Нещодавно ЮФ ADER HABER розширила партнерський склад — партнером фірми обрано співкерівника судової практики, адвоката Андрія Гвоздецького. В інтерв’ю «Юридичній практиці» він розповів про свої пріоритети в новому статусі, а також проаналізував ситуацію в судовій системі України.
— Розкажіть, будь ласка, як розвивалася ваша кар’єра до партнерства?
— ADER HABER — це перший і єдиний роботодавець у моїй трудовій книжці. Я приєднався до команди у 2013 році. Тоді компанія запросила призерів стипендіального конкурсу, який проходив за її підтримки, на стажування. Після двох місяців стажування я став повноцінним членом команди судової практики, а далі — щабель за щаблем рухався класичною кар’єрною драбиною.
У чоловіка повинні бути велика мрія і велика справа. Цим я і керуюсь. Певна річ, найперше і найголовніше — це hard skills. Це те, чого я особисто вимагаю від своїх колег, і те єдине, з чим свого часу я міг прийти в компанію. Можна опанувати формати юридичних документів, підтягнути іноземну мову, вишколити переговірні навички, але за відсутності вчасно набутих ґрунтовних знань і досконалого оперування ними успіх у професії неможливий. Ба більше, чим довше ти працюєш, чим різноманітнішою стає професійна активність, тим складніше надолужити втрачене.
Мені поталанило з довірою партнерів, ще юристом я брав участь у клієнтських зустрічах, самостійно вів проєкти тощо. Мені пощастило скористатися можливостями більше, ніж зазвичай, і я використовував їх із користю для фірми і для себе. Тому моя формула успіху — це якісна робота, віра в те, що робиш, постійне прагнення до вдосконалення як себе, так і всього довкола, а також довіра і підтримка партнерів, керівників проєктів.
Якщо ж говорити про партнерство, то тут формула складніша, і її, напевно, розголошувати неправильно, але переконаний, що партнерство — це спочатку про рівень взаємодії та взаємозв’язку між людьми, а вже потім про показники ефективності та прибутковості. Саме те, що партнери сприймали мене як рівного і дозволяли так мені сприймати їх, дало змогу реалізовувати себе і, зрештою, сприяло тому, що вперше за багато років партнерський колектив ADER HABER відчинив свої двері.
— Що для вас змінилося після підвищення до статусу партнера?
— Ми працюємо над тим, щоб ставати кращими. Складання правильної формули управління компанією — це шлях спроб і висновків із них. У нас діє консенсусна модель, за якої рішення приймаються спільно, а обговорення ведеться до досягнення загальної згоди. Однак масштабування бізнесу так чи інакше зумовлює зональний підхід, коли та чи інша сфера здебільшого у віданні одного з партнерів. Ми йдемо до цього.
Щодо фронту робіт я не можу сказати, що він змінився після обрання мене партнером.
У нас у компанії є чітке правило: партнери та радники (керівники практик) безпосередньо залучені до операційної клієнтської роботи. Тому, крім зустрічей та комунікації з клієнтами, робочий день — це ще й судові засідання, робота з документами і матеріалами справ, обговорення в проєктних командах.
Мені завжди було важливо і необхідно, щоб моє місце роботи було найкращим, і я вдячний партнерам, що і раніше в мене не було «зачинених кімнат» у питаннях, які стосуються розвитку нашої компанії. Водночас як співкерівник практики вирішення спорів я відповідальний за цей напрям. Юридичний консалтинг у цьому сенсі подібний до приватної медицини: попри мету надавати якісні та безпечні життєво необхідні твоєму клієнту послуги бізнес має бути ефективним і прибутковим. За останні роки ми суттєво наростили обсяг проєктів і дохідність практики, цього року ставимо за мету досягти показників минулорічних шести місяців уже за перший квартал; так само працюємо і над моделлю клієнтського портфеля — ми залучаємо клієнтів із різних галузей економіки, з різних юрисдикцій, будуємо економічно обґрунтовану пропорцію різних моделей оплати послуг — загалом прагнемо забезпечити таку диверсифікацію клієнтського портфеля, яка б давала змогу як планувати операційну діяльність практики в довгостроковому вимірі, так і мінімізувати ризики на кшталт простою судів під час карантину минулого року.
— До речі, як вплинув минулий пандемічний рік на розвиток судової практики ADER HABER?
— Я не буду приховувати, саме практика вирішення спорів стала найбільшим заручником локдауну, коли більш ніж два місяці судові засідання не відбувалися, а роботу судів було практично паралізовано. У нас була змога сфокусуватися на підготовчій роботі одразу щодо двох судових процесів для наших іноземних клієнтів. При цьому партнери та керівники практик не збавляли звичних обертів. Пам’ятаю, що під час локдауну я мав щонайменше дві очні зустрічі щотижня. Фінансовий рік практика закінчила з кращими результатами, ніж у 2019му, та й в цілому наша компанія не вдавалася навіть до популярного тогоріч зменшення виплат співробітникам.
— А як ви оцінюєте стан української судової системи загалом? Уже відбулися певні зміни, розпочалася чергова судова реформа. Що, на ваш погляд, потрібно змінити тепер?
— Українська судова реформа вже стала таким міфічним вічним двигуном потягу, який мчить без гальм, а стрілки при цьому постійно хаотично переводяться. Як практик, який бачить недоліки і прогалини кожного дня, я далекий від мрійників, які кажуть про формування органів суддівського самоврядування, про інноваційні способи формування суддівського корпусу тощо.
Є нагальні й очевидні проблеми — недоукомплектованість судів суддями, відсутність електронного суду, який працює, недосконала якість процесуальних законів тощо. Є постійна проблема конкуренції та невизначеності щодо підсудності спорів. Є питання створення спеціалізованих судів (хоча особисто я не прихильник цього, щонайменше, з огляду на те, що навіть Верховному Суду іноді наявних видів судочинства вистачає для того, щоб плутатися та плутати). Очевидно, що потребує перегляду питання компетенції та порядку передання справ до Великої Палати Верховного Суду (ВП ВС), наприклад, вирішення питання про передання справи на розгляд ВП ВС було б доцільно віднести до компетенції самої Великої Палати. Першим завданням і метою судової реформи має бути вирішення тих питань, які роблять можливим доступ до правосуддя, забезпечують можливість його здійснення та ефективність судового захисту як інструмента.
— Який проєкт ви вважаєте найбільш нестандартним і знаковим у своїй професійній діяльності?
— Навіть перший проєкт, до якого я був залучений ще під час стажування, був на суму понад 1 млрд гривень, тому я вдячний кожному з наших клієнтів за довіру і можливість бути корисними в цікавих і складних проєктах. Справжнім стрестестом був проєкт, пов’язаний з проведення forensicдослідження неплатоспроможності одного з банків, виведенням якого з ринку займався Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Після того як наприкінці 2017 року наша команда продовжила роботу під брендом ADER HABER, а частина колег вирішила працювати з іншою компанією, проєкт, роботу над яким вели кілька практик, повністю залишився у віданні практики вирішення спорів. Ми мали півтора місяця для дослідження всіх операцій банку за останні роки з метою виявлення тих, які могли бути пов’язані з виведенням коштів із банку, аналізу трансакцій, контрагентів, схем, а також для розроблення детальної стратегії повернення втрат від таких операцій, стягнення збитків із пов’язаних із банком осіб, кримінальноправового механізму переслідування винних осіб і т.д. Нам вдалося виявити та проаналізувати сумнівні операції на загальну суму понад 2,6 млрд гривень.
Це точно був нестандартний для практики кейс, але здобуті досвід співпраці з економістами та аудиторами дали змогу напрацювати моделі використання такого інструмента, як forensicрозслідування, в комерційних кейсах.
— Чи часто у вашій практиці трапляються справи з транскордонним елементом? Що є запорукою ефективності української юрфірми в цій категорії справ?
— У нашій практиці є дві категорії таких справ: справи, які потребують роботи в іноземних юрисдикціях, та справи, пов’язані з представництвом іноземних клієнтів в Україні.
У першому випадку ефективною є співпраця з іноземним юридичним радником. Якщо говорити про роботу з іноземними клієнтами, то ми нарощуємо цей напрям. Ключовими факторами для успіху в такому випадку є відверта та максимально повна комунікація з клієнтом, з’ясування всіх суттєвих обставин і деталей, а також розуміння реальної природи бізнесу клієнта та його правовідносин із контрагентом.
Наприклад, нещодавно ми працювали над справою для транснаціональної групи компаній, яка мала вимоги до українського товариства, що здійснювало реалізацію продукції нашого клієнта в Україні. Спір був підсудний українському суду, але вирішувався за правом штату Техас. Це один з унікальних випадків для українського судочинства, але, крім цього, справа була ускладнена тим, що у своїх правовідносинах сторони керувалися домовленостями, визначеними в листуванні сторін (що відповідає вимогам права штату Техас), але для митних формальностей український контрагент одержав від нашого клієнта один екземпляр письмового договору українською мовою з суттєво відмінними умовами.
Нашою метою було не просто довести те, що відносини сторін ґрунтувалися на умовах, визначених в обміні листуванням, і вимогах законодавства Штату, а ще й довести суду справжню роль і природу цього «письмового договору», який український контрагент надавав, заперечуючи проти вимог нашого клієнта.
— Наскільки великим є попит на послуги реструктуризації заборгованості, досудового врегулювання? Ваші клієнти схильні домовлятися чи судитися?
— Сьогодні він не такий великий, як п’ятьсім років тому, але справа не в тому, що кредитори обирають шлях «війни», а в тому, що домовлятися стало вигідно всім — і кредиторам, і боржникам. Банки мають хороший запас ліквідності та можуть дозволити собі врегулювання з клієнтами, які вже знайомі і мають досвід тривалої співпраці, кредитори натомість розуміють витратність процесу залучення зовнішніх радників.
Ми завжди вітаємо шлях домовленостей і допомагаємо клієнтам піти саме таким шляхом. Але взаємні поступки — це велика справа, і не завжди переговори закінчуються успішно, тому відомий вислів «Хочеш миру — готуйся до війни» забувати не слід.
— Чи плануєте розвивати й інші напрями в компанії, крім судової практики?
— Нові напрями та практики — це і нові ніші для розвитку бізнесу. Але тут важливо враховувати економіку питання: є ніші, які можуть дати можливість для продуктивного маркетингу, для просування компанії, зокрема і в рейтингах, але вони не будуть і не можуть бути економічно ефективними, тому до цього слід підходити дуже виважено. Є багато цікавих напрямів, і перевага точно буде за тими, хто перший вийде на ринок. Разом з усіма партнерами я націлений на формування конкурентної переваги і на те, щоб ми могли запропонувати нашим клієнтам найширший спектр послуг. Нині ми розвиваємо кілька нових напрямів, і найближчим часом плануємо їх презентувати.
Бесіду вів Олексій НАСАДЮК, «Юридична практика»
© Юридична практика, 1997-2024. Всі права захищені
Кількість адвокатських балів | Вартість |
---|---|
Відеокурс з адвокатської етики | 650 грн |
10 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 2200 грн |
16 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 3500 грн |
8 адвокатських балів (без адвокатської етики) | 1800 грн |
Щодо додаткової інформації
Email: [email protected]
Тел. +38 (050) 449-01-09
Пожалуйста, подождите…