До Господарського суду м. Києва
01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44б

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Р»
03190, м. Київ, вул. Щербакова, 30,
код ЄДРПОУ 11223300

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «К»
03148, м. Київ, вул. Пшенична, 8,
код ЄДРПОУ 44556600

ЗАЯВА

про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 38/11

Товариство з обмеженою відповідальністю «Р» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «К» про розірвання Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «В», укладеного 1 березня 2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач порушив свої зобов’язання, передбачені пунктом 4.1 Договору, що наділяє позивача правом ставити вимогу про його розірвання. Так, згідно з пунктом 3 зазначеного Договору, за відступлення частки Покупець зобов’язується сплатити Продавцю 50 000,00 грн. Згідно з пунктом 4.1 Договору, Покупець зобов’язувався сплатити названу суму коштів упродовж двадцяти календарних днів з моменту підписання цього Договору, тобто до 21 березня 2010 року. 31 березня 2010 року Позивач звернувся до Відповідача із письмовою вимогою негайно виконати свої зобов’язання за Договором та сплатити Позивачу кошти в розмірі 50 000,00 грн. Однак 16 квітня 2010 року на адресу Позивача надійшла відповідь від Відповідача, з якої вбачається, що Відповідач визнає факт порушення умов Договору та порушення строків оплати вартості частки, оскільки Відповідач перебуває у скрутному матеріальному становищі, яке виражається у відсутності матеріальних активів, за рахунок яких Відповідач зміг би здійснити виплату названої суми коштів.

Із зазначеної відповіді також убачається, що Відповідач має намір отримати позику та передати придбану частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «В» у заставу, і у випадку отримання цієї позики Відповідач зможе виконати свої зобов’язання за Договором.

На наше переконання, станом на момент звернення до суду із позовом є реальна можливість здійснення Відповідачем та іншими особами дій з внесення змін до відомостей про юридичну особу товариство з обмеженою відповідальністю «В», які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців стосовно учасників ТОВ «В», що дає підстави вважати, що невжиття таких заходів унеможливить захист прав до ухвалення рішення у справі, а для їх відновлення Позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

У зв’язку із вищевикладеними обставинами і тими обґрунтуваннями, які наведені в позовній заяві, Позивач убачає необхідність у застосуванні судом заходів забезпечення позову, які мають тимчасовий характер та діють до закінчення розгляду справи по суті заявлених вимог, адже внаслідок внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців із зазначенням нового складу учасників ТОВ «В», це ускладнить виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог та розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «В».

Зокрема, у разі внесення до Єдиного державного реєстру змін із відомостями щодо нового складу учасників ТОВ «В» і прийняття рішення судом про розірвання Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, Позивачу необхідно буде знову вживати заходів та зусиль для повторного внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, щоб єдиним учасником ТОВ «В» було ТОВ «Р».

Невжиття заходів забезпечення позову до закінчення розгляду справи по суті фактично ускладнить виконання рішення суду в цій справі, внаслідок чого права та інтереси Позивача важко буде відновити.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з власної ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з положеннями статті 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується:

накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Тому, на нашу думку, необхідним заходом до забезпечення позову та гарантією реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог судом, є заборона всім державним реєстраторам Печерської районної у м. Києві державної адміністрації вчиняти будь-які дії щодо внесення змін та/або доповнень до відомостей про юридичну особу товариство з обмеженою відповідальністю «В» (код ЄДРПОУ 11111111), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, а також вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю «В» (код ЄДРПОУ 11111111) на підставі документів, поданих будь-якими особами.

На наше переконання, обрані способи забезпечення позову співвідносяться з предметом позову, а отже, є конкретний зв’язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, а тому вжиті судом заходи будуть спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Враховуючи те, що є зв’язок між визначеним предметом спору та заходами до забезпечення позову і заходи забезпечення позову є адекватними позовним вимогам та спрямовані на попередження порушень прав і охоронюваних законом інтересів Позивача й забезпечення виконання рішення суду, та керуючись статтями 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України,

ПРОСИМО:

Розглянути дане клопотання щодо забезпечення позову у найкоротші терміни та задовольнити його.

Заборонити всім державним реєстраторам Печерської районної у м. Києві державної адміністрації (01010, м. Київ, вул. Суворова, 19) вчиняти будь-які дії щодо внесення змін та/або доповнень до відомостей про юридичну особу товариство з обмеженою відповідальністю «В» (код ЄДРПОУ 11111111), які міс­тяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, а також вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю «В» (код ЄДРПОУ 11111111) на підставі документів, поданих будь-якими особами.

Заборонити всім державним реєстраторам Печерської районної у м. Києві державної адміністрації (01010, м. Київ, вул. Суворова, 19) видавати будь-яким особам будь-які документи та/або копії документів, що містяться в реєстраційній справі товариства з обмеженою відповідальністю «В» (код ЄДРПОУ 11111111).

«__» червня 2010 року

З повагою,

представник товариства з обмеженою відповідальністю «Р»

---

Комментарий эксперта

Семена ГРАПЕНЮК,
юрист ЮК «Правнычи технологии»

Принятие мер к обеспечению иска является действенной гарантией исполнения решения суда в случае удовлетворения исковых требований истца. На практике суд довольно редко самостоятельно выступает инициатором принятия мер обеспечения иска, поэтому заявителем преимущественно выступает истец по первичному или встречному иску. Суды часто отклоняют заявления об обес­печении иска, мотивируя это стремлением сторон, которые заявляют требования об обеспечении иска, всегда максимально обезопасить исключительно свои интересы до принятия решения судом по сути, тогда как принятие таких мер нередко может привести к причинению ущерба другой стороне или препятствованию осуществлению ею нормальной хозяйственной деятельности.

Необходимым условием для удовлетворения судом заявления об обеспечении иска является достаточно обоснованное предположение, что имущество (в том числе денежные суммы, ценные бумаги и т.п.), которое имеет ответчик на момент предъявления иска к нему, может исчезнуть, уменьшиться по количеству или ухудшиться по качеству на момент исполнения решения, что затруднит или сделает невозможным исполнение решения, если оно будет вынесено в пользу заявителя.

Законодательство не ограничивает право заявителя на повторное обращение в суд с заявлением об обеспечении иска в случае, если суд отказал в удовлетворении такого заявления. Очевидно, что для удовлетворения судом повторного заявления об обеспечении иска заинтересованное лицо в своем заявлении должно указать, что со времени, когда было подано предыдущее заявление об обеспечении иска, действительно возникла угроза невозможности исполнения решения суда в случае, если не будут приняты меры по обеспечению иска.

Способы обеспечения иска должны соотноситься с предметом иска, то есть должна существовать конкретная связь между мерой обеспечения иска, применение которой можно ожидать, и предметом исковых требований. И только при таких условиях принятые судом меры смогут обеспечить фактическое исполнение судебного решения в случае удовлетворения иска.