З лекції «Юрисдикція господарських судів. Проблемні питання розмежування юрисдикцій господарських та адміністративних судів» Тетяни Васильченко, судді Господарського суду м. Києва

Критеріями для розмежування є суб’єктний склад спору, предмет спору, але ВС у першу чергу звертає увагу на характер спірних матеріальних правовідносин, тобто на суть спору. Зокрема, це випливає з висновку Великої Палати ВС у постанові від 6 червня 2019 року у справі № 925/308/18. Також окремим критерієм є пряма законодавча вказівка, судам якої юрисдикції підвідомча та чи інша категорія спорів.

З лекції «Підготовка заяви свідка в господарському процесі. Допит свідка. Тактика роботи зі свідками опонента» Євгенія Левицького, радника ЮФ Aequo

Важливо враховувати, що на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які згідно із законом відображаються у відповідних документах. Допит свідка у суді можливий тільки у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають сумнів у їх повноті та достовірності. Зокрема, такої позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 13 лютого 2019 року у справі № 901/2027/13 та від 13 грудня 2018 року у справі № 910/21263/17.

З лекції «Апеляційне та касаційне оскарження. Нюанси ГПК» Олени Перцової, радниці ЮФ Aequo

Судове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку особами, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки. Як приклад, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 910/22354/15 суд підкреслив, що судове рішення, яке оскаржується не залученою особою, має безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов’язків такої особи. При цьому в мотивувальній або резолютивній частині рішення повинні міститися висновки про права чи обов’язки такої особи.

З лекції «Спори про визнання договорів укладеними чи неукладеними. Тлумачення договорів»
Андрія Чехонадського, керівника групи претензійно-позовної роботи ПАТ «Рітейл Груп», адвоката

У Цивільному кодексі України не зустрічається такий термін, як «неукладений правочин». У той же час Господарський кодекс України передбачає: якщо сторони не домовилися про істотні умови договору, то такий правочин вважається неукладеним, таким, що не відбувся. Згідно із судовою практикою, недійсним може бути визнаний тільки договір, який є укладеним. Договір вважається неукладеним, якщо немає суттєвих умов договору, наприклад, якщо не зазначена ціна в договорі купівлі-продажу, то договір вважається неукладеним.

З лекції «Зміна та розірвання договорів. Припинення договірних відносин» адвоката Мирослава Гнидки, керівника юридичного департаменту групи компаній Merx

Визнати недійсними умови щодо права односторонньої відмови (розірвання) від уже припиненого договору неможливо. Про це йдеться в постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 904/4931/17: «У разі зміни або розірвання договору зобов’язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни». У наведеній справі суд відзначив, що визнати недійсними умови щодо права односторонньої відмови (розірвання) від уже припиненого договору оренди неможливо, оскільки предмета спору щодо цього вже немає.

З лекції «Недійсність господарських договорів. Оспорювані правочини» Олександра Оніщенка, партнера МЮФ Integrites, та Антона Каганця, юриста МЮФ Integrites

Податкові органи використовують наявність кримінального провадження стосовно одного із контрагентів як підставу для підтвердження фіктивності угоди. Визнаний недійсним договір не матиме жодних правових наслідків, крім тих, які пов’язані з визнанням його недійсним. Це означає, що сторони, за можливості, мають повернути все отримане за договором і повернутися до стану, який діяв на момент підписання такого договору.

З лекції «Порука в господарських правовідносинах. Судова практика» Марії Демидової, судді Господарського суду Чернігівської області

Перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» для забезпечення надання банкам та фінансовим установам, що мають ліцензію на надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», надається доступ для отримання інформації в електронному вигляді до таких реєстрів: Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (включаючи невід’ємні архівні складові, у тому числі Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек) і Єдиного реєстру довіреностей.

З лекції «Виконання договорів, укладених з перевищенням пов­новажень. Відшкодування збитків підписантом» Артема Кузьменка, радника МЮГ Eterna Law

Серед позитивних моментів Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» можна відзначити встановлення чіткого й однозначного порядку схвалення договорів, укладених з перевищенням повноважень. Судова практика говорить про те, що коли правочин укладений від імені особи іншою особою, яка взагалі не була уповноважена на таке представництво і не мала жодних повноважень діяти від імені свого довірителя, то така особа не могла перевищити повноваження, оскільки їх де-факто не було.

З лекції «Перевищення повноважень при укладенні договору. Останні тенденції судової практики»
Олени Перцової

Сьогодні практика свідчить про те, що перевищення повноважень менеджменту вже не є вагомим аргументом для визнання договору недійсним. Більше того, суди все частіше почали вказувати, що за таке перевищення повноважень солідарну відповідальність повинні нести юридичні особи та їх менеджери, а не контрагент за правочином. Якщо ж юридична особа з цим не погоджується, вона має право пред’явити до підписанта правочину позов про збитки.

З лекції «Виконання зобов’язань у господарських відносинах. Спори, пов’язані із виконанням зобов’язань» Андрія Ілюка, радника TEFFI Law Firm, та Олександра Баннікова, старшого юриста судової практики TEFFI Law Firm

Не вважаються підставами для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов’язання, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Обов’язковими умовами звільнення від виконання зобов’язань через форс-мажор, по-перше, є те, що обставини, які склалися, мають бути поза контролем сторони зобов’язання, а по-друге, сторона не мала можливості передбачити виникнення таких обставин під час укладення договору.

З лекції «Спори, пов’язані з орендою та лізингом» адвоката Мирослава Гнидки

Що стосується особливостей укладення попереднього договору, який широко застосовується забудовниками житлової нерухомості, то припинення зобов’язання за ним унеможливлює спонукання до укладення основ­ного договору як правової підстави для виникнення у набувача права власності на майно. Зокрема, такого висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 2 вересня 2015 року № 6-226цс14. Згідно з вимогами частини 3 статті 635 ЦК України, якщо основний договір не укладений впродовж строку, встановленого попереднім договором, то не лише припиняється зобов’язання, встановлене попереднім договором, але й інша сторона може претендувати на відшкодування збитків.

З лекції «Відповідальність за невиконання зобов’язань у господарських правовідносинах. Відшкодування збитків» Олесі Дупляк, судді Господарського суду м. Києва, та Олександри Прічко, помічниці судді Господарського суду м. Києва

Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною 1 визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, що спричинило заподіяння особі майнових збитків, саме по собі є головною підставою для їх відшкодування.

З лекції «Спори у сфері страхування. Цесія та факторинг. Позиція Верховного Суду. Перевезення. Експедирування. Відповідальність перевізника» Максима Бугая, старшого радника з юридичних питань (Східна Європа) TNT Express (FedEx Corporation), та Соломії Кузьмович, юристки TNT Express

У разі якщо перевезення здійснюється авіатранспортом, діє стаття 22 Монреальської конвенції 1999 року «Межі відповідальності стосовно затримки, багажу та вантажу», відповідно до якої відповідальність обмежена сумою 17 спеціальних прав запозичення (СПЗ, SDR — Special Drawing Right) за кілограм вантажу, за винятком випадків, коли вантажовідправник зробив у момент передачі вантажного місця перевізнику особливу заяву про заінтересованість у доставці та сплатив додатковий збір, якщо це необхідно.

З лекції «Спори щодо стягнення заборгованості: практичні аспекти» Ростислава Кравця, старшого партнера АК «Кравець і Партнери»

Позивач або особи, яким законом надане право звертатися до суду в інтересах інших осіб, мають подати докази разом із поданням позовної заяви. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

З лекції «Судова практика щодо допустимості застосування до договорів, укладених в Україні, норм міжнародного права чи права іноземної держави» Катерини Цірат, адвокатки Jurvneshservice

Якщо конвенція не ратифікована, суди мають всі підстави її не застосовувати; що стосується не конвенційних норм, то суди не сприймають їх як повноцінний вибір права. Досить новим інструментом є Гаазькі принципи про вибір застосовного права до міжнародних комерційних договорів 2015 року. Ці принципи не оформлені у вигляді конвенції, вони не є обов’язковими до застосування державами. Тільки Парагвай ухвалив закон, який повністю імплементує цей документ у своє національне законодавство.

З лекції «Вибір арбітражного суду: поради адвоката з власного досвіду» Ігоря Кравцова, керуючого партнера ЮФ Evris, та Сергія Ярошенка, старшого юриста ЮФ Evris

Кожен із трибуналів залучає експертів — арбітрів, які мають величезний досвід у тій чи іншій галузі права. Наприклад, Стокгольмський арбітраж популярний серед бізнесу в енергетичній галузі — він має сильних арбітрів, які спеціалізуються на енергетиці, і це визнається світовим бізнес-середовищем. Арбітраж — це сервіс, за який ви платите гроші, але отримуєте справедливе рішення.

З лекції «Неточності в арбітражній угоді: проблеми для визначення способу захисту прав» Євгенія Блінова, партнера та керівника практики міжнародного арбітражу МЮГ Eterna Law

Особливістю арбітражу є те, що на його розгляд можуть передаватися спори, які не мають договірного характеру. Істотними елементами арбітражного застереження є наслідки невиконання домовленості, виключення державних судів з процесу, повноваження арбітрів (шляхом визначення арбітражного інституту або шляхом посилання на Регламент), процедура, що забезпечує виконання рішення арбітражної інституції.