Після ліквідації в 2016­му Державної служби інтелектуальної власності України (а фактично Служба припинила виконувати функції з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності (ІР) у 2017­му) в ІР­ефірі запанувала «радіотиша». Департамент інтелектуальної власності тодішнього Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, до якого перейшли функції служби, рупором «інтелектуального» порядку денного не став. Обговорення тих чи інших питань із професійною спільнотою фахівців зі сфери інтелектуальної власності якщо і відбувалися, то за закритими для преси дверима і радше формально, а рішення приймалися здебільшого кулуарно. Часто такі рішення представників ринку не влаштовували, а відстоювати свої переконання доводилося чи не в судовому порядку. Адже мова йде аж ніяк не про представників ринку як таких, а про прозорість і стабільність правил поведінки, про максимальний захист прав та інтересів заявників, про інтелектуальний потенціал України, а отже, місце країни на міжнародній арені.

Тим часом місце України у так званому Списку 301 (Спеціальний звіт Офісу торгового представника США) було і залишається надзвичайно показовим.

І торік у галузі інтелектуальної власності відбулися чи не найбільші зрушення за останнє десятиліття. Хотілось би додати «позитивні зрушення», але спільноті це ще належить з’ясувати.

У червні 2020 року було ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності» (Закон). 21 липня 2020 року Верховна Рада України ухвалила два закони, які посилили правову охорону об’єктів інтелектуальної власності в нашій державі: Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентним тролінгом» та Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо реформи патентного законодавства)».

Національний орган інтелектуальної власності (НОІВ) планувався як прогресивний орган, який діятиме за принципом «єдиного вікна» (заявник подає документи «в одне вікно» і отримує охоронний документ у тому самому «вікні»; а раніше ці питання перебували в компетенції різних органів: ІР­департаменту при Мінекономіки та закладу експертизи — ДП «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) та керуватиметься найліпшими європейськими практиками. Прийняття цього законодавства супроводжували чималі труднощі. І якби не оперативне втручання професійної ІР­-спільноти, то у фінальному варіанті від «європейського духу» залишилась би хіба сама назва. Зокрема, спільноті вдалося відстояти відкритий конкурс на посаду керівника НОІВ, який проводить центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності (Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України).

Попри очікування ринку прогресивні норми Закону реалізувалися дещо несподівано: Кабінет Міністрів України розпорядженням від 13 жовтня 2020 року № 1267-­р «Про Національний орган інтелектуальної власності» визначив, що державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) виконує функції Національного органу інтелектуальної власності. Тобто замість того, щоб створити новий орган за принципом «єдиного вікна», можновладці вирішили «проколупати» інше вікно в тій самій будівлі. Ба більше, втілювати реформу тепер доводиться органу, який завжди дещо стримано ставився до реформи системи державного управління ІР­сферою, а нерідко виступав із критикою.

Наразі невідомо, коли відбудеться відкритий конкурс на посаду керівника НОІВ (та чи відбудеться взагалі), а також коли буде створено нові структурні підрозділи, передбачені Законом. Очевидне одне — ІР­-спільнота спуску щодо цих та інших питань, які закладено реформою та чомусь наразі пригальмовано, не дасть. Це можна виснувати навіть із того, що ІР­спільнота почала об’єднуватися задля якнайліпшого відстоювання тих чи інших питань. Так, вони можуть бути представниками різних юридичних чи патентних компаній, опонентами в одній судовій справі, так, їх номінально можна вважати конкурентами, але коли мова йде про єдині, чесні для всіх та прозорі правила гри, вони виступають єдиним фронтом.

13 листопада 2020 року було зареєстровано громадську організацію «Національна асоціація патентних повірених України» (National Association of Patent Attorneys of Ukraine, NAPA, НАПА). Основний принцип її діяльності — об’єднання представників професійної спільноти, щоб врешті­решт їхній голос було почуто. «Здійснення прав та інтересів, задоволення економічних, культурних, соціальних та інших інтересів у сфері інтелектуальної власності» — це задекларовано як головну мету діяльності організації.

Асоціація організувала вже чимало заходів, причому обраний формат онлайн­зібрань допомагає залучати якомога ширшу аудиторію зацікавлених осіб. Але найпомітніший «вихід у світ» відбувся у лютому 2021­го під час обговорення проєкту наказу Мінекономіки «Про затвердження Регламенту Апеляційної палати Національного органу інтелектуальної власності», організованого департаментом розвитку сфери інтелектуальної власності Міністерства економічного розвитку, торгівлі і сільського господарства України.

Тоді НАПА перебрала на себе роль критичного рупора, причому на місце розкритикованих конструктивно пропонувала свої ідеї. Наприклад, зауваження викликав порядок формування кадрового складу Апеляційної палати, який повністю залежатиме від керівника Укрпатенту. Національна асоціація патентних повірених України пропонувала, щоб до складу комісії по відбору членів Апеляційної палати входили «зовнішні» експерти, особи, які відповідають високим кваліфікаційним вимогам, із числа представників профільного міністерства, громадських об’єднань у сфері інтелектуальної власності та науковців. Окрім того, на думку представників НАПА, відібрані комісією найкращі фахівці, що увійдуть до складу Апеляційної палати, мають займатися виключно роботою в Апеляційній палаті, та не поєднувати її з іншими видами діяльності – навіть з іншою діяльністю як експерти НОІВ.

Наразі на обговоренні перебуває проєкт наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження Правил складання, подання заявки на торговельну марку, заявки на міжнародну реєстрацію торговельної марки та проведення експертизи заявки на торговельну марку, міжнародної реєстрації торговельної марки з поширенням на Україну». І до нього в професійної спільноти також чимало зауважень.

Ба більше, в середині лютого одразу дев’ять громадських організацій, які більшою чи меншою мірою мають стосунок до сфери інтелектуальної власності, звернулися з колективним листом до керівництва Укрпатенту з проханням про організацію зустрічі щодо питань функціонування системи правової охорони інтелектуальної власності. Вони мотивують таку потребу численними запитами щодо особливостей застосування окремих положень спеціального ІР ­законодавства, початку функціонування органів Укрпатенту (Апеляційної палати, Атестаційної комісії, Апеляційної комісії), а також інших питань, які стосуються функціонування системи. Також у листі йдеться про те, що ринок потребує узгодженої та консолідованої для всіх учасників позиції Укрпатенту. Наразі на відкритий лист Укрпатент (як видно з офіційних повідомлень на вебсайті) не відреагував. Імовірно, лист потрапив у папку під назвою «Прокрастинація». Проте рано чи пізно Укрпатенту доведеться вийти на публіку та висловитися.

З моменту створення НАПА пройшло вже майже п’ять місяців. Попри такий невеликий період діяльності їм вдалося досягти хороших результатів, про які можна дізнатися нижче. І допоки органи, що відповідають за формування і реалізацію ІР­політики в Україні та імплементацію ІР­реформи, відмовчуються, громадська організація на досягнутому зупинятися не збирається.

Готові до викликів
Катерина СОПОВА, патентна повірена, судова експертка, голова Національної асоціації патентних повірених України, к.ю.н.

Ідея створення активної асоціації патентних повірених була на часі вже близько двох років. Чому? Сфера інтелектуальної власності в Україні вочевидь потребувала реформування. Дивна система управління, закритість державних закладів від діалогу з громадськістю, яка, власне, і є основним «замовником» державних послуг у сфері інтелектуальної власності, призводять до негативних наслідків для держави. Глобально — це «почесне» місце України в Спеціальному звіті 301 (стосується держав, які мають проблеми у сфері інтелектуальної власності). Локально — найбільші строки реєстрації торговельних марок в Європі за чи не найвищих тарифів. Усе це волало про потребу змін, і необхідний був рупор для конструктивних ідей спільноти. Практично неможливо кожному фахівцю окремо доносити свої думки до органів влади, і саме голос об’єднання мав найкраще вирішувати цю складну задачу. Врешті 13 листопада 2020 року було створено громадську організацію «Національна асоціація патентних повірених України».

З моменту реєстрації НАПА минуло 4 місяці. За такий короткий строк уже є що сказати про себе. Слоган НАПА органічно відображає діяльність і мету створення НАПА — спільно, професійно, прозоро.

Спільно — НАПА наразі є найбільш репрезентативною професійною асоціацією патентних повірених в Україні. Нас 144 — 88 патентних повірених та 56 кандидатів у члени НАПА. Кандидати у члени НАПА мають такий тимчасовий статус через те, що близько 100 охочих стати патентними повіреними, найкращих фахівців у сфері інтелектуальної власності, не можуть здобути цей професійний статус, бо держава не проводить атестації протягом останніх п’яти років. Дані Державного реєстру патентних повірених дають змогу припустити, що нині патентних повірених, які реально провадять свою професійну діяльність в Україні, лишень близько 300. Отже, тепер до НАПА входить приблизно третина від всієї професійної спільноти, що чітко доводить її репрезентативність. НАПА не зосереджена тільки в Києві: членами НАПА є фахівці з таких міст, як Харків, Вінниця, Одеса, Луцьк, Полтава, Дніпро, Львів, Черкаси, Херсон. У найближчі пів року НАПА планує відкрити три осередки: у Львові, Дніпрі та Одесі.

До управління НАПА наразі найбільш залучено правління, до якого входять Юлія Прохода, Юлія Семеній, Марія Ортинська, Ольга Леончик, Вікторія Остапчук та Анна Кравчук. Правлінню активно допомагає Данило Бенатов — носій традицій першої плеяди патентних повірених, а також Діана Портна, яка, сформувавши успішну практику за кордоном, запроваджує в НАПА найкращі ідеї передових закордонних асоціацій фахівців у сфері інтелектуальної власності. Зокрема, активно працюємо над концепцією комітетів у складі НАПА, де кожен охочий зможе взяти на себе той напрям, який вважає для себе цікавим.

НАПА різноманітна та різнобарвна. Тому професійно це ознаки кожного члена та кандидата у члени НАПА. Часто статус патентного повіреного поєднують з іншими професіями, тому нині членами НАПА є юристи, адвокати, судові експерти, науковці, представники великих та малих бізнесів, які мають вагомі інтелектуальні активи. Це дає нам змогу проводити кваліфіковану експертизу нормативно­правових актів, консультувати державні органи, організовувати навчальні та розважальні заходи, генерувати ідеї щодо вдосконалення законодавства та практики його застосування.

Висока оцінка професійності НАПА засвічена і переліком партнерів, із якими підписано меморандуми про співпрацю та взаємодопомогу: Українська асоціація власників торговельних марок (UTA), Асоціація адвокатів України, Український інститут експертизи сортів рослин та ГО «Клуб інтелектуальної власності». Найближчим часом НАПА планує підписати меморандуми з асоціаціями патентних повірених Литви, Польщі та Грузії, а також налагодити зв’язки з вищими навчальними закладами та науковими установами. Такий меморандум і спільні заходи мали б з’явитися і за участі НАПА та Національного органу інтелектуальної власності, функції якого наразі покладено на ДП «Укрпатент». Зі свого боку НАПА докладає всіх зусиль для цього: вже понад місяць очікує на відповідь пропозиція про організацію зустрічі НАПА, інших восьми профільних асоціацій та ДП «Укпатент» — регулярно, по кілька разів на місяць, надсилаються листи з пропозицією надати роз’яснення щодо актуальних проблем у сфері інтелектуальної власності. Поки що на 13 листів одержано 4 відповіді, які оприлюднено для громадськості. Чекаємо, коли у НОІВ виникне бажання сприяти більш оперативному та конструктивному діалогу.

У НАПА професійність демонструють і через заходи. За 100 днів НАПА провела 4 інформативні заходи, які стосувалися нагальних проблем сфери інтелектуальної власності й отримали схвальні відгуки як за контент, так і за цікаве подання. Кількість учасників наших заходів вражає: швидко реєструються від 60 до 100 учасників, випробовуючи на міцність Zoom і наших модераторів; щонайменше половина беруть активну участь в обговоренні.

Прозоро — це характеристика того, як працює НАПА. По­перше, ми пишаємося своїми членами і з гордістю поширюємо інформацію про них. На офіційному сайті НАПА в розділі «Наша команда» можна побачити всіх знавців своєї справи та просто талановитих людей, які є членами або кандидатами в члени НАПА і надали згоду на публікацію фотографії на сайті. Невдовзі додамо ще й біографії: ми щиро вважаємо, що не є конкурентами одне для одного, і готові пропонувати загалу унікальну експертизу кожного.

Усі рішення правління НАПА приймаються прозоро: проєкти публікуються для обговорення на спеціальному телеграм­каналі та доводяться до кожного члена шляхом розсилання поштою. Працює сайт, фейсбук­сторінка і група для спілкування, поширення важливої інформації та обміну досвідом у сфері інтелектуальної власності. На загальнодоступних майданчиках може обмінюватись інформацією будь-­хто, НАПА не тільки самостійно генерує цікавий контент, але й відкрита для кожного, хто хоче обговорити цікаву ситуацію. Без цензури.

Насправді НАПА за останні 4 місяці взяла неабиякий темп, водночас фокусуючись на якості. Під час обговорення проєктів нормативно­-правових актів нас ставлять у жорсткі умови, коли за кілька робочих днів маємо надати експертизу щодо важливого документа, наприклад регламенту Апеляційної палати НОІВ обсягом близько 100 сторінок. Однак ми готові до таких викликів, головне, щоб на конструктивні пропозиції громадськості, які транслюються через НАПА, реагували представники держави, які мають розуміти, що НАПА — це не дві-­три людини. Це голос усієї сфери правової охорони інтелектуальної власності, до якої належать і великі гравці, що закладали її основи, і молодь, яка формуватиме її майбутнє.

Долаючи консервативність
Ірина ОШАРОВА, патентна повірена № 9,  партнерка патентно­-юридичної  Агенції «Дубинський і Ошарова»

«Чим довше я живу, тим краще розумію, що на остаточне судження має право тільки молодість». Я пригадала без іронії цю фразу Михайла Туровського, відомого художника і афориста, розмірковуючи про діяльність зовсім молодої громадської організації НАПА.

Керівники цієї команди — активні професіонали з креативним і критичним мисленням. Маючи досвід роботи понад 30 років у патентній сфері, безумовно, можу заявити, що дуже рада тому, що в нашому численному і різноманітному патентному середовищі виникла творча ініціативна команда. І попри рутинну юрбізнесову завантаженість і щоденну професійну відповідальність учасники цієї команди намагаються створити атмосферу активного пошуку раціональних методів і форм удосконалення національної патентної системи в конструктивному і етичному діалозі з НОІВ.

Щиро бажаю всім учасникам НАПА впевнених успіхів у подоланні консервативності та інерційності, байдужості й амбіційності у всіх напрямах діяльності, а також радості від спілкування з колегами, яка виникає під час комунікації з однодумцями.

А наостанок знову скористаюся цитатою, але вже з висловлювань літературного класика — Федора Достоєвського: «Таланту треба співчуття, йому потрібно, щоб його розуміли». І нескромно приєднуючись до мудрості генія, я вам бажаю, щоб вас розуміли.

Вимога часу
Юлія ТЕСЛЯ, начальниця відділу захисту прав та судового представництва АТ «Фармак»

НАПА об’єднала професіоналів у сфері інтелектуальної власності, таке об’єднання стало вимогою часу. На тлі проведеної реформи державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні виникає багато питань під час правозастосування. З огляду на це обмін знаннями та досвідом є вкрай важливим. Крім того, Асоціація активно долучається до надання пропозицій до проєктів підзаконних нормативно­правових актів, отримує позиції Національного органу інтелектуальної власності, Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України щодо нагальних питань, які турбують фахівців у сфері інтелектуальної власності.

Інтелектуальна цінність
Юлія ПРОХОДА, директорка «ІНТЕЛС Інтернешнл Нетворк Україна», адвокат, патентний повірений, експерт проєктів ЄС у сфері ІВ, член правління НАПА, член комітету INTA, член комітету з ІВ НААУ

Я працюю у сфері інтелектуальної власності вже 24  роки і не уявляю свого життя без ІВ. На роботу в першу патентно­-юридичну компанію я прийшла просто після школи; у сфері ІВ вчилася, що таке бізнес, і «набивала гулі на лобі»; тут стала фахівцем, голос якого поступово набував ваги як в Україні, так і на міжнародному рівні. І саме тому, попри велику зайнятість у різних аспектах професії, я завжди прагнула принести користь спільноті.

Спільними зусиллями нам треба вивести сферу ІВ на такий рівень, щоб щоденна робота не перетворювалася на героїчну боротьбу з буденними труднощами задля «вибивання» результатів роботи державних установ, а дала б змогу сформувати в суспільстві розуміння цінності інтелектуальної власності як запоруки побудови успішної та інноваційної держави; щоб держава і приватний бізнес працювали у сфері інтелектуальної власності як єдиний злагоджений механізм, а не ставали в «глухий захист» одне від одного. І я вірю, що саме НАПА дасть такі можливості.

У перші дні після заснування, коли ми всі — члени правління — ще навіть не встигли почати роботу із залучення членів, наші електронні скриньки розривалися від заявок охочих вступити до НАПА. Фахівці потребували асоціації, яка за пару тижнів після заснування вже проведе перший публічний захід з обговоренням справді гострих питань щодо діяльності Апеляційної палати НОІВ і зможе залучити до участі профільного заступника міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України; за результатами заходу сформує справді обґрунтовані пропозиції спільноти, які заслуговують бути почутими. А потім була наша «Інтелектуальна власність зі смаком» — унікальний змішаний офлайн­ та онлайн­формат заходу, присвяченого потребам конкретної галузі. Були десятки пропозицій щодо розроблення та застосування законодавства у сфері ІВ. Так, можливо, не всі вони почуті, інерцію системи слід ще подолати. Але НАПА — це надовго, серйозно і в хорошому сенсі революційно. Разом нас багато, нас не подолати (с).

Колективний голос
Сергій ПЕТРЕНКО, доцент кафедри ІВ та інформаційного права Інституту права Національного університету України імені Тараса Шевченка, патентний повірений України, судовий експерт, к.ю.н.

На мою думку, мета будь­-якої громадської організації — це відстоювати, просувати інтереси своїх членів і бути їх дієвим колективним голосом у спілкуванні з державними інституціями, міжнародними організаціями тощо. Саме це визначає ефективність громадської організації і привабливість вступу до неї.

Чесно кажучи, я не плекав великих надій щодо НАПА, маючи чималий досвід перебування в різних громадських організаціях та професійних об’єднаннях. Однак був приємно здивований небайдужістю НАПА до сучасних викликів у сфері інтелектуальної власності, ініціативністю, наполегливістю у їх подоланні.

Вважаю, що засновники обрали стратегічно правильний хід — створити можливість об’єднати в лавах НАПА не тільки патентних повірених, а й інших фахівців у сфері інтелектуальної власності, що дає змогу підходити до вирішення питань і оцінювання ситуацій найбільш всебічно та обґрунтовано.

Креативне використання НАПА сучасних інформаційних технологій допомагає відчувати себе органічною складовою частиною цієї організації, коли від тебе не вимагають чогось, але при цьому відчуваєш, що твоя думка важлива і нею цікавляться. Не докладаючи зайвих зусиль, я постійно в курсі всієї діяльності громадської організації щодо підписання меморандумів, участі в круглих столах та обговореннях, боротьби за справедливі збори відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1716 від 23 грудня 2004 року, за прозорість і ефективну діяльність Апеляційної палати НОІВ та взагалі — за впровадження реформи у сфері інтелектуальної власності.

І ще один аспект, який імпонує, — це намагання об’єднати членів НАПА навколо професійних питань завдяки неформальному спілкуванню. Професійна діяльність без людяності у відносинах, без відчуття плеча колеги в наш складний час, вважаю, не багато варта.

Імплементація по­українськи
Марія ОРТИНСЬКА, патентна повірена, адвокатка, член правління НАПА, керуюча партнерка IPStyle

Українські па­тентні повірені досить активні на між­народній арені, вони є членами багатьох міжнародних організацій, зокрема Міжнародної асоціації торговельних марок (INTA). Проте під час участі в комітетах, відвідування міжнародних конференцій, навіть організації круглих столів від імені міжнародних організацій в Україні часто виникало питання про потребу створення національної асоціації, яка не тільки фокусуватиметься на глобальних питаннях, а і активно працюватиме над вдосконаленням і практичним застосуванням національного законодавства. А досвід участі українських патентних повірених у міжнародних організаціях допоможе взяти світові best­practiсes та імплементувати в Україні.

Сучасні запити
Микола ПОТОЦЬКИЙ, адвокат, патентний повірений, голова комітету з інтелектуальної власності Національної асоціації адвокатів України, д.ю.н.

Національна асоціація патентних повірених України об’єднує представників сфери інтелектуальної власності, які стояли біля витоків створення системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні, а також нове покоління патентних повірених. Демократичні принципи організації діяльності НАПА дають змогу формувати пропозиції, засновані на багаторічному досвіді та врахуванні сучасних запитів сфери інтелектуальної власності. Саме такі пропозиції можуть забезпечити ефективне виконання державними органами їхніх завдань і функцій.

Христина ПОШЕЛЮЖНА «Юридична практика»