Платний вихід — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА

Платний вихід

Рубрика Актуально
Чому плата за подачу скарги на адвоката є не дискримінацією, а гарантією від протиправного втручання у його незалежність

На адвоката поскаржитися може кожен — так можна перефразувати відомий вислів про образи художників. Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що кожен, кому відомі обставини, які можуть стати підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, може подати скаргу на правника. Ця норма стала причиною того, що на адвоката почали скаржитися будь-хто і з будь-яких підстав. Особливо процесуальні опоненти у кримінальних провадженнях, щоб таким чином дошкулити захисникам.

Крім того, хоча основним джерелом фінансування роботи кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (КДКА) залишається плата за складання кваліфікаційних іспитів кандидатами в адвокати, більше ресурсів і часу комісії витрачають не на іспити, а на розгляд скарг, поданих на адвокатів. З огляду на необхідність встановлення справедливих обмежень від позапроцесуального тиску на адвокатів та покриття витрат на проведення перевірок, надсилання запитів, повідомлень та й на організацію засідань як таких у вересні 2017 року Рада адвокатів України (РАУ) рішенням № 203 встановила плату за організаційно-технічне забезпечення розгляду заяв (скарг) до КДКА регіону і Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА).

Однак 9 червня 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд постановою у справі № 816/2353/17 визнав це рішення протиправним і недійсним з моменту ухвалення. Суд свою позицію пояснив відсутністю у Законі плати за подачу та розгляд скарг на поведінку адвоката, так само як і тим, що актом не передбачено, що така плата може вважатися «іншим не забороненим джерелом» фінансування органів самоврядування, передбаченим статтею 58 Закону. А оскільки Закон гарантує кожному, кому відомі факти поведінки адвоката, які можуть служити ­підставою для його відповідальності, звернення до КДКА, а встановлена САУ плата обмежує реалізацію такого права і може стати причиною, через яку адвокат не понесе належного покарання, — спірне рушення РАУ є незаконним.

Зараз за скаргою Національної асоціації адвокатів України відкрите касаційне провадження, а тим часом РАУ затвердила нові правила справляння плати за подачу скарг і звернень до КДКА і ВКДКА.

Уточнений порядок передбачає, що плата в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних громадян на день звернення стягується для забезпечення розгляду заяв (скарг) до КДКА і ВКДКА при подачі таких звернень, які можуть бути підставою для дисциплінарної відповідальності, скарг на рішення КДКА і скарг на дії або бездіяльність КДКА.

При цьому згідно з рішенням № 37 від 18 червня 2020 року від такої плати звільняються, зокрема, особи, які мають пільги з оплати судового збору; органи адвокатського самоврядування; суди, Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів України та Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (при подачі скарг у рамках їх процесуальних повноважень); особи, які перебувають у місцях несвободи. Одночасно головам КДКА і ВКДКА надається право зменшити розмір або зовсім звільнити від такої плати заявника з огляду на його неплатоспроможність за відповідним клопотанням заявника.

Також передбачено, що відмова у відкритті провадження або відкликання заяви не є підставою для повернення внесеної плати, тоді як у разі притягнення адвоката до реальної відповідальності заявник може вимагати відшкодування плати за його рахунок. А якщо скаргу до ВКДКА подавав адвокат і її задовольнили, то за рахунок первинного скаржника.

Чи є збір запорукою від зловживання правом на скаргу та чи попереджує подання необґрунтованих клопотань, чи є цензом за майновими ознаками — ми запитали експертів.

 

Удвічі менше, в рази якісніше
Сергій ВИЛКОВ, голова ВКДКА

— Оцінюючи доволі спірне рішення Шостого апеляційного адміністративного суду, давайте згадаємо, чому Рада адвокатів України свого часу встановлювала плату за організаційно-технічне забезпечення розгляду заяв (скарг) до КДКА регіону та ВКДКА (квазісудових органів) та що ми отримали на практиці. Фактично запроваджувалися додаткові гарантії для адвокатів. У підсумку скарг однозначно стало менше, а їх якість збільшилася. Відсіялися ті, хто звертався до дисцип­лінарних органів, навіть не маючи доказів дисциплінарних порушень адвоката. Можна було просто написати папірець і запустити механізм провадження без якихось сподівань на успіх… Аби бодай якось дошкулити адвокатові. Відповідальності — жодної. Особливо це стосувалося звернень правоохоронців, які у такий спосіб тиснули на своїх незручних і надто активних процесуальних опонентів. Коли ж у них виникла потреба обґрунтовувати перед своїм керівництвом доцільність і перспективи звернення до дисциплінарних палат у регіонах або оскаржувати рішення до ВКДКА, тоді і зникли безпідставні скарги.

На прикладі ВКДКА можу сказати, що після впровадження плати кількість звернень зменшилася вдвоє, що, крім іншого, дає нам змогу більш ретельно вивчати матеріали кожної справи. Чи є це обмеженням права на звернення? Жодним чином! Адже за повною аналогією пільг щодо судового збору певне коло осіб звільнене від плати. Крім того, скаржник, і це прямо було прописано в рішенні РАУ № 203, має право на відшкодування витрат, понесених на організаційно-технічне забезпечення розгляду його заяви у разі притягнення адвоката до дисцип­лінарної відповідальності за рахунок адвоката.

Між іншим реальні затрати, зважаючи на кількість осіб, залучених до розгляду скарг та організації засідань КДКА та ВКДКА, є значними. І судова система, яка сьогодні зіткнулася з браком державного фінансування (окремі суди навіть повідомили про припинення надсилання повісток), як ніхто інший, чудово розуміє потреби організаційно-технічного забезпечення процесу.

Інший аспект питання — «процесуальна історія», що передувала ухваленню Шостим ААС рішення. Первинно у задоволенні позову про скасування рішення РАУ було відмовлено Окружним адмінсудом Києва як першою інстанцією. Таке рішення підтримали в апеляції — той самий Шостий ААС. Але Верховний Суд через допущені під час розгляду справи процесуальні порушення повернув її до першої інстанції. Вона підтвердила своє первинне рішення — у задоволенні адміністративного позову було відмовлено. Тоді з ініціативи НАБУ та Генпрокуратури рішення знову було оскаржене до Шостого ААС, і цього разу суд став на сторону правоохоронців. Чому так вийшло? Може, у такий спосіб судова система намагається посилити інститут обвинувачення у змагальному процесі, надавши додаткові важелі тиску? Адже Голова ВС Валентина Данішевська недавно визнала, що інтелектуально наразі прокуратура є слабшою за адвокатуру…

У будь-якому разі подібне ставлення чиновників свідчить про ефективність діяльності створеної в Україні моделі інституту адвокатури і необхідність її захисту від стороннього впливу.

 

Нічого не обмежувало
Ігор ОРЛОВ, голова КДКА м. Києва

— Адвокатура України — це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому законом, є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисцип­лінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

У частині дисциплінарної відповідальності адвокатів — це Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність. Це Положення розроблене відповідно до Законів «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», «Про звернення громадян», Правил адвокатської етики, Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та інших актів законодавства України і НААУ з метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність і етичним стандартам, а також регламентації дисцип­лінарного провадження стосовно адвокатів.

КДКА регіону відповідно до своїх повноважень розглядає скарги (заяви), в тому числі й акти процесуального характеру, які ухвалюються органами державної влади (суди, органи прокуратури, слідчі органи) на дії адвокатів, за процедурами дисциплінарних проваджень, які визначені в статті 37 Закону. Проте для реалізації відповідних заходів потрібне належне матеріально-технічне забезпечення.

За змістом профільного Закону, для реалізації завдань органів самоврядування адвокатури, адвокати сплачують адвокатські внески, які перераховуються на рахунок РАУ та рад адвокатів регіону. КДКА регіону є окремою юридичною особою і не є отримувачем адвокатських внесків. Тому саме для забезпечення належного виконання повноважень КДКА РАУ було ухвалене рішення від 23 вересня 2017 року № 203, яким введено в дію Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність. Ці платежі за організаційно-технічний розгляд скарг призначені на оплату матеріально-технічного забезпечення виконання процедур розгляду.

Однак такі витрати не є податками чи зборами тощо в розумінні позиції суду, яка встановлена у пос­танові Шостого апеляційного адміністративного суду.

За нашим досвідом, подання скарг на дії адвокатів насправді не залежать від наявності або відсутності плати за їх розгляд, а їхній зміст свідчить, що справляння плати не убезпечує від зловживання правом на звернення. Так само не можна стверджувати, що встановлення розміру сплати за організаційно-технічний розгляд скарг сприймалось будь-яким «фільт­ром» щодо допуску скарг на адвокатів для відповідного реагування. Плата за організаційно-технічний розгляд скарг жодним чином не обмежувала скаржника у праві оскаржувати дії адвоката. Це підтверджується статистичними даними розгляду скарг.

У той же час, відповідно до Закону, саме РАУ наділена повноваженнями щодо вирішення питань діяльності адвокатури України, тому рішення № 203, на мою думку, є законним і прогресивним, незважаючи на думку суддів, які винесли відповідне судове рішення. До речі, ним процедури повернення кош­тів, сплачених за організаційно-технічний розгляд скарг за період від ухвалення рішення РАУ, не передбачено.

 

Суд правий, але цензи потрібні
Альона БЕРНАЗ, адвокатка, ­керівниця ­судової ­практики ЮКК «Де-Юре»

— У 2017 році заяви (скарги) на адвокатів стали платними, та РАУ неодноразово зазначала про те, що такий захід є забезпеченням адвокатської діяльності. Однак деякі скаржники сприйняли це за обмеження свого права на оскарження неправомірних дій адвоката, у зв’язку з чим і було ініційоване звернення до суду з метою скасування зазначеного вище рішення, про що Шостим апеляційним адміністративним судом і було винесено постанову від 9 червня 2020 року у справі № 816/2353/17.

Після затвердження рішення РАУ від 23 вересня 2017 року № 203 з’явився певний бар’єр, що відсікав безпідставні звернення зі скаргами на дії адвокатів, адже до 2017 року існували непоодинокі випадки зловживання правом звернення до КДКА зі скаргою на дії адвоката. Найчастіші з них були вмотивовані ухваленням судом рішення не на користь клієнта, що в силу статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є неприпустимим.

На мою думку, встановлені РАУ обмеження є незаконними, адже до її повноважень не належать питання врегулювання обов’язків для інших осіб, відмінних від діяльності адвокатури, у тому числі адвокатів чи адвокатських об’єднань (адвокатських бюро). Знову ж таки, як зауважив суд, Законом не передбачено жодної плати за подання скарги на дії адвокатів, а РАУ не є законотворчим органом, який вправі одноосібно встановлювати такі обмеження.

Водночас адвокат несе не тільки дисциплінарну відповідальність, а й адміністративну, кримінальну та цивільно-правову. Також ніхто не відміняв заходи процесуального примусу, однак суди їх рідко застосовують.

Разом із тим після зазначеного рішення суду більшість адвокатів побоюються, що кількість скарг щодо них зростатиме у геометричній прогресії. У зв’язку з цим вважаю, що доречним було б встановлення на рівні закону певних фільтрів для допуску скарг на адвокатів, наприклад, таких як:

  • звільнення від плати держслужбовців, а також осіб, звільнених від оплати судового збору та визначених Законом України «Про судовий збір», органів адвокатського самоврядування, їх робочих органів (комітетів, центрів, комісій тощо); судів, ВРП, ВККС України, КДК прокурорів у рамках, наданих їм повноважень процесуальним законодавством України, осіб, які перебувають у місцях позбавлення, обмеження волі, місцях тимчасового тримання або під вартою, якщо заява (скарга) подана через установу, в якій перебуває скаржник;
  • встановлення обмеження кола скаржників суб’єктами, права яких прямо або опосередковано можуть бути порушені внаслідок здійснення адвокатом своєї професійної діяльності;
  • конкретизація підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Зміст

Актуально

Платний вихід

Від редактора

Свій — чужий

Дивіться!

Державні таємниці

Компанія

Системне будівництво

Новини

РАУ звернеться з приводу грубого порушення ВАКС права на правову допомогу

НААУ підтримує білоруських колег щодо обов’язку адвокатів надавати допомогу кожному

Застосування peer review до адвокатських досьє неможливе

Юристи бігтимуть, щоб діти дихали

Відбувся публічний діалог про правосуддя

Камеру в СІЗО можна оплатити наперед

БПД доступна у мобільному застосунку

АПУ засудила невиправдану жорстокість до протестувальників

Відбулася церемонія Legal Awards 2020

Перевірено практикою

Право на суть

Репортаж

Кримінальні справи

Судові дебати

Теорія і практика

Алімент несподіванки

У фокусі

Єдині стандарти

Неприбутковий податок

Податкові міни

Читайте!

Ефект Квазімодо

Школа майстерності

Антирейтинг процесуальних диверсій

Інші новини

PRAVO.UA