Міжнародні експерти, скоріш за все, отримають переважне право голосу під час добору кандидатів до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС). Попри те що Президент України скористався правом вето стосовно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» (Закон, законопроєкт № 3711-д), а Верховна Рада України має намір погодитися з пропозиціями глави держави.

Що відбулося?

29 червня 2021 року Верховна Рада України ухвалила закон, який мав би розблокувати роботу ВККС, точніше, відкрити шлях для формування нового складу ВККС та завершити справу попереднього, який було розпущено в листопаді 2019 року.

Закон змінює підхід до формування складу ВККС із квотного на конкурсний. Представники суддівської влади, прокурорів, адвокатів та науковців-юристів формуватимуть Конкурсну комісію, яка відбиратиме достойних кандидатів, а фінальний склад ВККС затверджуватиме Вища рада правосуддя (ВРП).

Однак перший склад Конкурсної комісії сформують із трьох осіб, обраних Радою суддів України з-поміж суддів або суддів у відставці, та трьох представників від міжнародних та іноземних організацій, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод протягом останніх п’яти років надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері судової реформи та/або запобігання і протидії корупції. Такі міжнародні та іноземні організації погоджують пропозицію спільного списку кандидатів.

Водночас рішення першого складу Конкурсної комісії вважатиметься ухваленим, якщо за нього проголосували не менш ніж чотири члени Конкурсної комісії, з яких двох запропоновано міжнародними та іноземними організаціями. У разі однакової кількості голосів за і проти голоси трьох членів Конкурсної комісії, з яких двох запропоновано міжнародними та іноземними організаціями, є вирішальними.

Зауважимо: попри те що публічні претензії висуваються саме до судової влади, міжнародні експерти мають замінити в першому складі Конкурсної комісії представників трьох інших суб’єктів формування комісії.

Вето

8 липня 2021 року Президент України ветував Закон, вказавши на три основні його недоліки. Зокрема:

• у складі ВККС має бути щонайменше половина суддів не тільки загалом, а й у випадку, якщо вона розпочне роботу в неповному складі;
• право міжнародних експертів залучати додаткових експертів є юридично невизначеним, створює ризики для незалежності самої Конкурсної комісії та не відповідає загальній логіці закону;
• надання повноважень, з якими пов’язано старт процедур формування ВККС, виключно голові ВРП може заблокувати цей процес у разі відсутності або непрацездатності відповідної посадової особи, тому варто дозволити вчиняти такі технічні дії особі, яка виконує обов’язки голови ВРП.

Тобто питання входження до складу Конкурсної комісії та розподілу голосів між її членами не було серед тих, що привернули увагу Президента України.

Тут складно не погодитися з головою Ради суддів України Богданом Монічем, який, коментуючи Закон після його ухвалення в другому читанні, висловлював жаль, що взагалі порушується питання, як порахувати голоси, коли вони розподіляються порівну. Адже набагато краще, щоб доброчесними та достойними кандидатами визначалися лише ті претенденти, які отримають повну або майже повну підтримку.

Позиція парламенту

Подальша доля Закону — в руках парламенту. І, як зауважив голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Андрій Костін, законодавчий орган має намір погодитися з поправками глави держави.

Відповідне голосування повинно відбутися вже у вівторок, 13 червня 2021 року. Того самого дня, за словами народного депутата України, відбудеться і розгляд у другому читання законопроєкту № 5068 «Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя».

Тому наступним етапом вдосконалення судової влади має стати оновлення Вищої ради правосуддя, яке також планується за участі міжнародних експертів та має збігтися в часі з оновленням ВККС.

Ірина ГОНЧАР

«Юридична практика»

КОМЕНТАР 

Павло ГРЕЧКІВСЬКИЙ,

член Вищої ради правосуддя

Від прийняття законопроєкту 3711-д до президентського вето пройшов рівно тиждень. Цікаво, що в день голосування прихильники саме такої фінальної версії судової реформи створювали враження, ніби вже ніщо не зупинить ідею, час якої настав. Усе це було огорнуто певним відчуттям ейфорії…

Тиждень тому, коментуючи голосування в парламенті, я вказав на можливі порушення регламенту під час спроб «протягувати» поправки в інтересах міжнародних організацій. Тоді я зробив припущення, що цей безграмотний «турброрежимний» процес може зіграти з текстом законопроєкту злий жарт. Здається, саме так і сталося. Зараз, коли знову почнуть шукати винуватих у гальмуванні судової реформи, не треба забувати, що це сталося від жадібності й непрофесійності тих, хто квапиться передати контроль над судовою владою назовні. Але «невдача знову спіткала радянських спортсменів».

Нагадаю, в дні, коли Верховна Рада України ще тільки планувала до розгляду кількасот поправок до цього законопроєкту, на парламент чинився інтенсивний, емоційно перенасичений медійний тиск із боку так званих активістів. Причому спочатку про законопроєкт говорили як про «катастрофу», яка перетворить Україну ледве не на країну-парію, а народних обранців — на зрадників держави. А потім, навпаки, почали його хвалити та пророчити катастрофу в разі, якщо парламент не проголосує за цей законопроєкт негайно, тобто до старту земельної реформи.

В обох випадках кінцевою оцінною інстанцією визначали західних партнерів, які теж спочатку виступали активно проти законопроєкту, а потім почали пов’язувати його ухвалення з певними «пряниками» на міжнародній арені та просто визнанням ролі всіх причетних в історії сучасної України. Попри деморалізуючий ефект від такої різноспрямованої інформаційної істерії, закон ухвалили. Але таким чином, що покалічили його внутрішню логіку.

Пропозиції Президента України стосуються як норм, що суперечать одна одній, про вирішальну і керівну роль міжнародних експертів у першому складі Конкурсної комісії з відбору членів ВККС, так і доданої поправки про допоміжну роль ще якихось міжнародних експертів, яких може бути командировано до основних трьох (очевидно, ідеться про офіційне працевлаштування при ВРП грантових «антикорупціонерів» і можливість основних експертів управляти судовою системою в Україні, навіть не перебуваючи в Україні).

Тож, якщо ви поцікавитеся тим, що таке судова реформа, про безсистемність якої нам постійно говорить Венеційська комісія, то це, як нам кажуть міжнародні радники, надання представникам міжнародних організацій гарантованої переваги під час вирішення кадрових питань у судовій владі. А всі інші проблеми вирішаться самі собою. Можливо, так ми станемо першою країною у світі, де чудеса реально відбуваються, або останньою, де судової системи просто не існує.