прапор_України

Генеральний партнер 2022 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Юридична практика № 13-14 (1214-1215) » Нести відповідальність

Нести відповідальність

Рубрика Тема номера
Навіть за відсутності в контролюючих органів ефективних важелів впливу український бізнес не припинив сплачувати податки, що свідчить про його соціальну відповідальність
Бюро економічної безпеки замінить дискредитовану податкову міліцію та боротиметься з податковими правопорушеннями з мінімальним втручанням силових структур

У зв’язку з пандемією на порядок денний було винесено багато пи­тань, серед яких колективна та індивідуальна відповідальність у протидії поширенню вірусу, справедливий розподіл вакцини між країнами, готовність до тимчасових обмежень заради майбутнього благополуччя.

Залишивши для окремих дискусій морально­філософський блок питань, розглянемо дуже прагматичний та прикладний — сплату податків під час карантину в Україні.

Згідно зі звітом Державної податкової служби України (ДПС) за 2020 рік, незважаючи на падіння ВВП на 4 %, надходження до ­зведеного бюджету України зросли на 15,7 % (115,1 млрд грн) порівняно з 2019 роком. Водночас індикативні показники податкових надходжень 2020 року перевиконано на 10,7 % (49,2 млрд грн).

Та чи справді українці заплатили більше податків у кризовий рік?

Гра в цифри

На перевиконання плану надходжень значною мірою вплинули методологічні зміни в їх обліку (переведення адміністрування частини чистого прибутку та дивідендів на державну частку на ДПС, що дало змогу включити до надходжень понад 35 млрд грн від Нафтогазу та понад 25 млрд грн від державних банків) і планове підвищення надходжень від деяких податків (зростання ставки акцизу на тютюнові вироби, збільшення надходжень податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у зв’язку з підвищенням мінімальної зарплати). Водночас зменшився порівняно з 2019 роком обсяг бюджетного відшкодування, а збільшення сальдо фактично сплаченого податку на додану вартість (ПДВ) може бути спричинено як покращенням адміністрування, так і блокуванням податкових накладних. Тож теза про підвищення культури сплати податків під час пандемії доволі дискусійна.

Однак, абстрагувавшись від цих факторів, усе ж можемо зробити висновок, що попри карантин і несприятливу економічну ситуацію український бізнес у цілому належним чином сплачував податки у 2020 році.

Іншим спірним показником стала кількість зареєстрованих в Україні фізичних осіб — підприємців (ФОП). На думку влади, збільшення кількості ФОП (з 1866,1 тис. у 2019 році до 1885,9 тис. у 2020 році) та, відповідно, збільшення кількості платників єдиного податку свідчить про легкість і зручність ведення бізнесу для малих підприємців.

Опоненти такої позиції стверджують, що насправді більшість новозареєстрованих ФОП — це вчорашні працівники, яких було звільнено з роботи і зареєстровано підприємцями для оптимізації оподаткування.

Під чесне слово

Загалом у контексті всього сказаного потрібно згадати про один дуже важливий момент: сплата податків у 2020 році відбувалася за відсутності податкових перевірок (крім перевірок за зверненнями платників, документальних перевірок у разі реорганізації/припинення платника, заявлення бюджетного відшкодування ПДВ, а також фактичних перевірок щодо підакцизних товарів). Тобто навіть за відсутності в контролювальних органів певної частини ефективних важелів впливу, які б утримували платників у законних рамках ведення господарської діяльності (крім блокування податкових накладних, перевірок підакцизних товарів та бюджетного відшкодування), український бізнес масово не перейшов на «темний бік» і не припинив сплачувати податки, що свідчить про його соціальну відповідальність і досить високий рівень культури сплати податків.

Хай би як оцінювали підсумки 2020 року, проте зараз основну увагу зосереджено на очікуваннях року 2021­го, і, скоріш за все, думки тут також будуть діаметрально протилежними. Поточний рік буде доволі активним у податковому плані незалежно від продовження карантину, і причин для цього декілька.

По­перше, «зняття мораторію на податкові перевірки». Тезу не просто так взято в лапки, адже спосіб скасування мораторію, коли підзаконний акт фактично вносить зміни в закон, щонайменше сумнівний. Тому є підстави очікувати, що контролювальні органи, які впродовж 2020 року накопичили чималий ресурс податкової інформації для перевірок, після активізації контрольно­перевіркової діяльності зіштовхнуться з великою кількістю недопусків до перевірок, а також подальшими оскарженнями наказів про такі перевірки. Також не варто виключати варіанта, що через кілька років судовим рішенням буде визнано нечинною відповідну постанову Кабінету Міністрів України, що буде мати колосальний вплив на результати всіх «карантинних» перевірок.

По­друге, стартував запуск роботи Бюро економічної безпеки, яке повинно стати якісно новим органом, що замінить дискредитовану податкову міліцію і завдяки акценту на аналітичній роботі боротиметься з податковими правопорушеннями з мінімальним втручанням силових структур і без шкоди для добросовісних платників.

По­третє, запущено механізм «примирення» податкової служби з платниками податків. Мова про так звану безподаткову ліквідацію та податкову амністію (одноразове декларування).

З чистого аркуша

Зазначені механізми покликані звільнити від «старих гріхів» стосовно сплати податків на корпоративному та персональному рівнях і допомогти платникам розпочати «нове життя» з чистого аркуша. Причому «нове життя» йтиме за новими правилами, а саме:

— народні депутати України та урядовці заявили про майбутнє приєднання України до системи міжнародного обміну податковою інформацією, а це означає, що інформація про іноземні рахунки фізичних та деякі рахунки юридичних осіб стане відомою українським податковим органам, які зможуть використати цю інформацію під час проведення контрольно­перевіркових заходів;

— з 2022 року вступають в силу положення про КІК (контрольовані іноземні компанії), після чого утримання «офшорних гаманців» може вартувати більше, ніж користь від них;

— значно посилюється інститут трансфертного ціноутворення (трирівнева документація), а також усувається низка прогалин податкового законодавства;

— багато розмов ведеться навколо доцільності впровадження обов’язкового щорічного декларування для фізичних осіб та ведення контролю за їх способом життя (стосовно того, чи рівень життя особи збігається з рівнем офіційних доходів), що разом із іншими змінами має призвести до абсолютної транспарентності в системі координат «обсяг доходів — обсяг сплачених податків» і покликано зменшити рівень тіньової економіки, податкових правопорушень та корупційних діянь. Звісно, поточні способи «примирення» викликають чимало нарікань і претензій, однак наразі настав час для кожного платника запитати в себе, наскільки добросовісно він жив до цього і, головне, як він збирається жити далі.

Шлях цивілізації вимощено квитанціями про сплату податків, і ті, хто таких квитанцій не має, можуть опинитися на його узбіччі.

АНДРУСЯК Василь — партнер АО MORIS, м. Київ


КОМЕНТАРІ

Відновить мораторій
Ігор КАСЬЯНОВ, юрист АФ «Грамацький і Партнери»

Законом України від 17 вересня 2020 року № 909­ІХ уповноважено Кабінет Міністрів України в період дії карантину скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг і гарантій, встановлених законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID­19, крім випадків, коли це може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи. Оскільки згодом уряд прийняв постанову від 3 лютого 2021 року № 89 (постанова № 89), якою фактично скасував запроваджений законом мораторій на проведення відповідних видів перевірок юридичних осіб, не виключено, що постанова № 89 може стати предметом судового оскарження.

Натомість визнання нечинною постанови № 89 стосуватиметься лише майбутніх правовідносин, які виникнуть після набрання законної сили судовим рішенням, з огляду на положення частини 2 статті 265 КАС України. Тобто визнання нечинною цієї постанови не вплине на результати перевірок, які проведено в період її дії.

Тож визнання нечинною постанови № 89 лише відновить мораторій на проведення перевірок у тому вигляді, в якому він існував до її прийняття.


Оскаржити як неправомірні
Віталій БОДЮК, адвокат LEGARD

Після зняття мораторію контролювальні органи вже почали діяти і перевіряти платників податків. Можна стверджувати, що у 2021 році буде проведено значну кількість перевірок, за рахунок яких держава очікує наповнення бюджету. На практиці зустрічалися неодноразові випадки недотримання податковими органами умов щодо порядку проведення та призначення перевірок, зокрема такі: наказ про призначення невиїзної перевірки платник отримав після того, як розпочалася перевірка; наказом призначено провести невиїзну перевірку, натомість контролювальний орган вирішує провести виїзну; в наказі не зазначено періоду, за який мало бути проведено перевірку; перевірку проведено стосовно обставин, які виходять за межі повноважень контролювального органу, оскільки не охоплюються видом і підставами проведення перевірки; платник з’явився у графіку планових перевірок після того, як було призначено таку перевірку. Наведені порушення будуть мати наслідком оскарження наказів на перевірки як неправомірних.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

tg-10
4_TaxForce600_90
covid
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
top50_2020_600x90
ULF_0002
Vacancies_600x90_ua

Зміст

VOX POPULI

БЕБські справи?

Актуально

Скасування указів про призначення суддів Конституційного Суду України: національна безпека проти конституційних гарантій

Акцент

Канути в довічність

Галузі практики

За три роки від мети

Право на ім’я

Нерухомий склад

Дайджест

Стягнення витрат на правничу допомогу: чому і навіщо суд зменшує гонорар адвоката

Держава та юристи

Осягнути ціль

Поставити на зеро

Новини

Новини юридичних фірм

Карта подій

IP REPORTER

Новини Євросуду

Гарантія свободи слова поширюється на таємницю журналістських джерел

Приватна практика

Legal Translate

Переклад у процесі

Репортаж

Запустити систему

Судова практика

Документальна історія

Похідні застереження

Тема номера

Ризикований поворот

Знайти відповідь

Стресові умови

Заголовна помилка

Розплата за землю

Нести відповідальність

Голосити амністію

ППР­-тест

Путь послідовним

Інші новини

PRAVO.UA