Нюанси оскарження рішення ВККС про невідповідність судді займаній посаді за результатами кваліфоцінювання — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Судовий вісник №4 від 29.05.2020 » Нюанси оскарження рішення ВККС про невідповідність судді займаній посаді за результатами кваліфоцінювання

Нюанси оскарження рішення ВККС про невідповідність судді займаній посаді за результатами кваліфоцінювання

Унаслідок скасування рішення ВККС про визнання судді такою, що не відповідає займаній посаді, як протиправного суддя опиняється в правовій ситуації, коли кваліфікаційне оцінювання щодо неї не завершене. Вона як суддя, обрана безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», зобов’язана його пройти. Завершенням цієї процедури має бути відповідне рішення, при прийнятті якого ВККС має взяти до уваги мотиви цього рішення суду

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув 27 лютого 2020 року справу за позовом гр-ки В. до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) — про визнання протиправним та скасування рішення, відшкодування моральної шкоди.

 

І. РУХ СПРАВИ

1. 6 червня 2018 року до Верховного Суду надійшла позовна заява гр-ки В. до ВККС.

2. З урахуванням заяви від 29 вересня 2018 року про уточнення позовних вимог, позивач просила:

— визнати протиправним та скасувати рішення ВККС № * від 27 квітня 2018 року щодо визнан­ня судді Голованівського районного суду Кіровоградської області гр-ки В. такою, що не відповідає займаній посаді;

— зобов’язати ВККС вирішити питання щодо відповідності гр-ки В. займаній посаді судді Голованівського районного суду Кіровоградської області з дотриманням принципів верховенства права, відкритості, рівності та пропорційності;

— стягнути з ВККС на користь гр-ки В. моральну шкоду у розмірі 1 000 000 грн.

3. Ухвалою від 8 червня 2018 року відкрите провадження у справі.

4. 5 липня 2018 року від відповідача надійшов відзив на позов.

5. 10 вересня 2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, заява про уточнення підстав позову.

6. Ухвалою від 11 жовтня 2018 року Суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

 

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Заслухавши пояснення сторін та їхніх представників, дослідивши наявні у справі докази, Суд встановив наступні фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

8. Гр-ку В. Указом Президента України від 11 березня 2011 року № 282/2011 призначено на посаду судді Голованівського районного суду Кіровоградської області строком на п’ять років.

9. Рішенням ВККС від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді. Серед них — суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області гр-ка В.

10. Гр-ка В. склала анонімне письмове тестування, набравши 73,125 бала, та за виконання практичного завдання — 89 балів. Усього — 162,125 бала.

11. Гр-ка В. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.

12. Рішенням ВККС від 29 березня 2018 року № 64/зп-18 затверджено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Іспит», складеного 6 березня 2018 року, зокрема, судді Голованівського районного суду Кіровоградської області гр-ці В., яку допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

13. 27 квітня 2018 року Комісією проведено співбесіду із суддею В., під час якої обговорене питання щодо показників за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, які виникли під час дослідження суддівського досьє. Дослідивши досьє, надані суддею пояснення та результати співбесіди, під час якої вивчене питання про відповідність гр-ки В. критеріям кваліфікаційного оцінювання, ВККС дійшла таких висновків:

— за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя набрала 333,125 бала;

— за критерієм професійної етики суддя набрала 135 балів;

— за критерієм доброчесності суддя набрала 145 балів.

Комісією зазначено, зокрема, що за критерієм професійної компетентності гр-ку В. оцінено на підставі результатів іспиту, дослідження інформації, яка міститься у досьє, та співбесіди за показниками, визначеними пунктами 1–5 глави 2 розділу II Положення.

За критеріями особистої та соціальної компетентності гр-ку В. оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди з урахуванням показників, визначених пунктами 6, 7 глави 2 розділу II Положення.

За критерієм професійної етики та за критерієм доб­рочесності, за показниками, визначеними пунктами 8, 9 глави 2 розділу II Положення, суддю оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.

14. За наведених обставин у рішенні від 27 квітня 2018 року № * ВККС визначила, що суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області гр-ка В. за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 613,125 бала, що становить менше 67 % від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв. У зв’язку з цим Комісія визнала суддю В. такою, що не відповідає займаній посаді, та рекомендувала Вищій раді правосуддя (ВРП) розглянути питання про її звільнення з посади судді.

15. У Висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, складеного психологом, зазначено, зокрема, що кандидат має такі якості: недисциплінованість, нечесність, схильність звинувачувати інших людей у власних невдачах та помилках, порушення загальноприйнятих правил. Зловживання наявними можливостями.

16. Перед проведенням співбесіди 27 квітня 2018 року гр-ка В. ознайомлювалась 13 квітня 2018 року з матеріалами свого суддівського досьє. У зв’язку з цим надала ВККС письмові пояснення від 26 квітня 2018 року щодо задекларованих доходів, нерухомого майна та висновків про особисті морально-психологічні якості і загальні здібності, складені за результатами тестувань.

17. Заявою від 11 квітня 2018 року гр-ка В. зверталась до ВРП щодо надання інформації про результати розгляду стосовно неї дисциплінарних скарг. У відповідь листом від 4 травня 2018 року ВРП повідомила, що:

— ухвалою від 21 листопада 2017 року № ** дисциплінарну скаргу депутатів Голованівської районної та селищної рад, голови Благодійного фонду учасників АТО «З» — залишено без розгляду;

— ухвалою від 13 люто­го 2018 року № *** дисциплінарну скаргу ­гр-на К. —
залишено без розгляду;

— дисциплінарну скаргу № **** зареєстровано у ВРП 11 квітня 2018 року, за якою наразі рішення ще немає.

18. Листами від 22 травня 2018 року, 23 травня 2018 року Голованівська районна та селищна ради повідомили, що питання з приводу судді Голованівського районного суду Кіровоградської області В. не приймались.

19. З власної ініціативи гр-ка В. замовила проведення психологічної експертизи. 8 вересня 2018 року експертом Бюро психологічних досліджень складено висновок № ***** та від 25 вересня 2018 року № *****. 3 вересня 2018 року Бюро психологічних досліджень надано рецензію на висновок про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей кандидата гр-ки В.

20. 21 вересня 2018 року до ВРП надійшло подання від 21 вересня 2018 року № ******* з рекомендацією Комісії про звільнення гр-ки В. з посади судді.

21. Рішенням від 6 серпня 2019 року № ******** ВРП відмовила у задоволенні подання ВККС про звільнення гр-ки В. з посади судді Голованівського районного суду Кіровоградської області на підставі підпункту 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

 

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

22. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач насамперед посилалась на протиправність дій одного з членів Комісії (гр-н Л.) як доповідача по її суддівському досьє та на упередженість щодо неї безпосередньо під час проведення співбесіди, на безпідставність та необґрунтованість результатів тестувань морально-психологічних якостей і загальних здібностей, які містять очевидні суперечності в оцінці її особистості, трудового та професійного шляху. Усе це, вважає, вплинуло на результати кваліфікаційного оцінювання та прийняття рішення, що оскаржується.

23. Зокрема, доповідач по суддівському досьє гр-н Л. під час співбесіди повідомив про скаргу депутатів Голованівської районної та селищної ради, громадської організації, в якій депутати нібито просили перевірити її майновий стан. Уся подальша співбесіда була побудована саме на цій скарзі, незважаючи на те, що гр-ка В. наголосила, що скаргу депутатів Голованівської районної та селищної рад Кіровоградської області, голови Благодійного фонду учасників АТО «З» гр-на Б., ухвалою від 21 листопада 2017 року № 4974/0/18-17 залишено без розгляду та повернуто скаржникам. Інформація про залишення скарги депутатів без розгляду також містилась і у суддівському досьє.

24. Перед проведенням співбесіди позивач неодноразово ознайомлювалась зі своїм суддівським досьє, в якому були відсутні будь-які скарги, в тому числі та, про яку повідомив Комісію гр-н Л. Жоден із членів колегії Комісії не звернув на це увагу. Головуюча У. та доповідач Л. запитали, чи ознайомлена з текстом скарги, на що відповідь гр-ки В. була однозначна, що не ознайомлена, оскільки скарга була відсутня в матеріалах досьє. Проте члени Комісії, з метою дотримання вимог пункту 1.2 Порядку принципів формування та ведення суддівського досьє, після такої відповіді мали б надати можливість ознайомитись зі скаргою та запропонувати надати пояснення за зазначеними у ній фактами.

25. Разом із тим у суддівському досьє в розділі 9.2 під назвою «Інформація про дисциплінарні провадження у 2017 році» містились дані про прізвища скаржників від Голованівської районної та сільської ради (останньої не існує) Кіровоградської області та голови Благодійного фонду учасників АТО «З» гр-на Б. Позивач зазначила, що про це звернення вона не знала, адже не отримувала пропозицій з ВРП про надання пояснень з приводу цієї скарги. Після ознайомлення з копією цього звернення зрозуміла, що це ще одне звернення, про яке були відсутні дані у суддівському досьє, адже його підписанти та підписанти скарги, про яку зазначалось у суддівському досьє, мали різні прізвища.

26. У зв’язку з текстом скарги запитання, які ставились під час співбесіди, були пов’язані виключно з майном, яке є у користуванні її рідних та близьких, та не лише рідних, наприклад, чоловіка її рідної сестри, доходи якого, за твердженням Комісії, гр-ка В. також мала підтвердити.

27. Крім того, вважає, що гр-н Л. під час співбесіди ввів в оману її та членів колегії щодо наявності довіреності на управління транспортним засобом, яку нібито гр-ці В. надала її сестра на наступний день після його купівлі. Позивач вважає, що дії гр-на Л. були спрямовані на створення негативної суспільної думки щодо її доброчесності, внаслідок відсутності у декларації за 2017 рік даних про користування цим автомобілем і, як наслідок, штучного створення підстав для низьких балів за критеріями професійної етики та доброчесності і визнання її такою, що не відповідає займаній посаді.

28. Під час з’ясування даних щодо довіреності на автомобіль гр-н Л. не лише намагався своїми навідними запитаннями, в яких вже містилась відповідь, змусити визнати факт, якого не існує, а й висловився про те, що у ВККС немає таких даних щодо наявності довіреності. Отже, гр-н Л. намагався примусити гр-ку В. визнати факт, про наявність якого у Комісії не було даних.

29. Крім того, ВККС перевищила свої повноваження під час співбесіди щодо визначення балів за критеріями особистої та соціальної компетенції, професійної етики, доброчесності, а саме — намагалася отримати від позивача інформацію, яку вона відповідно до закону надавати не мала, а також ввела в оману суспільство щодо наявності довіреності, якої насправді не було.

30. На думку позивачки, предметом співбесіди можуть бути виключно ті документи, які містяться у суддівському досьє. Зважаючи на відсутність у суддівському досьє гр-ки В. скарги від депутатів районної та селищної ради, відсутності довіреності на автомобіль, про які на співбесіді говорив гр-н Л., рішення від 27 квітня 2018 року щодо позивача було прийняте необ’єктивно.

31. Також позивач вважає, що оскаржуване рішення ВККС підлягає скасуванню, оскільки член Комісії гр-н Л., який був у складі колегії, обраний до її складу з порушенням вимог частини 1 статті 94 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Оскільки свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ніколи не видавалось гр-ну Л., відповідне рішення про видачу свідоцтва Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатів Рівненської області не приймала.

32. Крім того, рішення ВККС від 27 квітня 2018 року № * є не мотивованим, оскільки в ньому відсутня мотивація оцінок за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності. Не зазначено, яку кількість балів позивач отримала за тими критеріями, максимальний бал за якими передбачений відповідним Положенням, зокрема: рівень здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність; діяльність щодо підвищення фахового рівня; морально психологічні якості, інтегративність та інші показники за критеріями професійної етики та доброчесності. За обставин, коли Комісія, зловживаючи дискреційними повноваженнями, не визначила кількість виставлених балів за згадані вище критерії, вона й не могла мотивувати своє рішення.

33. Також, на думку позивача, наслідком прийнятого 27 квітня 2018 року рішення став Висновок про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, який сформував у членів комісії негативні враження. З оцінками цього висновку гр-ка В. не згодна, про що напередодні співбесіди надавала письмові пояснення.

34. Підсумовуючи результати проведеної співбесіди та її наслідків, гр-ка В. зазначила, що їй завдано моральної шкоди, яка полягає в приниженні честі та гідності позивача, її ділової репутації, адже позивач мала завжди відмінну репутацію як суддя та просто людина, що зіпсовано співбесідою. Співбесіда та прийняття рішення Комісії висвітлювалося у мережі інтернет, відео переглянуло 3273 осіб. Позивач змушена доводити у суді неправомірність цього рішення, витрачати свій час та гроші на підготовку документів у суд, прокуратуру. Ця ситуація позбавила її душевного спокою, що виразилось у небажанні спілкуватись з людьми, нервовим напруженням, яке в першу чергу відчували діти. Згадування про деталі співбесіди постійно повертає відчуття тривоги, стурбованості щодо подальшої суддівської кар’єри. Розмови колег та знайомих щодо цього рішення Комісії кожного разу пригнічують, вимушують пояснювати, що доповідач по суддівському досьє спотворив інформацію.

35. Також відповідно до частини 1 статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ВККС ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або не підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) ­ ­здійснювати правосуддя у відповідному суді. Поняття «відповідність займаній посаді» міститься у розділі XV «Перехідні положення» Конституції України і розділі XII «Перехідні положення» Закону. Проте у перехідних положеннях Конституції України, перехідних положеннях Закону зазначено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється ВККС у порядку, визначеному Законом. Цим порядком передбачено винесення ВККС двох рішень — про підтвердження або не підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді. Отже, ВККС, розмежувавши поняття підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді на підтвердження відповідності займаній посаді і підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді, фактично сприяла винесенню рішень, які не передбачені Законом, а саме — про відповідність та невідповідність займаній посаді.

 

Позиція відповідача

36. Відповідач вважає вимоги гр-ки В. безпідставними, а рішення правомірним. Під час співбесіди з позивачем обговорене питання щодо показників відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики і доброчесності, які виникли під час дослідження суддівського досьє. У свою чергу, позивач надала пояснення та коментарі з цих питань, пов’язаних з проходженням оцінювання, та інформацією про документи, що містяться в суддівському досьє.

37. Доводи позивача про те, що Комісія сформувала загальну кількість балів за результатами проходження співбесіди у незрозумілий, непрозорий та необ’єктивний спосіб, є безпідставними, оскільки у главі 2 Положення є показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засобів їх встановлення та визначено, яким чином та в який спосіб оцінюється відповідність судді визначеним Законом критеріям кваліфікаційного оцінювання. Висновки про підсумки тестувань надавались комісії безпосередньо ТОВ «ОС Україна».

38. Помилковими є доводи позивача про те, що суддя може бути звільнений з посади лише на підставі Виснов­ку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, оскільки прийняття Комісією рішення про відповідність чи невідповідність займаній посаді є результатом кваліфікаційного оцінювання, його підсумком з огляду на положення частини 2 статті 84, частини 3 статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підпунктів 32.2.1, 32.2.2, пункту 32.2 розділу ІІІ Положення. Відповідне рішення ухвалюється Комісією після проходження суддею встановленої законом процедури кваліфікаційного оцінювання. Тобто після проходження встановлених законом етапів цієї процедури (складення іспиту, дослідження досьє, проведення співбесіди), особиста участь в яких судді є обов’язковою.

39. Безпідставними є доводи позивача про те, що Комісія не зверталась до Національного агентства з питань запобігання корупції для отримання інформації щодо відповідності відомостей.

40. Вимоги позивача ґрунтуються на незгоді з підставами ухвалення оскаржуваного рішення, а не з їх відсутністю, що не може бути підставою для скасування рішення.

41. Вмотивованість кожного критерію при прийнятті рішення ґрунтується на всебічному дослідженні членами Комісії всіх показників кваліфікаційного оцінювання і оцінюється за їх внутрішнім переконанням. Зазначений спосіб реалізації владних управлінських функцій відповідає меті кваліфікаційного оцінювання і повноваженням Комісії. За своєю правовою природою повноваження Комісії щодо проведення кваліфікаційного оцінювання щодо судді є дискреційними.

 

IV. ВИСНОВКИ СУДУ

42. Оцінивши обставини справи, наведені сторонами аргументи на обґрунтування позову та заперечень, Суд дійшов таких висновків.

43. Враховуючи підстави позову та заперечень, спір виник щодо обґрунтованості рішення (за критерієм професійної етики та доброчесності) про визнання судді В. такою, що не відповідає займаній посаді з урахуванням інформації, що міститься в суддівському досьє, та співбесіди. Незаконність рішення від 27 квітня 2018 року № * позивач також пов’язує з обговоренням та використанням членами колегії під час співбесіди даних, які були відсутні безпосередньо в суддівському досьє, ненаданням можливості ознайомитись з цими даними, використання інформації, якої взагалі не існує.

44. Відповідно до пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судо­устрій і статус суддів» відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями ВККС у порядку, визначеному цим Законом.

45. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням ВРП на підставі подання відповідної колегії ВККС.

46. Відповідно до частини 1 статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. За частиною 2 цієї статті критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

47. Згідно з частиною 5 статті 83 вказаного Закону Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС.

48. Відповідно до частини 1 статті 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

49. Згідно з частиною 2 статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією.

 

(а) щодо змісту співбесіди

50. Згідно з частиною 3 статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» для цілей формування суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) ВККС може ухвалити рішення про запровадження та проведення інших тестувань з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей, загальних здібностей, а також про застосування інших засобів встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання. Рішення Комісії про запровадження та проведення інших тестувань не може встановлюватися індивідуально щодо певного судді чи групи суддів.

51. У частині 4 статті 85 Закону визначено перелік відомостей, що характеризують суддю і його професійну діяльність, які має містити суддівське досьє. Окрім відомостей та документів, які прямо передбачені у пунктах 1–16 частини 4, пункт 17 передбачає, що суддівське досьє може містити інші відомості та дані, на підставі яких може встановлюватися відповідність судді критеріям кваліфікаційного оцінювання, а також будь-яку іншу інформацію щодо судді, визнану рішенням ВККС такою, що підлягає включенню до суддівського досьє.

52. Згідно з частинами 9, 10 статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє. За результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання судді ВККС ухвалює рішення щодо допуску судді до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання.

53. Відповідно до частини 1 статті 86 зазначеного Закону для формування суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) і проведення кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді) ВККС має право безоплатно отримувати інформацію та копії документів і матеріалів (у тому числі з обмеженим доступом) щодо судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї або близьких осіб від будь-яких осіб, які є власниками або розпорядниками інформації (документів, матеріалів), що запитуються. Такі особи зобов’язані протягом десяти днів з дня отримання запиту надати інформацію (документи, матеріали), що запитується.

54. Отже, перелік відомостей та даних суддівського досьє не є вичерпним. Проте необхідність включення тієї чи іншої інформації до суддівського досьє має бути визнане рішенням ВККС такою, що підлягає включенню до суддівського досьє.

55. Порядок формування і ведення суддівського досьє затверджено рішенням ВККС від 15 листопада 2016 року № 150/зп-16. Суддівське досьє формується і ведеться з метою використання інформації стосовно судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (пункт 1.1).

56. Відповідно до пункту 1.7 Порядку для формування і ведення суддівського досьє члени Комісії мають право запитувати та отримувати інформацію (в тому числі документи та матеріали, що містять інформацію з обмеженим доступом) стосовно судді від власників (розпорядників) такої інформації. Перевірка членом Комісії, який є доповідачем під час кваліфікаційного оцінювання, інформації, яка міститься у суддівському досьє, здійснюється з метою її доповнення, уточнення, зміни чи отримання необхідних для забезпечення процедури оцінювання даних, матеріалів тощо.

57. Перевірка інформації суддівського досьє здійснюється шляхом (1) направлення відповідних запитів до уповноважених на володіння такою інформацією органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, об’єднань громадян, а також окремих фізичних осіб; (2) отримання інформації з відповідних автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування.

58. Відповідно до пункту 4.30 Порядку формування і ведення суддівського досьє суддя має право ініціювати перед органом (посадовою особою), який є власником (розпорядником) інформації (документів, матеріалів), питання щодо спростування інформації (документів, матеріалів), яка міститься у його суддівському досьє, а перед Комісією — про внесення змін, доповнень чи уточнень до неї.

59. Чітка правова регламентація складу відомостей суддівського досьє та порядку включення до нього додаткових відомостей виключно за рішенням Комісії має на меті забезпечити рівність усіх суддів, а також запобігти довільному розширенню відомостей, які досліджуються у процедурі кваліфікаційного оцінювання.

60. ВККС як державний орган, на який поширюються вимоги частини 2 статті 19 Конституції України, повинна проводити кваліфікаційне оцінювання лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною 9 статті 85 Закону «Про судоустрій і статус суддів» співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє. Отже, законом визначено зміст співбесіди. Обговорення результатів дослідження досьє виключає обговорення відомостей, що не включені до суддівського досьє у встановленому порядку.

61. Таке тлумачення узгоджується з іншими положеннями законодавства: чіткою регламентацією відомостей, які включаються до досьє, особливим порядком включення до досьє інших відомостей, колом суб’єктів, які надають різні види відомостей, правом судді ознайомлюватися з досьє завчасно. Усі ці правові положення були позбавлені сенсу, якби член Комісії міг довільно розширювати коло відомостей, що характеризують особу та професійну діяльність судді, і у будь-який час співбесіди міг ставити запитання, відповідати на які суддя не готовий.

62. Доповідач досліджує відомості, що містяться в суддівському досьє. Необґрунтоване, без ­законних ­підстав розширення відомостей, які досліджуються, може викликати небезпідставний сумнів у неупередженості доповідача.

63. Враховуючи наведене правове регулювання, обговорення під час співбесіди відомостей, які не випливають з дослідження досьє, є порушенням вимог частини 9 статті 85 Закону щодо змісту співбесіди.

64. Застосовуючи ці підходи до обставин справи, Суд погоджується із доводами позивача про те, що оскільки скарга від депутатів Голованівської районної та селищної рад Кіровоградської області з проханням перевірити майновий стан гр-ки В. не містилася в суддівському досьє, доповідач не мав права її оголошувати, а Комісія — досліджувати.

65. Судом з’ясовано, що перед проведенням співбесіди гр-ка В. ознайомилась із суддівським досьє. Надавала письмові пояснення до проведення співбесіди. Пояснила, що скарга, про яку доповідач гр-н Л. говорив під час співбесіди, була відсутня в матеріалах досьє.

66. З метою підтвердження достовірності зазначеної обставини Суд також досліджував матеріали досьє та встановив, що така скарга відсутня в матеріалах суддівського досьє гр-ки В.

67. Натомість у суддівському досьє в розділі 9.2 «Інформація про дисциплінарні провадження у 2017» містилась інформація про прізвища скаржників від Голованівської районної та сільської ради та голови Благодійного фонду учасників АТО «З» гр-на Б.

68. З метою з’ясування інформації про результати розгляду такої скарги гр-ка В. з власної ініціативи зверталась до ВРП. Остання листом від 4 травня 2018 року № ********* повідомила, що дисциплінарну скаргу депутатів Голованівської районної та сільської ради та голови Благодійного фонду учасників АТО «З» гр-на Б., зареєстровану у ВРП 12 жовтня 2017 року, ухвалою члена першої Дисциплінарної палати ВРП від 21 листопада 2017 року  залишено без розгляду та повернуто скаржникам.

69. Відтак, оголошення під час співбесіди про скаргу, якої в суддівському досьє не було, порушило право судді, що проходила кваліфікаційне оцінювання, щодо можливості надати пояснення, що істотно вплинуло на співбесіду.

70. Що стосується довіреності на управління транспортним засобом, яку нібито гр-ці В. надала її рідна сестра на наступний день після його купівлі і про яку, як стверджувалось під час співбесіди, позивач не зазначила у відомостях про майновий стан, Суд встановив, що така в матеріалах суддівського досьє також відсутня. Факт існування довіреності не довів і відповідач.

71. Отже, колегія суддів вважає, що враження про суддю і висновки членів комісії були сформовані внаслідок співбесіди, зміст якої значною мірою не узгоджувався з вимогами закону.

 

(б) щодо вмотивованості рішення

72. Спірне рішення Комісія прийняла за результатами другого етапу кваліфікаційного оцінювання, призначеного відповідно до рішення ВККС № * від 27 квітня 2018 року, — «Дослідження досьє і проведення співбесіди».

73. Рішення, окрім посилання на визначені законом підстави проведення кваліфікаційного оцінювання суддів загалом, а також підстави його прийняття (щодо позивача), містить відомості про суму балів, які набрала позивач за кожним із критеріїв кваліфікаційного оцінювання, спираючись на які Комісія дійшла висновку про невідповідність судді В. займаній посаді.

Зокрема, ВККС констатувала, що загальна кількість балів, які набрала суддя В. за результатами кваліфікаційного оцінювання (першого та другого етапів) становить 613,125 бала, тобто менше 67 % за всіма показниками кваліфікаційного оцінювання, що за змістом пункту 11 розділу V Положення недостатньо для ухвалення рішення про підтвердження відповідності займаній посаді.

74. Позивач обґрунтовує протиправність рішення, зокрема, відсутністю мотивів/обґрунтування його прий­няття, тобто відсутності пояснення за яким конкретно критерієм кваліфікаційного оцінювання позивач не відповідає займаній посаді і чому. Комісія обмежилася лише стислим загальним посиланням на засоби встановлення відповідності судді займаній посаді та кількість виставлених за результатами кваліфікаційного оцінювання балів, що жодним чином не дає змоги встановити дійсні підстави/мотиви, з яких виходила Комісія під час ухвалення рішення.

75. Суд бере до уваги те, що рішенням від 6 серпня 2019 року № ******** ВРП відмовила у задоволенні подання ВККС про звільнення гр-ки В. з посади судді Голованівського районного суду Кіровоградської області на підставі підпункту 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

ВРП дійшла висновку, що, оцінюючи в сукупності зазначені у рішенні Комісії факти та обставини, а також копію запису співбесіди із суддею В., інформацію з копії суддівського досьє, ВРП вважає, що виражена в балах оцінка судді В. за критеріями професійної етики та доброчесності, що міститься у рішенні Комісії, не є вмотивованою, оскільки не відображає повною мірою рівень цих характеристик судді В. Так, у рішенні Комісії вказано бали судді В. за кожним із критеріїв, однак відсутні будь-які доводи та аргументи з боку Комісії з посиланням на конкретні обставини, за яких суддя не відповідає цим критеріям та, як наслідок, не відповідає займаній посаді. Замість зазначення мотивів ухвалення рішення вказано лише, що суддю В. оцінено на підставі результатів іспиту, результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься у досьє, та співбесіди.

Враховуючи наведене, ВРП відмовила у рекомендації про звільнення гр-ки В. із займаної посади.

76. Суд бере до уваги, що кваліфікаційне оцінювання є спеціальною процедурою, що має на меті визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

77. Відповідно до частини 1 статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ВККС ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або не підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

78. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади (підпункт 4 пункту 161 «Перехідні положення» до Конституції України).

79. На підставі рішення про непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді ВККС вносить рекомендацію до ВРП про звільнення судді з посади.

80. Відповідно до пункту 12 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про Вищу раду правосуддя» питання про звільнення судді з підстави, визначеної підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, розглядаються на засіданні ВРП у пленарному складі на підставі подання ВККС у порядку, визначеному статтею 56 цього Закону. Оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання відбувається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

81. За наслідками розгляду такої рекомендації ВРП має право прийняти рішення про звільнення судді з посади.

82. Звільнення судді з посади є конституційною функцією ВРП. У межах «кваліфікаційного» провадження ВРП має право перевірити вмотивованість та обґрунтованість рішення ВККС. У разі виявлення недоліків, що мають суттєве значення, зокрема вплинули на об’єктивність оцінювання, ВРП має не лише право, але й обов’язок запобігти порушенню прав судді. У такий спосіб ВРП забезпечує конституційні гарантії незалежності судді, складовою якої є неможливість дострокового звільнення судді з підстав, прямо не передбачених Конституцією України.

83. Здійснюючи контроль за вмотивованістю та обґрунтованістю рішення ВККС, ВРП може ухвалити рішення про відмову у задоволенні подання про звільнення судді з посади. У цьому разі суддя продовжує перебувати на посаді, а рішення ВККС про непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді втрачає значення.

84. Водночас рішення ВККС про визнання гр-ки В. такою, що за результатами кваліфікаційного оцінювання не відповідає займаній посаді, залишається чинним. З огляду на це, з метою усунення будь-якої правової невизначеності щодо статусу позивача, рішення ВККС підлягає скасуванню.

85. Враховуючи наведені вище обставини, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення ВККС № * від 27 квітня 2018 року щодо визнання судді Голованівського районного суду Кіровоградської області гр-ки В. такою, що не відповідає займаній посаді, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

86. Оскільки рішенням від 6 серпня 2019 року № ******** ВРП відмовила у задоволенні подання ВККС про звільнення гр-ки В. з посади судді Голованівського районного суду Кіровоградської області, а судом скасоване рішення ВККС № * від 27 квітня 2018 року, вимога про зобов’язання ВККС вирішити питання щодо відповідності гр-ки В. займаній посаді судді Голованівського районного суду Кіровоградської області не може бути задоволене, позаяк законом не передбачено повторного кваліфікаційного оцінювання.

87. Колегія суддів виходить з того, що внаслідок скасування рішення як протиправного суддя В. опиняється в правовій ситуацій, коли кваліфікаційне оцінювання щодо неї не завершене. Вона як суддя, обрана безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», зобов’язана його пройти. Завершенням цієї процедури має бути відповідне рішення, при прийнятті якого ВККС має взяти до уваги мотиви цього рішення суду.

 

(в) щодо відшкодування моральної шкоди

88. Що стосується вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 1 000 000 грн, то суд не вбачає підстав для їх задоволення з огляду на наступне.

89. Процедура кваліфікаційного оцінювання є відкритою і транслюється у мережі. Тому доступність співбесіди та її перегляд глядачами, сам по собі, не може вважатися таким, що завдає шкоди діловий репутації судді.

90. Негативний результат співбесіди викликає негативні емоції. Проте, ознайомившись із відеозаписом, колегія суддів вважає, що інформація, яка була предметом співбесіди, не спричинила шкоди діловій репутації судді В.

91. Зважаючи на ці обставини, суд дійшов висновку, що дії відповідача не завдали їй моральної шкоди, а відтак, підстав для задоволення цих вимог немає.

92. Враховуючи часткове задоволення позову, за правилами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання цього позову підлягають відшкодуванню частково.

Керуючись статтями 139, 241–246, 262, 266 КАС України, суд постановив:

— позовні вимоги задовольнити частково;

— визнати протиправним та скасувати рішення ВККС № * від 27 квітня 2018 року щодо визнан­ня судді Голованівського районного суду Кіровоградської області гр-ки В. такою, що не відповідає займаній посаді;

— у задоволенні інших позовних вимог відмовити;

— стягнути на користь гр-ки В. за рахунок бюджетних асигнувань ВККС судові витрати в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок.

Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10 березня 2020 року.

 

(Рішення Верховного Суду від 27 лютого 2020 року. Справа № 9901/613/18. Головуючий — Кравчук В.М. Судді — Гімон М.М., Коваленко Н.В., Мороз Л.Л., Стародуб О.П.)

 

ОКРЕМА ДУМКА

 

1. Верховний Суд розглянув позов гр-ки В. до ВККС про визнання протиправним та скасування рішення, відшкодування моральної шкоди. Рішенням суду від 27 лютого 2020 року позов задоволено частково.

2. З рішенням суду не згоден лише в частині відмови у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди.

3. Позивачка просила стягнути з ВККС моральну шкоду у розмірі 1 000 000 грн.

4. Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги, суд виходив з того, що процедура кваліфікаційного оцінювання є відкритою і транслюється у мережі. Тому доступність співбесіди та її перегляд глядачами сам по собі не може вважатися таким, що завдає шкоди діловий репутації судді. Негативний результат співбесіди викликає негативні емоції. Проте, ознайомившись із відеозаписом, колегія суддів вважає, що інформація, яка була предметом співбесіди, не спричинила шкоди діловій репутації судді В. Зважаючи на ці обставини, дії відповідача не завдали їй моральної шкоди, а відтак, підстав для задоволення цих вимог немає.

5. На мою думку, у практиці Європейського суду з прав людини порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей, зокрема, через порушення принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди («Рисовський проти України», № 29979, пункти 86, 89; від 20 жовтня 2011 року, «Антоненков та інші проти України», № 14183/02, пункт 71, 22 листопада 2005 року).

6. Таким чином, психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди.

7. Виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.

8. При цьому слід виходити з презумпції, що порушення прав людини з боку суб’єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов’язкам (статті 3, 19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров’я потерпілого.

9. У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставини справи, повинен встановити, чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв’язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. При цьому в силу статті 1173 Цивільного кодексу України шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача — органу державної влади чи місцевого самоврядування, а протиправність його дій та рішень презюмується — обов’язок доказування їх правомірності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

10. З огляду на характер правовідносин між людиною і державою (в особі органу державної влади чи органу місцевого самоврядування), з метою забезпечення реального та ефективного захисту прав людини, у справах адміністративного судочинства саме на суб’єкта владних повноважень — відповідача — покладається тягар спростування факту заподіяння моральної шкоди та доведення неадекватності (нерозумність, несправедливість) її розміру, визначеного позивачем.

11. Зазначені підходи до правовідносин з відшкодування моральної шкоди висловлювалися Верховним Судом, зокрема, у постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 750/6330/17.

12. Судом встановлено, що інформація, оприлюднена під час співбесіди з гр-кою В., не відповідала дійсності, а рішення є немотивованим. З цих підстав ВРП не погодилася з рекомендацією про звільнення судді з посади. Отже, протиправність рішення встановлено як ВРП, так і судом.

13. Репутація судді — це важливий елемент, на якому тримається авторитет правосуддя загалом. Негативна репутація одного судді у суспільній свідомості формує негативну оцінку всієї судової системи.

Відшкодування моральної шкоди у випадках, коли має місце суттєвий негативний вплив на репутацію судді, міг би бути ефективним засобом захисту і дієвим стимулом для суб’єктів владних повноважень діяти більш обережно у питаннях, що можуть підривати авторитет суду у суспільстві.

14. Негативний результат кваліфікаційного оцінювання, на мою думку, неминуче викликав у позивачки негативні емоції, які істотно вплинули на її ділову репутацію як судді. Зазначені правові наслідки перебувають у причинно-наслідковому зв’язку із порушеннями, що мали місце під час оцінювання.

15. Таким чином, вважаю, що позивачу заподіяно моральну шкоду (приниження професійної репутації) і суд мав би визначитися з розміром її відшкодування.

Окрему думку складено 16 березня 2020 року.

 

Суддя                                  В.М. Кравчук

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Інші новини

PRAVO.UA