Одними із законодавчих нововведень, з якими адвокатові доведеться змиритися, є посилені правила фінансового моніторингу. Відповідний Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму і фінансуванню поширення зброї масового знищення» № 361-ІХ, ухвалений 6 грудня 2019 року (Закон), набуде чинності, за невеличким винятком, з 28 квітня 2020 року.

Для адвокатів, які також є суб’єктами фінансового моніторингу, він містить ряд приписів, порушення яких може стати причиною для притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності. З іншого боку, неправильне виконання вимог цього Закону, не узгоджене з приписами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», може стати підставою вже для дисциплінарної відповідальності аж до позбавлення права на зайняття такою професійною діяльністю.

Так, за новим Законом, спеціальними суб’єктами фінансового моніторингу визначені не просто адвокати, без уточнення організаційної форми діяльності, а саме адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокати, які здійснюють діяльність індивідуально. Безпосередньо підпунктом «г» пункту 7 частини 2 статті 6 Закону зроблено виняток для адвокатів з числа осіб, які надають такі послуги у рамках трудових стосунків. Тобто адвокати-інхауси, які мають лише одного клієнта — роботодавця, не підпадають під дію Закону. Водночас, якщо такий адвокат має інших клієнтів, з якими співпрацює на підставі договорів про надання правової допомоги, то стосовно них він буде суб’єктом фінмоніторингу.

За Законом, до обов’язків суб’єктів первинного фінансового моніторингу віднесено, зокрема, здійснення перевірки нових і вже існуючих клієнтів, забезпечення моніторингу фінансових операцій клієнта та інформування спеціально уповноважених органів про пі­дозрілі фінансові операції або спроби їх проведення незалежно від суми негайно після виникнення підозри або достатніх підстав для підозри, а також про відмінності між відомостями про кінцевих бенефіціарів власника клієнта, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців і громадських формувань, та інформацією, отриманою в результаті здійснення належної перевірки клієнта, і не пізніше десятого дня місяця, наступного за місяцем, в якому були виявлені розбіжності.

При цьому також збільшено розмір суми порогових операцій, про які необхідно впродовж трьох днів поінформувати Державну службу фінансового моніторингу України (Держфінмоніторинг), зі 150 до 400 тисяч грн. До того ж за суб’єктами фінмоніторингу залишився обов’язок негайно повідомляти про підозрілі операції чи їх спроби незалежно від суми. Разом із тим обов’язок адвокатів з фінмоніторингу треба виконувати винятково тоді, коли адвокати беруть участь у здійсненні вичерпного переліку операцій клієнта. В інших випадках, наприклад судового представництва, такі обов’язки не виникають. При цьому адвокати (бюро, об’єднання) можуть не виконувати обов’язок з фінмоніторингу, якщо відповідна інформація стала їм відома за обставин, які є предметом адвокатської таємниці, і така таємниця має перевагу на збереження.

Разом із тим усім суб’єктам первинного фінмоніторингу заборонено розкривати особам, які брали участь у таких операціях, про інформування. Однак, якщо адвокат намагається відмовити клієнта чи учасника сумнівної операції від діяльності з порушенням законодавства, таке застереження не діє.

У той же час адвокати повин­ні пам’ятати, що при виконанні обов’язків з фінансового моніторингу вони не вправі порушувати свої зобов’язання перед клієнтом та право клієнта на захист. Разом із тим, за правилом статті 22 Закону про адвокатуру, надання відомостей адвокатом як суб’єктом фінмоніторингу не є порушенням адвокатської таємниці.

Авторка: Ірина ГОНЧАР
«Український адвокат»