До Державної податкової служби у Київській області

Товариства з обмеженою відповідальністю «Мася Ібра», код ЄДРПОУ 00000001,
вул. Центральна, буд. 15/16, м. Бровари, Київська обл., 00001Вих. № 1 від 12 лютого 2012 року

СКАРГА

на податкове повідомлення-рішення № 0000000001 від 1 лютого 2012 року

Результати планової виїзної перевірки ТОВ «Мася Ібра», код ЄДРПОУ 00000001, з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 1 липня 2010 року по 30 червня 2011 року Броварською ОДПІ в Київській області оформлено актом № 111/22-5 від 29 листопада 2011 року. Вказаний акт перевірки отримано Підприємством під розписку 29 листопада 2011 року. На підставі цього акта Броварською ОДПІ в Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 10000000001 від 1 лютого 2012 року про застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов’язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства на суму 100 000,00 грн.

Відповідно до статті 86.8 Податкового кодексу (ПК) України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки — приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки — протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до статті 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня зі скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно з підпунктом 56.3 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (у разі потреби — з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до державних податкових адміністрацій в АРК, областях, містах Києві та Севастополі.

Зважаючи на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було отримано Товариством 3 лютого 2012 року, скарга подається у строк, визначений законодавством.

Адміністративний позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ОДПІ у Броварському районі № 0000000001 від 1 лютого 2012 року не подавався.

Копія даної скарги буде направлена до ОДПІ у Броварському районі.

Перевіркою зроблено висновок, що Товариством порушено статті 6 та 9 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньо-економічних відносинах», підпункт 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України.

Висновок податкової про порушення Товариством статті 6 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньо-економічних відносинах» ґрунтується на тому, що кошти за надані послуги з переробки давальницької сировини в сумі 10 000 000,00 дол. США від підприємства Yard Ltd. на рахунок Товариства не надходили, розрахунки в грошовій формі, частиною давальницької сировини чи готової продукції, крім тієї, що заборонена до експорту, або за згодою замовника та виконавця з використанням усіх цих форм не проводились.

В акті перевірки зазначено, що, відповідно до попереднього акта перевірки, встановлено дебіторську заборгованість в іноземній валюті в сумі 10 000 000,00 дол. США. Хоча в попередньому акті перевірки було встановлено, що на виконання умов договору № 1 від 1 січня 2007 року з фірмою Yard Ltd. ТОВ «Мася Ібра» (Виконавець) здійснило переробку давальницької сировини на загальну суму 30 000 000,00 дол. США. Оплата за надані послуги надійшла в сумі 20 000 000,00 дол. США, зобов’язання в сумі 10 000 000,00 дол. США компанією Yard Ltd. виконано на підставі додаткових угод про взаємозалік заборгованості в січні 2010 року на суму 10 000 000,00 дол. США.

В тому числі: акт взаємозаліку зустрічних заборгованостей від 10 січня 2010 року на суму 5 000 000,00 дол. США; акт взаємозаліку зустрічних заборгованостей від 15 січня 2010 року на суму 5 000 000,00 дол. США.

Вказані експортні, імпортні операції зняті з контролю банком за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов’язань. Про припинення цих зобов’язань

ПАТ «Б-банк» повідомлено ДПІ у Броварському районі листом № 1 від 30 січня 2010 року.

Поряд з тим в акті перевірки від 29 листопада 2011 року зазначається, що, на думку інспектора, чинне законодавство України не передбачає можливості проведення розрахунків у сфері ЗЕД шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а єдиним належним виконанням вимог статті 6 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах» є надходження коштів на рахунок резидента-експортера.

Вважаємо, що така позиція повністю суперечить положенням чинного законодавства.

Відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу (ЦК) України, сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є ­обов’язковим для виконання сторонами.

Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не містить заборони щодо зміни сторонами істотних умов договору, у тому числі його ціни, шляхом підписання додаткових угод до нього.

Зазначений Закон регулює порядок припинення зобов’язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання, проте це не виключає можливості припинити зобов’язання в інший спосіб, зокрема зарахуванням.

Частиною 4 статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачено, що суб’єкти ЗЕД мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім прямо або у винятковій формі заборонених законами України.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 14 вищезазначеного Закону, всі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

У цивільному праві одним із способів припинення зобов’язань є зарахування, при якому погашаються зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав або не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги (стаття 601 ЦК України).

Для проведення зарахування необхідна наявність певних умов, а саме: вимоги повинні бути зустрічними (тобто такими, що випливають зі взаємних зобов’язань між двома особами) та однорідними (як правило, йдеться про взаємні вимоги грошових сум в одній і тій самій валюті); має настати строк виконання за всіма зустрічними вимогами.

Зарахування є односторонньою операцією, для якої достатньо заяви однієї сторони. Проте воно може здійснюватися за згодою обох сторін — у разі підписання ними угоди про припинення зобов’язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Відповідно, зарахування вважається вчиненим із дати підписання заяви однією стороною або угоди — обома.

Статті 601, 602 ЦК України не містять застереження про неможливість зарахування вимоги, яка виникла із зобов’язання про забезпечення виконання інших зобов’язань (штрафу). Таке зобов’язання може бути припинене шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на загальних підставах.

Таким чином, спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та Цивільним кодексом України, не забороняється припинення зобов’язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги за зовнішньоекономічними договорами.

Вказане кореспондується із судовою практикою, що склалася в Україні при розгляді адміністративними судами аналогічної категорії справ, зокрема:

— постановою Верховного Суду України від 6 травня 2008 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/3402031), згідно з якою колегія суддів Судової палати в адмінсправах Верховного Суду України вважає підтвердженим неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень ЦК України, які визначають можливість проведення розрахунків у сфері ЗЕД шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, та прийшла до обґрунтованого висновку про можливість проведення розрахунків у сфері ЗЕД шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог;

— постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2009 року у справі № 22-а-4673/08 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/3146548);

— постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2009 року у справі № 2а-3430/09/0670 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/7761522).

Згідно з пунктом 1.10 Інструкції «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями», затвердженої постановою Правління Національного банку України № 136 від 24 березня 1999 року, експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов’язань за цими операціями зарахуванням, якщо:

— вимоги випливають із взаємних зобов’язань між резидентом і нерезидентом, які є контр­агентами за цими операціями;

— вимоги однорідні;

— строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги;

— між сторонами не було спору щодо характеру зобов’язання, його змісту, умов виконання тощо.

Правомірність взаємозаліку в ЗЕД підтверджується також листами ДПА України від 9 жовтня 2008 року № 20580/7/22-5017 та № 9433/7/22-6017 від 11 травня 2007 року, відповідно до яких ДПА України роз’яснює, що чинним законодавством передбачена можливість здійснення заліку зустрічних однорідних вимог між двома імпортними договорами.

На підставі вищезазначеного Товариство не може погодитися з висновками акта перевірки, оскільки грошові зобов’язання Yard Ltd. перед Товариством були погашені на підставі актів взаємозаліку зустрічних однорідних вимог на суму 10 000 000,00 дол. США.

Також просимо звернути увагу на те, що податкове повідомлення-рішення № 0000000001 від 1 лютого 2012 року прийняте за матеріалами акта перевірки від 29 листопада 2011 року із порушенням статті 86.8 ПК України.

Відповідно до статті 86.8 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки — приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки — протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов’язані:

— дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами (підпункт 21.1.1);

— не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункт 21.1.4).

З урахуванням вищевикладеного вважаємо, що податкове повідомлення-рішення № 0000000001 від 1 лютого 2012 року прийняте контролюючим органом з перевищенням владних повноважень та на порушення положень Конституції України і підлягає скасуванню.

Враховуючи все вищезазначене та керуючись статтею 56 ПК України,

ПРОСИМО:

1. Скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Броварської ОДПІ Київської області № 0000000001 від 1 лютого 2012 року.

Додатки:

1. Копія акта перевірки № 111/22-5 від 29 листопада 2011 року.

2. Копія повідомлення-рішення від 1 лютого 2012 року № 0000000001.

3. Копія листа ПАТ «Б-банк» від 30 січня 2010 року.

4. Копія постанови Львівського окружного адмінсуду від 12 грудня 2011 року у справі № 2а-7402/11/1370.

5. Копія постанови Верховного Суду України від 6 травня 2008 року.

6. Копія постанови Київського апеляційного адмінсуду від 28 січня 2009 року у справі № 22-а-4673/08.

7. Копія постанови Житомирського окружного адмінсуду від 1 жовтня 2009 року у справі № 2а-3430/09/0670.

Директор ТОВ «Мася Ібра» Коваленко О.В.

---

Комментарий эксперта

Семена Грапенюк,
юрист ЮК «Правнычи технологии»

Кроме процедуры судебного обжалования налого­вых уведомлений-реше­ний и других решений контролирующе­го органа, На­логовый кодекс (НК) Укра­ины предусматривает возможность их обжалования в административном порядке.

Общие требования законодательства о порядке обжалования решений налоговой содержатся в статье 56 НК Украины. Более детализированно вопросы, касающиеся формы жалобы, информации, которая должна в ней указываться, сроков обжалования и пр., содержатся в Положении о порядке подачи и рассмотрения жалоб налогоплательщиков органами государственной налоговой службы, утвержденном приказом ГНА Украины № 1001 от 23 декабря 2010 года.

Следует заметить, что административная процедура обжалования менее эффективна, чем судебная, поскольку случаи, когда контролирующий орган высшего уровня поддерживает позицию налогоплательщика и отменяет решение нижестоящего органа, встречаются довольно редко. Вместе с тем процедура административного обжалования имеет свои преимущества.

Во-первых, при обжаловании уведомления-решения в административном порядке не нужно платить государственную пошлину или другие сборы. Тогда как при обжаловании решения в суде плательщик обязан уплатить судебный сбор. Причем судебной практикой требование об отмене налогового уведомления-решения расценивается как имущественное, что, в свою очередь, влечет за собой необходимость уплаты судебного сбора в размере от 0,1 до 2 размеров минимальных заработных плат.

Во-вторых, административное обжалование более оперативное. Решение налогового органа принимается и отправляется налогоплательщику строго в сроки, определенные в законодательстве, поскольку при нарушении сроков направления ответа налогоплательщику, согласно абзацу 2 пункта 56.9 НК Украины, жалоба считается полностью удовлетворенной в пользу налогоплательщика.

В-третьих, в случае отказа уполномоченных органов в удовлетворении жалобы за налогоплательщиком остается право на обращение в суд с соответствующим иском на протяжении месяца с момента окончания процедуры административного обжалования.