З лекції «Ознайомлення з мате­ріалами досудового слідства та відкриття матеріалів захисту.
Перевірка дотримання статтей 290—291 КПК України» Тетяни Поповської, адвоката, юриста Asters

Адвокат має право ознайомитися з усіма документами та матеріалами (у тому числі й тими, які виправдовують обвинуваченого), в іншому разі захисник має право говорити, що слідчий не відкрив матеріали справи.

Якщо сторони не здійснять розкриття матеріалів, суд не має права допустити відомості, які в них містяться, як докази.

З лекції «Справи, провадження в яких закрите після досудового розслідування, без передачі. Практика САП» Ігоря Семака, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України

На практиці САП керується такими критеріями визначення доцільності закриття провадження: складність доведення складу злочину; перспективи оскарження рішення про закриття; обсяг ресурсів, витрачених у ході розслідування; ким розпочате розслідування; можливість використання розслідування для отримання доказів.

Передача провадження для здійснення досудового розслідування іншому органу відбувається, як правило, за трьох умов: провадження, не підслідні НАБУ за законом (передача проваджень, підслідних НАБУ, іншому органу розслідування прямо заборонена частиною 5 статті 36 КПК України); провадження не має значення для розслідувань НАБУ; провадження у будь-якому випадку не є перспективним і суспільно значущим.

З лекції «Помилки в обвинувальному акті та їх процесуальні наслідки. Судова практика»
Андрія Чехонадського, адвоката, керівника групи претензійно-позовної роботи ПАТ «Рітейл Груп»

Стороні захисту не доцільно заявляти про невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України. У такому разі захисник ризикує отримати зворотний ефект: обвинувальний акт повернеться до суду, але вже в іншій редакції, з усуненими зауваженнями захисту.

Виникає також питання: аналіз обвинувального акта — це обов’язок чи право суду? Щодо цього Верховний Суд наголосив, що суд не зобов’язаний давати оцінку обвинувальному акту: суд має право, а не обов’язок повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам процесуального законодавства.

З лекції «Успішні кейси адвокатів із закриття кримінального провадження без передачі матеріалів до суду» Сергія Ярошенка, адвоката

Законодавчі підстави для закриття кримінального провадження містяться в частині 1 статті 284 КПК України. Одну з підстав — набуття чинності законом, яким скасовано кримінальну відповідальність за діяння, вчинене особою, — можна проілюструвати недавнім прикладом: рішенням Конституційного Суду України про визнання неконституційною статті 3682 КК України, після чого такий злочин, як незаконне збагачення, було фактично декриміналізовано, а кримінальні провадження, що перебували в провадженні НАБУ і САП, було закрито.

З лекції «Робота над помилками суду на етапі прийняття справи до розгляду» Марії Зелінської,
судді Солом’янського районного суду м. Києва

Належного законодавчого врегулювання потребує питання залучення документів до матеріалів кримінального провадження на стадії підготовчого засідання, адже положеннями КПК України не встановлено, про які саме документи йдеться, регламентуються тільки рішення, які суд може ухвалити на цій стадії. У зв’язку з цим на етапі підготовчого судового засідання учасники процесу нерідко намагаються надати будь-які матеріали та документи, в тому числі й ті, які містять докази. Крім того, адвокати нерідко заявляють клопотання про розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність слідчого або прокурора, але на стадії підготовчого судового засідання такі скарги по суті не розглядаються: суддя тільки приймає їх до розгляду.

З лекції «Угода зі слідством на етапі підготовчого засідання. Ризики і перспективи для клієнта» Ігоря Свєтлічного, адвоката, тренера програми підвищення кваліфікації для працівників Національної поліції України

Основними принципами укладення угоди є добровільна згода сторін, відповідність вимогам КК та КПК України, ініціювання угоди не може розглядатися як визнання винуватості (у разі недосягнення згоди), угода затверджується винятково судом.

Не потрібно укладати угоду за наявності підстав для звільнення від кримінальної відповідальності або якщо є підстави для відмови від обвинувачення.

Відомості, які стали відомі прокурору під час перемовин, не можуть бути використані як докази відповідно до частини 7 статті 97 КПК України.

З лекції «Угода про примирення. Що необхідно врахувати обом сторонам, щоб суд не відмовив у затвердженні?» Олександри Жуковської, судді Дубенського міськ­районного суду Рівненської області

Угода про примирення може бути укладена у разі, якщо стороною справи є неповнолітній. Якщо йому ще не виповнилося 16 років, угоду підписує законний представник за згодою потерпілого. Якщо 16 років уже виповнилося, угоду підписує сам неповнолітній за згодою законного представника. Можна укласти угоду, коли у справі кілька потерпілих чи обвинувачених.

Угоду може бути укладено на будь-якому етапі — від моменту оголошення про підозру і аж до моменту, коли суд виходить до нарадчої кімнати.

З лекції «Права третіх осіб на оскарження умов угоди про примирення та угоди зі слідством» Олександра Тананакіна, адвоката АО Barristers

Щоб ініціювати угоду, потрібно не тільки визнати провину, але й активно сприяти слідству в розкритті злочину, в якому особа обвинувачується, та інших злочинів, про які особа могла знати, тобто давати показання щодо інших осіб.

Наслідком угоди про визнання провини є неможливість подальшого оскарження покарання, тому, погоджуючись на запропоноване прокурором легке покарання, треба бути готовим до того, що суд поверне таку угоду, оскільки визначати міру покарання — його прерогатива.

З лекції «Витребування через суд документів та речей у сторони обвинувачення і третіх осіб на підтвердження позиції захисту» Романа Титикала, адвоката, керуючого АБ «Титикало та Партнери», депутата Київської обласної ради

Стаття 160 КПК України передбачає право адвоката на звертання до слідчого судді з клопотанням про право доступу до речей і предметів на підтвердження позиції захисту. Щоб отримати позитивне рішення судді, потрібно ретельно обґрунтувати необхідність доступу до документів і речей.

З моменту пред’явлення особі обвинувачення вона має право ознайомлюватися з результатами слідства і єдиний мотив відмови в цьому — якщо така інформація може зашкодити подальшому розслідуванню.

З лекції «Перегляд заходів забезпечення кримінального провадження» Назара Кульчицького, голови АО «Назар Кульчицький та Партнери»

Практика ЄСПЛ виходить з того, що для продовження утримання людини під вартою треба довести, що ті обставини, які були підставою для обрання такого запобіжного заходу, як арешт, досі не усунені, незважаючи на зусилля, що були докладені.

Стаття 201 КПК України дозволяє подавати клопотання про зміну запобіжного захисту, до того ж на будь-якій стадії слідства. Проте якщо ваше клопотання було недостатньо обґрунтованим, суд відмовить у його задоволенні, а наступне клопотання можна буде подати не раніше, ніж через місяць після такої
відмови.

З лекції «Активна участь захисника у підготовчому засіданні. Дії, які обов’язково повинен вчинити адвокат» Олександра Шадріна, партнера АО Barristers

Підготовче засідання — не проста формальність. Треба використовувати частину 2 статті 303 КПК України, відповідно до якої скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не розглядаються під час досудового розслідування, можуть бути предметом розгляду саме під час підготовчого провадження у суді.

У ході підготовчого судового засідання вдається вирішити питання стосовно визнання затримання незаконним, подавати заяву в порядку статті 206 КПК України щодо необхідності надання медичної допомоги. Визнання факту незаконного затримання іноді дає змогу уникнути взяття під варту, а потім навіть звертатися за компенсацією понесеної шкоди.

З лекції «Перевірка судом скарг захисників у порядку статті 303 КПК України, які були відхилені на етапі досудового провадження» Ігоря Свєтлічного

Серед підстав для оскарження треба виокремити дотримання при прийнятті процесуальних рішень вимог КПК України; підстави, які не базуються на доказах, зібраних під час досудового розслідування або коли зібрано недостатньо доказів для прийняття такого рішення. Ще одним питанням є обмеженість можливостей захисту, зокрема, у зборі доказів невинуватості особи.

Тільки після розгляду скарг по суті у порядку частини 2 статті 303 КПК України повинні вирішуватися інші питання підготовчого судового розгляду, в тому числі про можливість призначення справи до
розгляду.

З лекції «Підстави повернення обвинувального акта судом. Практика судів за наслідками розгляду апеляційних скарг прокурорів» Євгена Ріяка, керуючого партнера ЮК «Ріяко і Партнери»

Підставою для повернення обвинувального акта може бути, зокрема, те, що в обвинувальному акті зроблено акцент на тому, що людина вже скоїла злочин. В обвинувальному акті обов’язково має бути зазначено розмір шкоди, невиконання цієї вимоги також є можливою підставою для повернення акта. Що стосується правової кваліфікації з посиланням на закон України про кримінальну відповідальність, то тут підставою для повернення може бути незгода з кваліфікацією або відсутність посилання на відповідну норму закону.

З лекції «Можливості адвоката потерпілого щодо виправлення помилок слідства на етапі підготовчого провадження» Євгена Грушовця, партнера АО Ario

Серед помилок слідства виокремлюють помилки, які виражаються в неповноті та однобічності дослідження обставин кримінального провадження. Наступна група помилок — слідчі помилки, які виражаються в недотриманні у рамках кримінального провадження конституційних прав і свобод людини і громадянина. При цьому докази, які зібрані з порушенням цих прав, у подальшому судом можуть бути визнані недопустимими. Ще дві групи помилок — це помилки, які виражаються в суттєвому порушенні кримінально-процесуального закону і в неправильному застосуванні кримінального закону.

З лекції «Дотримання вимог статей 314—135 КПК України. Погляд прокурора» Олександра Жили, прокурора відділу прокуратури м. Києва

Підстави повернення обвинувального акта можна звести до таких: невідповідність форми, відсутність додаткових документів (наприклад, роз’яснення права розглядати справу судом присяжних), неналежний орган досудового розслідування, проблеми з формулюваннями обвинувачення тощо.

Клопотання про визначення підсудності можна подати безпосередньо до апеляційного або Верховного Суду.