Христина ПОШЕЛЮЖНА
«Судовий вісник»

Здавалося б, питання наповнення кадрами Вищого суду з питань інтелектуальної власності (ІР–суд) є аполітичним. Однак коли мова заходить про зміну в країні політичної парадигми, подібних конотацій не уникнути.

Поки нова влада відмовчувалася щодо «інтелектуального майбутнього» країни, професійна спільнота губилася в домислах. Перипетії довкола Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС), яка займається конкурсом до ІР–суду та його Апеляційної палати, оптимізму не вселяли. Так, тривають дискусії щодо строку повноважень щонайменше трьох членів ВККС, а недавно стало відомо, що інший член Комісії залишив посаду за власним бажанням. Лави Комісії невмолимо рідіють, тож питання конкурсу кандидатів у судді ІР–суду, відтак питання старту його діяльності, зависло в повітрі. Нагадаємо, конкурс до першої інстанції суду стартував 30 вересня 2017 року, конкурс до Апеляційної палати — 5 жовтня 2018 року. Обидва конкурси наразі тривають.

Деяка конкретика з’явилася наприкінці червня 2019 року на одному з профільних заходів, організованих урядом. 20—21 червня відбувся Національний форум з інтелектуальної власності IP LET FORUM (Intellectual Property: Law, Economy, Technology). Радник Президента України — представник Президента України у Верховній Раді України Руслан Стефанчук, який до того був заступником директора Національного офісу інтелектуальної власності, запевнив, що глава держави з великим пієтетом ставиться до питань інтелектуальної власності. І це має вселяти надію на те, що Україна, врешті–решт, здійснить свій перший ривок з країни постіндустріальної в країну інформаційну.

«Для нас пріоритетним завданням є питання захисту прав інтелектуальної власності (ІР). Ми можемо створити безліч механізмів щодо функціонування системи захисту прав інтелектуальної власності, але ми ніколи не запустимо інвестиційний ринок у цій сфері, якщо у нас не буде гарантованого ефективного правосуддя… Скільки можна створювати в Україні те, що і так давно має бути створене за законодавством? Тому, як на мене, у найближчі місяці ми повинні вирішити питання завершення формування Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Для нас це пріоритет. Ми сподіваємося на те, що молоді, активні люди створять надійний щит захисту для всіх стейкголдерів у сфері інтелектуальної власності», — висловив сподівання пан Стефанчук. Від імені Президента України він гарантував, що всі потужні законопроектні ініціативи, які будуть напрацьовані професійною спільнотою і підтримані суспільством, будуть внесені до парламенту Президентом України та визначені як невідкладні. «Давайте творити майбутнє інтелектуальної власності сьогодні, зараз і разом», — закликав Руслан Стефанчук.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України фактично завершила проведення іспитів для суддів першої інстанції ІР–суду, провела іспити для суддів Апеляційної інстанції — залишилось перевірити кілька десятків письмових робіт кандидатів, після чого будуть проведені співбесіди. На цьому увагу акцентував заступник Голови Верховного Суду, голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Богдан Львов, який також виступав на форумі. Якщо ВККС працюватиме належним чином, то протягом місяця–півтора Комісія звершить роботу щодо формування суду, а справа залишиться за Вищою радою правосуддя та Президентом України. «Дуже сподіваюся, що в цьому перешкод не буде», — висловив сподівання пан Львов.

Також він розповів про розробку тритижневого навчального курсу для майбутніх суддів ІР–суду. Ця програма реалізується за допомогою міжнародних експертів, зокрема британців. Строки навчання, з об’єктивних причин, переносилися вже двічі. Нова дата — жовтень 2019 року. «Сьогодні разом із представниками ВККС та науковцями ми проведемо відеоконференцз’язок та обговоримо деталі такого навчання», — розповів Богдан Львов.

Згодом на офіційній сторінці Верховного Суду у Facebook було опубліковано допис про зустріч через відеоконференцзв’язок членів Міжнародної експертної ради (МЕР), створеної з метою сприяння реалізації завдань Проекту «Надання технічної допомоги у створенні Вищого суду з питань інтелектуальної власності в Україні» (Ukraine CCLS IP Court Project). До складу МЕР, як зазначалося в повідомленні, входять провідні судді у сфері ІР, юристи–практики, експерти та науковці з Великої Британії, Нідерландів, Німеччини, США, Франції та України.

Консультаційний Проект з надання технічної допомоги у створенні та діяльності ІР–суду в Україні (Ukraine CCLS IP Court Project, Проект) стартував у 2018 році в Лондоні, розрахований на два роки, фінансується Good Governance Fund (GGF) Міністерства міжнародного розвитку і Міністерства закордонних справ Великої Британії та реалізується командою фахівців Центру вивчення комерційного права Queen Mary University of London. У рамках Проекту міжнародні експерти аналізують правову базу, що регулює діяльність ІР–суду, готують рекомендації з використання найкращої світової практики та розробляють міжнародну навчальну програму для майбутніх суддів ІР–суду.

Як повідомляє прес–служба Верховного Суду, зустріч пройшла під головуванням Його високоповажності лорда Ньюбергер Абботсбері. Українську сторону представляли члени МЕР — голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков, Богдан Львов та суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ігор Бенедисюк, які входять до складу судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством, директор Науково–дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України Олена Орлюк та координатор Проекту в Україні Олена Вардамацька. У ході зустрічі експерти, серед іншого, обговорили стан виконання завдань Проекту, презентували Звіт щодо законодавства України, пов’язаного зі створенням та діяльністю ІР–суду в Україні, та Резюме порівняльного дослідження подібних судових інституцій (найкращі практики у провідних юрисдикціях з ІР).

Але повернімось до ІР–форуму. Більш предметно про ІР–суд йшлося на одній із останніх частин заходу. Модератором цієї сесії виступив заступник директора Національного офісу інтелектуальної власності Микола Стефанчук. І почав він з обговорення доцільності створення спеціалізованого суду. Отже, відповідаючи на запитання модератора щодо необхідності створення суду, суддя Ігор Бенедисюк відповів, що на порядку денному питання створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності не стоїть — на порядку денному стоїть питання старту його діяльності. Він резонно зауважив, що якби цю інституцію назвали «Вищий антикорупційний суд з питань інтелектуальної власності», то її, вочевидь, уже було б створено. Зорієнтував пан Бенедисюк і щодо дедлайнів наповнення суду кадрами. Він прогнозує, що ВККС зможе оголосити переможців конкурсу вже до кінця вересня 2019 року, але тільки у тому разі, якщо не чинитимуться перешкоди для її діяльності. Відтак, очікувати на призначення суддів можна вже наприкінці листопада — на початку грудня 2019 року.

На форумі згадувалося також про ту навчальну програму, яку готують для переможців конкурсу до ІР–суду британські партнери. Олена Орлюк додала, що, окрім цього, необхідно провести низку тренінгів щодо національного законодавства, обговорити проблемні моменти правозастосування матеріальних норм у сфері інтелектуальної власності, які складають деякі труднощі навіть для суддів з багаторічним досвідом розгляду цієї категорії справ. Раніше пан Львов поділився, що судді з більшим задоволенням розглядали б справи щодо штучного інтелекту та біотехнологій, а доводиться розбиратися з крадіжками етикеток рибних консервів. А Олена Орлюк додала: якщо Україна будує інформаційно–креативну економіку, то судді повинні бути готовими до надання захисту належного рівня. Беручи до уваги стрімкий розвиток інформаційно–технологічної індустрії, спори щодо штучного інтелекту та блокчейну, на її думку, є лише питанням часу.

Пані Орлюк нагадала про дискусійну свого часу проблему територіальності (місцезнаходження ІР–суду — місто Київ) — чи не порушиться в та–кому разі принцип доступу до правосуддя? Однак досвід інших країн свідчить про те, що ефективний та якісний розгляд справи у цьому випадку превалює над доступом до суду. Вона вкотре пошкодувала про те, що національне законодавство не передбачило можливості працювати у цьому суді суддям із технічною освітою. Адже у такому разі питання експертного забезпечення правосуддя залишається актуальним.

Начальник відділу сприяння захисту прав державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» («Укрпатент») Микола Потоцький переконаний, що новому суду треба надавати нові інструменти для ефективного захисту прав інтелектуальної власності. У цьому контексті процесуальні кодекси потребують удосконалення — особливо в частині гармонізації національного законодавства з європейськими стандартами (стосовно доступу до інформації, розширення кола осіб, які мають право звертатися з позовом, питання забезпечення позову тощо).

Отже, є всі підстави стверджувати, що Вищий суд з питань інтелектуальної власності може розпочати свою роботу вже на початку 2020 року. До цього часу Верховна Рада України має всі шанси усунути законодавчі лакуни для забезпечення безперешкодної діяльності суду, адже питання гармонізації національного законодавства з європейським — це одне з багатьох нагальних питань.