Генеральный партнер 2020 года

Издательство ЮРИДИЧЕСКАЯ ПРАКТИКА

Переворот в осознании

Когда рейдеры осознают экономическую невыгодность проведения незаконного регистрационного действия, они уменьшат свою активность, убежден Дмитрий Кирилюк, директор Департамента нотариата и госрегистрации Минюста
Дмитрий КИРИЛЮК: «Мы изменили не только алгоритмы работы, но и подходы к публичности деятельности Коллегии»

Противодействие рейдерству — одна из ключевых задач, декларируемых Министерством юстиции Украины. Для достижения этой цели пришлось осуществить некий ребрендинг, изменить качественные подходы к процессу административного обжалования регистрационных действий, и такой шаг существенно повлиял и на количественные показатели. Благодаря некоторым законодательным предохранителям удалось добиться уменьшения числа рейдерских атак, однако некоторые сферы бизнеса по-прежнему подвержены рискам. О том, с чем это связано и как этому противодействовать, читайте в эксклюзивном интервью директора Департамента нотариата и государственной регистрации Министерства юстиции Украины и сопредседателя Коллегии по рассмотрению жалоб в сфере государственной регистрации Дмитрия Кирилюка.

Интервью публикуем на языке оригинала.

 Дмитре Володимировичу, ще пів року тому, коли ви прийшли працювати до Мін’юсту, відбувся такий собі ребрендинг: змінилася назва структурного підрозділу на Департамент нотаріату та державної реєстрації, а так звана антирейдерська комісія трансформувалася в Колегію з розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Чим обумовлені такі новації?

— Справді, раніше структурний підрозділ Мін’юсту називався Департаментом державної реєстрації та нотаріату. Потім його було перейменовано на Департамент нотаріату та державної реєстрації. Ці зміни обумовлені не тим, що до складу керівництва Міністерства ввійшли вихідці з нотаріальної спільноти, як нам дехто закидає, а потребою переосмислення концептуального підходу до регулювання цих правовідносин: нотаріат — це системна правова інституція, а державна реєстрація — похідний інструмент, за допомогою якого закріплюються окремі права за певною особою.

Зміна ж назви Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (яку ще називають антирейдерською комісією) на Колегію з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (Колегія) — це і іміджеве, і функціональне рішення. Хоч як прикро констатувати, але, на жаль, антирейдерська комісія себе дискредитувала неоднозначними, а подекуди суперечливими рішеннями, вибірковим підходом до розгляду скарг і набула негативного іміджу. Нове керівництво Мін’юсту не просто змінило алгоритм розгляду скарг, а й вирішило, що нові, більш якісні підходи має бути ознаменовано новою назвою. Зрештою, за правовою логікою, колегія є вдалішою формою організації діяльності. Комісією зазвичай називають орган державного управління, до якого відряджають спеціалістів для виконання тих чи інших завдань. Якщо ж мова йде про орган адміністративного оскарження, то назва «колегія» є цілком відповідною. Тобто проведення «ребрендингу» було обумовлено не тільки бажанням позбутися негативної «аури» антирейдерської комісії, а й тим, що назва інституції мала повністю відповідати покладеним на неї повноваженням і змісту роботи.

Я не хочу детально зупинятися на всіх відмінностях роботи — кожен правник може проаналізувати наші оновлені «внутрішні» документи й зробити власні висновки. Закцентую увагу на головному. Раніше одні справи потрапляли на розгляд антирейдерської комісії, а інші — ні. У юристів виникало цілком логічне запитання: чому? Тривалий час комісія не допускала до розгляду по суті скарги, оформлені з певними формальними порушеннями: скажімо, було неналежним чином засвідчено копії документів. Такі штучні перепони потрібно було прибрати, щоб не займатися «відфутболюванням» справи. Ми тут не для того. Зараз на розгляд Колегії потрапляють усі скарги, оформлені відповідно до законодавства, подані класичним способом (поштою або через канцелярію), а також за допомогою електронної системи IGov. Зазвичай засідання Колегії відбуваються чотири рази на тиждень, і кожен охочий може ознайомитися з переліком скарг, які нам доводиться розглядати: відповідну інформацію розміщено на сайті Мін’юсту.

Ми змінили не тільки алгоритми роботи, а й підходи до публічності діяльності Колегії. Абсолютно всі рішення, які ухвалюються в цих стінах, публікуються на сайті Мін’юсту, вони є відкритими, тож будь-хто може їх проаналізувати. Але в медалі транспарентності є і зворотний бік. Наслідком нашої безпрецедентної відкритості стала критика, адже юристи ставлять питання щодо тих чи інших висновків, оскаржують ті чи інші підходи. Але ми були готовими до такого розвитку подій і вдячні колегам-юристам за конструктивну критику, бо саме вона мотивує нас працювати ще краще!

— А чим у такому разі можна вважати Офіс протидії рейдерству, в стінах якого ми з вами зараз спілкуємося?

— Завдання Міністерства юстиції України полягає не в продукуванні адміністративних органів, а в тому, щоб інституції, які надають певні послуги, захищають права й інтереси громадян, були максимально наближені до людей. Нам важливо, щоб нас сприймали не як адміністративну бюрократичну машину, а як інституцію, якій довіряють і до якої можна звернутися по допомогу, не гаючи часу. Зрештою, змінили назву на офіс і Генеральна прокуратура, й Адміністрація Президента України. Для того щоб у людей склалася стійка асоціація, яка одразу налаштовуватиме на конструктивну взаємодію, і було взято за основу назву, що добре сприймається в суспільстві, — Офіс протидії рейдерству.

Гадаю, що певної мети ми досягли, оскільки Офіс протидії рейдерству працює відкрито, за зразком open space, без спеціальних пропусків чи допусків. До прикладу, колишня антирейдерська комісія працювала на 11 поверсі цієї самої будівлі Мін’юсту, тож, окрім питання гласності, нагальною проблемою була доступність для населення: щоб потрапити на засідання, потрібно було пройти контрольно-пропускний пункт. Зараз такого немає. В Офісі протидії рейдерству охоронець працює для забезпечення порядку і допомоги відвідувачам, яких він скеровує до компетентних фахівців.

Колегія розглядала скарги навіть під час карантину, адже рейдери правил самоізоляції не дотримувалися. Безумовно, нам довелося на певний час припинити особисто приймати громадян, запровадити певні обмеження для відвідувачів, але темпів роботи ми не уповільнювали.

Офіс протидії рейдерству існує ще й для того, щоб допомогти людині обрати правильний та найбільш ефективний спосіб захисту своїх майнових прав. Скажімо, існують ситуації, коли адміністративний порядок оскарження реєстраційних дій застосувати неможливо, і результативним способом захисту може бути звернення до суду. У такому разі спеціалісти Офісу можуть надати громадянам відповідні роз’яснення, скерувати до органів, які надають безоплатну правову допомогу.

— Чи багато було зафіксовано фактів рейдерства в державних реєстрах під час карантину?

— Активність недоброчесних реєстраторів навіть під час карантину давала про себе знати. За цей час ми скасували низку рішень у зв’язку з порушенням законодавства під час проведення реєстраційних дій. Це були різноманітні порушення: від кричущих фактів рейдерства в державних реєстрах до суто формальних порушень. Ми реагували досить оперативно. У перші півтора місяця карантину відбувався одноособовий розгляд скарг у сфері державної реєстрації міністром юстиції України, що давало змогу буквально протягом доби скасувати незаконні реєстраційні дії.

— Чи змінилася «географія» рейдерства: які регіони України найбільш вразливі до цього явища? Які сфери бізнесу найчастіше стають жертвами рейдерських атак?

Розпочну з другого питання. Ми розглядаємо скарги у сфері реєстрації нерухомого майна та бізнесу. За останній час суттєво зменшилася кількість справ у сфері державної реєстрації бізнесу, і це легко пояснити. По-перше, суттєво підвищилася якість реєстрації у зв’язку з виключенням державних реєстраторів комунальних підприємств та їхніх філій з переліку суб’єктів державної реєстрації. По-друге, було введено додаткові запобіжники. Як відомо, підписи на протоколах зборів юридичної особи, що передбачають звернення до реєстратора з метою внесення змін до установчих документів, мають бути нотаріально засвідчені з використанням спеціальних бланків нотаріальних документів.

Певна річ, окремі випадки порушень трапляються. Але наша мета полягає в тому, щоб швидко реагувати на подібні випадки, аби рейдер усвідомив: не слід витрачати кошти на рейдерську дію, не треба звертатися до недоброчесного реєстратора, адже в будь-якому разі цю незаконну дію буде скасовано. Коли рейдери зрозуміють економічну невигідність проведення незаконної реєстраційної дії, вони зменшать свою активність.

Що стосується «географії» рейдерства, то вона залежить від кількості населення в тому чи іншому регіоні України: чим більша кількість жителів, тим більше випадків рейдерства.

Чи потребує нині участі професійних правників застосування адміністративного порядку оскарження реєстраційних дій? Що показує практика діяльності Колегії: чи варто для належного оформлення скарги звертатися по професійну допомогу до юристів?

— Я твердо переконаний, що будь-яка людина, витративши трохи часу на ознайомлення з певними законодавчими нормами та положеннями підзаконних нормативно-правових актів, здатна самостійно, без залучення професійної допомоги, написати скаргу. В абсолютній більшості «простих» випадків (коли йдеться про державну реєстрацію земельної ділянки, будинку абощо) особа здатна правильно оформити скаргу самостійно. А от у складних реєстраційних кейсах (пов’язаних, приміром, з іпотечними правовідносинами) я б рекомендував звернутися по допомогу до професійного правника.

Є цікава тенденція: громадяни без юридичної освіти іноді краще представляють свої інтереси на засіданнях Колегії. На жаль, вимушений констатувати, що деякі юристи демонструють досить сумнівний рівень професійних знань під час розгляду скарг. Водночас є правники, рівнем фахових знань і підготовленості яких ми захоплюємося. Я не називатиму жодних імен, але ми дякуємо таким юристам за конструктивну критику і за високий рівень професіоналізму.

Ви пов’язуєте зменшення кількості рейдерських захоплень із певними законодавчими запобіжниками. Тобто рейдерство як явище можна подолати шляхом внесення змін до законодавства?

— Я впевнено заявляю про те, що свого часу до розквіту такого ганебного явища, як реєстраційне рейдерство, держава йшла свідомо. Ми досліджували це питання і маємо певні напрацювання: окремі законодавчі норми у сфері державної реєстрації прописувалися диверсійним шляхом. Окрім законодавчих новацій, які сприяли активізації рейдерства, серед негативних факторів я б також виділив, по-перше, відсутність принципу невідворотності покарання. Якби до в’язниці запроторили одного рейдера, другого, то третій уже б замислився, чи варто йому вчиняти захоплення майна або бізнесу. По-друге, недостатній рівень правової обізнаності населення України. Деякі спритники вдаються до таких оборудок, на які б в інших країнах не те що не наважилися, а й не додумались би!

Хоча головною передумовою рейдерства в державних реєстрах все ж було недосконале законодавче регулювання. На жаль, свого часу держава сама допустила акредитацію комунальних підприємств та створення їхніх філій, які вчиняли найбільшу кількість реєстраційних порушень і не контролювалися державним регулятором. Сюжети про те, як у якомусь селі шукали реєстратора, а його місцем розташування виявилася зупинка громадського транспорту, я переповідати не буду.

Взагалі, чи достатньо в Міністерства інструментів для оперативного реагування на незаконні реєстраційні дії?

— Ми працюємо для того, щоб скасувати реєстраційну дію і відновити майнові права громадян чи суб’єктів господарювання якомога швидше. Але не все залежить від нас. Наприклад, неприємним «подарунком» для нас виявилися останні зміни до статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яка стосується порядку внесення відомостей до відповідного державного реєстру. Не вдаватимуся в деталі, лише зазначу, що в деяких випадках чинна редакція цієї норми (на її скасування ми дуже сподіваємося!) не дає нам змоги ефективно захистити права й інтереси суб’єктів звернення.

Якщо ми виявляємо, що реєстраційна дія є рейдерською, має злочинний характер — повідомляємо про це правоохоронні органи. Маємо надію, що відповідні кримінальні провадження будуть ефективно розслідуватися і винних осіб буде притягнуто до кримінальної відповідальності.

— Чи ініціюєте ви зміни до законодавства, які спрямовані на поліпшення вашої роботи?

— Для того щоб на 100 % відповідати за ефективність своєї роботи, ми хотіли б мати повноваження щодо розробки нормативно-правових актів, проте зараз лише опосередковано впливаємо на законотворчий процес: можемо висловити свої побажання, зауваження, коментарі до нових проєктів. Профільним структурним підрозділом, який супроводжує нормотворчу діяльність у сфері державної реєстрації як бізнесу, так і нерухомого майна, є Департамент приватного права Мін’юсту, з яким ми співпрацюємо.

Ми щодня зіштовхуємося з порушеннями прав громадян, на собі відчуваємо всі недоліки наявної системи державної реєстрації. Ви, мабуть, здивуєтеся, але щоразу, збираючись у цих стінах, мріємо про день, коли потреби в діяльності Колегії не буде. Це відбудеться тоді, коли кількість рейдерських атак знизиться до одиничних випадків і з ними зможуть впоратися суди.

До слова, чи не виникають сьогодні проблеми через відсутність законодавчого визначення поняття «рейдерство»? Чи планується врегулювати це питання на рівні закону?

— Я не бачу в цьому потреби. Рейдерство буває різним: грубим, коли підробили якісь документи, фізично захопили якийсь об’єкт; а буває напрочуд тонким — коли багато нюансів реєстраційної процедури враховано і для проведення оборудки обрано вузькі шпарини законодавства.

За роки існування поняття «рейдерство» набуло якогось сакрального змісту з філософським підтекстом. Деякі люди не правильно тлумачать його зміст і називають рейдерством навіть реєстрацію права власності на предмет іпотеки за статтею 37 Закону України «Про іпотеку». Нині не потрібно на законодавчому рівні врегульовувати поняття «рейдерство», треба організувати нашу роботу так, щоб це явище стало рудиментом та відійшло в історію.

Які виклики тепер стоять перед Офісом протидії рейдерству, зокрема з огляду на майбутнє відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення? Як не допустити активізації рейдерства в аграрній сфері вже за рік?

— Знаєте, щоб ґрунтовно обговорити всі ризики та виклики з огляду на відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення, нам забракне і декількох інтерв’ю. А якщо коротко, то так, нелегко буде всім. Наразі до нас надходить велика кількість скарг на реєстраційні дії, що випливають з орендних правовідносин, а уявіть, яку кількість нарікань спричинить змінення власників земельної ділянки…

Ми готуємося до можливих викликів, і я хотів би заспокоїти читачів: земельна реформа — це не одномоментний процес. Її реалізація була свідомо розтягнена в часі для того, щоб запобігти хаосу на ринку землі. Запевняю, Міністерство юстиції України буде оперативно реагувати на будь-які інсинуації під час реалізації громадянами права власності на землю. Україна рано чи пізно мала прийти до відкритого обігу землі, це було лише питанням часу. Не треба цього боятися. Усе буде добре!

Давайте поговоримо про комунікацію виконавчої влади з органами нотаріату. Торік в Україні відбувся перший протест нотаріусів. Чи вдалося новому керівництву Мін’юсту порозумітися зі спільнотою?

— Протест викликало невдоволення нотаріальної спільноти деякими нормативними нововведеннями тодішнього керівництва Мін’юсту. Зараз міністр юстиції України та наша команда тісно співпрацюють із нотаріусами в особі Нотаріальної палати України задля визначення стратегічного курсу подальшого розвитку. Мін’юст підтримує реформу нотаріату. Можливо, це можна віднести до категорії так званих непопулярних рішень, але Україна має перейти на єдиний нотаріат. Такий шлях розвитку є неминучим.

Міністерство юстиції та Нотаріальна палата України порозумілися в тому, що нотаріальну спільноту має бути очищено від недоброчесних представників. Коли я і заступниця міністра юстиції з питань державної реєстрації Ольга Оніщук приєдналися до команди Мін’юсту, нам закидали, що, мовляв, вихідці з нотаріального середовища «прикриватимуть своїх». А я запитаю про інше: чому попередній керівний склад Мін’юсту стільки років прикривав тих, кого вважають «антилегендами» нотаріату? Одним із перших рішень нової команди було анулювання свідоцтв окремим одіозним особистостям, які скомпрометували не тільки себе, а й усю спільноту. Це була перша хвиля гучних очищень нотаріату, на часі — друга хвиля.

Як раніше працював так званий чорний нотаріус? Він оцінював вигідність вчинення незаконної реєстраційної дії крізь матеріальну призму. А ми якраз доводимо те, що будь-яка незаконна дія для нотаріуса є невигідною, оскільки свідоцтво буде анульовано, з’явиться ризик притягнення до кримінальної відповідальності. Ми наголошуємо на тому, і нотаріальна спільнота це підтвердить, що «домовитися» з нами неможливо! Це наша принципова позиція. В Україні працює велика кількість нотаріусів (близько 6,5 тис.), і ложкою дьогтю в бочці меду є фактично близько п’яти десятків одіозних осіб. Тобто професію паплюжать кілька десятків недоброчесних представників, вилучення яких із системи вирішить проблему раз і назавжди.

— Єдиний нотаріат — це державний чи приватний нотаріат?

— Єдиний нотаріат — це нотаріат на базі приватного. Держава нарешті припинить утримувати державні нотаріальні контори — такий собі архаїзм перехідного періоду від командно-планової до ринкової економіки, побудованої на демократичних засадах.

Хочу одразу заспокоїти громадян. Зараз Мін’юст розробляє систему заходів, яка дасть змогу гарантувати доступність нотаріальних послуг для соціально незахищених верств населення. Можливість звернутися до нотаріуса має бути в кожного громадянина незалежно від рівня його доходу! На цьому акцентує особливу увагу міністр юстиції України Денис Малюська.

— Розкажіть детальніше про проєкт «Е-нотаріат»: які його ключові ідеї, завдання, шляхи та строки реалізації?

— Система «Е-нотаріат» покликана поліпшити якість нотаріату шляхом зменшення впливу людського фактору на вчинення нотаріальних дій. Це не означає, що електронна система робитиме щось замість нотаріуса, ні. Вона допомагатиме нотаріусу працювати, контролюватиме його дії, здійснюватиме облік операцій, нотаріус буде формувати електронний архів. У минуле відійдуть такі радянські атрибути, як книги обліку, а державі не доведеться витрачати кошти на зберігання архівних документів.

Переваги від роботи такої системи отримають громадяни, нотаріуси й уся юридична спільнота.

— Дмитре Володимировичу, і на завершення нашої розмови поділіться, будь ласка, своїм баченням: діджиталізація для нотаріату і сфери державної реєстрації — модний тренд чи неминучий процес?

— Деякі експерти запевняють, що першими «жертвами» нового діджиталізованого покоління стануть професії реєстраторів та нотаріусів. Експерти з діджиталізації пропонують безумовно прогресивні, корисні ідеї, які полегшать життя певним категоріям населення, проте вони не враховують одного фактору: реальний відсоток населення, яке має доступ до новітніх технологій і готове сприймати нові правила гри. Певна частина громадян наразі не готова самостійно користуватися новітніми технологічними плодами, а нотаріуси якраз виконують роль перекладача з «людської» мови на офіційну та фундаментальну. Тому, звісно, автоматизація та оцифрування — процес неминучий, але в будь-якому разі він має відбуватися зважено і поетапно.

Бесіду вела Христина Пошелюжна, «Юридическая практика»

Поделиться

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Подписывайтесь на «Юридическую практику» в Facebook, Telegram, Linkedin и YouTube.

0 Comments
Встроенные отзывы
Посмотреть все комментарии
Slider

Содержание

VOX POPULI

Открытые данные

Акцент

Настроить на чистоту

В фокусе: арбитраж

Арбитражные направляющие

В фокусе: банкротство

Деавтоматизация процесса

Вернуться в круги своя

Пошаговая деструкция

Государство и юристы

В ВРУ подали законопроект о народовластии через всеукраинский референдум

Переворот в осознании

Правовая резолюция

Дайджест

Он уважать себя заставил: ответственность за неуважение к суду

Новости

Новости законодательства

Новости юридических фирм

Новости из зала суда

Новости ЕСПЧ

Отрасли практики

Национальная полиция вправе расследовать уголовные дела относительно народных депутатов Украины предыдущего созыва

Обработка и защита персональных данных

Про активное поведение

Самое важное

Структурные обязательства

Падение вверх

Судебная практика

Запрос налоговой без печати — не документ — КАС ВС

Регистрация налоговых накладных: освобождение от ответственности

Судебные решения

Наличие или отсутствие волеизъявления кредитора на удовлетворение своих требований за счет предмета ипотеки не нарушает права ипотекодателя

Тема номера

Закон №466-IX во многом имплементирует нормы плана BEPS в Налоговый кодекс Украины

Актуальная судебная практика в спорах по трансфертному ценообразованию

Налоговые органы уже давно используют отсутствие деловой цели как причину для доначислений

Налоговые долги наследуются наравне с другими обязательствами

Борьба с низконалоговыми юрисдикциями – фискалы и налогоплательщики совместно

Частная практика

Уголовно-правовая защита бизнеса в Украине — Денис Бугай рассказал о тенденциях

Другие новости

PRAVO.UA

0
Оставить комментарийx
()
x

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: