До Апеляційного суду м. Києва, вул. Солом’янська, 2а, м. Київ,
судді Івановій І.І.
у справі №*

Позивач: Миколенко В.О.
Адреса: вул. Ш. Руставелі, 20, кв. 4, м. Київ,
Тел.: 765-43-21

Відповідач 1: Янюк Л.Д.
Адреса: вул. Кутузова, 15, кв. 6, м. Київ,
Тел.: 123-45-67

Відповідач 2: Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»,
Адреса: вул. Трьохсвятительська, 4в, м. Київ.
Тел.:123-00-45

Заявник: Мірош Л.А.
Адреса: **
Тел.: 123-45-76

ЗАЯВА

ПРО СКАСУВАННЯ ЗАХОДІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ

10 жовтня 2010 року заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва у справі № 2-222/10 за позовом Миколенка В.О. до Янюк Л.Д., Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна про визнання права власності на кватиру за адресою ** (спірна квартира) було визнано право власності на спірну квартиру за Миколенком В.О., зобов’язано Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна зареєструвати право власності Миколенка В.О. на спірну квартиру.

В межах зазначеної справи ухвалою Печерського районного суду 12 липня 2010 року в порядку забезпечення позову на спірну квартиру було накладено арешт.

Мірош Л.А., права якого істотно порушувалися винесеним рішенням, не був залучений до участі у справі в першій інстанції й оскаржив рішення першої інстанції в апеляційному порядку.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 21 грудня 2010 року заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2010 року скасоване. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову Миколенка В.О. відмовлено повністю.

Заочним рішенням Печерського районного суду від 10 лютого 2011 року у справі № 2-333/11 за Мірошем Л.А. визнано право власності на спірну квартиру. Проте при реєстрації права власності на квартиру за адресою ** в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти ­нерухомого майна представнику Міроша Л.А. повідомили, що зазначена квартира все ще перебуває під арештом, накладеним ухвалою Печерського районного суду 12 липня 2010 року у справі № 2-222/10. У зв’язку із зазначеним Мірош Л.А. позбавлений можливості зареєструвати за собою квартиру, яка належить йому на праві власності на підставі рішення Печерського районного суду від 10 лютого 2010 року.

За таких обставин Мірош Л.А. змушений звернутися до суду з метою скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до частин 3, 4 статті 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Згідно з частиною 6 статті 154 ЦПК України, якщо в задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Мірош Л.А. вже звертався до Печерського районного суду з аналогічною заявою, проте йому було відмовлено в розгляді заяви на тій підставі, що питання скасування заходів забезпечення позову було вирішено в скасованому апеляційним судом рішенні.

Також заявнику було відмовлено у видачі рішення, яким скасовувалися заходи забезпечення позову у зв’язку з тим, що він не брав участі у справі в суді першої інстанції.

Із цих підстав Мірош Л.А. позбавлений можливості захистити свої права в Печерському районному суді м. Києва.

Апеляційним судом розглядалася справа, у межах якої на спірну квартиру було накладено арешт, у порядку апеляційного перегляду, за результатами якого рішення першої інстанції було скасовано та винесено нове, яким у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Зважаючи на те, що права Міроша Л.А. грубо порушуються тим, що на належне йому на праві власності майно накладено арешт, що перешкоджає йому здійснювати правомочності власника, вважаємо за можливе звернутися до Апеляційного суду м. Києва із заявою про скасування заходів забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 153, 154 ЦПК України,

ПРОШУ:

скасувати заходи забезпечення позову, застосовані згідно з ухвалою Печер­ського районного суду 12 липня 2010 року.

Додатки:

Копія рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2010 року;

Копія рішення Апеляційного суду м. Києва від 21 грудня 2011 року;

Копія рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 грудня 2010 року.

/дата//підпис/

---

Комментарий эксперта

Семена ГРАПЕНЮК,
юрист ЮК «Правнычи технологии»

Проблема, в целях решения которой было подготовлено представленное заявление, состоит в том, что меры обеспечения иска, принятые при рассмотрении дела в первой инстанции, были отменены решением первой инстанции, которое впоследствии было отменено в апелляционном порядке. А отмененное решение, как известно, юридической силы не имеет.

И при отсутствии прямого указания суда на то, что меры обеспечения иска в виде ареста имущества отменены, органами БТИ не осуществлялись действия по снятию ареста с имущества.

Согласно положениям части 6 статьи 154 ГПК Украины, если в удовлетворении иска было отказано, принятые меры обеспечения иска применяются до вступления в законную силу судебного решения.

Учитывая то, что суд апелляционной инстанции отказал в удовлетворении исковых требований, меры обеспечения иска перестают применяться с момента провозглашения решения апелляционным судом. Однако отсутствие у заявителя документа, в тексте которого было бы указано, что меры обеспечения иска отменены, не позволило ему реализовать правомочия владельца недвижимости и доказать в органах БТИ тот факт, что меры обеспечения иска уже не подлежат применению.

Обратившись в суд первой инстанции с заявлением об отмене мер обеспечения иска, заявитель получил отказ на тех основаниях, что меры обеспечения иска уже были отменены решением по делу и повторно их отменять суд не уполномочен.

В связи с вышеприведенным заявление с требованием отменить меры обеспечения иска было подано в суд апелляционной инстанции.