Ми попросили правників оцінити перспективи діджиталізації судової системи не тому, що тема цього номера також трохи про діджитал. І навіть не тому, що з 1 березня ц.р. стартує «дослідна експлуатація» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі вісьмох підсистем (модулів). Перехід на сучасні технології такої консервативної машини, як судова, — справа часу.

Юристи одностайні в тому, що говорити про повноцінний «е-суд» передчасно. Однак закріплення в оновлених процесуальних кодексах такого нового способу доказування, як електронні докази, свідчить про те, що судова система осторонь «оцифрування» залишатися не збирається.

Тож, незважаючи на те, що про діджиталізацію судової гілки влади говорити зарано, вже зараз можна аналізувати проблеми застосування електронних доказів. І судова практика, як зазначають юристи, вже має певні напрацювання.

Як ви оцінюєте перспективи діджиталізації українського суду? Коли, за вашими прогнозами, суд стане повноцінним «е-судом»? Які на практиці виникають проблеми із застосуванням такого способу доказування, як електронні докази?

Сергій ПОПОВ, партнер KPMG Law Ukraine:

На нашу думку, будь-які технологічні зміни — це розвиток, і юридичний ринок продемонстрував певне прагнення «діджиталізуватися». Якщо декілька років тому за цим процесом стояла можливість надсилати документи електронною поштою і застосування смс-сповіщення, то сьогодні вже є практика проведення судових засідань з використанням скайпу, а суди заохочують подавати апеляційні скарги в електронному вигляді. Наприклад, Шостий апеляційний адміністративний суд на своїй офіційній сторінці у Facebook опублікував повідомлення, що з 1 березня 2019 року при поданні процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для судового збору. Вважаємо, що це позитивна тенденція.

Але, спираючись на практику, можемо зауважити, що іноді суди висувають додаткові вимоги до подання електронних документів на дисках. Носій повинен бути оцифрований, у клопотанні має вказуватися опис того, що є на диску, і обсяг інформації. Тобто суди страхуються, працюючи з сучасними технологіями. І це досить виправданий крок, оскільки немає гарантії, що сервери, на яких буде збережена інформація, достатньо захищені від хакерських атак. Тому, відповідаючи на запитання, коли суд стане повноцінним «е-судом», варто поставити запитання, а чи є в держави достатньо ресурсів і фінансових, і кадрових, щоб забезпечити безперебійне функціонування системи в режимі онлайн?

Відповідаючи на ваше останнє запитання, варто відзначити, що не завжди в судах є обладнання для роботи з різними електронними носіями. У процесі судового засідання зазвичай неможливо надати електронну версію додаткових документів усім учасникам, набагато простіше використати традиційні друковані екземпляри.

Також до проблем, які можуть викликати електронні докази, можемо віднести і складність виявлення фальсифікацій, підроблених документів, о...

ДОСТУП ДО ЦЬОГО МАТЕРІАЛУ ПЛАТНИЙ

Шановний читачу!

Доступ до свіжих аналітичних матеріалів сайту PRAVO.UA здійснюється тільки на умовах платної підписки (реєстрації).

Якщо Ви вперше відвідали наш сайт і бажаєте стати нашим передплатником, ознайомтеся, будь ласка, з умовами передплати, перейшовши за цим посиланням.

Якщо ж Ви хочете оформити підписку на друковану та/або онлайн-версію газети «Юридична практика» - перейдіть за посиланням.

Для оформлення передплати на інші видання ПрАТ «Юридична практика» перейдіть сюди.