6 жовтня 2011 року до Господарського суду м. Києва

Ініціюючий кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авангард»
04053, м. Київ, вул. Козелецька, 22
код ЄДРПОУ 0001122

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТ»
01601, м. Київ, вул. Космонавта Єгорова, 12/36, офіс 7
код ЄДРПОУ 7778899

Арбітражний керуючий: Свяченко Віктор Сергійович
03055, м. Київ, а/с 345

Суддя: Земельченко В.Л.

Справа № 99/456-б

КЛОПОТАННЯ

про усунення від участі у справі арбітражного керуючого В. Свяченка

У провадженні Господарського суду м. Києва (головуючий суддя — Земельченко В.Л.) знаходиться на розгляді справа № 99/456-б (далі — Справа).

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 5 вересня 2011 року розпорядником майна ТОВ «АВТ» призначено арбітражного керуючого Свяченка В.С.

Відповідно до пункту 9 статті 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі — Закон про банкрутство) розпорядник майна зобов’язаний розглядати разом із посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду в зв’язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому законом порядку.

Вищевказаною ухвалою суду в Справі від 5 вересня 2011 року арбітражного керуючого Свяченка С.В. було зобов’язано надати реєстр вимог кредиторів ТОВ «ДСЛК».

Незважаючи на вказане, в порушення вищевказаної вимоги Закону про банкрутство, арбітражний керуючий Свяченко С.В. станом на 6 жовтня 2011 року — дату призначеного судом засідання в Справі, на якому мав бути розглянутий реєстр вимог кредиторів, поданий арбітражним керуючим за наслідком їх розгляду із боржником, не вчинив навіть спроби організації спільного розгляду названих вимог, а на лист боржника щодо необхідності такого розгляду (копія листа з доказами направлення подана до матеріалів Справи 5 жовтня 2011 року) не відповів.

Зазначене свідчить про неналежне виконання арбітражним керуючим Свяченком В.С. обов’язків арбітражного керуючого — розпорядника майна боржника в Справі, що є підставою для його усунення від участі у Справі судом на підставі частини 9 статті 31 Закону про банкрутство.

Враховуючи викладене вище та керуючись статтями 22 Господарського процесуального кодексу України, статтями 31, 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»,

ПРОШУ:

Усунути арбітражного керуючого Свяченка В.С. від виконання обов’язків розпорядника майна ТОВ «АВТ», про що винести відповідну ухвалу.

Представник ТОВ «АВТ»

за довіреністю, наявною в матеріалах справи Шпак Г.О.

---

Комментарий эксперта

Андрей ЕВСТИГНЕЕВ,
кандидат юридических наук, адвокат, партнер АО «АК «Васылык и Евстигнеев», г. Киев

Процедура производства по делам о банкротстве, исторически известная также как конкурсный процесс, активно используется субъектами хозяйствования современной Украины. К сожалению, несовершенность соответствующего законодательства, а также противоречивая судебная практика нередко создают «благодатную почву» для злоупотреблений теми или иными лицами, в частности, путем лоббирования назначения судом «лояльного» арбитражного управляющего, статус и полномочия которого могут существенно влиять на оперативность рассмотрения дела и возможность его завершения с максимальным учетом интересов сторон — должника и кредиторов.

Одним из способов реагирования на бездеятельность арбитражного управляющего является его отстранение от исполнения обязанностей по делу. Правовые основания отстранения указаны в части 9 статьи 31 Закона Украины «О возобновлении платежеспособнос­ти должника или признании его банкротом» (Закон), согласно которой невыполнение или ненадлежащее выполнение обязанностей, возложенных на арбитражного управляющего Законом, при отсутствии последствий, предусмот­ренных этой статьей, может быть основанием для отстранения арбитражного управляющего от выполнения им своих обязанностей, о чем хозяйственный суд выносит определение.

Как видим, отстранение арбитражного управляющего на указанных основаниях — право, а не обязанность суда, что, к сожалению, нередко используется им «на собственное усмотрение». Считаю, что для исправления указанной ситуации не будет лишним: а) предусмот­реть четкий исчерпывающий перечень оснований отстранения и его инициаторов и б) указать, что при наличии таких оснований и инициативы уполномоченных субъектов суд был обязан отстранить нерадивого арбитражного управляющего от участия в деле.

Также непонятно, почему обстоятельства, указанные в части 9 анализируемой статьи, могут быть основанием для отстранения арбитражного управляющего только при отсутствии предусмот­ренных этой статьей последствий (например, причинении существенного вреда должнику или кредиторам). Считаю, что отстранение невыполняющего или ненадлежащим образом выполняющего обязанности арбитражного управляющего должно происходить во всех соответствующих случаях и особенно тогда, когда сторонам производства причинен вред.