та за стільки років адвокати звикли до цього трюку, покликаного підштовхнути до співпраці, тому вже давно не планують розслаблятися на свята.

Отже, і на моєму новорічному столі будуть традиційні смаколики та Кримінальний процесуальний кодекс України.

Не так давно згаданий КПК було доповнено низкою змін, їх вивчення входить у плани на канікули? Які з новацій найбільш актуальні для захисника сьогодні?

— Читати КПК — професійний обов’язок адвоката. Навіть якщо зміни не вносилися, доречно за кожної зручної нагоди відкрити і перечитати — можна не стільки дізнатися щось нове, як по-новому поглянути, переосмислити норму.

Якщо говорити про зміни до КПК та низки законів, які набули чинності з 17 жовтня 2019 року, відповідно до ініційованого Президентом України Володимиром Зеленським Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства», то він справді запроваджує певні нововведення у порядку здійснення кримінального провадження.

З позитивних змін я б відзначила введення інституту проголошення вступної промови, яка вже давно є обов’язковим елементом судового розгляду кримінальних справ у судах розвинених країн. В Україні така новела застосовуватиметься вперше, і це шанс адвоката одразу заявити про свою позицію. Не тоді, коли суд і слухачі втомляться слухати прокурора, а одразу підготувати всіх учасників до подальшого представлення позиції захисту. До цього часу судовий розгляд кримінальних проваджень розпочинався з оголошення прокурором обвинувального акта та визначення формально порядку досліджень і допитів. Тепер початком судового розгляду буде повідомлення адвоката і прокурора про обставини, які вони бажають довести, і докази, на яких ці обставини ґрунтуються.

Також мені подобається оновлене право адвокатів щодо призначення експертизи.

Це те скасування «поправок Лозового» 2015 року, як було анонсовано, коли закон подавався до парламенту?

— Так, адвокати майже п’ять років були зв’язані у своїх можливостях збирати докази, а суди та державні експертні установи перевантажені клопотаннями про призначення експертизи та заявками на проведення таких досліджень відповідно. Від цього експерименту не виграв ніхто, крім слідчих, які концентрували у своїх руках усі можливості досліджувати докази на досудовому провадженні, формувати позицію у справі та визначати обсяг досліджуваних матеріалів.

Тепер же адвокату надається можливість самостійно призначати будь-яку експертизу, в тому числі, і обов’язкову.

До цього часу адвокат мав йти до слідчого судді, обґрунтовувати, що ця експертиза потрібна, і суд ухвалював рішення давати чи не давати дозвіл на її проведення. Це негативно впливало на реалізацію конституційної функції і права на захист. Тепер адвокат самостійно проводить той комплекс необхідних судових експертиз, який вважає доцільним, залучаючи тих експертів, яких визнає фахівцями, і збирає нарівні зі стороною обвинувачення письмові докази у вигляді висновків експерта, які підкріплюють позицію захисту.

Ці нововведення ставлять у рівні можливості адвоката і прокурора.

Які ще новації можуть поліпшити реалізацію права на захист?

— Одна з таких — це те, що слідчий та прокурор відтепер зобов’язані повідомляти слідчого суддю про виконання ухвали про накладення арешту або відмову в ньому. Це означає, що у разі, якщо суд відмовив або скасував арешт на майно, яке було вилучене у ході слідчих дій, таке майно має бути повернуте власнику або законному володільцю.

І це майно, прокурор чи слідчий зобов’язані повернути негайно. Натомість, прокуратура дуже часто його не повертала. Нововведеннями запроваджується механізм, коли прокурор повинен повідомити суд про результати виконання ухвали, і це стимулює обвинувачення, у разі прийняття рішення на користь людини, реально повернути таке майно, а до рішення суду — належно його зберігати. Інакше можна буде говорити про невиконання судового рішення або, принаймні, про незаконну бездіяльність.

Також хочу звернути увагу колег по адвокатській спільноті, що є й неприємні подарунки під ялинку. Ми знову повертаємося до фактично нескінченного розслідування кримінальних проваджень за фактами злочинів, коли у справі немає підозрюваних (або вони зумисне не встановлені).

Відповідні зміни внесені до статті 219 КПК України. Якщо раніше строк досудового розслідування «фактової справи» відраховувався з дня внесення відомостей до ЄРДР і не міг перевищувати 12 місяців, то тепер відлік починається з моменту повідомлення особі про підозру. До такого повідомлення все розслідування, проведення слідчих дій (обшуків, допитів тощо) фактично можна буде здійснювати роками, аж поки не почне спливати строк притягнення до кримінальної відповідальності. І хоча у більшості проваджень буде зрозумілим, що воно стосується конкретної особи, та відсутність формального статусу не дозволить реалізувати право на захист.

Ми заглибилися у професійне, хоча планували говорити й про особисте. Як тобі вдається балансувати між роботою, яка затягує у вир, та сім’єю. Як проходить твій день?

— Зазвичай мій день починається о шостій ранку і, думаю, схожий на день будь-якої мами, яка працює: збори до школи та дитячого садочка, сніданок, мультфільми. Потім ми розходимося у своїх справах — старший — до школи, менший — до садочка, я — на роботу, і зустрічаємося вже увечері. Намагаюся щодня мати кілька годин перед сном, які віддаю лише дітям. Але якщо доводиться затриматися — з дітьми побуде бабуся. Вони і погуляють, і уроки зроблять, і пограються.

Що допомагає тримати баланс та поєднувати справу з материнством?

— Мій головний орієнтир — діти! Саме вони на першому місці. Навіть якщо справа та загальна зайнятість не дають змоги приділити їм багато часу, коли ми разом — ми те, що називається «тут і тепер», — не відволікаємося ні на що, аби наше спілкування було максимально глибоким і теплим.

Ти — мама двох синів, доводиться бути суворою?

— Бути мамою хлопчаків — нелегка справа, адже я хочу, щоб мої сини були гідними чоловіками, і розвиваю в них відповідні якості. Тому, думаю, я сувора мама, але й справедлива. Мабуть, свій відбиток накладає професія. Але я завжди намагаюся йти за інтересами і бажаннями дітей. Ми можемо і побайдикувати, і побешкетувати — залежно від настрою, а іноді просто виконую їхні забаганки, навіть якщо треба було б проявити суворість.

Ми — любителі подорожей. Будь-якої пори року ми, якщо видається вільний день, намагаємося кудись поїхати. Неважливо куди: за місто, до іншого міста чи країни. Дуже любимо всі куточки нашого чудового красивого краю. Ну і традиційні дитячі розваги — цирк, кіно, театр, дитячий парк, атракціони і зоопарк. Усе це і я, і мої діти дуже любимо.

Якщо говорити про домашній відпочинок — хлопчаки, як і я, дуже люблять караоке, співаємо всією сім’єю, причому не тільки вдома, але й у кафе. На Різдво ми завжди вдома, у сімейному колі. Усе витримано і по-домашньому. На столі — кутя, інші традиційні страви, свічки. Обов’язково співаємо «Нова радість стала». А жоден Старий Новий рік не проходить у нас без вареників із сюрпризами! Від цього весело і тепло.

Дім — це твоя фортеця, місце, де ти можеш розслабитися і відпочити?

— Після важкого дня, допитів, судів та відвідування СІЗО і тюрем почуватися добре і бадьоро мені допомагають мої сини. Що б не трапилося у житті, як би важко мені не було — я точно знаю, що часу нудьгувати у мене просто немає. Я в першу чергу мама — це відповідальність і вічний двигун. Іноді приходиш додому знесилена, а тут чекають мене два чоловічки, які жадають маминого тепла й уваги, — забуваєш про все на світі: і про втому, і про голод, і про поганий настрій. Діти — це потужний заряд енергії та позитиву.

Бесіду вела Ірина ГОНЧАР, «Український адвокат»