600-90_WAIT
прапор_України

Генеральний партнер 2023 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Юридична практика № 3-4 (1256-1257) » Компромісне вирішення

Компромісне вирішення

Рубрика Акцент
«Для всіх проблемних питань необхідно шукати компромісні рішення. І Рада суддів України дбає про те, щоб ці компроміси знаходилися з максимальним врахуванням інтересів судової влади та кожного судді», — зазначає Єгор Краснов, суддя Верховного Суду
Єгор Краснов: «У 2022 році ми плануємо продовжити оновлення Кодексу суддівської етики та активізувати роботу щодо розробки спільних етичних стандартів для правничих професій»

Останні роки судова влада перебуває під інформаційним та політичним пресом. Політики, представники органів державної влади, а також «громадські діячі» безперестанку наголошують, що в усіх бідах винні судді й судову систему вчергове необхідно реформувати. Про виклики, з якими сьогодні зіштовхується судова влада, про те, над чим сьогодні працює Рада суддів України та як можна вирішити деякі проблеми, розповів Єгор Краснов, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (ВС), голова комітету з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів Ради суддів України.

— Єгоре Володимировичу, нещодавно Рада суддів України рекомендувала вас на посаду заступника представника від України для участі в роботі Консультативної ради європейських суддів (КРЄС). Як прокоментуєте цю нову віху своєї кар’єри?

— Наприкінці 2021 року до Ради суддів України та Вищої ради правосуддя (ВРП) надійшов лист від Міністерства закордонних справ України з проханням розглянути питання щодо призначення представника та заступника представника від України для участі в роботі КРЄС.

Рада суддів України і Вища рада правосуддя рекомендували призначити представником від України суддю Конституційного Суду України Віктора Городовенка, який представляє там Україну з 2001 року. Мене ж колеги рекомендували на посаду його заступника.

Хотів би подякувати колегам із Ради суддів та ВРП за підтримку моєї кандидатури. Для мене велика честь долучитися до роботи цієї поважної та авторитетної установи. Намагатимуся робити все від мене залежне, щоб Україна та вітчизняна судова влада були належно представлені на такому високому рівні.

КРЄС є єдиним у своєму роді органом, створеним для посилення ролі суддів у державах — членах Ради Європи. Серед її пріоритетів —  висока якість системи правосуддя, верховенство права, захист прав людини, сильна та незалежна судова влада, взаємоповага між усіма гілками влади та зміцнення довіри до системи правосуддя. Як бачите, ці пріоритети перегукуються з питаннями, якими сьогодні першочергово опікується судова влада України. З одного боку, це вселяє певний оптимізм, адже Україна не першою зіштовхнулася з подібними проблемами, а з іншого — накладає додаткову відповідальність за якнайкраще втілення в Україні європейських стандартів правосуддя.

— Розкажіть про свою роботу в Раді суддів України. Чи змінилися пріоритети роботи вищого органу суддівського самоврядування впродовж двох скликань, під час яких ви входите до його складу?

— На мою думку, перед судовою владою ще не поставали такі серйозні виклики, як нині. У таких надзвичайних умовах Рада суддів ще не працювала. Потрібно раз за разом давати гідну відсіч спробам посягнути на незалежність судової влади, відстоювати її інтереси та гарантії. Щось нам вдалося краще, щось гірше, проте на досягнутому ніхто зупинятися не збирається.

Я очолюю комітет із питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів Ради суддів України. Моя робота зосереджена на таких основних питаннях: діяльності зі створення стандартів, запобіганні корупції та врегулюванні конфлікту інтересів у суб’єктів, визначених законом.

Ще в минулому скликанні було розпочато декілька важливих проєктів. Не всі нам вдалося довести до логічного завершення. Зокрема, не вдалося прийняти новий Кодекс суддівської етики. Це питання не виносилося на голосування XVIII чергового з’їзду суддів України, який відбувся в березні 2021 року. Пропозиції щодо вдосконалення настільної книги кожного судді продовжують надходити. Ми їх ретельно вивчаємо, опрацьовуємо та вписуємо в загальну канву кодексу. Маю надію, що до наступного з’їзду суддів України проєкт буде фіналізовано, презентовано на розсуд суддівської спільноти та прийнято.

Кожен член Ради усвідомлює відповідальність, яку на нього покладено, та намагається ефективно працювати задля досягнення спільної мети

Є також інший амбітний проєкт. Ще у 2018 році було розпочато роботу над спільними етичними стандартами для представників правничих професій: суддів, адвокатів та прокурорів. Із різних причин цю роботу було призупинено. Проте нещодавно Асоціація правників України висловила зацікавленість в активізації роботи над спільними етичними стандартами. Сподіваюся, що цього року вона продовжиться.

Попри різноманітні виклики, з якими нам доводиться стикатися, атмосфера всередині Ради суддів України дуже продуктивна і конструктивна. Кожен член Ради усвідомлює відповідальність, яку на нього покладено, та намагається ефективно працювати задля досягнення спільної мети.

Пандемія продовжує вносити корективи в наш режим роботи, переводячи більшість обговорень в онлайн‑формат. Торік Рада суддів України провела установче засідання у Вінниці та лише одне виїзне засідання в Ужгороді. Це був доволі успішний візит, ми змогли більше часу приділити спілкуванню з колегами, а також відвідати суди й на власні очі побачити проблеми суддів цього регіону.

Також упродовж року комітет, який я очолюю, проводив низку онлайн‑заходів щодо підвищення обізнаності суддів із питань конфлікту інтересів. Зокрема, в червні ми провели офлайн‑захід для суддів господарських судів Львівського апеляційного округу.

Повертаючись до питання, чи змінилися пріоритети. Ні. Просто їх стало набагато більше.

— На чому буде зосереджено роботу комітету в найближчому майбутньому?

— Зазначу, що акценти роботи всієї Ради суддів України було зміщено в бік добору кандидатів на посаду члена Етичної ради та члена Конкурсної комісії для проведення конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) за квотою Ради суддів України.

Відповідно, змінився й порядок денний роботи нашого комітету. У 2022 році ми плануємо, як я зазначав, продовжити оновлення Кодексу суддівської етики та активізувати роботу щодо розробки спільних етичних стандартів для правничих професій.

Останнім часом до нас звертаються кандидати у члени ВРП за роз’ясненнями щодо наявності чи відсутності в їх діях конфлікту інтересів. Після оголошення конкурсу до ВККС прогнозуємо збільшення звернень також від кандидатів у члени комісії. Адже за роз’ясненнями, рекомендаціями та консультативними висновками щодо наявності або відсутності конфлікту інтересів у конкретній ситуації та шляхів його врегулювання до Ради суддів України мають право звертатися не тільки судді, а й голова та члени ВККС, голова Державної судової адміністрації України та його заступники.

— З чим зіткнулася Рада суддів України під час обрання представників до Етичної ради та Конкурсної комісії для проведення конкурсу на зайняття посади члена ВККС?

— Цей процес супроводжувався пильною увагою з боку зацікавлених осіб та ЗМІ. Дійсно, це завдання для Ради суддів України виявилося доволі складним. Серед членів Ради суддів було чимало обговорень і дискусій стосовно порядку виконання положень нового законодавства, висловлювалися різні та часто суперечливі думки.

Зараз ми бачимо, що Етична рада та Конкурсна комісія зіштовхуються з певними труднощами в процесі реалізації норм закону, про які, зокрема, наголошувала і Рада суддів України.

— Як вам вдається поєднувати роботу в Раді суддів України зі здійсненням правосуддя у Верховному Суді, враховуючи значне навантаження обох інституцій?

— Зізнаюся, що одночасно працювати в цих двох органах непросто. Особливо складно було в перший рік, адже тоді на розгляд Верховного Суду надійшла велика кількість нерозглянутих Верховним Судом України (ВСУ) та Вищим господарським судом України справ, а також почали надходити нові. Господарська юрисдикція намагається розглядати справи з дотриманням процесуальних строків. Тому в перший рік роботи зборами суддів Касаційного господарського суду у складі ВС мені було встановлено коефіцієнт зниженого навантаження. Але згодом я відмовився від цієї преференції та зараз працюю без неї. У зв’язку з роботою в Раді суддів України я часто буваю у відрядженнях, тож навантаження зменшується природним чином. Колеги з розумінням ставляться до моєї роботи, і я за це їм дуже вдячний.

— Новий Голова ВС є представником адміністративної юрисдикції, а не господарської, як було раніше. Це втрата для судів господарської юрисдикції чи, навпаки, здобуток?

— Посада Голови ВС — це адміністративна, чи, якщо хочете, менеджерська посада. Юрисдикційні відмінності мають значення в процесі судового розгляду, а не в управлінській діяльності. Верховний Суд — це вищий орган судової влади, і немає жодної різниці, представник якої юрисдикції його очолює.

— Одним із гострих питань, яке обговорювалося під час обрання нового Голови Верховного Суду, було забезпечення суддів службовим житлом. А яка ваша позиція щодо цього питання?

— Законодавство визначає, що суддя, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується службовим житлом. Це одна із соціальних гарантій суддів, один з елементів суддівської незалежності. Я не бачу нічого поганого в тому, щоб забезпечувати суддів службовим житлом. Я, скоріше, вбачаю небезпеку, коли цією можливістю зловживають, а законодавчими нормами маніпулюють.

Зважаючи на низку обмежень щодо користування таким житлом, я і, наскільки мені відомо, частина моїх колег вирішили це питання із застосуванням сучасних інструментів — розстрочки, кредиту тощо. Заробітна плата судді Верховного Суду дає змогу зробити це без залучення державних ресурсів.

— Восени минулого року голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) звернувся до голови Ради суддів України з проханням не перебирати на себе повноваження відносно надання роз’яснень щодо конфлікту інтересів. Інституційний конфлікт досі триває? Де пролягають межі повноважень Ради та НАЗК?

— Я не вважаю, що між Радою суддів України та НАЗК є конфлікт, адже ми не суперники. Ми виконуємо одне завдання щодо запобігання конфлікту інтересів. Різні підходи до вирішення тих чи інших питань — це питання дискусії, але аж ніяк не конфлікту.

Широкого розголосу набула проблема наявності чи відсутності конфлікту інтересів під час голосування за адміністративну посаду голови в судах, де залишається лише два судді. Позиція Ради суддів України є незмінною впродовж усіх цих років. Її відображено у відповідних рішеннях, вона базується на судовій практиці та міжнародних стандартах. На жаль, позиція НАЗК з часом змінилася: вони бачать у таких діях конфлікт інтересів. Хотів би зауважити, що в багатьох судах України працюють лише по два судді, і така позиція НАЗК в умовах, коли не працює ВККС та немає можливості наповнювати суди кадрами, є контрпродуктивною.

Здійснення контролю за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів — одне із повноважень Ради суддів України, передбачене статтею 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Це повноваження кореспондується з питанням незалежності судової влади від органів виконавчої влади та є певним запобіжником від втручання в діяльність суддів.

Ми неодноразово заявляли, що Рада суддів готова до діалогу з колегами з НАЗК для вироблення спільних підходів.

— Які головні виклики стоять сьогодні перед судовою системою?

— Їх багато, і вони всім відомі. Найперше завдання, і не тільки для судової системи, а й для всієї країни, — якомога швидше відновити повноцінну діяльність ВККС. Я не поділяю оптимістичних прогнозів деяких політиків про те, що нові судді наповнять суддівську систему вже цього року. Гадаю, раніше 2023 року їх очікувати не слід. Треба реально дивитись на стан речей, не сподіваючись на диво, і вже зараз замислюватися над тим, як уникнути кадрового колапсу.

Нагадаю, що вкрай тривожною є кадрова ситуація в судах як першої, так і апеляційної інстанції. За останніми даними, в 6 судах не здійснюється правосуддя, у 59 місцевих загальних судах працює лише один суддя. Тобто ці суди перебувають на порозі припинення процесуальної діяльності. У 70 судах правосуддя здійснюють судді, яких менш ніж 50 % від граничної кількості.

Якщо кримінальну справу ще можна передати до іншого суду, то цивільні — ні. Справи про розлучення, виплату аліментів, спадкові справи тощо постійно накопичуються, чекаючи на суддю, який їх розгляне. Та навіть якщо один чи два судді на цілий суд здійснюють правосуддя, то якої якості процесу, судових рішень слід від них вимагати? Як вимагати дотримання процесуальних строків, якщо судді й так працюють понаднормово?

Якщо далі говорити про невтішну статистику, то в Харківському апеляційному суді бракує 80 % суддів, у Сумському апеляційному суді — 72 %, в Запорізькому апеляційному суді — 60 %, в Одеському та Закарпатському апеляційних судах бракує понад 50 % суддів. Судді апеляційних судів масово йдуть у відставку, бо стаж роботи їм це дозволяє.

Нові судді не можуть прийти в систему, бо ВККС не працює (9 серпня 2019 року Комісія лише встигла оголосити конкурс на зайняття 346 вакантних посад суддів в апеляційних судах, а потім повноваження її складу було припинено). Це з одного боку. А з іншого — вже понад вісім років не працює кар’єрний «ліфт». Контактуючи в Раді суддів України із суддями першої інстанції, спілкуючись із колегами в регіонах, я бачу, що чимало з них уже фахово і морально готові до роботи у вищій інстанції, а відсутність такої можливості їх гнітить. Це призводить до професійного вигорання і до того, що найкращі кадри залишають суди.

Торік почали працювати окремі модулі Єдиної судової інформаційно‑телекомунікаційної системи, це вже великий крок уперед

Актуальною є і проблема працевлаштування суддів ВСУ та вищих спеціалізованих судів. Сподіваюся, цього року Верховна Рада України вирішить це питання.

Інше вкрай важливе і болюче питання — фінансування судової системи. Критичної позначки досягла кадрова криза в апаратах судів, особливо судів першої інстанції. В апеляційних судах ситуація не набагато краща. Рада суддів України зверталася до всіх можливих органів для поліпшення фінансового забезпечення судової системи. Ця боротьба триває досі.

На моє переконання, певні фінансові резерви можна відшукати всередині системи. Зекономити кошти допоможе розвиток цифрових інструментів. Наприклад, надсилаючи документи сторонам засобами електронного зв’язку, можна заощаджувати витрати на поштову кореспонденцію, а зекономлені кошти скерувати на підвищення рівня оплати праці працівників апаратів судів та технічного забезпечення судового процесу. Торік почали працювати окремі модулі Єдиної судової інформаційно‑телекомунікаційної системи, це вже великий крок уперед.

Також сьогодні правову спільноту турбує питання нової карти судів. Його вирішення здебільшого залежить від законодавця. Я гадаю, що найперше треба визначитися з концепцією масштабування судів та з їх фінансуванням. Є два сценарії розвитку подій. Перший — суди залишаються в тих самих приміщеннях, а реорганізація відбувається відповідно до нового адміністративно‑територіального устрою. Другий — будуються нові приміщення судів з урахуванням усіх будівельних норм та стандартів у межах об’єднаної територіальної одиниці та, відповідно, всі судді мають працювати в цьому суді. У нинішніх реаліях, вважаю, другий сценарій є менш реалістичним, адже проблеми є навіть із ремонтом та утриманням наявних судів, не говорячи вже про те, щоб будувати нові.

Для всіх проблемних питань необхідно шукати компромісні рішення. І Рада суддів України дбає про те, щоб ці компроміси знаходилися з максимальним врахуванням інтересів судової влади та кожного судді.

 

Бесіду вів Анатолій ГВОЗДЕЦЬКИЙ, «Юридична практика»

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

unnamed
tg-10
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
Slide

Зміст

IP REPORTER

Права машин

Актуально

Е­-нотаріальні дії

Новий старт

Акцент

Компромісне вирішення

Галузі практики

Дієва перевірка

Колективні наслідки

Налагодження комунікацій

Виправдані сподівання

Тверезий розсуд

Дайджест

Вийшли за позиції

Держава та юристи

Імплементація захисту

Новини юридичних фірм

До Hillmont Partners приєднався новий партнер Валентин Засуха

Aequo розпочинає набір на сьому хвилю інноваційного стажування Aequo Friends для юристів

Микита Нота призначений партнером практики конкурентного права AVELLUM

Sayenko Kharenko захистила інтереси Sistema Prosecco у Верховному Суді

Asters — юридичний радник Vitol щодо продажу 50 % акцій у Geo‑Alliance Oil‑Gas Public Limited

CMS посилює практику нерухомості в Києві

Приватна практика

Час відкритості

Лінії трендів

Судова практика

По факту оплати

Спільника справа

Судові рішення

Про нюанси визнання недійсним шлюбу за позовом особи, права якої порушено у зв’язку з його реєстрацією

Свідок не вправі оскаржити судове рішення щодо іншої особи в кримінальному провадженні

Тема номера

Медіаційний простір

Батьківський контроль

Утримати баланс

Інші новини

PRAVO.UA