Комплекс честі — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА

Комплекс честі

Рубрика Тема номера
Комплексний підхід до врегулювання економічних проблем масового неповернення боргів посилить захист прав кредиторів та стимулюватиме фінансово-кредитну систему

18 жовтня 2018 року Верховною Радою України у другому читанні в цілому прийнято Кодекс України з процедур банкрутства (Кодекс), який, зокрема, спрямований на вдосконалення процедур банкрутства, зменшення строків провадження у справах про банкрутство, забезпечення істотного поліпшення умов ведення бізнесу в Україні, зменшення можливості зловживань у процедурах банкрутства. Новелою цього Кодексу є норми, якими врегульовуються відносини щодо відновлення платоспроможності фізичних осіб.

Кодекс структурно складається з чотирьох книг. Перша — регулює загальні положення і терміни, друга — діяльність арбітражних керуючих, третя — питання банкрутства юридичних осіб і четверта — фізичних осіб.

Зміни у процедурі банкрутства юридичних осіб

На відміну від чинної редакції Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Закон) цим Кодексом спрощено доступ до процедур банкрутства. Відтепер від ініціюючого кредитора не вимагається при поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство додавати до неї докази щодо безспірності вимог. Заява кредитора повинна містити, крім загальних відомостей, відомості лише про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. Крім того, ініціювати справу про банкрутство надано право і забезпеченим кредиторам.

Встановлюється інший, ніж у Законі, порядок розгляду та вирішення всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник.

Зокрема, Кодексом передбачається, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником, та щодо інших вимог до боржника; повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.

Відповідно до Кодексу щодо боржника — юридичної особи застосовуються такі судові процедури неплатоспроможності, як розпорядження майном боржника, санація боржника, ліквідація банкрута. Судові процедури мирової угоди та санації об’єднано в єдину процедуру.

Однією з головних новел, яка, нарешті, вносить чітку визначеність щодо реалізації майна боржника — це реалізація майна через єдину електронну торгову систему із забезпеченням прозорості процедури. Коли торги відбуватимуться через електронну систему, взяти участь в аукціоні матиме право кожен охочий.

Продаж майна банкрутів на електронних торгах, що передбачені у новому Кодексі, не тільки зроблять процедуру прозорою, а й дадуть змогу захистити права кредиторів. Завдяки тому, що аукціони проходитимуть через відкриту електронну систему, у кредиторів з’явиться доступ до всієї інформації про перебіг аукціону: як саме продається майно, яка його стартова ціна і чи мали місце торги взагалі. Це — можливість захистити свої права, якщо під час продажу майна вони будуть порушені, а також отримати гроші за зобов’язаннями.

Особливе забезпечення

Нарешті розв’язано проблему, яка існувала у судовій практиці щодо розподілу між кредиторами боржника коштів, отриманих від продажу майна банкрута, до якого входить і майно, яке є предметом забезпечення.

Так, Кодексом унормовано, що арбітражний керуючий зобов’язаний направити умови продажу членам комітету кредиторів та протягом 20 днів з дня, коли вони одержали чи мали одержати умови продажу, скликати комітет кредиторів. Якщо майно є предметом забезпечення, арбітражний керуючий зобов’язаний надіслати умови продажу забезпеченому кредитору.

Якщо до складу майна входить майно, яке не є предметом забезпечення, і майно, яке є предметом забезпечення, умови продажу розглядаються і комітетом кредиторів, і забезпеченими кредиторами. При цьому у початковій ціні окремо виділяється початкова ціна обох зазначених видів майна. Кошти, отримані від продажу такого лота, розподіляються між забезпеченими кредиторами та іншими кредиторами пропорційно початковій ціні майна, що є предметом забезпечення, та іншого майна.

Також законодавцем запропоновано дещо по-іншому вирішувати питання щодо надання згоди на продаж майна. Так, Кодексом передбачено, що комітет кредиторів, забезпечений кредитор можуть прийняти рішення про надання згоди на продаж майна на запропонованих умовах, надання згоди на продаж майна та змінити умови продажу, відмовити в наданні згоди на продаж майна з обґрунтуванням причин.

Як свідчить судова практика, однією із основних підстав звернення заставних кредиторів до суду із заявами про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута є продаж майна банкрута без погодження з таким кредитором умов продажу, зокрема, щодо визначення початкової вартості майна на повторному та другому повторному аукціоні та умови її зниження.

Вирішуючи зазначене питання, законодавець у Кодексі передбачив, що комітет кредиторів, а щодо заставного майна — забезпечений кредитор можуть своїм рішенням встановити початкову вартість повторного аукціону, другого повторного аукціону меншою, ніж визначено у Кодексі. Таким чином, кредиторам банкрута надане право на погодження кожного з подальших етапів реалізації майна банкрута.

Новелою є норма про продаж майна забезпеченому кредитору. Так, якщо майно боржника, що є предметом забезпечення, не продане на повторному аукціоні, кредитор, вимоги якого воно забезпечує, має право протягом 20 днів з дня закінчення цього аукціону звернутись до арбітражного керуючого із заявою про продаж йому непроданого майна.

Також унормовано і порядок сплати ціни. Передбачається, що покупець зобов’язаний сплатити запропоновану ним ціну (з урахуванням різниці між розміром сплаченого гарантійного внеску і розміром винагороди оператора авторизованого електронного майданчика) на ліквідаційний рахунок боржника протягом десяти робочих днів з дня оприлюднення в електронній торговій системі інформації про результати аукціону.

У разі якщо покупцем є кредитор, чиї вимоги забезпечені проданим майном, він зобов’язаний сплатити позитивну різницю між сумою, визначеною відповідно до частини 1 цієї статті, та розміром вимог забезпеченого кредитора.

Забезпечений кредитор зобов’язаний також сплатити витрати, пов’язані з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, та сплатити винагороду арбітражного керуючого за продаж майна, передбачений цим Кодексом.

Ще однією із важливих норм є визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону. Зокрема, правочин щодо продажу майна, вчинений на аукціоні, проведеному з порушенням встановленого порядку його підготовки або проведення, яке перешкодило або могло перешкодити продажу майна за найвищою ціною, може бути визнаний недійсним господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою боржника, арбітражного керуючого кредитора або особи, інтереси якої були при цьому порушені.

Таким чином, законодавець чітко визначив суб’єктів звернення із заявами про визнання таких правочинів недійними.

Варто зазначити, що правова природа процедури реалізації майна на торгах у формі аукціону в межах провадження у справі про банкрутство полягає в продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця — переможця торгів (аукціону), невід’ємною і завершальною стадією якої є оформлення результатів такого продажу. За положеннями Кодексу таким оформленням є акт про передання права власності на нерухоме майно.

Ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода, оформлена відповідним актом, є правочином у розумінні Кодексу.

Фізична сила

Головною новелою Кодексу є впровадження інституту банкрутства фізичних осіб. Це соціальне явище є проявом турботи держави та суспільства про тих громадян, які, потрапивши в складні життєві обставини, не мають змоги виконувати свої боргові зобов’язання. Саме для цього запроваджується детальна процедура, коли під контролем суду відбувається реструктуризація боргів з їх повним або частковим погашенням. Проте скористатися благами банкрутства має змогу лише той боржник, який доведе свою добросовісність і порядність. У Кодексі встановлено низку запобіжних заходів, які протидіятимуть протиправному застосовуванню закону.

Так, провадження у справі про неплатоспроможність боржника — фізичної особи або фізичної особи — підприємця може бути відкрите лише за заявою боржника.

Згідно з Кодексом боржник має право звернутись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше тридцяти мінімальних розмірів заробітної плати. Ще однією умовою звернення до суду про визнання банкрутом є те, що боржник припинив погашати кредити чи здійснювати інші планові платежі у розмірі понад п’ятдесят відсотків місячних платежів по кожному з кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців.

Підсумовуючи, можна виділити такі основні нововведення:

1) спрощення доступу до процедур банкрутства, зокрема, самого боржника;

2) збільшення можливості для санації та створення ефективних механізмів позасудового врегулювання;

3) виключення положень, що можуть розглядатися як підстава для звільнення від боргів, крім випадків, коли кредитори на це погоджуються;

4) об’єднання мирової угоди та санації в єдину процедуру;

5) покращення умов участі у процедурах банкрутства забезпечених кредиторів, для чого, зокрема, забезпеченим кредиторам надане право ініціювати справу про банкрутство, передбачено можливість участі забезпечених кредиторів у голосуванні при ухваленні рішень, встановлено, що під час процедури санації боржника за клопотанням забезпеченого кредитора суд може ухвалити рішення про припинення дії мораторію щодо його вимог, якщо предмет забезпечення не використовуватиметься для процедури санації боржника;

6) підвищення рівня захищеності прав усіх кредиторів, для чого, зокрема, передаються ключові повноваження від комітету кредиторів до зборів кредиторів, зменшено кворум при повторному проведенні перших зборів, якщо перша спроба не вдалася через неприбуття кредиторів із необхідною кількістю голосів, запроваджено голосування щодо схвалення плану санації класами кредиторів, забезпечена участь кредиторів у виборі арбітражного керуючого, встановлено обов’язок арбітражного керуючого розкривати кредиторам інформацію про фінансовий стан боржника та хід провадження у справі про банкрутство через інтернет, встановлено пріоритетність вимог поточних кредиторів перед конкурсними;

7) скорочення строків розгляду справ, зокрема, за рахунок зменшення кількості оскаржень;

8) удосконалення положень Закону, що стосуються продажу активів боржника, чим забезпечено основу для продажу майна за найвищою ціною, зокрема запроваджено правила щодо контролю за продажем істотних активів, забезпечено продаж усього майна на конкурентній основі на аукціоні, вдосконалено правила оповіщення про продаж майна (через інтернет);

9) забезпечення стабільності укладених на аукціоні договорів тощо.

Таким чином, враховуючи велику кількість непогашених зобов’язань боржників та довготривалість існуючих процедур банкрутства, запропонований законодавцем комплексний підхід до врегулювання економічних проблем масового неповернення боргів посилить захист прав кредиторів та стимулюватиме фінансово-кредитну систему, що має велике суспільне та економічне значення.

Примітка. * — матеріал підготовлено Управлінням забезпечення роботи судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

PRAVO.UA