Формування стабільних зовнішньоекономічних зв’язків — це важливий елемент успішної економіки будь-якої держави. Україна як найбільша аграрна держава Європи виробляє велику кількість експортоорієнтованих товарів, зокрема в агропромисловому секторі. Об’єднані Арабські Емірати лише на 10 % забезпечуються власною сільськогосподарською продукцією, а тому є вигідною базою для експорту українських аграрних товарів.

Упродовж останніх років між Україною та ОАЕ утворився сприятливий економіко-торговельний клімат. Загальний обсяг імпорту-експорту товарів та послуг між Україною та ОАЕ за 2018 рік збільшився на 24 % та склав майже 960 млн дол.

Найбільшу частку співробітництва між Україною та ОАЕ в економічній сфері складає торгівля агропромисловою та металургійною продукцією. Окрім цього, перспективним вважається співробітництво в інфраструктурі, енергетиці, медицині, а також у військово-технічній сфері.

Також планується розширення груп експорту сільськогосподарських товарів. За прогнозами експертів, до 2020 року загальний імпорт сільськогосподарської продукції до ОАЕ складатиме 53,1 млрд дол.

Україна також активно нарощує обсяги імпорту з Еміратів. Так, загальний імпорт товарів з ОАЕ до України у 2018 року склав 79,2 млн. Найпопулярніші товари — це пластмаси та полімерні матеріали (22,7 млн дол.).

Крім товарного імпорту, до економіки України за 2018 рік було направлено 40,6 млн дол. прямих інвестицій з ОАЕ. Найбільше інвестицій вкладено у промисловість (22,4 млн дол.) і транспортну сферу (11,8 млн дол.).

На жаль, інформація щодо обсягів інвестицій з України до ОАЕ є конфіденційною згідно із Законом України «Про державну статистку», у вільному доступі її немає.

З метою формування саме формату двосторонньої взаємодії між Україною та ОАЕ була створена Міжурядова українсько-еміратська комісія з питань торговельно-економічного співробітництва (третє засідання Комісії відбулось у серпні 2018 року). За результатами засідання було досягнуто таких домовленостей:

1. Розширення експортно-імпортної номенклатури сільськогосподарської продукції за рахунок продуктів з доданою вартістю.
2. Розвиток співробітництва у сфері земельних відносин, а саме:
   — обмін досвідом за напрямами використання технології blockchain в управлінні земельними відносинами;
   — особливості функціонування ринку земель;
   — підходи до оцінки земель;
   — використання супутникових технологій в управлінні землями;
   — розвиток інфраструктури геопросторових даних.

3. Розглянути можливість підписання Меморандуму про взаєморозуміння у сфері земельних відносин з метою подальшого співробітництва та обміну досвідом.

Участь України в міжнародних виставках на території ОАЕ

Найефективнішим методом налагодження імпортно-експортних відносин з будь-якою країною є презентація експортоорієнтованих товарів на виставках та форумах. На території ОАЕ щорічно проводяться багато виставкових заходів, мета яких — розширення кола імпортерів. Україна бере активну участь в таких заходах, демонструючи високий рівень та різноманітність продукції.

На офіційному сайті Посольства України в Об’єднаних Арабських Еміратах надається календарний графік виставок та контактні дані задля зручності реєстрації майбутніх учасників. Найбільш масштабними заходами є:

В еміраті Дубай:
— «Gulfood» — найбільша в світі виставка сільськогосподарських та харчових продуктів, напоїв та обладнання. Цей захід проводиться щорічно із середньою кількістю учасників 5000 виробників. У 2018 році Україна брала участь у цій виставці двома колективними стендами (харчова промисловість була представлена 45 компаніями). Загальна кількість країн-учасників — 185;
— «Gulfood Manufacturing» — регіональна виставка, спеціалізація якої: харчові інгредієнти, упаковка і логістика. Україна щорічно бере активну участь у цьому заході;
— «Yummex Middle East» — близькосхідна вузькоспеціалізова­на виставка, що проводиться з 2006 року. Предмети демонстрації — снеки та солодощі;
— «The Speciality Food Festival» — виставка органічної продукції, спецій та напівфабрикатів;— SEAFEX — спеціалізована вис­тавка морепродуктів. Цей захід є дуже популярним у регіонах ОАЕ;
— «Gulfhost» — демонстраційна виставка кухонного обладнання;
— «AGRAme» — комплексний захід, спеціалізований на сільськогосподарській галузі. Складається з чотирьох секторів: агробізнес та рослинництво, тваринництво і птахівництво, рибальство, садівництво. Організатори заходу забезпечують прямий контакт фахівців агросектора з усього світу. За підтримки Міністерства з питань зміни клімату та захисту навколишнього середовища ОАЕ цей захід проводиться щороку з 2006 року.

В еміраті Абу-Дабі:
— «SIALme» — виставка сільськогосподарської продукції, що проводиться в рамках «SIAL Group» (аналогічні заходи проходять також у Парижі, Монреалі, Шанхаї та Сан-Паулу);
— «Global Forum For Innovation In Agriculture» — велика сільськогосподарська конференція, що вперше була проведена у 2015 році за участю 28 експертних делегацій міністерського рівня та керівників і власників потужних регіональних сільськогосподарських компаній. На сьогодні є важливим заходом у галузі зовнішньої торгівлі.

Така кількість виставок, форумів та конференцій, що проводяться на базі ОАЕ, дає змогу бути в курсі всіх новин на ринку зовнішньої торгівлі та налагоджувати експортно-імпортні відносини на найбільш сприятливих умовах. Активна участь представників з України в подібних заходах позитивно впливає на формування торговельних відносин між Україною та ОАЕ.

Нормативно-правова база з питань економічного співробітництва між Україною та ОАЕ

Розвиток торговельних відносин між Україною та ОАЕ призвів до формування стійкої та розгалуженої нормативно-правової бази між двома країнами. Загальну сукупність зовнішньоекономічних документів між Україною та ОАЕ в економічній сфері можна поділити на:

Міжурядові угоди:
— Договір між урядом України та урядом ОАЕ про економічне, торговельне і технічне співробітництво (1995 року);
— Договір між урядом України та урядом ОАЕ про сприяння та захист інвестицій (2004 року);
— Договір між урядом України та урядом ОАЕ про уникнення подвійного оподаткування (2004 року);

Міжвідомчі угоди та меморандуми:
— Угода між урядом емірату Фуджейра (ОАЕ), НАК «Нафтогаз України» і спільним українсько-еміратським підприємством «Naftogaz Middle East» щодо проведення в еміраті Фуджейра розвідувальних та бурових робіт з пошуку покладів нафти та газу (2005 року);
— Угода про співпрацю між Сумською ТПП та ТПП Фуджейри (2005 року);
— Меморандум про співробітництво між ТПП України та ТПП Абу-Дабі (2010 року);
— Меморандум про взаєморозуміння та створення бізнес-ради між ТПП України та Федерацією ТПП ОАЕ (2013 року);
— Меморандум про взаєморозуміння між Національною комісією з цінних паперів України та Управлінням з цінних паперів і товарів ОАЕ (2015 року);
— Меморандум про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та урядом Об’єднаних Арабських Еміратів про взаємне скасування візових вимог (2017 року);
— Меморандум про взаєморозуміння у сферах енергоефективності, відновлювальної енергетики та альтернативних видів палива між Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України і Міністерством енергетики та промисловості ОАЕ (2018 року);
— Меморандум про співробітництво між Міністерством аграрної політики та продовольства України і Міністерством з питань зміни клімату та захисту навколишнього середовища ОАЕ щодо співробітництва у сфері сільського господарства та безпечності харчових продуктів (2019 року).

Проаналізувавши двосторонні міжнародні документи та внутрішнє законодавство ОАЕ, можна виділити ряд характерних особливостей ведення бізнесу іноземцями на території Еміратів.

Особливості ведення бізнесу іноземцями в ОАЕ

Вихід української компанії на зовнішній ринок — це завжди великий крок, особливо, якщо це Емірати — країна з постійно зростаючою економікою та попитом на імпорт 80 % товарів.

Законодавство ОАЕ створює сприятливі умови для іноземного бізнесу, але є моменти, на які треба звернути увагу.

За законодавством ОАЕ, компанія, що має на меті здійснення економічної діяльності на території Об’єднаних Еміратів, має встановити присутність на ринку. Основними методами встановлення присутності на ринку ОАЕ є:
— призначення місцевого агента або дистриб’ютора;
— відкриття компанії з обмеженою відповідальністю;
— створення філії або представництва іноземної компанії;
— встановлення професійного партнерства або професійного індивідуального підприємця (з необмеженою відповідальністю);
— заснування компанії або відкриття офісу в одній із вільних зон.

Процедури і вимоги до організації бізнесу часто включають взаємодію з низкою установ та органів як місцевих, так і федеральних, залежно від характеру підприємства і його правової структури.

Так, для здійснення оптової торгівлі на території ОАЕ компанія має отримати ліцензію відповідно до якості товару та відкрити власне представництво (мінімально — троє працівників із робочими візами).

Вартість ліцензії — від 2–2,5 тис. дол. За процедурою її отримання компанія повинна пройти платний річний аудит і проводити його щорічно для продовження або скасування ліцензії. Цей документ дозволяє здійснювати торгівлю винятково за схемою В2В (обмін товарами, послугами тощо між компаніями, без контакту іноземного представника з кінцевим фізичним споживачем).

Якщо іноземна компанія має намір працювати з кінцевим споживачем (В2С), то законодавство передбачає реєстрацію компанії, в якій громадянин ОАЕ володіє 51 % акцій.

Також законодавством Еміратів передбачена можливість постачання продукції через торгового агента, яким може бути винятково громадянин ОАЕ.

Одним із головних нововведень у зовнішній економічній політиці ОАЕ стала поява нового міжнародного торгового порталу Dubai Trade (дослівний переклад «Торгівля Дубаю»). Його мета — спростити діяльність іноземних компаній, що здійснюють міжнародну торгівлю в ОАЕ. Більш ніж 50 тис. різноманітних користувачів порталу (серед яких — державні органи, приватні компанії, трейдерські організації тощо) мають можливість проводити економічні операції в онлайн-режимі, що значно полегшує організацію логістики. За прогнозами фахівців, у разі успішного функціонування порталу Дубай має великі шанси зарекомендувати себе як головний логістичний і торговий центр світу.

Позитивні та негативні аспекти експорту з України до ОАЕ

ОАЕ входить до переліку ТОП-20 перспективних ринків для експорту української продукції, у тому числі агропродовольчого сектора. Дослідивши це питання, можна виділити ряд позитивних і негативних моментів експорту до Арабських Еміратів.

Плюси:

1. Відкритість ринку ОАЕ. Відповідно до законодавства Еміратів, на імпорт продуктів харчування в ОАЕ немає жодних державних обмежень. Зростаюча економіка та несприятливі кліматичні умови для власного сільськогосподарського виробництва створюють хорошу базу для імпорту 80% всіх продуктів харчування, зокрема і з України.
2. ОАЕ— це вітрина ринків Близького Сходу та Африки. Велика кількість виставок та форумів, що проводяться в Еміратах, дає змогу налагоджувати контакти з трейдерами і оптовиками з Близького Сходу та Африки. Також ОАЕ заохочує створення на її території підприємств зі збереження та переробки продукції з метою подальшої трансформації країни у регіональний торговельний хаб, який міг би стати гарантом харчової безпеки країн GCC (Gulf Cooperation Council).
3. Сприятливі умови для розвитку іноземного бізнесу на території ОАЕ: вільні економічні зони, низька ставка оподаткування для іноземців тощо. За міжнародним показником розвитку економіки— індексом легкості ведення бізнесу Doing Business — Емірати є лідером рейтингу у 2018 році.

Мінуси:

1. Жорстка конкуренція з Індією, Іраном та Пакистаном. Демпінг цін на експортовану продукцію з цих країн створює несприятливий конкурентний клімат. Водночас низька якість, порівняно з європейською продукцією, вирівнює положення країн-експортерів.
2. Високі вимоги щодо адаптації продукту під місцевий ринок, упаковки та собівартості. Наприклад, оскільки в арабських країнах дуже люблять солодке, відсоток цукру у солодощах має бути на порядок вищим за український стандарт. Тож при поставках на ці ринки своєї продукції компанія Roshen суттєво змінила свою рецептуру, додавши значний відсоток цукру до цукерок.
3. Складність логістики продукції. Оскільки основний шлях транспортування продукції з України— морський, середній час доставки продукції з України до ОАЕ морем у контейнері — 25–27 днів. Виходячи із цього, експортерам треба робити адаптацію пакування — картон має бути мінімум 3–5-шаровим тощо.
4. Формування додаткової вартості продуктів в Україні. Затрати на пакування та транспортування продукції з України призводить до низької рентабельності експортування сільськогосподарської продукції. Вихід із цієї ситуації для українських експортерів— продукція з доданою вартістю, наприклад, переробка ягід у джеми і подальший експорт продукції до ОАЕ.

Україна активно нарощує обсяги міжнародної торгівлі з Еміратами, вбачаючи позитивні тенденції для розвитку економічних відносин з ОАЕ. Труднощі, що виникають в українських компаній під час виходу на ринок ОАЕ, є незначними і вирішуються налаштуванням логістики та професійним юридичним веденням договірних відносин. Зростаючий попит в ОАЕ на агропромислову продукцію створює сприятливі умови для побудови довготривалих імпорто-експортних відносин між українськими компаніями та ОАЕ.

Автор: Ростислав НИКІТЕНКО, адвокат, індивідуальна практика