Вих. № ___________
До Господарського суду Донецької області
від 16 липня 2013 року
Артема, 157, м. Донецьк, 83048
Позивач: публічне акціонерне товариство «Б»
вул. Квіткова, 7, м. Донецьк, 83039,
ЄДРПОУ 12345678,
тел. 555-6-555,
електронна пошта
в особі представника за довіреністю
Компетентного Івана Йосиповича
адреса для листування:
вул. Київська, 27, м. Донецьк, 83054
Відповідач 1: товариство з обмеженою відповідальністю «К»
вул. Металургів, 1, м. Донецьк, 83033,
ЄДРПОУ 87654321,
тел. 555-6-333,
електронна пошта
Відповідач 2: товариство з обмеженою відповідальністю «З»
м. Донецьк, вул. Шахтарська, 18, 83045,
ЄДРПОУ 87612345,
тел. 555-6-222,
електронна пошта
Справа № 12/34
Суддя у справі: Чесний В.В.
У провадженні Господарського суду Донецької області знаходиться справа № 12/34 за позовом ПАТ «Б» (Позивач) до ТОВ «К» (Відповідач 1), ТОВ «З» (Відповідач 2) про спростування недостовірної інформації та захист ділової репутації.
У наданих відповідачами відзивах на позовну заяву останні стверджують, що розповсюджена ними інформація не містить негативного підтексту та має характер оціночних суджень, а отже, в розумінні статті 30 Закону України «Про інформацію» не підлягає спростуванню та доведенню її правдивості.
З такими доводами відповідачів не погоджуємось в повному обсязі, вважаємо, що поширена інформація містить фактичні дані, правдивість яких може бути доведена, а не оціночні судження, які доведенню не підлягають. Поширена інформація має негативний характер і спрямована на приниження ділової репутації Позивача.
У зв’язку з тим, що відповідачі ставлять під сумнів такі обставини: чи мають розповсюджені твердження характер негативних, чи є спірні твердження фактичними даними чи оціночними судженнями — необхідно призначити лінгвістичну експертизу для встановлення всіх обставин, на які посилається Позивач у своїй позовній заяві.
Відповідно до пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України (ВГСУ) «Про судове рішення» від 23 березня 2013 року № 6 рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з’ясуванні, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються.
Отже, в ситуації неоднозначного трактування сторонами у справі характеру розповсюдженої інформації та її смислового значення для повного та всебічного з’ясування характеру розповсюджених тверджень існує реальна потреба у спеціальних знаннях у сфері лінгвістики.
За змістом статті 41 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз’яснені судовим експертом.
Вважаємо за доцільне на дослідження експертам поставити такі запитання:
Враховуючи, що негативна інформація була розповсюджена відповідачами в _________________ (матеріали, в яких була розповсюджена негативна інформація: газети, відеоролики, телепрограми тощо), відповіді на поставлені запитання доцільно давати окремо щодо кожного з документів.
Відповідно до частини 2 пункту 2 постанови пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23 березня 2012 року № 4 (постанова ВСГУ № 4) судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Оскільки будь-якими іншими доказами чи засобами неможливо підтвердити, чи є розповсюджені твердження оціночними судженнями і чи мають вони негативний характер, існує реальна потреба у спеціальних знаннях у сфері лінгвістики для отримання відповідей на зазначені вище запитання.
Практика застосування господарськими судами законодавства про рекламу та про інформацію (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України у Оглядовому листі Вищого господарського суду України від 16 березня 2006 року № 01-8/638) свідчить про призначення судово-лінгвістичної експертизи для вирішення, зокрема, такого питання: чи несе повідомлення юридичної особи негативну інформацію про іншу юридичну особу.
Лінгвістична експертиза включає три основних види досліджень, у зв’язку із завданнями, які вона вирішує, а саме:
Незважаючи на те що чинним законодавством прямо не передбачена можливість проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз саме лінгвістичних експертиз, судова практика та роз’яснення ВГСУ передбачають можливість проведення такого роду експертиз (ухвала Господарського суду м. Києва від 14 грудня 2009 року у справі № 6/475; ухвала Господарського суду Львівської області від 1 липня 2010 року у справі № 31/9).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза — це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
У пункті 3 постанови ВГСУ № 4 зазначено, що відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України учасники судового процесу можуть пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз’яснені експертом. Ці питання можуть бути запропоновані у позовній заяві, у відзиві або в окремому письмовому клопотанні сторони. Проте остаточне коло питань судовому експерту визначається господарським судом.
Пункт 6 постанови ВГСУ № 4 передбачає, що господарському суду слід мати на увазі, що чинне законодавство не надає йому права відмовити у призначенні судової експертизи, про яку клопочуться учасники судового процесу, за тим мотивом, що у складі суду є особи, які мають достатні для з’ясування відповідних питань спеціальні знання.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, керуючись статтями 22, 41, 42 ГПК України, постановою пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30 грудня 2004 року № 144/5),
Додаток:
Копія довіреності на представника.
Представник ПАТ «Б»
за довіреністю
І.Й. Компетентний
(підпис)
Дарья ГАНЗИЕНКО,
юрист МЮФ Integrites
Назначение лингвистической экспертизы актуально в делах о защите деловой репутации, поскольку главные разногласия между сторонами состоят в различном определении характера распространенной информации: является она негативной или нет, имеет характер оценочных суждений или же содержит фактические данные. В первую очередь такие разногласия для стороны в деле — повод ходатайствовать о назначении лингвистической экспертизы.
При составлении ходатайства о назначении лингвистической экспертизы важно акцентировать внимание на следующих моментах:
В любом случае обоснования в ходатайстве о назначении экспертизы и сам перечень вопросов должны в полной мере отображать конечную цель заявителя в проведении такой экспертизы: что должна подтвердить или опровергнуть лингвистическая экспертиза, какие именно специальные знания в лингвистике понадобятся для ее проведения.
© Юридична практика, 1997-2024. Всі права захищені
Кількість адвокатських балів | Вартість |
---|---|
Відеокурс з адвокатської етики | 650 грн |
10 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 2200 грн |
16 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 3500 грн |
8 адвокатських балів (без адвокатської етики) | 1800 грн |
Щодо додаткової інформації
Email: [email protected]
Тел. +38 (050) 449-01-09
Пожалуйста, подождите…