Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув 14 січня 2020 року у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано–Франківську Головного управління ДФС у Івано–Франківській області, на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 30 вересня 2019 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Х», приватного підприємства «В» до відкритого акціонерного товариства «П» — про визнання банкрутом, встановив таке.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. 5 жовтня 2015 року Господарським судом Івано–Франківської області було порушене провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства «П» (ВАТ «П»), введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна ВАТ «П» арбітражного керуючого С., інше.

2. Ухвалою Господарського суду Івано–Франківської області від 22 грудня 2015 року у справі (залишеній без змін у частині грошових вимог Державної податкової інспекції у м. Івано–Франківську Головного управління державної фіскальної служби в Івано–Франківській області постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14 квітня 2016 року) затверджено реєстр вимог ВАТ «П», зокрема, заяву ДПІ у м. Івано–Франківську задоволено частково; визнано грошові вимоги до ВАТ «П» у розмірі 2436 (1 черга); 2 166 148,46 грн (2 черга); 3 946 447,09 грн (3 черга); 2 156 429,67 грн (6 черга).

3. Постановою Вищого господарського суду України від 9 листопада 2016 року ухвалу Господарського суду Івано–Франківської області від 22 грудня 2015 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13 квітня 2016 року в частині розгляду кредиторських вимог ДПІ у м. Івано–Франківську ГУ ДФС у Івано–Франківській області скасовано та в цій частині направлено на новий розгляд в іншому складі.

4. Ухвалою суду від 21 липня 2016 року клопотання ДПІ у м. Івано–Франківську Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано–Франківській області та ТОВ «І» від 24 травня 2016 року про введення процедури санації ВАТ «П» задоволено; припинено процедуру розпорядження майном ВАТ «П» та повноваження розпорядника майна С.; введено процедуру санації боржника ВАТ «П» строком на шість місяців — до 21 січня 2017 року; призначено керуючим санацією арбітражного керуючого К., інше.

5. Постановою Львівського апеляційного господарського суду 4 жовтня 2016 року скасовано ухвалу Господарського суду Івано–Франківської області від 21 липня 2016 року в частині призначення керуючим санацією ВАТ «П» арбітражного керуючого К.

6. Ухвалою суду від 8 лютого 2017 року призначено керуючим санацією ВАТ «П» гр–ку Н. та зобов’язано подати Господарському суду Івано–Франківської області, протягом трьох місяців з дня винесення ухвали, розроблений та схвалений комітетом кредиторів план санації боржника; розпоряджатись майном (активами) боржника виключно відповідно до схваленого комітетом кредиторів боржника і затвердженого господарським судом плану санації ВАТ «П».

7. Ухвалою суду першої інстанції від 8 лютого 2017 року частково задоволено заяву Державної податкової інспекції; визнано грошові вимоги в розмірі 2 272 600,37 грн (2 черга); 1 746 732,79 грн (3 черга); 54 176,60 грн (6 черга).

8. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29 травня 2017 року (залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 13 серпня 2017 року) ухвалу Господарського суду Івано–Франківської області від 8 лютого 2017 року в частині віднесення 106 451,91 грн до другої черги та 1 746 732,79 грн до третьої черги скасовано та в цій частині прийняте нове рішення, яким визнано грошові вимоги ДПІ з віднесенням заявлених вимог до другої черги в сумі 2 166 148,5 грн та до шостої черги в сумі 1 800 909,40 грн. В іншій частині ухвалу місцевого суду залишено без змін.

9. Постановою Господарського суду Івано–Франківської області від 9 лютого 2018 року відхилено план санації ВАТ «П»; припинено процедуру санації ВАТ «П» та повноваження керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Н.; боржника визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру щодо ВАТ «П» строком на 12 місяців (до 9 лютого 2019 року); призначено ліквідатором ВАТ «П» арбітражного керуючого Н., інше.

10. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 3 вересня 2018 року апеляційні скарги ПП «В» та ТзОВ «А» задоволено повністю; постанову Господарського суду Івано–Франківської області від 9 лютого 2018 року скасовано; справу передано до Господарського суду Івано–Франківської області на розгляд на стадію санації в іншому складі суду.

11. ДПІ у м. Івано–Франківську ГУ ДФС в Івано–Франківській області звернулася до Західного апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 3 вересня 2018 року за нововиявленими обставинами (з урахуванням доповнень від 30 вересня 2019 року).

Нововиявленою обставиною ДПІ у м. Івано–Франківську ГУ ДФС в Івано–Франківській області визначено постанову Верховного Суду від 4 квітня 2019 року у справі № 809/443/16, якою було задоволено касаційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано–Франківській області; постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року скасовано; постанову Івано–Франківського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2016 року залишено в силі; до ВАТ «П» застосовано заходи реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації трьох цехів та адмінкорпусу до усунення встановлених порушень. На думку заявника, це істотні для справи обставини, що можуть вплинути на запровадження процедур у банкрутстві стосовно боржника ВАТ «П».

12. Ухвалою Господарського суду Івано–Франківської області від 27 листопада 2019 року заяву Головного управління ДФС в Івано–Франківській області про заміну сторони на правонаступника задоволено; замінено кредитора у справі про банкрутство ВАТ «П» — Державну податкову інспекцію у м. Івано–Франківську Головного управління ДФС в Івано–Франківській області на його правонаступника — Головне управління ДФС в Івано–Франківській області; зобов’язано керуючого санацією Д. внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

13. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30 вересня 2019 року відмовлено в задоволенні заяви ДПІ у м. Івано–Франківську ГУ ДФС в Івано–Франківській області про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 3 вересня 2018 року за нововиявленими обставинами у справі; постанову Львівського апеляційного господарського суду від 3 вересня 2018 року залишено в силі.

14. Ухвала мотивована тим, що вказані ДПІ у м. Івано–Франківську ГУ ДФС в Івано–Франківській області обставини не є нововиявленими в розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України.

15. Апеляційний господарський суд встановив, що постанову Господарського суду Івано–Франківської області від 9 лютого 2018 року скасовано постановою Львівського апеляційного господарського суду від 3 вересня 2018 року з тих підстав, що станом на момент прийняття ДПІ у м. Івано–Франківську самостійного рішення про ліквідацію ВАТ «П» та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Н. кредитору — ДПІ у м. Івано–Франківську не належало 6112 голосів як зазначено в протоколі; на засіданні комітету кредиторів ВАТ «П» 5 травня 2017 року — 12 травня 2017 року були присутні представники кредиторів, які не мали в сукупності 10 798 голосів, оскільки розмір грошових вимог, а відповідно, і кількість голосів ДПІ у м. Івано–Франківську не було визначено; рішення про введення ліквідаційної процедури прийняте кредитором, який не мав правомочності самостійно вирішувати питання про введення ліквідаційної процедури ВАТ «П» та призначення ліквідатора ВАТ «П». За висновками апеляційного суду рішення комітету кредиторів ВАТ «П» від 5 травня 2017 року — 12 травня 2017 року (протокол № *) про введення ліквідаційної процедури ВАТ «П» та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Н. не може вважатися прийнятим.

16. При цьому суд апеляційної інстанції вказав на те, що станом на момент прийняття постанови Львівського апеляційного господарського суду від 3 вересня 2019 року, постанову Івано–Франківського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2016 року було скасовано постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року. Львівський апеляційний господарський суд не досліджував питань дотримання пожежної та техногенної безпеки боржником ВАТ «П» та підстави скасування постанови Господарського суду Івано–Франківської області від 9 лютого 2018 року у справі № 909/1056/15 були іншими.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

17. Не погоджуючись з ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30 вересня 2019 року у цій справі Державна податкова інспекція у м. Івано–Франківську Головного управління ДФС у Івано–Франківській області (правонаступник — Головне управління ДФС в Івано–Франківській області, ухвала господарського суду першої інстанції від 27 листопада 2019 року) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування оскарженої ухвали, з вимогою прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву податкового органу про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 3 вересня 2018 року за нововиявленими обставинами та прийняти нове рішення, яким скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 3 вересня 2018 року.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

18. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя — Погребняк В.Я., суддя — Білоус В.В., суддя — Васьковський О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 4 листопада 2019 року.

19. Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2019 року касаційну скаргу залишено без руху відповідно до положень статті 290 ГПК України, надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

20. Державною податковою інспекцією у м. Івано–Франківську Головного управління ДФС у Івано–Франківській області 28 листопада 2019 року здано до відділення зв’язку для направлення на адресу Касаційного господарського суду на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 11 листопада 2019 року заяву про усунення недоліків разом із доказами сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 1921,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 28 листопада 2019 року та доказами направлення касаційної скарги іншим учасникам справи листом з описом вкладення.

21. Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2019 року відкрите касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ДПІ у м. Івано–Франківську Головного управління ДФС у Івано–Франківській області на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 30 вересня 2019 року, датою судового засідання визначено 14 січня 2020 року.

22. 27 грудня 2019 року до Верховного Суду від ТОВ «А» надійшов відзив на касаційну скаргу із запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

23. Автоматизованою системою документообігу суду, за розпорядженням заступника керівника апарату — керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 13 січня 2020 року, у зв’язку з відпусткою судді Васьковського О.В., для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя — Погребняк В.Я., суддя — Білоус В.В., суддя — Жуков С.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 січня 2020 року.

24. Представник Головного управління ДФС у Івано–Франківській області в засіданні суду 14 січня 2020 року повністю підтримала вимоги касаційної скарги з підстав, наведених у ній, просила суд скасувати ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 30 вересня 2019 року, прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву податкового органу про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 3 вересня 2018 року за нововиявленими обставинами та прийняти нове рішення, яким скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 3 вересня 2018 року.

23. Представник боржника в судовому засіданні проти вимог та доводів скаржника заперечив з підстав їх необґрунтованості, оскільки вважає, що заявлені податковим органом обставини не є нововиявленими в розумінні приписів статті 320 ГПК України. Просив Суд ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 30 вересня 2019 року у цій справі залишити без змін.

24. Представники ТОВ «А» в засіданні суду проти вимог та доводів скаржника заперечили з підстав, наведених у відзиві; просили Суд ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 30 вересня 2019 року залишити без змін.

25. Інші учасники провадження у справі у призначене судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки явка представників сторін не була визнана обов’язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з’явились.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС у Івано-Франківській області)

26. В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення статті 320 ГПК України. Скаржник доводить, що станом на сьогодні підприємство має поточну неплатоспроможність, не має достатніх оборотних коштів для погашення своїх боргів, відсутня забезпеченість власними оборотними засобами, на підприємстві присутні ознаки критичної неплатоспроможності. На переконання скаржника, підприємство знаходиться у непридатному стані для виробничої діяльності, що, зокрема, підтверджується результатами планової перевірки щодо додержання боржником вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки (постанова Верховного Суду від 4 червня 2019 року у справі № 809/443/16).

Доводи кредитора (ТОВ «А»)

27. Кредитор у відзиві на касаційну скаргу та представники кредитора в засіданні суду доводять, що встановлені у рішенні Верховного Суду від 4 червня 2019 року факти порушення ВАТ «П» вимог пожежної та техногенної безпеки не є нововиявленими обставинами в розумінні статті 320 ГПК України, не спростовують порушень, встановлених апеляційним господарським судом під час прийняття постанови від 3 вересня 2019 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

28. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

29. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

За приписами частини 1 статті 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю представників сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Постанову Господарського суду Івано–Франківської області від 9 лютого 2018 року про визнання боржника банкрутом скасовано постановою Львівського апеляційного господарського суду від 3 вересня 2018 року (залишена без змін постановою Верховного Суду від 13 листопада 2018 року) з тих підстав, що станом на момент прийняття ДПІ у м. Івано–Франківську самостійного рішення про ліквідацію ВАТ «П» та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Н. кредитору — ДПІ у м. Івано–Франківську — не належало 6112 голосів як зазначено в протоколі; на засіданні комітету кредиторів ВАТ «П» 5 травня 2017 року — 12 травня 2017 року були присутні представники кредиторів, які не мали в сукупності 10 798 голосів, оскільки розмір грошових вимог, а відповідно, і кількість голосів ДПІ у м. Івано–Франківську не було визначено; рішення про введення ліквідаційної процедури прийняте кредитором, який не мав правомочності самостійно вирішувати питання про введення ліквідаційної процедури ВАТ «П» та призначення ліквідатора ВАТ «П».

Звертаючись до апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови цього ж суду від 3 вересня 2019 року за нововиявленими обставинами, заявник такою обставиною визначив постанову Верховного Суду від 4 червня 2019 року у справі № 809/443/16 за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано–Франківській області до ВАТ «П» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, якою було задоволено касаційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано–Франківській області; постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року скасовано; постанову Івано–Франківського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2016 року залишено в силі; до ВАТ «П» застосовано заходи реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації трьох цехів та адмінкорпусу до усунення встановлених порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров’ю людей.

Відповідно до частини 1 статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

До нововиявлених обставин належать матеріально–правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по–перше, їх наявність на час розгляду справи, по–друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по–третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 320 ГПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлена обставина — це юридичний факт, передбачений нормами права, який тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час ухвалення судового акта, то вона обов’язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, наявний на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомим ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Верховний Суд виходить з того, що передбачений главою 3 розділу ІV ГПК України перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є окремою формою судового процесу, що має свої особливості.

На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права тощо), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв’язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27–34 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Праведная проти Росії» від 18 листопада 2004 року).

За висновком господарського суду апеляційної інстанції, постанова Верховного Суду від 4 червня 2019 року у справі № 809/443/16 та встановлені під час розгляду вказаної справи обставини (щодо порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров’ю людей) не впливають на оцінку вже досліджених доказів у справі та не спростовують порушень (пункт 14 цієї постанови), які були встановлені апеляційним господарським судом під час розгляду цієї справи з питання щодо введення процедури ліквідації ВАТ «П».

30. Щодо суті касаційної скарги

Доводи касаційної скарги Державної податкової інспекції у м. Івано–Франківську Головного управління Державної фіскальної служби у Івано–Франківській області (правонаступник — Головне управління ДФС в Івано–Франківській області, за ухвалою Господарського суду Івано–Франківської області від 27 листопада 2019 року) щодо порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження та в більшості своїй зводяться до переоцінки доказів.

31. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1) частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення — без змін, якщо визнає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги Державної податкової інспекції у м. Івано–Франківську Головного управління Державної фіскальної служби у Івано–Франківській області (правонаступник — Головне управління ДФС в Івано–Франківській області, за ухвалою Господарського суду Івано–Франківської області від 27 листопада 2019 року) та необхідність залишення ухвали Західного апеляційного господарського суду від 30 вересня 2019 року без змін як такої, що прийнята з дотриманням норм процесуального права.

32. Судові витрати

У зв’язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги Державної податкової інспекції у м. Івано–Франківську Головного управління Державної фіскальної служби у Івано–Франківській області та залишенням без змін оскарженого судового акта, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на заявника касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317, 325 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановив:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано–Франківську Головного управління Державної фіскальної служби у Івано–Франківській області (правонаступник — Головне управління Державної фіскальної служби в Івано–Франківській області) залишити без задоволення.

2. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 30 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не під–
лягає.

(Постанова Верховного Суду від 14 січня 2020 року. Справа № 909/1056/15. Головуючий — Погребняк В.Я. Судді — Білоус В.В., Жуков С.В.)

Примітка. * — номерацію пунктів збережено відповідно до оригіналу постанови.