прапор_України

Генеральний партнер 2022 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА

Legal Translate

Як юридичні фірми вважають за краще працювати з юридичними перекладами, які практики найбільше їх потребують і яких фахівців залучають
Ключовими показниками, на які юридичні фірми орієнтуються, обираючи зовнішніх перекладачів, є мультизадачність, конфіденційність, досвід, якість і швидкість роботи

З перших років свого існування український юридичний ринок був орієнтований на супровід, зокрема, іноземних клієнтів. Знання іноземних мов тоді, на початку 90­х, для багатьох юристів було суттєвою конкурентною перевагою. Сьогодні багатомовність в юридичному світі вже скоріше не перевага, а базова вимога. Підписання контрактів з іноземними контрагентами, ділова переписка і діловий оборот, а також комунікації з партнерами та клієнтами з іншого кутка планети — все це вимагає від юристів не лише якісної правничої підготовки, а й знання іноземної мови, а краще декількох, на належному або принаймні достатньому рівні.

Однак, враховуючи рівень завантаженості базової юридичної фірми навіть в умовах пандемії, цілком справедливо буде сказати, що юристи, лавіруючи між дедлайнами й овертаймами, навряд можуть присвячувати перекладам багато часу. Якщо з діловою перепискою чи повсякденною комунікацією з партнерами ще можна впоратися, то якісний, а головне, оперативний юридичний переклад документів потребує часу і ресурсів.

«Перекладацькі» реалії

Як же в юридичних фірмах організовано роботу з письмовими перекладами? Існують кілька опцій, починаючи від найбільш економних і закінчуючи тими, які можуть датися потенційній фірмі в чималу копійчину. Найпростіший і, мабуть, найзручніший спосіб — це найняти юристу помічника або молодшого юриста з чудовим знанням мови та доручити йому переклад усіх потрібних документів, контрактів та угод. Деякі представники юридичного світу off the record зізнаються, що знайти молодого спеціаліста і навчити його специфіки галузі та базових правових істин навіть простіше, ніж знайти людину, яка матиме вільний рівень володіння мовою і зможе застосувати ці навички на практиці. Розвитком такого варіанту буде створення в складі юрфірми окремого «перекладацького» відділу.

Інший шлях — співпрацювати з перекладачами на «фрилансерській» основі. Проте цей спосіб має декілька нюансів: якщо людина не з юридичного світу і мало розуміється на його специфіці, то може пропустити важливі деталі або ж, наприклад, порушити умови конфіденційності.

Найпопулярніший, однак і найдорожчий спосіб — це користуватися послугами бюро перекладів, різноманітних перекладацьких центрів. Перевагами такого методу є конфіденційність, професійність, за додаткову плату — оперативність, а одним істотним недоліком — досить висока вартість перекладу. Зазначимо, що такі перекладацькі центри пропонують широкий спектр послуг, до яких, окрім безпосередньо перекладу договорів, установчих документів, довіреностей тощо, належить також нотаріальне посвідчення перекладеного варіанту юридичного документа. Нотаріальне посвідчення перекладу передбачає оформлення офіційних документів, виконаних іноземною мовою, для подальшого подання їх в офіційні органи іншої країни.

Ольга Кирилюк, представник ЮФ «АНК», зазначила, що потреба в перекладі, як правило, залежить не від практики, а від побажань клієнта, оскільки часто навіть українські замовники просять готувати меморандуми і вести листування англійською мовою, тому що їх читатиме англомовний засновник або топменеджер. У процесі роботи найчастіше будуть потрібні усний і письмовий переклад, а також синхронний і послідовний переклад, проте це зустрічається дещо рідше.

Ольга Кирилюк підкреслила, що зазвичай юристи/адвокати перевіряють переклади особливо важливих або складних юридичних документів (насамперед це стосується рішень іноземних і українських судів/арбітражів, а також документів, виданих іноземною мовою, які подаються в український суд із перекладами), тому що це дає змогу уникнути неточностей в перекладах і максимально повно передати зміст кожного документа.

Коли і кому потрібен апостиль?

Ні для кого не секрет, що майже всі документи, що вимагаються за кордоном, має бути обов’язково перекладено та «легалізовано». Саме в цьому контексті є сенс говорити про апостильовані документи. Апостиль — це підтвердження справжності документа, а також того, що людини, яка підписала відповідний документ, мала на це всі необхідні повноваження. Сам собою апостиль — не що інше, як штамп, стандартний за своїм оформленням, який підтверджує законність певного документа. Він може бути проставлений на самому документі або оформлюватися як додаток до нього. Відомо, що його ставлять на оригінальні документи державного стандарту або на їх нотаріальні копії, його не можна ставити на документи, не видані державними органами.

Проставлення апостиля на офіційних документах, які видають органи юстиції та суди, а також на документах, оформлюваних нотаріусами України, здійснюється за допомогою програмних засобів ведення Електронного реєстру апостилів у певному порядку. Спочатку документи приймають, формують та реєструють заяву про проставлення апостиля. Далі йде етап розгляду документів, поданих для проставлення апостиля, його проставлення або відмова в цьому. І на завершальному етапі видають документи за результатом розгляду заяви про проставлення апостиля. Проставлення апостиля здійснюється за заявою будь­якої особи, що подає відповідний документ, яка має особисто звернутися до територіальних органів Міністерства юстиції України, нотаріуса, крім випадку проставлення апостиля на виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань. Виписку з Єдиного державного реєстру для проставлення апостиля державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, який сформував таку виписку, передає до територіальних органів Міністерства юстиції України. Проставлення апостиля, відмова в його проставленні відбуваються досить швидко, до 2 робочих днів. Проте за потреби строк розгляду документів, поданих для проставлення апостиля, може бути подовжено до 20 робочих днів.

Статистика: про що говорять цифри

Газета «Юридична практика» провела опитування серед провідних юридичних фірм України, щоб зрозуміти, яким чином кожна з них працює з юридичними перекладами.

У контексті ос­новних робочих мов наші співрозмовники були по­слідовними і прогнозованими. Абсолютна більшість українських юрфірм заявляють про ро­боту щонайменше трьома мовами: ук­раїнською, російською та англійською (порядок і пріоритетність можуть варіюватися). Дуже поширені основні європейські мови: німецька, французька, іспанська, італійська, — а також мови найближчих сусідів України: польська, чеська і турецька. Є й поодинокі приклади консультування норвезькою, перською, корейською, казахською, естонською, латвійською, датською, японською мовами.

Серед практик, які найчастіше працюють із документами, що потребують перекладу, більшість респондентів вказали вирішення спорів, банківське/фінансове право, корпоративне, податкове право, міжнародний арбітраж, інтелектуальну власність, міжнародну торгівлю, транспортне (морське) право та кримінальне право. В юридичних фірмах, орієнтованих передусім на супровід іноземних клієнтів, послуг юридичного перекладу потребують практично всі практики. Водночас частка документів іноземною мовою в їх документообігу перебуває в досить широкому діапазоні: від 25 % аж до 60 %.

Більшість респондентів констатувала, що має як штатних співробітників, які роблять переклад, так і за потреби може звертатися до зовнішніх підрядників. Самі юристи та їхні помічники також здійснюють необхідні в роботі
переклади.

Ключовими показниками, на які юридичні фірми орієнтуються під час обрання зовнішніх перекладачів, є мультизадачність, конфіденційність, досвід, якість і швидкість роботи.

Бюджет, який компанії закладають на оплату перекладів, різний і за великих обсягів перекладів може сягати до 5 % від сукупного доходу юридичної фірми. Водночас не слід забувати, що часто послуги перекладу повністю або частково оплачують клієнти.

Таким чином, наше дослідження тільки підтвердило той факт, що Україна загалом та бізнес зокрема рухаються в напрямку поступового стирання кордонів у співпраці з Європою та Заходом. Презумуємо, що найближчими роками відсоток іншомовних документів, з якими працюють юристи, а отже, і необхідних юридичних перекладів суттєво збільшиться.

Альона СТУЛІНА «Юридична практика»

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

tg-10
4_TaxForce600_90
covid
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
top50_2020_600x90
ULF_0002
Vacancies_600x90_ua

Зміст

VOX POPULI

БЕБські справи?

Актуально

Скасування указів про призначення суддів Конституційного Суду України: національна безпека проти конституційних гарантій

Акцент

Канути в довічність

Галузі практики

За три роки від мети

Право на ім’я

Нерухомий склад

Дайджест

Стягнення витрат на правничу допомогу: чому і навіщо суд зменшує гонорар адвоката

Держава та юристи

Осягнути ціль

Поставити на зеро

Новини

Новини юридичних фірм

Карта подій

IP REPORTER

Новини Євросуду

Гарантія свободи слова поширюється на таємницю журналістських джерел

Приватна практика

Legal Translate

Переклад у процесі

Репортаж

Запустити систему

Судова практика

Документальна історія

Похідні застереження

Тема номера

Ризикований поворот

Знайти відповідь

Стресові умови

Заголовна помилка

Розплата за землю

Нести відповідальність

Голосити амністію

ППР­-тест

Путь послідовним

Інші новини

PRAVO.UA