Валентина ЩЕПОТКІНА, заступник голови Касаційного кримінального суду у складі ВС, член робочої групи з питань реформування кримінальної юстиції Комісії з питань правової реформи

— Є низка питань, вирішення яких потребує внесення змін до законодавства. Одна із змін, яку необхідно внести до Кримінального процесуального кодексу України, пов’язана з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 13 червня 2019 року про неконституційність положення частини 2 статті 392 Кримінального процесуального кодексу (КПК) України. Ця норма унеможливлювала окреме апеляційне оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті. Відтак, Верховній Раді України потрібно привести нормативне регулювання, встановлене у вказаній нормі КПК України, у відповідність до Основного Закону та рішення КСУ від 13 червня 2019 року.

Ключовим меседжем рішення КСУ є те, що можливість апеляційного оскарження та перегляду апеляційним судом рішення про тримання під вартою забезпечить ефективну та оперативну перевірку правомірності обмеження конституційного права особи на свободу на стадії судового розгляду. Це узгоджується і з частиною 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якій зазначається, що кожен, кого позбавлено волі внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікання встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.

Тому, на нашу думку, варто врегулювати питання щодо апеляційного оскарження ухвал суду, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, не тільки про продовження строку тримання під вартою, а й про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на тримання під вартою.

Адже бувають випадки, коли, наприклад, під час розгляду судом першої інстанції кримінального провадження по суті особа, якій на стадії досудового розслідування обирався запобіжний захід, не пов’язаний з позбавленням волі, не з’являється на судове засідання. У такому разі запобіжний захід з більш м’якого може бути змінений на тримання під вартою. І таке рішення особа має право оскаржити в апеляційному порядку.

Таким чином, до КПК України необхідно внести зміни стосовно можливості апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на тримання під вартою чи про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті. А також визначити порядок і строки такого оскарження, повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду відповідних апеляційних скарг, розробити порядок перевірки згаданих ухвал судом апеляційної інстанції тощо.