В середине прошлого года в новом формате стала осуществлять свою деятельность Государственная налоговая служба Украины. В результате тщательной аналитической работы удалось вернуть в бюджет миллиарды гривен. Позитивные изменения коснулись также сферы административного обжалования. Во внимание все чаще принимаются рекомендации Совета бизнес-омбудсмена.

О существующих проблемах, новых вызовах для налогового органа и страны в целом, а также о влиянии актуальных законодательных изменений на бизнес рассказал руководитель Государственной налоговой службы Украины Сергей Верланов.

Интервью публикуется на языке оригинала.

— У попередньому інтерв’ю «ЮП» ви розповідали про перетворення Державної податкової служби України (ДПС) з органу покарання на сервісний орган, на якому етапі цей процес? Чи не відмовилися ви від цієї ініціативи?

— Жодним чином. ДПС демілітаризовано, податкова міліція залишилась у Державній фіскальній службі України, тобто ми більше не виконуємо правоохоронної функції. У цій новій реальності для запобігання різноманітним схемам було необхідно значно посилити аналітичний складник. Можу відповідально сказати, що нам це вдалося: ретельна аналітична робота минулого року повернула до бюджету додаткові мільярди гривень, які десятиліттями осідали в кишенях «мінімізаторів».

Іншим важливим напрямом роботи є ліквідація «завалів» із невиконаних судових рішень щодо нереєстрації податкових накладних, залишених нам у спадок. Зараз виконано вже 70 %, і ми очікуємо повного виконання судових рішень до кінця поточного місяця.

Позитивні зміни бачимо у сфері адміністративного оскарження. Дедалі частіше проводяться публічні заслуховування скарг, де за принципами квазісудового процесу відбувається дослідження кожного аргументу як платника податку, так і територіального контролюючого органу. На мою думку, недостатньо обґрунтовані нарахування повинні бути скасовані на цій стадії, що дасть змогу зекономити бюджетні кошти на судовий збір, а також час і нерви платників. Податкова почала більше дослухатися до рекомендацій Ради бізнес-омбудсмена, і найяскравіші кейси такого скасування ми нещодавно опублікували у вигляді інформаційного листа.

До речі, такі листи вже стали регулярними. Їх мета — зрозумілою мовою пояснити платникам норми непростого податкового законодавства.

Із нових електронних сервісів варто згадати пілотний проєкт «Пошук акцизної марки», який ми запустили за підтримки Міністерства фінансів України. Тепер можна онлайн перевірити легальність походження, наприклад, алкогольних напоїв та сигарет, що надає можливість громадськості здійснювати контроль за обігом підакцизних товарів.

— Які основні перешкоди на шляху реформування ви би виділили?

— Вважаю, що головним викликом, який наразі стоїть перед податковою, є проблема корупції. У країні почалися реальні зміни. Президент і уряд взяли курс на викорінення цього ганебного явища, будь-яких корупційних схем у всіх сферах. І податкова не є винятком. Адже хабарники в податковій не тільки «залазять» у кишеню нашим громадянам через потурання тим, хто не хоче сплачувати податки. Вони повільно вбивають підприємництво, не даючи спокійно й вільно працювати без хабарів тим, хто хоче працювати чесно. Тому одне з ключових завдань, яке було поставлено перед кожним податківцем з моменту, коли я очолив новостворену ДПС, — це рішуча боротьба з тіньовими схемами та безкомпромісне вичищення із системи тих, хто не може або не хоче працювати чесно. Спільно з правоохоронними й антикорупційними органами ми будемо викорінювати це зло.

На виконання доручення прем’єр-мі­ністра України ДПС вже розробила план переатестації всіх співробітників ДПС, який буде подано на розгляд Кабінету Міністрів України. Я особисто є прибічником того, щоб така переатестація була максимально об’єктивною та неупередженою. Процес переатестації всіх працівників податкової служби має бути завершено до 1 липня.

Окрім того, ми будемо здійснювати моніторинг усіх повідомлень про підозру в корупційних діях, відпрацьовувати сигнали від платників податків щодо вимагання хабарів із боку посадових осіб ДПС. Для цього створюється гаряча антикорупційна лінія, де кожен, хто має інформацію про незаконні дії співробітників податкової, зможе поінформувати про відомі йому факти.

— Нещодавно парламент прийняв законопроєкт № 1210, яким, зокрема, імплементується низка кроків плану BEPS. Що ви можете порадити бізнесу?

— Із законопроєктом № 1210 склалася унікальна ситуація. Цей документ бізнес, принаймні поки що, сприймає з насторогою. Хоча насправді ініціативи законодавця є неабияким викликом для податкової служби. На перших етапах розробки документа у фокусі обговорень була саме концепція вини платника податків. І вже з 2021 року ці норми впливатимуть на взаємовідносини між платником податків та податківцем, зокрема і щодо виконання всіх інших новел законопроєкту стосовно імплементації кроків плану дій Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) щодо запобігання розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (план BEPS), трансфертного ціноутворення, змін в обчисленні акцизного податку, ресурсних платежів тощо. Зрозуміло, що зміна сталої парадигми взаємовідносин не може бути легкою. Однак коментарі про уявну фіскальну спрямованість цих норм заважають побачити головну ідею: те, що ця концепція спрямована на захист саме платника податків, а її елементи відпрацьовувалися на історіях перемоги у судах, у тому числі позиціях Верховного Суду. Саме в цьому полягає найголовніший виклик для податкового інспектора формату 2021 року: вину платника податків у податковому правопорушенні ще потрібно буде довести, і належним чином задокументувати, і оформити без порушень податкове повідомлення-рішення. А всі факти та обставини, які в ньому зазначені, бездоганно перевірити. Це точно стане стимулом для підвищення якості роботи податкового органу.

Що стосується інших концептуальних змін, таких як запровадження плану BEPS, то це, як не дивно, пов’язані речі в контексті законопроєкту № 1210. Адже доведення порушення у трансфертному ціноутворенні — нетривіальна задача, яка потребує високої експертизи від контролюючого органу. Наша співпраця з провідними фахівцями ОЕСР, експертами місії «Податкові інспектори без кордонів» це підтверджує. Слід розуміти, що великий бізнес завжди буде на крок попереду податкових органів, оскільки має доступ до високоякісної експертизи. Тому можна говорити про нову планку, яку законодавець встановив для Міністерства фінансів України та податкової служби. Контролюючий орган має досконало знати новели плану BEPS, трансфертного ціноутворення та забезпечувати їх точне виконання. Інакше, знову-таки з огляду на новації законопроєкту № 1210, платник податків матиме набагато більше шансів відстояти свою правоту, ніж в умовах чинного законодавства.

Тож моя порада для бізнесу в принципі не відрізняється від того, що я ставлю як завдання для податкових органів, — уважно проаналізувати всі вимоги законопроєкту, щойно він остаточно стане законом. А Міністерству фінансів України та ДПС потрібно забезпечити розробку та прийняття підзаконних нормативно-правових актів. Я переконаний, що бізнес буде уважно стежити за підготовкою цих проєктів і братиме у ній активну участь, адже більшість з них — це регуляторні акти, які мають бути оприлюднені для громадського обговорення.

— Чи багато часу є у представників бізнесу, щоб узгодити свою діяльність з вимогами оновленого законодавства?

— Якщо говорити про терміни набуття чинності нормами законопроєкту, то вони різні, і кожну новацію потрібно вивчати окремо, вже за текстом закону, після його опублікування з урахуванням специфіки кожного податку. Скажімо, підтримане законодавцями збільшення лімітів для платників єдиного податку набере чинності з дати опублікування закону. Тут все достатньо просто: розділити «новий» ліміт на кількість днів року, що залишилися, додати «старий» ліміт у розрахунку на дні, що пройшли, визначити «дозволену» суму доходу за 2020 рік.

Складніше з обчисленням сум податків, наприклад рентних платежів: у цьому разі потрібно визначити правильну суму для відповідного звітного періоду поточного року. Є положення, які для їх «запуску» вимагають прийняття нормативно-правових актів (як то реєстрація нерезидентів платниками податків в Україні), а є такі, щодо яких перший звітний період визначено законодавцем — наприклад, ідеться про звітність щодо контрольованих іноземних компаній. Окремі зміни у податковому адмініструванні наберуть чинності з 1 липня 2020 року (покращення електронного кабінету платника податку), а глобальніші — з 2021 року.

Одразу після підписання закону ми розробимо детальний план щодо запровадження кожної новації та розпочнемо розгорнуту роз’яснювальну роботу з платниками податків щодо всіх термінів.

У короткостроковій перспективі наше завдання як сервісної служби полягає в тому, щоб дати бізнесу чіткі методичні рекомендації щодо застосування нових норм, починаючи з глобальних речей і поступово заглиблюючись у деталі практичних ситуацій.

— А що в контексті детінізації економіки чекає середній і великий бізнес (у тому числі структурований за участю фізичних осіб — підприємців (ФОП)?

— Законом передбачається оподаткування прирівняних до дивідендів платежів («конструктивних дивідендів») у разі здійснення операцій з нерезидентами. Оподаткуванню підлягатиме різниця у разі договірною вартістю товарів (робіт, послуг), цінних паперів і ціною, що відповідає принципу «витягнутої руки» у контрольованих операціях, а також сума зменшення нерозподіленого прибутку у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу.

Органи ДПС на постійній основі здійснюють аналіз діяльності суб’єктів господарювання, зокрема, щодо виявлення та руйнування схем ухилення від оподаткування з використанням ФОП. Тобто ще раз хочу наголосити, що доброчесні платники податків можуть спокійно працювати й отримувати якісний сервіс від ДПС. Державна податкова служба України сконцентрує увагу на ризикових платниках.

Усі виклики ми мінімізуємо завдяки новим підходам до роботи. Торік ми вже продемонстрували результати. Нам вперше за дев’ять років вдалося виконати свої зобов’язання з податкової частини наповнення бюджету. У цьому році результат буде ще кращим, адже з кожним місяцем якість адміністрування податків зростає, а боротьба з мінімізаційними схемами стає дедалі ефективнішою.

(Беседовал Александр БИЛЬДИН, «Юридическая практика»)