Ключ до успіху — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА

Ключ до успіху

Україна повинна забезпечити енергетичний перехід

Рубрика Тема номера
Для успішного розвитку УРП в Україні важливо максимально забезпечити баланс між реформою децентралізації та збереженням ключової ролі держави як партнера іноземного інвестора
Україна зацікавлена в розробці газових родовищ, щоб істотно зменшити залежність від газового імпорту
МОСКАЛИК Андрій — радник МЮФ Baker McKenzie, м Київ

 

Курс на вуглецеву нейтральність та енергетичний перехід є останніми роками однією з головних тем для обговорення урядами й організаціями європейських держав та низки інших країн‑світових лідерів, а також енергетичними, зокрема нафтогазовими, компаніями. Те, що використання викопного палива в промисловості та інших сферах у довгостроковій перспективі буде зведено до мінімуму, не підлягає сумніву. Неконтрольоване його використання призводить до глобальних кліматичних змін, а також запаси палива, які було би економічно обґрунтовано видобувати, поступово виснажуються. Утім, залишається відкритим питання, як довго буде відбуватися енергетичний перехід та які енергетичні джерела його забезпечать.

Країни вже кілька років обговорюють можливості та вже починають впроваджувати реальні моделі вироблення, транспортування та використання водню. Україна також активно шукає для себе роль у системі постачання водню в ЄС, зокрема з використанням інфраструктури газотранспортної системи (ГТС), завантаженість якої буде зменшуватися через запланований запуск «Північного потоку — 2». Водночас в Україні, як і в низці інших європейських країн, наразі природному газу відводиться важлива роль у цьому процесі, оскільки спалення газу для тепло‑ та електрогенерації призводить до значно менших обсягів викидів порівняно, наприклад, із вугіллям. Поки водень залишається середньостроковою перспективою, в Україні принаймні кілька десятиліть альтернативою зеленій енергетиці буде використання газу. Тому наша країна продовжує бути зацікавленою в ефективній розробці газових родовищ, також забезпечуючи собі газову незалежність або хоча б істотно зменшуючи залежність від газового імпорту. Таку тезу відображено, зокрема, в Стратегії енергетичної безпеки, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України (КМУ) № 907‑р від 4 серпня 2021 року.

Взаємовигідний розподіл

Угода про розподіл продукції (УРП) в цьому сенсі видається цілком придатним інструментом в українських реаліях, адже такий правовий інструмент покликаний довгостроково стимулювати великі капітальні інвестиції, впровадження нових технологій вивчення, а також розробку родовищ, передаючи ризики неуспішності геологічного вивчення інвесторові. У широкому розумінні УРП може розглядатись як механізм щодо закупівлі державою послуг із розвідки та видобування корисних копалин, де інвесторові передається геологічний, операційний ризик та частина комерційного за винагороду у вигляді частини видобутої продукції (з компенсацією більшості капітальних, операційних та інших витрат), а держава отримує частину видобутої інвестором продукції та фактично має залишити за собою більшість регуляторних ризиків.

З погляду держави, перспективність УРП полягає в:

  • — отриманні якісної геологічної інформації у великих обсягах, яку може бути використано в майбутньому незалежно від того, наскільки успішним буде конкретна УРП;
  • — отриманні частини видобутих енергоресурсів для подальшого використання державою;
  • — застосуванні в країні промислових ноу‑хау, залученні на довгостроковій основі прямих інвестицій в нафтогазовидобувну галузь, що стимулюватиме сервісну та суміжні галузі, розвиток інфраструктури на рівні територіальних громад, а також ринку праці;
  • — створенні «історій успіху» в капіталомістких довготривалих проєктах, що позитивно впливатиме на інвестиційну привабливість держави та сприятиме надалі новим значним проєктам не лише в енергетиці.

З погляду інвестора, УРП може бути цікавим інструментом, оскільки:

  • — він отримує компенсацію своїх витрат, пов’язаних із діяльністю за УРП, за рахунок видобутої продукції, тобто комерційний ризик передається державі в частині коливань ціни на сервіси, основні фонди, які він закуповує для УРП (у межах погодженого ліміту — до 70 % від загального обсягу видобутої продукції), тощо;
  • — у довгостроковому проєкті з нього знімається більшість регуляторних ризиків, що, зокрема, дає змогу побудувати інформативну фінансову модель, розрахувавши приведену чисту вартість грошових потоків проєкту, адже фіскальні показники фіксуються і є незмінними на весь період існування УРП (в Україні додатково діють знижені ставки рентної плати на нафту, газ і газовий конденсат як товарну продукцію, видобуту на умовах УРП);
  • — держава є партнером інвестора і стороною за контрактом, фактично створюючи режим максимального сприяння, й інвестор матиме право вимагати саме від держави виконання обов’язків, що реалізуються її органами, та може подати позов проти неї в разі спору, а іноземний інвестор — і в міжнародний арбітраж для гарантовано неупередженого вирішення спірних питань.

Оскільки в контексті енергетичного переходу отримання кредитного фінансування під нафтогазові проєкти «грінфілд» стає чимраз складнішим завданням, а велика кількість нафтогазових компаній‑грандів починає процес переорієнтації на освоєння нових енергопродуктів, зокрема відновлюваної енергетики та водню, залучення великих інвестицій в українську нафтогазову галузь є важким, але, без сумніву, здійсненним завданням.

Безперечно, сильним та позитивним поштовхом для подальшого розвитку УРП в Україні було укладення у 2020—2021 роках приблизно десяти УРП як з українськими, так і з іноземними інвесторами. Також відбувається процес повернення до життя двох УРП, які було укладено ще в 2012—2013 роках.

Законодавче покращення

Щоб наростити інвестиції в галузь, уже після реального початку роботи інвесторів за більшістю з укладених з Україною УРП буде необхідним активний пошук державою і запрошення до співпраці іноземних інвесторів, чиї інвестиційні плани та бюджети допускають проєкти «грінфілд» та «йеллоуфілд» у нафтогазовидобувній галузі в Україні, та тих, що мають достатні обсяги власного капіталу для фінансування таких проєктів.

Водночас видається важливою ретельна підготовка лотів для конкурсів, що включатиме бездоганну юридичну чистоту конкурсних ліцензійних ділянок та відсутність будь‑яких спірних питань щодо них.

Також на етапі підготовки до конкурсів окремо увагу має бути приділено взаємоузгодженню інтересів держави та територіальних громад за кожним конкретним проєктом УРП. Усунувши в 2019 році зі статті 11 Закону України «Про угоди про розподіл продукції» необхідність погодження проєктів УРП з органами місцевого самоврядування, законодавець формально спростив процес їх укладання. Але проблематику взаємодії з територіальними громадами, по суті, було перенесено вже на етап імплементації УРП інвесторами. Щоби виправити це, варто активно залучати органи місцевого самоврядування до процесу ще під час підготовки конкурсних умов, особливо стосовно надання земельних ділянок та оцінки впливу на довкілля «на майбутнє», тобто після укладення УРП. Це питання, що не можуть мати легкого вирішення, але пропонувати іноземному інвестору істотно або ж повністю взяти на себе цей ризик не видається конструктивним, особливо в теперішніх умовах.

Державі також потрібно мати достатню команду спеціалістів, які були б залучені до процесу на етапі імплементації УРП та займалися лише цими питаннями. Ефективне адміністрування з боку держави більш ніж десяти угод вимагатиме великої кількості фахівців із різних галузей, які б займалися узгодженням програм робіт і бюджетів інвестора, його інших пропозицій, координацією отримання підприємствами державної частки прибуткової продукції в натурі після початку видобутку, оформленням документації про розподіл продукції тощо.

Наразі на розгляді в українському парламенті перебувають декілька законопроєктів, що, зокрема, мають:

  • — удосконалити систему оподаткування інвесторів та усунути ризик подвійного оподаткування податком на прибуток на рівні УРП та на рівні інвестора як окремого суб’єкта (законопроєкт № 3791);
  • — з огляду на минулий досвід зробити правила проведення конкурсів з укладення УРП більш відкритими, менш ризиковими для інвесторів, а оцінювання конкурсних заяв — більш об’єктивним (законопроєкт № 4344).

Реалізація таких законодавчих ініціатив є важливим кроком і буде покращувати застосування режиму УРП.

Варто також зазначити, що інвестори велику увагу приділяють тому, наскільки держава як майбутній партнер буде в змозі реально виконати взяті нею зобов’язання щонайменше регуляторно‑адміністративного характеру, яким чином зможе забезпечити допомогу у вирішенні питань на рівні територіальних громад. Іноземний інвестор у більшості випадків не може знати локальної специфіки роботи органів місцевого самоврядування і в цьому сенсі може обґрунтовано очікувати, що саме держава забезпечить ефективну співпрацю. Це актуально з огляду на земельну реформу в частині земельної децентралізації, що передбачає передання земель сільськогосподарського призначення територіальним громадам. Тобто приймати рішення про надання в користування ще більшої кількості земельних ділянок будуть не місцеві органи виконавчої влади, а органи місцевого самоврядування, які функціонують незалежно від державних органів.

Зберегти баланс

Тому для успішного розвитку УРП в Україні важливим буде максимально забезпечити баланс між двома елементами: реформою децентралізації та збереженням ключової ролі держави як партнера іноземного інвестора на території проведення пошукових, розвідувальних робіт та промислового видобутку. Також варто продовжувати активно зміцнювати інституційний функціонал уповноваженого державного органу, на який КМУ покладається реалізація УРП з боку держави.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Зміст

IP REPORTER

Вільні смуги

VOX POPULI

Перепони оптимізації

Актуально

Етична рада готова до роботи?

Практичні акценти

Галузі практики

На загальних підставах

Спірні моменти

Доля нерезидента

Перевірка на порозі

Дайджест

Порушення правил підслідності

Держава та юристи

Інформаційне забезпечення

Ризики розширення

Книжкова полиця

Концептуальне оновлення

Новини Євросуду

Цькування особи, яка повідомила про службові порушення колег, неприпустиме

Польщу зобов’язали невідкладно відновити незалежність Національної ради юстиції

Новини юридичних фірм

ESQUIRES домоглися зняття арешту з об’єкта нерухомості ТОВ «Солум»

Baker McKenzie стала юридичним радником EP Ukraine щодо двох угод про розподіл вуглеводнів з урядом України

CMS — юридичний радник ЄБРР у зв’язку з першим розміщенням НЕК «Укренерго» облігацій сталого розвитку

Sayenko Kharenko надала юридичну підтримку Getin Holding S.A. в процесі продажу групи компаній Idea Bank Romania на користь BANCA TRANSILVANIA S.A.

До MORIS приєднався Роман Титикало разом із командою АБ «Титикало та Партнери»

Приватна практика

Декларативна позиція

Спрощення для адвокатів

Пройтись по перспективі

Репортаж

Банківські відомості

Екограма

Судова практика

Режим максимального сприяння

Зіграти на роялті

Судові рішення

Відсутність у Кредитному реєстрі НБУ інформації стосовно заборгованості особи перед банками не свідчить про погашення кредиту

Тема номера

Перешкоди гарантовано

Відновлювана довіра

Тарифний план

Ключ до успіху

Інші новини

PRAVO.UA