Послуги адвоката включено до витрат на професійну правничу допомогу. Після завершення спору під час розподілу судових витрат сторона, що програла, має компенсувати гонорар юриста. Водночас у питанні відшкодування витрат на професійну правничу допомогу багато залежить від суду. І навіть сталі позиції не є запорукою відшкодування заявленої суми в повному обсязі. Суд може зменшити таку суму, безпосередньо проаналізувавши роботу адвоката.
Уже усталеною є судова практика стягнення витрат на професійну правничу допомогу з огляду на формальні обставини:
Останнє — у вигляді акта приймання-передачі — і перевіряється судами на адекватність.
Відповідно до постанови Касаційного адміністративного суду (КАС) у складі Верховного Суду (ВС) від 9 березня 2021 року у справі № 200/10535/19а суд обґрунтовує присудження витрат на правничу допомогу. Не можна обмежитися загальними висновками щодо врахування обсягу (пропорційності) задоволених позовних вимог, дійсності та необхідності проведеної адвокатом роботи, а також розумності їхнього розміру без обґрунтування.
У цій справі відповідач заявив про необґрунтованість витрат на професійну правничу допомогу, проте не надав своїх обґрунтувань і клопотання про зменшення.
І хоча ініціатива суду у зменшенні таких витрат виключається, формальний підхід до їх присудження неприпустимий.
КАС ВС, пославшись на практику Європейського суду з прав людини, пояснив, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір є обґрунтованим.
КАС ВС пояснив, що присуджувати суму компенсації витрат на професійну правничу допомогу потрібно на підставі належних та допустимих доказів (зокрема, акта приймання-передачі). Слід дослідити:
Справу скерували до апеляційного суду, який має вирішити питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням висновків КАС ВС.
Проаналізувавши адвокатські послуги, Касаційний господарський суд (КГС) у складі ВС у додатковій постанові від 11 березня 2021 року у справі № 911/2681/19 стягнув половину від заявленої суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Суд вивчив дані про юридичні послуги, викладені в акті прийняття-передання, і зробив висновок про неспівмірність гонорару адвоката складності справи.
Таким чином, зазначені в акті приймання-передачі юридичні послуги, а також їх вартість має бути обґрунтовано. Адже суд може перевірити реальність визначених сторонами:
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 126 ГПК України необхідною умовою розподілу витрат на адвоката є надання доказів, які підтверджують їх здійснення. Водночас компенсуються витрати адвоката, потрібні для надання правничої допомоги: на проїзд, проживання, поштові послуги тощо.
А за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката суд встановлює і розподіляє згідно з умовами договору про надання правничої допомоги в разі наявності відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Такий висновок міститься в постанові об’єднаної палати КГС ВС від 3 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.
Тобто витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено за умови підтвердження:
КАС ВС ухвалою від 18 березня 2021 року у справі № 340/1084/19 стягнув із місцевого управління Державної казначейської служби України судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2125 грн, проти яких останнє заперечувало, посилаючись на те, що адвокат не застосовував спеціальні знання. Казначейство спиралося на висновок ВС у справі № 808/1849/18 (постанова від 17 грудня 2020 року), згідно з яким не є правничою допомогою набір і друкування документів, копіювання додатків, надсилання документів, адже ці дії не вимагають застосування професійних знань адвоката. Відповідно, витрати на такі послуги суд не розподіляє.
Водночас КАС ВС вирішив по-іншому. Посилання на іншу справу визнано безпідставним, оскільки там суди не відшкодували витрати, пов’язані з технічним копіюванням документів у вигляді поліграфічних послуг, обсяг яких не було доведено.
Натомість у справі, що розглянув КАС ВС, позивач довів розмір витрат на професійну правничу допомогу за подання відзиву на апеляційну скаргу, а відповідач це не спростував.
Суми підтверджено такими належними доказами:
У цьому випадку КАС ВС процесуальний документ не аналізував.
Компенсацію витрат на професійну правничу допомогу після завершення судового розгляду гарантовано процесуальними кодексами, зокрема шляхом винесення додаткових постанов про розподіл судових витрат. Водночас багато що вирішує сам суд, і практика розгляду цього питання є досить неоднозначною. Так, у низці випадків суди можуть обмежитися наданим адвокатом переліком робіт, не аналізуючи відповідність якості процесуального документа витраченому на нього часу. В інших випадках суди аналізують виконані роботи щодо обґрунтованості заявлених витрат на них, навіть якщо інша сторона сама не спростовує наданих опонентом доказів адвокатських витрат.
Марина ЯСИНСЬКА «Юридична практика»
© Юридична практика, 1997-2024. Всі права захищені
Кількість адвокатських балів | Вартість |
---|---|
Відеокурс з адвокатської етики | 650 грн |
10 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 2200 грн |
16 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 3500 грн |
8 адвокатських балів (без адвокатської етики) | 1800 грн |
Щодо додаткової інформації
Email: [email protected]
Тел. +38 (050) 449-01-09
Пожалуйста, подождите…