Генеральный партнер 2020 года

Издательство ЮРИДИЧЕСКАЯ ПРАКТИКА
Главная » О, цифрування!

О, цифрування!

Ми попросили правників оцінити перспективи діджиталізації судової системи не тому, що тема цього номера також трохи про діджитал. І навіть не тому, що з 1 березня ц.р. стартує «дослідна експлуатація» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі вісьмох підсистем (модулів). Перехід на сучасні технології такої консервативної машини, як судова, — справа часу.

Юристи одностайні в тому, що говорити про повноцінний «е-суд» передчасно. Однак закріплення в оновлених процесуальних кодексах такого нового способу доказування, як електронні докази, свідчить про те, що судова система осторонь «оцифрування» залишатися не збирається.

Тож, незважаючи на те, що про діджиталізацію судової гілки влади говорити зарано, вже зараз можна аналізувати проблеми застосування електронних доказів. І судова практика, як зазначають юристи, вже має певні напрацювання.

 

Як ви оцінюєте перспективи діджиталізації українського суду? Коли, за вашими прогнозами, суд стане повноцінним «е-судом»? Які на практиці виникають проблеми із застосуванням такого способу доказування, як електронні докази?

 

Сергій ПОПОВ, партнер KPMG Law Ukraine:

На нашу думку, будь-які технологічні зміни — це розвиток, і юридичний ринок продемонстрував певне прагнення «діджиталізуватися». Якщо декілька років тому за цим процесом стояла можливість надсилати документи електронною поштою і застосування смс-сповіщення, то сьогодні вже є практика проведення судових засідань з використанням скайпу, а суди заохочують подавати апеляційні скарги в електронному вигляді. Наприклад, Шостий апеляційний адміністративний суд на своїй офіційній сторінці у Facebook опублікував повідомлення, що з 1 березня 2019 року при поданні процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для судового збору. Вважаємо, що це позитивна тенденція.

Але, спираючись на практику, можемо зауважити, що іноді суди висувають додаткові вимоги до подання електронних документів на дисках. Носій повинен бути оцифрований, у клопотанні має вказуватися опис того, що є на диску, і обсяг інформації. Тобто суди страхуються, працюючи з сучасними технологіями. І це досить виправданий крок, оскільки немає гарантії, що сервери, на яких буде збережена інформація, достатньо захищені від хакерських атак. Тому, відповідаючи на запитання, коли суд стане повноцінним «е-судом», варто поставити запитання, а чи є в держави достатньо ресурсів і фінансових, і кадрових, щоб забезпечити безперебійне функціонування системи в режимі онлайн?

Відповідаючи на ваше останнє запитання, варто відзначити, що не завжди в судах є обладнання для роботи з різними електронними носіями. У процесі судового засідання зазвичай неможливо надати електронну версію додаткових документів усім учасникам, набагато простіше використати традиційні друковані екземпляри.

Також до проблем, які можуть викликати електронні докази, можемо віднести і складність виявлення фальсифікацій, підроблених документів, ...

ДОСТУП К ЭТОМУ МАТЕРИАЛУ ПЛАТНЫЙ

Уважаемый читатель!

Доступ к свежим аналитическим материалам сайта PRAVO.UA осуществляется только на условиях платной подписки (регистрации).

Если Вы впервые посетили наш сайт и желаете стать нашим подписчиком, ознакомьтесь, пожалуйста, с условиями подписки, перейдя по этой ссылке.

Если же Вы хотите оформить подписку на печатную и/или онлайн-версию газеты «Юридическая практика» - перейдите по ссылке.

Для оформления подписки на другие издания ЧАО «Юридическая практика» перейдите сюда.

Поделиться

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Подписывайтесь на «Юридическую практику» в Facebook, Telegram, Linkedin и YouTube.

0 Comments
Встроенные отзывы
Посмотреть все комментарии
Slider

Содержание

Другие новости

PRAVO.UA

0
Оставить комментарийx
()
x

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: