(Не)дійсність поруки — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Юридична практика № 11-12 (1210-1211) » (Не)дійсність поруки

(Не)дійсність поруки

Як довести недійсність договору поруки

Рубрика Дайджест
Позови про визнання поруки недійсною не слід подавати у випадку її нікчемності, а комерсанти повинні бути обачними, тому, заявляючи про обман, мають довести, що справжні наміри їх партнерів були іншими

За договором поруки боржник має право вимагати від поручителя виконати його обов’язок, тож не дивно, що позови про визнання поруки недійсною є доволі значною категорією спорів. Оскільки порука є договором, на неї поширюються вимоги цивільного законодавства щодо форми укладення і підстав її скасування судами як нікчемної, недійсної (через фіктивність, обман тощо). Підстави визнання договору поруки недійсним, встановлені Цивільним кодексом (ЦК) України, дещо розширено тлумачать суди. Останнім часом було сформовано кілька важливих висновків стосовно визнання поруки недійсною, а також розширено попередній — щодо фіктивності правочину.

Недійсність договору поруки внаслідок обману

Нерідко господарські суди просять визнати недійсним договір поруки на підставі статті 230 Цивільного кодексу України. Підприємці переконують, що уклали договір внаслідок обману банку, який навмисно ввів їх в оману щодо обставин, які мають істотне значення. Водночас обман має місце, якщо сторона:

  • заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або
  • замовчує їх існування.

Як саме сторона має довести наявність обставин, які вказують на її помилку — неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, насправді було і має істотне значення, — роз’яснив Касаційний господарський суд (КГС) у складі Верховного Суду (ВС) під час розгляду справи № 910/18715/19. Згідно з постановою від 10 березня 2021 року вимоги про визнання правочину недійсним має бути підтверджено належними і допустимими доказами:

  • поясненнями сторін;
  • письмовими доказами.

Тобто позивач має довести:

  • наявність обставин, які вказують на помилку;
  • сам факт обману;
  • наявність умислу в діях банку;
  • істотність обставин, щодо яких особу введено в оману.

Водночас КГС ВС відмовився сформувати висновок щодо застосування статті 230 ЦК України. На його думку, господарські суди можуть задовольнити вимоги про визнання правочинів недійсними на підставі цієї статті за умови доведення позивачем фактів обману. Задоволення позову на цій підставі завжди залежить від оцінки наданих позивачем доказів на підтвердження своїх позовних вимог. Тобто суди завжди досліджують докази та встановлюють обставини, які мають індивідуальний характер, притаманний для правовідносин, що виникли саме між сторонами справи, які є суб’єктами таких відносин.

Стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта

Дещо раніше, в постанові від 27 січня 2021 року у справі № 910/17876/19, КГС ВС зробив висновок, що визнання поруки недійсною з підстав введення підприємця в оману має вищі стандарти доказування. Тобто стандарт розумної та обачливої поведінки учасника ділового обороту набагато вищий, ніж у пересічної розумної людини. Тому, якщо обидві сторони договору поруки є суб’єктами господарської діяльності, стандарти розкриття інформації та можливість введення в оману є зовсім іншими, ніж для фізичних осіб або банку і громадянина — споживача банківської послуги.

Позивач просив визнати договір поруки недійсним, оскільки банк (що реструктуризував кредитний портфель) ввів його в оману, переконавши в існуванні договорів про забезпечення права вимоги за кредитом до первісних боржників, сума коштів по яким значно перевищувала розмір кредитної заборгованості. Інакше кредитний договір для викупу зобов’язань і договір поруки не укладався б.

Суд же визначив, що нереалістичні уявлення й очікування однієї сторони відносно суті чи наслідків правочину не може бути кваліфіковано як введення її в оману іншою стороною. Адже інша сторона не могла розкрити інформацію про помилковість таких уявлень, оскільки вони є вочевидь нерозумними, неочікуваними, нетиповими.

Фіктивність поруки з невідомим боржнику поручителем

Об’єднана палата КГС ВС у постанові від 19 лютого 2021 року у справі № 904/2979/20 висловилась щодо обставин визнання недійсним договору поруки як фіктивного правочину за позовом кредитора. Підприємство­-лізингоодержувач стверджувало, що договір уклали для зміни підсудності позову про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу.

КГС ВС залишив у силі рішення про відмову в позові, аргументувавши це тим, що суд не може визнати недійсним договір поруки з підстав фіктивності, якщо мова йде про захист процесуального інтересу (зміну територіальної підсудності), а не цивільно­-правового.

Водночас договір із «невідомим боржнику поручителем» є нетиповою діловою практикою, яка може свідчити про те, що він укладається з іншою метою, ніж забезпечення виконання боржником основного зобов`язання. І цей факт може свідчити про недобросовісне спрямування таких дій на:

  • зміну територіальної юрисдикції (підсудності) спорів, що випливають із основного зобов`язання, чи
  • обхід заборони на відступлення кредитором прав за основним зобов`язанням.

З огляду на те, що в цій справі договір поруки не було визнано фіктивним через часткове виконання зобов’язань, КГС ВС уточнив правову позицію, сформовану в постанові від 3 вересня 2019 року у справі № 904/4567/18:

«Під час застосування приписів статті 234 ЦК України у вирішенні питання щодо того, чи наявні наміри сторін договору поруки щодо створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, несуттєве, часткове виконання (в порівнянні з розміром основного зобов`язання) поручителем своїх обов`язків за договором поруки не завжди свідчить про те, що оспорюваний правочин не є фіктивним, цей факт потрібно оцінювати в сукупності з іншими встановленими судами обставинами, на які посилається заінтересована особа».

Отже, договір поруки може бути визнано фіктивним, навіть якщо мало місце його часткове виконання, але реальна мета укладення такого фіктивного договору має порушувати матеріальні право чи інтерес, а не процесуальні. Для захисту процесуальних прав передбачено інший порядок.

Нікчемність договору поруки

Тему належного способу захисту порушених прав продовжив Касаційний цивільний суд (КЦС) ВС.

Якщо договір поруки є нікчемним в силу закону (поручитель його не підписав), його не можна визнати недійсним.

Постановою від  24 лютого 2021 року у справі № 686/15033/17 КЦС ВС відмовив у позові про визнання договору поруки недійсним із підстав невідповідності рішень судів нижчих інстанцій, які визнали поруку недійсною, висновкам Великої Палати ВС.

Нікчемність правочину — це його недійсність, встановлена законом, тому позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. Суд не може визнати недійсним нікчемний правочин, він лише підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину і застосовує наслідки його недійсності.

У цій справі нікчемність поруки через недотримання письмової форми підтверджено висновком експертизи: підпис виконано не позивачкою.

Висновки

Договори поруки часто намагаються скасувати з огляду на їх нікчемність, недійсність. Але в цій категорії спорів важливими є деталі:

  1. Не можна просити суд визнати недійсною нікчемну поруку (яку ви не підписували).
  2. Не можна просити суд визнати недійсною поруку, яка порушує процесуальне, а не матеріальне право (якщо фіктивність полягає у зміні територіальної підсудності для основного зобов’язання).
  3. Фіктивність правочину можна довести, навіть якщо відбулось часткове виконання договору (доповнення висновку Верховного Суду).
  4. Недійсність правочину з підстав обману учасника ділового обороту не те саме, що його недійсність для введеної в оману пересічної людини (комерсанти мають бути обачнішими).

Марина ЯСИНСЬКА «Юридична практика»

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Зміст

VOX POPULI

Руйнуючи стереотипи

Актуально

Правила пріоритету

Палатні перестановки

Акцент

Арбітражне спостереження

Галузі практики

Доля нерезидента

Транспортна кампанія

Об`єктивна сторона

Знати санкції

Порядок відступу

Статусний фон

Дайджест

(Не)дійсність поруки

Держава та юристи

Цифрові досліди

Документи та аналітика

Нерегульований перехід

Новини

Карта подій

IP REPORTER

Новини юридичних фірм

Новини Євросуду

Пандемія COVID­19 не може бути виправданням порушення базових прав людини

Приватна практика

Модельний лад

Позиційна перевага

Репортаж

Ешелон успіху

Посильна праця

Судова практика

Верховний Суд визначив, за яких умов фізична особа може викупити кредитні зобов’язання перед банком

Суди скасовують вимоги податківців до самозайнятих осіб сплатити ЄСВ двічі

Тема номера

Не по правочину

Час відновленню

Піти на принцип

Взятись за правило

Бути в нормі

Інші новини

PRAVO.UA