«Більшість членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України мають становити судді» — саме ця норма Положення про проведення конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (Положення), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя (ВРП) від 10 грудня 2019 року № 3407/0/15-19, викликала найбільше критики та обурення громадськості. Аж настільки, що Раді довелося відреагувати. Та про це дещо згодом.

Так, ВРП розпочала роботу стосовно формування «локального» нормативного підґрунтя для діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) — колегіального органу суддівського врядування, який після останніх змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Закон) можна вважати не інакше, як «сировинним додатком» Ради. Чи, радше, кадровим.

Як відомо, наслідком чергової судової реформи стало не тільки скорочення штатної чисельності суддів Верховного Суду, а й скорочення до дванадцяти членів ВККС, а також позбавлення Комісії інституційної незалежності. Відтепер члени Комісії призначаються ВРП за результатами конкурсу строком на чотири роки. Усі порядки, методики та положення Комісія тепер повинна розробляти та подавати на затвердження ВРП. Але це буде пізніше, коли запрацює ВККС нової каденції.

А поки, як ми вже зазначили, Рада затвердила Положення. У питанні проведення конкурсу на зайняття посади члена ВККС Раді допомагатиме відповідна конкурсна комісія, до складу якої входитимуть шість членів: три особи, обрані Радою суддів України з числа її членів (і з цим завданням орган суддівського самоврядування успішно впорався 20 грудня 2019 року); три особи з числа міжнародних експертів, запропонованих міжнародними та іноземними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України, до складу Громадської ради міжнародних експертів, утвореної відповідно до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».

Через два дні після затвердження Положення ВРП оголосила про початок конкурсу на зайняття посади члена ВККС. Старт конкурсу — 26 грудня 2019 року. Особи, які відповідають визначеним Законом вимогам до члена ВККС та мають намір бути призначеними на посаду члена Комісії, до 24 годин 00 хвилин 13 січня 2020 року мають особисто подати до ВРП заяву та пакет документів.

Піддалися критиці

Реагуючи на критику, у Раді послались на те, що склад власне ВРП становить більшість суддів: «У зв’язку з реалізацією визначених законом повноважень ВРП установлено принцип формування ВККС відповідно до Конституції України та європейських стандартів. Такі вимоги Положення у першу чергу диктуються принципом незалежності судді, гарантованим частиною 1 статті 126 Конституції України. При цьому такий принцип формування складу ВККС жодним чином не суперечить Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відтак, має на меті сприяти забезпеченню незалежності суддів, зокрема, у контексті її принципової автономності в системі розподілу влади та недопустимості впливу законодавчої та виконавчої гілок на судову владу в процесі формування суддівського корпусу».

Стаття 95¹ Закону (у редакції Закону № 193-IX) встановлює, що члени ВККС призначаються шляхом прийняття рішення ВРП на її засіданні на підставі протоколу конкурсної комісії, підписаного всіма її членами, які були присутні на відповідному засіданні конкурсної комісії під час складення такого протоколу. Рада у своєму підзаконному нормативному акті поглибила це положення, у пункті 5.10 зазначивши таке: «ВРП на пленарному засіданні у порядку, передбаченому Регламентом ВРП, ухвалює рішення про призначення чи відмову у призначенні кандидата на вакантну посаду члена ВККС». Вочевидь, така дискреція Ради громадськість занепокоїла. «Не заперечуючи значення конкурсної комісії у процедурі добору кандидата, саме ВРП відповідно до Конституції України, Законів України «Про Вищу раду правосуддя», «Про судоустрій і статус суддів» має дискреційні повноваження на призначення чи відмову в призначенні кандидата на посаду члена ВККС. А тому закиди про те, що ВРП закріпила за собою повноваження, які не передбачені законом, зокрема право відмовити у призначенні кандидата, рекомендованого конкурсною комісією (пункт 5.10 Положення), а також повноваження у вирішенні питання призначення, не ґрунтуються на вимогах Конституції України та закону» — опонували критиці в Раді.

Роз’яснили критерії

За Законом (стаття 94), на посаду члена ВККС може бути призначений громадянин України, який володіє державною мовою, має повну вищу юридичну освіту та стаж професійної діяльності у сфері права не менш ніж 15 років, належить до правничої професії та відповідає критерію політичної нейтральності. Крім того, член ВККС не може належати до політичних партій, професійних спілок, брати участь у будь–якій політичній діяльності.

У своєму Положенні Рада дещо роз’яснила законодавчі критерії. Наприклад, стаж професійної діяльності особи у сфері права обчислюється після здобуття особою вищої юридичної освіти. Належність до правничої професії — здійснення професійної діяльності, яка зараховується до стажу професійної діяльності у сфері права на момент подання кандидатом документів для участі у конкурсі. Політична нейтральність кандидата — утримання кандидата від демонстрації свого ставлення до політичних партій, демонстрації власних політичних поглядів на час участі у конкурсі на зайняття посади члена ВККС.

Встановила Рада і деякі вимоги до членів конкурсної комісії. Вимоги до претендентів з числа міжнародних експертів співпадають з вимогами, окресленими Законом України «Про Вищий антикорупційний суд». Подібними є вимоги і до претендентів з числа членів Ради суддів України: судді повинні мати бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, стаж роботи на посаді судді не менш ніж п’ять років, не мати непогашеного дисциплінарного стягнення. У разі якщо кандидат, обраний суб’єктом формування, не відповідає таким вимогам, Рада вправі своїм рішенням відмовити в затвердженні такого кандидата.

Про всяк випадок у Положенні закріплено норму про те, що член конкурсної комісії не може брати участі у конкурсі.

Відбір кандидата проводиться конкурсною комісією за такими етапами:

1) відбір кандидатів на відповідність вимогам Закону на підставі перевірки поданих документів;

2) відбір кандидатів за критерієм професійної компетентності, що включає оцінку професійного досвіду, знань та володіння державною мовою, а також за моральними і діловими якостями;

3) проведення співбесід з відібраними кандидатами та визначення за їх результатами на підставі обґрунтованого рішення рейтингу кандидатів.

Примітно, що Рада бере участь у процесі на кожному етапі: відповідно до пункту 5.2 Положення, комісія перевіряє документи, подані кандидатами, на відповідність вимогам Закону та ухвалює обґрунтоване рішення, яким рекомендує до затвердження Вищій раді правосуддя перелік кандидатів, які допущені до наступного етапу конкурсу.

Стаж здійснення правосуддя суддею; стаж адвокатської, наукової та викладацької діяльності; участь у законопроєктній роботі, наявність наукових публікацій у сфері права; наявність наукового ступеня, вченого звання та професійних здобутків — усі ці показники конкурсна комісія враховуватиме при оцінюванні професійного досвіду та виставлятиме бали від 0 до 10. Цікаво, що у разі набрання кандидатами однакової кількості балів за цим критерієм перевагу матиме той кандидат, який є суддею або суддею у відставці.

Кандидатам у члени ВККС також доведеться складати тести — письмове анонімне тестування. Таким чином конкурсна комісія оцінюватиме рівень знань у сфері права та державної мови. Тестових запитань буде 50, кожна правильна відповідь оцінюється в один бал. «У разі набрання кандидатами однакової кількості балів за цим критерієм перевагу матиме кандидат, який є суддею або суддею у відставці» — уже не здивовані.

Відповідність кандидата вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність кандидата, належність його до правничої професії; дотримання норм та принципів, що визначають моральну поведінку кандидата, його відповідальність перед суспільством та наявність або відсутність фактів притягнення кандидата до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про неетичність його поведінки, — оцінюються комісією в межах показника «моральні та ділові якості». Цей показник оцінюється від 0 до 20 балів. Інформація, що використовується для такої оцінки, має бути отримана із законних та офіційних джерел і відповідати критерію «поза розумним сумнівом». Що означає цей критерій — залишається тільки здогадуватися. Отже, у разі набрання кандидатами однакової кількості балів — перевага на боці служителів Феміди.

Кандидат допускається до проведення співбесіди, якщо за результатами відбору він отримає щонайменше 60 балів. Ця інформація повинна оприлюднюватися.

Далі — співбесіда з кандидатами, які успішно впоралися з попередніми етапами. Протягом співбесіди у кандидата уточнюється та з’ясовується інформація з метою визначення найкращого професійного досвіду, знань та якостей для виконання обов’язків члена ВККС. За результатами співбесіди кандидата оцінюють від 0 до 10 балів.

Потім формується загальний рейтинг кандидатів. На кожну вакантну посаду конкурсна комісія відбирає одного кандидата та вносить ВРП обґрунтоване рішення з рекомендацією про призначення кандидата на вакантну посаду члена ВККС. Подбала Рада і про потенційні майбутні оскарження: рішення конкурсної комісії щодо надання рекомендацій ВРП можуть бути оскаржені разом із рішенням ВРП, ухваленим за відповідною рекомендацією.

У пункті 5.9 Положення йдеться про те, що у разі однакової позиції за рейтингом серед кандидатів перевага надаватиметься кандидату, який є суддею або суддею у відставці. За таких дискримінаційних щодо представників інших юридичних професій норм ажіотаж серед представників цих професій у конкурсі на зайняття посади члена ВККС вбачається малоймовірним.

Христина ПОШЕЛЮЖНА, «Судовий вісник»