Як відомо, час не стоїть на місці, тож новітні тренди поступово заполоняють усі сфери суспільного життя. Судова система України — не виняток, вона демонструє, що готова до нових викликів і шукає сучасні діджитал–рішення для здійснення своєї діяльності.
Так, ще зовсім недавно про чат–ботів знали лише одиниці, проте зараз цим інструментом повноцінно послуговується бізнес, а віднедавна — і суди. Чат–бот — це програма, яка надсилає автоматичні відповіді користувачам у соцмережах, месенджерах та на відповідних сайтах. Використовуючи алгоритми штучного інтелекту, що є основою чат–ботів, можна спрощувати комунікацію з клієнтами.
Відомо, що чат–бот може виконувати різні функції і мати різні властивості. Саме тому при створенні такого бота необхідно розуміти цілі, за досягнення яких відповідатиме сер–
віс і в якій точці контакту він функціонуватиме. Основні завдання «розумного» чат–бота — автоматизувати взаємодію з клієнтом на кожному етапі вирішення типових питань, значно знижуючи витрати на клієнтський сервіс, а також мінімізуючи помилки і людський фактор.
Одним із перших серед судів, що вирішили запровадити у своїй системі функціонування такого чат–бота, став Сьомий апеляційний адміністративний суд у м. Вінниці (Сьомий ААС). Як повідомляє прес–служба суду, чат–бот — це віртуальний «працівник» їхньої установи, який в автоматичному режимі надає відповіді на запитання і запити громадян. Чат–бот Сьомого ААС працює на базі пратформи Telegram і дає змогу отримати відповідь про контактні дані суду, порядок подачі апеляційної скарги, дату та час слухання справи, банківські реквізити для сплати судового збору тощо.
Варто зазначити, що телеграм–бот у Сьомому ААС має додатковий функціонал: учасник справи може попросити нагадати про дату та час засідання у справі, що й буде виконано, а також можна замовити копію рішення. Для цього у матеріалах справи треба зазначити номер мобільного телефону, а у системі натиснути відповідну «кнопку» і вказати номер справи. Серед основних переваг використання бота суд називає необмеженість кількості запитів, а також економію часу, позаяк до нього одночасно може звернутись необмежена кількість запитувачів інформації, а час на відповідь — лише кілька секунд. Однак, за словами представників прес–служби суду, задля належного функціонування онлайн–помічника потрібне відповідне технічне забезпечення, адже, крім автоматичних відповідей, бот може вести й розгорнуті діалоги. Його комунікативний потенціал напряму залежить від програмного забезпечення, яке потребує постійного удосконалення. Водночас цей процес удосконалення бота повинен бути системним, бо програма має постійно аналізувати запити і пристосовуватись до потреб користувачів, а це — просто питання часу.
Як зазначає прес–служба Сьомого ААС, боти не можуть повноцінно замінити працівників судів, адже це лише програмний продукт. Однак сучасні технології суттєво спрощують процес надання судово–адміністративних послуг. Тому, на переконання представників суду, гармонійне поєднання ІТ–продуктів із налагодженою роботою інформаційного сектора судової установи дасть змогу вивести якість надання інформації для відвідувачів на сучасний рівень. А це, у свою чергу, забезпечить економію часу та ресурсів громадян.
Нестор Дубневич, амбасадор KYIV Legal Hackers, співзасновник платформи Legal Nodes, яка допомагає стартапам визначити їхні юридичні потреби та швидко й легко їх задовольнити, зазначає, що сьогодні чат–боти активно інтегруються в бізнес–процеси компаній у різних сферах. Одним вони допомагають класифікувати справу нового клієнта, щоб одразу направити його до необхідного спеціаліста. Іншим — шукати людей у команду, проводячи первинні інтерв’ю з кандидатами. Є окрема категорія чат–ботів, які надають первинні консультації з тих чи інших питань. У результаті головне завдання будь–якого чат–бота — скоротити витрати часу на виконання адміністративних функцій, що, у свою чергу, дасть змогу скоротити витрати часу та ресурсів для персоналу, який відповідав за такий вид робіт. Як наслідок, це може збільшити маржинальність бізнесу. Пан Дубневич упевнений, що наведені вище приклади автоматизації адміністративних процесів у компанії релевантні для всієї юридичної сфери, і зазначає, що згідно з одним із останніх досліджень Thomson Reuters, юристи витрачають близько 40 % свого часу на «неюридичну» роботу.
На думку Нестора Дубневича, майбутнє чат–ботів у юридичній сфері саме в автоматизації «неюридичної» роботи юристів. Чат–бот ставитиме декілька запитань клієнту, щоб створити його профайл і кваліфікувати його юридичний запит, а далі перенаправити відповідному спеціалісту. Саме такий чат–бот виступить «консьєржем» між клієнтами і юристами, об’єднуючи їх за взаємними інтересами і попередньо заданими критеріями.
Пан Дубневич підкреслив, що стосовно судів — підхід може бути схожим. У суді є багато канцелярської роботи до того, як справа потрапить на стіл конкретного судді: реєстрації в журналах, перевірка формальних вимог до документів, сплата судового збору — з автоматизацією таких процесів можна починати експериментувати саме у формі чат–бота, який буде вести позивача або запитувача інформації цими стадіями автономно. А це, своєю чергою, допомогло б розв’язати одну з найбільших проблем судових установ — дало б змогу зменшити черги перед канцеляріями судів і збільшити «пропускну спроможність» останніх.
Чат–бот в «арсеналі» є також і в Окружного адміністративного суду м. Києва, який працює на базі платформ Messenger і Telegram. До його функцій належить розрахунок судового збору, формування квитанції на оплату збору, допомога в підготовці заяв тощо.
А от Одеський апеляційний адміністративний суд (ОААС) торік заявив про свій чат-бот як про окремий канал комунікації. Як відзначають у суді, на сьогодні суспільство, як ніколи, потребує інформування про те, що відбувається в судовій владі, тому інноваційний підхід у створенні дієвої системи інформування громадян, розширення аудиторії для швидкого отримання корисної інформації про діяльність суду — це ті речі, важливість яких важко заперечити. Тим судовим органам, для яких медіапростір є об’єктом постійної роботи, вже давно очевидно, що медіасередовище змінюється з колосальною швидкістю. «Канали комунікації та інструменти, які працювали ще пів року тому і приносили хороші результати, за таких же показників сьогодні вже не дають бажаного відгуку. Можливо, люди втомилися від розмаїття новин та численних публікацій, а може, і від публічності взагалі. Як бачимо, аудиторія переходить від традиційних ЗМІ до інших медіа–каналів, а фахівці з комунікацій ідуть за своєю аудиторією. Найуспішніші з них намагаються бути вже сьогодні там, де буде їхня аудиторія завтра. Одеський апеляційний адміністративний
суд у цьому не є винятком», — наголошують в ОААС. Функціонал бота — великий, він може повідомляти користувача про розподіл судових справ, їх стан та результати щоденного розгляду, обчислювати судовий збір тощо.
На жаль, поки не всі суди можуть «похизуватися» такою функцією обслуговування клієнтів у своєму арсеналі, проте, безсумнівно, з плином часу така можливість з’явиться у більшості з них.
Олена СТУЛІНА, «Судовий вісник»
© Юридична практика, 1997-2024. Всі права захищені
Кількість адвокатських балів | Вартість |
---|---|
Відеокурс з адвокатської етики | 650 грн |
10 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 2200 грн |
16 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 3500 грн |
8 адвокатських балів (без адвокатської етики) | 1800 грн |
Щодо додаткової інформації
Email: [email protected]
Тел. +38 (050) 449-01-09
Пожалуйста, подождите…