Піти на принципи — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА

Піти на принципи

Щоб захистити клієнта від екстрадиції, потрібно довести, що в конкретному випадку «червона картка» не відповідає цілям і принципам Інтерполу

Навіть якщо ви домоглися відмови в екстрадиції для клієнта, розслаблятися рано. Людина все ще в зоні ризику.

Її можуть знову затримати і все-таки екстрадувати. Адже відмова у видачі не скасовує «червону картку» Міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерпол).

У цій статті розглянемо, що таке ця «червона картка» і як захистити клієнта від загрози екстрадиції.

 

«Червона картка» Інтерполу: що потрібно знати

Якщо людину оголосили в розшук і вона потрапила в базу даних Інтерполу, їй присвоюють Red Notice, або «червону картку». Правоохоронні органи сприймають цю позначку як запит на розшук і затримання людини.

Чи «висить» на клієнті «червона картка», можна дізнатися на сайті Інтерполу. Але така інформація не завжди є у відкритому доступі. Іноді вона проходить тільки у внутрішній базі даних і доступна лише правоохоронцям.

«Червона картка» надається, якщо збіглися такі умови:

— людина підозрюється, звинувачується або засуджена за злочин, який вважається кримінально караним у більшості держав;

— верхня межа санкції — щонайменше 2 роки позбавлення волі. Або альтернативна умова: людину засудили до ув’язнення щонайменше на 6 місяців, і вона або уникнула покарання, або відбула його частково і їй залишається ще як мінімум 6 місяців позбавлення волі.

Наприклад, клієнтові призначили 3 роки позбавлення волі. Він відбув 2 роки у в’язниці і втік. Строк, що залишився, перевищує 6 місяців. Це і є другий критерій для Red Notice, отже, оголошення в розшук відповідає цілям Інтерполу щодо взаємодопомоги поліції в рамках закону і Загальної декларації прав людини, профілактики та зменшення злочинності в цілому.

Саме останній пункт залишає можливість оскаржити. Потрібно довести, що в конкретному випадку «червона картка» не відповідає цілям і принципам Інтерполу. Наприклад, держава або її представники зловживають можливостями щодо звернення до міжнародної поліції, щоб переслідувати політичних опонентів.

 

Чому відмова у видачі часто не звільняє від «червоної картки»

Уявіть ситуацію: ваш клієнт потрапив у міжнародний розшук за запитом однієї з країн СНД. Інтерпол надав йому «червону картку». Тому людина вирішила тимчасово «емігрувати» в Об’єднані Арабські Емірати, де її і затримали. Ви шукаєте підстави, щоб домогтися відмови в екстрадиції, і справді, для видачі бракує

документів.

Клієнта відпускають. Ви обидва зітхаєте з полегшенням. Але через певний час його знову затримують за тим самим запитом. Чому так?

Тому що відмова в екстрадиції далеко не завжди скасовує «червону картку». Клієнт усе ще перебуває в розшуку, і його можуть екстрадувати в будь-який момент.

У нашій практиці був випадок, коли в одній і тій самій країні людину тричі затримували і відпускали через відмову у видачі. Тричі вона перебувала на волосині від екстрадиції, поки діяла Red Notice.

Чому Інтерпол не скасовує «червону картку» навіть після відмови у видачі? Логіка проста: сама собою відмова однієї держави не вважається підставою для видалення з бази розшуку. Адже якщо одна країна відмовила, то інша цілком може екстрадувати.

 

Коли відмова у видачі допомагає зняти «червону картку» Інтерполу

У деяких випадках відмова в екстрадиції все ж спричиняє скасування Red Notice. Усе залежить від причини відмови, наприклад, якщо в країні, яка вимагає видачу, людині загрожує порушення прав, жорстоке поводження, переслідування з політичних та інших мотивів.

У нашій практиці був показовий кейс. У 2015 році нашого клієнта, громадянина України, затримали в Туреччині за звинуваченням у крадіжці. Його побили, погрожували в’язницею, а потім швидко депортували «на час розгляду». В результаті чоловіка заочно засудили на 6 років позбавлення волі й оголосили в міжнародний розшук.

Через певний час на вимогу Турецької Республіки клієнта затримали в Данії. Питання про його екстрадицію вирішувалося 2 місяці. Але в результаті місцевий суд відмовив Туреччині у видачі.

Підстави для відмови такі:

— Турецька Республіка порушила право людини на справедливий суд — через депортацію наш клієнт не міг брати участь у судових розглядах і захищати себе;

— клієнту може загрожувати нелюдське поводження — одного разу його побили під час затримання, тож ситуація може повторитися.

Важливо, що ці два факти встановив і зафіксував суд. На цій підставі можна оскаржити «червону картку». Рішення датського суду стане преюдицією для Комісії Інтерполу з контролю файлів (Комісія), і у клієнта є всі шанси назавжди полишити базу розшуку.

 

Як допомогти клієнту зняти «червону картку»

Відповідно до нашого досвіду оскаржити Red Notice краще через екстрадиційну процедуру. Так у юриста буде більше можливостей вивчити звинувачення, знайти і надати підстави для відмови у видачі.

Тому перший крок — правильно «підібрати країну» для вирішення питання про екстрадицію. Варто врахувати таке:

— чи підписано угоду про видачу з державою, яка надіслала запит на розшук клієнта;

— як часто, яким країнам і з яких причин влада відмовляє в екстрадиції.

Це допоможе вам оцінити шанси на успіх в екстрадиційній процедурі, а потім визначити правильну стратегію для того, щоб домогтися видалення Red Notice клієнта.

КОНОВАЛЕНКО Дмитро — адвокат із питань екстрадиції та Інтерполу MITRAX, м. Київ

 

Даже если вы добились отказа в экстрадиции для клиента — расслабляться рано. Человек всё ещё в «зоне риска». Его могут снова задержать, и всё-таки экстрадировать. Ведь отказ в выдаче не отменяет красную карточку Международной организации уголовной полиции (Интерпола).

В этой статье рассмотрим, что такое эта красная карточка и как избавить клиента от угрозы экстрадиции.

 

Красная карточка Интерпола: что нужно знать

 

Если человека объявили в розыск и он попал в базу данных Интерпола, ему присваивают Red Notice или красную карточку. Правоохранительные органы должны воспринимать эту отметку как запрос на розыск и задержание человека.

«Висит» ли на клиенте красная карточка, можно узнать на сайте Интерпола. Но такая информация не всегда есть в открытом доступе. Иногда она проходит только по внутренней базе данных и доступна только правоохранителям.

Красная карточка присваивается, если совпали следующие условия:

– человек подозревается, обвинён или осуждён за преступление, которое признано уголовно наказуемым в большинстве государств;

– верхняя граница санкции — не менее 2 лет лишения свободы. Или альтернативное условие — человека приговорили к тюрьме, как минимум, на 6 месяцев. И он либо избежал наказания, либо отбыл его частично и ему остаётся ещё, как минимум, 6 месяцев лишения свободы.

Например, клиенту назначили 3 года лишения свободы. Он отбыл 2 года в тюрьме и сбежал. Оставшийся срок — больше 6 месяцев. Это и есть второй критерий для Red Notice, следовательно объявление в розыск соответствует целям Интерпола. А именно цели взаимопомощи полиции в рамках закона и Всеобщей декларации прав человека, профилактике и уменьшению преступности в целом.

Как раз последний пункт оставляет возможность обжаловать Red Notice. Нужно доказать, что в конкретном случае красная карточка не соответствует целям и принципам Интерпола.

Например, государство злоупотребляет возможностями международной полиции, чтобы преследовать политических оппонентов.

 

Почему отказ в выдаче часто не освобождает от красной карточки

 

Представьте ситуацию: ваш клиент попал в международный розыск по запросу одной из стран СНГ. Интерпол присвоил ему красную карточку. Поэтому человек решил временно «эмигрировать» в Объединенные Арабские Эмираты, где его и задержали. Вы ищете основания для отказа в экстрадиции, и действительно — для выдачи не хватает документов.

Клиента отпускают. Вы оба вздыхаете с облегчением. Но спустя время его снова задерживают по тому же запросу. Почему так?

Потому что отказ в экстрадиции далеко не всегда отменяет красную карточку. Клиент всё ещё находится в розыске и его могут экстрадировать в любой момент.

В нашей практике был случай, когда в одной и той же стране человека трижды задерживали и отпускали из-за отказа в выдаче. Трижды он находился «на волоске» от экстрадиции, пока действовала его Red Notice.

Почему Интерпол не отменяет красную карточку даже после отказа в выдаче? Логика простая: сам по себе отказ одного государства не считается основанием для удаления из базы розыска. Даже если одна страна отказала, то другая вполне может экстрадировать.

 

Когда отказ в выдаче помогает снять красную карточку Интерпола

 

В некоторых случаях отказ в экстрадиции всё же влечёт отмену Red Notice. Всё зависит от причины отказа. Например, если в стране, которая запрашивает выдачу, человеку грозит нарушение прав, жестокое обращение, преследования по политическим и другим мотивам.

В нашей практике был показательный кейс. В 2015 году нашего клиента — гражданина Украины, задержали в Турции по обвинению в краже. Его избили, угрожали тюрьмой, а затем быстро депортировали «на время разбирательства». В итоге его заочно осудили на 6 лет лишения свободы и объявили в международный розыск.

Спустя время по запросу Турецкой Республики нашего клиента задержали в Дании. Вопрос о его экстрадиции решался 2 месяца. Но в результате местный суд отказал Турции в выдаче.

Основания для отказа таковы:

– Турецкая Республика нарушила право человека на справедливый суд — из-за депортации наш клиент не мог участвовать в судебных разбирательствах и защищать себя;

– клиенту может грозить бесчеловечное обращение — раз его избили при задержании, то что мешает ситуации повториться?

Важно, что эти 2 факта установил и зафиксировал суд. На этом основании можно обжаловать красную карточку. Решение датского суда станет преюдицией для Комиссии Интерпола по контролю файлов, и у клиента есть все шансы навсегда покинуть базу розыска.

 

Как помочь клиенту снять красную карточку

 

По нашему опыту обжаловать Red Notice лучше через экстрадиционную процедуру. Так у юриста больше возможностей изучить обвинение, найти и предоставить основания для отказа в выдаче.

Поэтому первый шаг — правильно «подобрать страну» для решения вопроса об экстрадиции. Стоит учесть следующее:

– подписано ли соглашение о выдаче с государством, которое направило запрос на розыск клиента;

– как часто, каким странам и по каким причинам власти отказывают в экстрадиции.

Это поможет вам оценить шансы на успех в экстрадиционной процедуре, а затем определить правильную стратегию для удаления Red Notice клиента.

 

КОНОВАЛЕНКО Дмитрий – адвокат по вопросам экстрадиции и Интерпола MITRAX, г. Киев


КОМЕНТАР

Доведенню підлягає
Денис НЄНОВ, адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери»

Для видалення досьє людини з бази Інтерполу необхідно звернутись до Комісії з контролю файлів Інтерполу.

Основними нормативними актами, на які потрібно орієнтуватись у цьому питанні, є Статут Інтерполу і Правила Інтерполу щодо обробки даних.

Перелік фактів, які має бути доведено для видалення інформації щодо міжнародного розшуку особи, залежить від обставин конкретної справи.

На практиці основними підставами для цього є ситуації, коли кримінальне переслідування здійснюється (а) з порушенням прав людини, передбачених міжнародними нормативними актами; (б) всупереч меті Інтерполу щодо забезпечення співпраці між органами кримінальної поліції різних країн; (в) у зв’язку з політичною, військовою, релігійною діяльністю особи чи приналежністю до відповідної раси, національності тощо.

У зверненні до Інтерполу потрібно акцентувати увагу на фактах, які доводять зазначені підстави. Водночас не слід проводити детальний аналіз доказової бази та порушень процесуального законодавства відповідної країни, тому що розгляд цих питань не є компетенцією Комісії. Можна зупинитись лише на окремих обставинах справи.

Red Notice може бути скасовано з таких причин:

1) доведено ймовірний зв’язок кримінального провадження з участю людини у виборах, мітингах, її членством в політичній партії, обійманням посад в органах влади, провадженням діяльності, що призвела до будь-якого конфлікту з органами влади чи їх представниками;

2) відсутнє чинне рішення про затримання / тримання під вартою особи;

3) після встановлення місця перебування чи затримання людини запит про екстрадицію не надійшов до компетентного органу відповідної країни у визначений строк;

4) відсутній інтерес для цілей міжнародної поліцейської співпраці (наприклад, незначний розмір шкоди від імовірного злочину);

5) у кримінальному провадженні розслідується діяння за наявності цивільно-правового спору між підозрюваним і потерпілим (позика, спір між учасниками юридичної особи тощо).

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Інші новини

PRAVO.UA