До Апеляційного суду м. Києва,
вул. Солом’янська, 2а, м. Київ, 03110,
через Печерський районний суд м. Києва
Позивач: Публічне акціонерне товариство «Ф-Банк»,
адреса: вул. Сагайдачного, 27, м. Київ, 04070
Відповідач 1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліон-2»,
адреса: вул. Старонаводницька, 13, оф. 5, м. Київ, 01015
Відповідач 2: Юраш Олександр Володимирович,
адреса: вул. Мечникова, 16, кв. 56, м. Київ, 01601
Відповідач 3 (Скаржник): Василенко Ярослав Павлович,
адреса: вул. Хрещатик, 25, кв. 13, м. Київ, 01001
У провадженні Печерського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа № 22-7489/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Ф-Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліон-2», Юраша Олександра Володимировича, Василенка Ярослава Павловича про стягнення заборгованості.
15 грудня 2010 року суддею Печерського районного суду м. Києва Макаренко В.Л. було досліджено позовну заяву з доданими до неї матеріалами, під час чого було встановлено, що позовна заява відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України, та винесено ухвалу про відкриття провадження у справі.
Вважаємо, що вказана ухвала Печерського районного суду м Києва від 15 грудня 2010 року винесена з грубим порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з таких міркувань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до вимог статей 1, 12 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів між суб’єктами господарювання.
Згідно зі статтею 16 ЦПК України, не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Закон, який передбачав би можливість об’єднання в одне провадження вимог, одна з яких має вирішуватись у порядку цивільного судочинства, а інша — в порядку господарського судочинства, відсутній.
З матеріалів справи вбачається, що всупереч вимогам статті 16 ЦПК України судом в одне провадження об’єднані вимоги, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства.
Зокрема, вимога позивача, який є суб’єктом підприємницької діяльності, про стягнення боргу за кредитним договором, що укладений між ним та іншим суб’єктом підприємницької діяльності (ТОВ «Ліон-2»), підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
З іншого боку, вимога про стягнення суми боргу з поручителів Юраша О.В. та Василенка Я.П. підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На наше переконання, суд першої інстанції не врахував зазначених вимог закону та прийняв передчасне рішення про відкриття провадження у цивільній справі.
Вказане кореспондується із судовою практикою, зокрема ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12 листопада 2008 року у справі № 22-6543/08.
Таким чином, можна дійти висновку, що суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, та з порушенням порядку, встановленого для його вирішення, що у відповідності до вимог статті 312 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Відповідно до положень пункту 5 частини 1 статті 293 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з недотриманням правил підсудності.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 291—297, 307, 312 ЦПК України:
1. Скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 грудня 2010 року про відкриття провадження у справі.
2. Закрити провадження у справі.
Додатки:
1. Копія апеляційної скарги разом з додатками для інших учасників процесу.
2. Копія ухвали Апеляційного суду м. Києва від 12 листопада 2008 року у справі № 22-6543/2008.
/дата/ /підпис/
Семена ГРАПЕНЮК, юрист ЮК «Правнычи технологии»
Нередко в судебной практике встречаются случаи, когда истцом предъявляются требования о взыскании задолженности по кредитному договору солидарно с заемщика и поручителей. Это обусловлено тем, что часто в деловой практике сторонами по основным и дополнительным договорам выступают и субъекты предпринимательской деятельности, и физические лица без такого статуса.
Представленная апелляционная жалоба может быть использована в тех случаях, когда, в частности, сторонами по договору займа выступают субъекты предпринимательской деятельности, а поручителями являются физические лица.
Исходя из норм Гражданского процессуального кодекса и Хозяйственного процессуального кодекса Украины, такие требования должны рассматриваться отдельно, то есть должен отдельно подаваться иск в порядке хозяйственного судопроизводства о взыскании задолженности с заемщика и в порядке гражданского судопроизводства о взыскании задолженности с физических лиц — поручителей.
В представленной жалобе к суду апелляционной инстанции предъявляются требования об отмене определения первой инстанции об открытии производства и закрытии судопроизводства, которые более всего отвечают интересам ответчиков по делу. Тем не менее, следует заметить, что судебная практика идет путем отмены определения суда первой инстанции об открытии производства по делу и передаче вопроса на новое рассмотрение в суд первой инстанции.
© Юридична практика, 1997-2024. Всі права захищені
Кількість адвокатських балів | Вартість |
---|---|
Відеокурс з адвокатської етики | 650 грн |
10 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 2200 грн |
16 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 3500 грн |
8 адвокатських балів (без адвокатської етики) | 1800 грн |
Щодо додаткової інформації
Email: [email protected]
Тел. +38 (050) 449-01-09
Пожалуйста, подождите…