Вінниця — одне з тих небагатьох міст України, яке зберегло свою історичну самобутність і славиться не лише світломузичними фонтанами, а й старовинною архітектурою. Однією з таких пам’яток архітектури місцевого значення є будівля Сьомого апеляційного адміністративного суду, що вже стала неофіційним символом та ідентифікатором міста.

Суд розміщений у першій шестиповерховій вінницькій будівлі, спорудження якої почалось на початку ХХ сторіччя. Саме ця будівля свого часу була свідком знакових подій українського державотворення та розвитку правосуддя. Рівно сто років тому, 1919-го, тут було розміщено Директорію Української Народної Республіки (УНР) на чолі з Володимиром Винниченком. Цього ж року тут було виділено робочий кабінет для міністра юстиції УНР Дмитра Марковича. Почесним і знаковим для сучасного Сьомого апеляційного адміністративного суду є той факт, що саме в цих стінах міністром юстиції УНР було видано низку указів, зокрема, про утворення Найвищого суду УНР, що складався з трьох департаментів: адміністративного, цивільного та карного.

Утім, за радянських часів у будівлі функціонував готель «Савой», і лише з 2010 року тут відправляється правосуддя. На той час будівля потребувала значних реставраційних робіт, оскільки їй загрожувала руйнація. Автентичність споруди допомагали відновити не тільки архітектори, а й історики–краєзнавці. Точилися дискусії з приводу кольору фасаду, адже за радянських часів будівлю було перефарбовано у блакитний колір. Утім, краєзнавці підтвердили, що від початку споруда мала відтінок слонової кістки. Наразі ж будинку повернуто його «рідний» колір, відбудовано шостий мансардний поверх, купол зі шпилем та раніше втрачені зовнішні прикраси — каріатиди на головних фасадах.

Вінничани та гості міста, проходячи повз давню споруду, мають змогу дізнатися про ці та інші історичні факти, відсканувавши QR-код, розташований на вході. Пам’ятка архітектури включена до туристичного маршруту і посідає почесне місце в сучасному арт–путівнику «Путівник Вінниця. Топ-10».

Перебуваючи під враженням від фасаду в стилі минулої епохи, не очікуєш побачити всередині приміщення новітній дизайн із сучасними технологіями. Вхід обладнано всіма заходами безпеки: речі перевіряються на інтроскопі, прохід дозволено лише через металорамку, а працівники суду проходять за перепустками через спеціальні турнікети. Уся інформація щодо роботи суду висвічується на електронних табло, у холі є кілька зручних диванів і столиків, аби сторонам було комфортно очікувати на розгляд справи. На першому поверсі облаштовано дитячий куточок, де маленькі відвідувачі можуть гратися під наглядом працівників суду. Якщо юристам та іншим відвідувачам суду потрібно працювати з документами, то у просторому холі є окреме робоче місце, де у вільному доступі — комп’ютер, принтер та сканер. Тут також розташовано відділ інформаційних послуг, тож, скориставшись спеціальною кнопкою на рецепшні, можна викликати працівника, який надасть необхідну інформацію.

Розповідаючи про Сьомий апеляційний адміністративний суд, не можна не відзначити той факт, що саме цей суд був одним із перших в Україні, який розпочав впровадження Єдиної судової інформаційно–телекомунікаційної системи (ЄСІТС). Роль суду в розвитку інформаційних технологій відзначила керівник апарату Олена Мілієнко: «Ми постійно працюємо в напрямі удосконалення цього інформаційного продукту і намагаємося максимально враховувати потреби суспільства. Зокрема, наш суд займається розробленням усіх внутрішніх положень для судів, якими роз’яснюються правила роботи в системі ЄСІТС. Наше завдання — максимально детально прописати таку інструкцію для працівників суду і суддів, щоб їм було зручно працювати в системі».

У суді облаштовано чотири зали судових засідань, три з яких — на першому поверсі, і один великий зал, що передбачений для розгляду, так званих, резонансних справ, — на другому. Цікаво, що сторони в залах судових засідань розміщуються за круглим столом, що є поширеною європейською практикою. Як пояснює прес–секретар суду Інга Гаврилюк, це створює умови для медіації і є важливим психологічним аспектом, що сприяє консенсусу. Адже в правовій державі метою правосуддя має бути задоволення інтересів обох сторін, звісно, це в ідеалі, відзначає пані Інга.

Коридори обителі Феміди з першого по шостий поверх прикрашені історичними фотографіями міста. Задум полягає в тому, що, підіймаючись сходами, можна оглянути світлини, на яких зображене місто від дореволюційних часів і до сучасності — така собі міні–подорож від минулого до сьогодення.

А от наживо споглядати чудові краєвиди Вінниці можна з вікон мансардного поверху. У конференц–залі, розташованому на відбудованому шостому поверсі, не тільки проводяться наради та конференції, а й облаштовано музей. Перша експозиція, яка привертає увагу, — зразки раритетної форми одягу секретаря судового засідання та судового розпорядника. За словами Інги Гаврилюк, ця форма була запроваджена ще у Вінницькому апеляційному адміністративному суді, і наразі планується повернути цю традицію, адже наявність форми підкреслює статус суду. Цікаво, що музейним експонатом стала і чорна мантія судді, адже наразі вже затверджені мантії синього кольору.

Почесне місце в музеї відведене для найважливіших нагород, відзнак міжнародної співпраці, історичних документів про створення суду. Є і спеціальний куточок для спортивних нагород. Зокрема, суд має свою футбольну команду, яка часто бере участь у місцевих турнірах. «Ми вміємо не тільки працювати, а й активно відпочивати», — коментує Інга Гаврилюк.

У приміщенні суду майже щотижня проводяться екскурсії, зокрема і для школярів. Крім того, працівники суду часто організовують для дітей різноманітні заходи, квести, брейн–ринги, а також ігрові судові засідання в рамках проекту «Суд мудрого Лева». «Ми беремо конфліктні ситуації із мультфільмів і пропонуємо їх вирішити маленьким громадянам. Цікаво спостерігати за своєрідним підходом дітей до розв’язання спорів», — розповідає прес–секретар.

А от для студентів–правників проводяться модельні судові засідання, де для розгляду пропонуються знеособлені справи з реальної практики. «Ми активно розвиваємо просвітницький напрям, адже розуміємо важливість підвищення правової культури підростаючого покоління», — зазначає пані Інга.

Як бачимо, двері Сьомого апеляційного адміністративного суду завжди відчинені не лише для учасників судових процесів, але й для всіх бажаючих побувати у храмі Феміди. Адже, відвідуючи судову установу, можна не лише вирішити спір, а й ознайомитися з історією Вінниччини та навіть доторкнутися до прекрасного: в приміщенні суду часто проводяться виставки картин місцевих художників, а також давніх книг.

Аліна НАЗАРЧУК
«Судовий вісник»