15 червня 2021 року парламент ухвалив запропонований главою держави Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (проєкт № 5153), так званий закон про податкову амністію.

Наразі акт готується для підписання спочатку спікером, а потім і самим ініціатором, а тим часом фахівці з податкового та фінансового права аналізують майбутні норми на предмет ефективності та ризиків для громадян, які ними скористаються або не скористаються. Тим паче, що часу на роздуми небагато. За текстом проєкту, підготованим до другого читання, період декларування розпочнеться вже з 1 вересня 2021 року і триватиме рівно один рік.

Буква закону

Ключовою зміною вказаного акта є доповнення Податкового кодексу (ПК) України новим підрозділом 9⁴ «Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб», яким, власне, і встановлюються правила такого декларування, визначаються об’єкти й правові підстави, а також ставки податків та порядок розрахунків із державою за все,
що нажито непосильною працею.

Тож законодавець визначив одноразове (спеціальне) добровільне декларування (ОСДД) як особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізична особа одержала (набула) за рахунок доходів, які підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не було сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надала Верховна Рада України, та/або які не було задекларовано з порушенням податкового і валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролювальні органи, протягом будь-якого з податкових періодів до 1 січня 2021 року.

Тобто декларувати треба тільки те, що було куплено за кошти, які не було оподатковано в момент отримання, і тільки якщо в цей момент такі доходи підлягали оподаткуванню. Ще раз: ідеться про декларування тих доходів або цінностей, які було придбано за рахунок доходів, від сплати податків із яких ухилилися. Принаймні так читається вимога цієї норми буквально.

Хто?

Скористатися ОСДД зможуть фізичні особи — резиденти, зокрема самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких було отримано (набуто) об’єкти декларування, і які відповідно до ПК України є чи були платниками податків (далі — декларант).

Декларантами не можуть бути:

— малолітні/неповнолітні або недіє­здатні особи, які перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави;

— особи, дієздатність яких обмежено і над якими встановлено опіку/піклування.

Не зможуть скористатися цією опцією і особи:

— які мали за будь-який період починаючи з 1 січня 2010 року статус національних публічних діячів, виконують або виконували в Україні публічні функції, передбачені пунктом 37 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»;

— до яких Україною застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції».

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» презюмується те, що якщо особа могла скористатися правом на ОСДД, але не скористалися ним, то цим вона повідомила про відсутність у власності активів, одержаних за рахунок доходів, із яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори, або активів, склад та обсяг яких перебуває в межах, визначених пунктом 10 підрозділу 9⁴ Перехідних положень ПК України.

Що?

В рамках ОСДД можна задекларувати будь-які активи, що належать декларанту на праві власності (зокрема, на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і розташовані (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами на момент подання декларації.

Список таких активів не є вичерпним, проте включає очевидні, такі як валютні цінності на рахунках у банках, дорогоцінні метали, нерухомість, рухоме майно та цінні речі, частки, паї, права вимоги тощо. Готівкові кошти та кошти на рахунках у банках держави-агресора не зможуть бути «амністовані».

Законодавець передбачив спеціальну конструкцію для амністування готівкових коштів. Зокрема, їх треба буде розмістити на поточних рахунках зі спеціальним режимом використання в банках до подання декларації, на яких вони повинні зберігатися до проведення заходів щодо встановлення джерел походження цих активів у випадках, передбачених законодавством у сфері фінансового моніторингу.

Водночас закон зобов’язує банк вжити заходів щодо встановлення джерел походження цих активів у випадках, передбачених законодавством у сфері фінансового моніторингу, після зарахування їх на спеціальний рахунок декларанта.

Олександр Ярецький, начальник юридичного управління «Банку Кредит Дніпро», звертає увагу на небажання законодавця послаблювати норми фінмоніторингу для банків щодо активів, внесених до декларації. Навпаки, новий закон прямо підкреслює, що цих норм потрібно дотримуватися в повному обсязі. «Це зробить розміщення готівкових коштів на банківських рахунках для цілей податкової амністії складним у реалізації. А без цього навіть державні облігації не придбаєш», — вказує пан Ярецький.

Олександр Бобошко, директор відділу міжнародного оподаткування, керівник IT-сектору «KPMG в Україні», та Ніна Матвієнко, старша консультантка відділу міжнародного оподаткування «KPMG в Україні», також зазначають, що новий закон зобов’язує банк вжити усіх заходів щодо встановлення джерел походження коштів у випадках, передбачених законодавством у сфері фінансового моніторингу, після зарахування їх на спеціальний рахунок декларанта. А стосовно доходів у грошовій формі, отриманих фізичними особами від ліквідації іноземних компаній або трастів, обов’язок щодо проведення всіх необхідних заходів зі встановлення джерел походження таких доходів відповідно до законодавства у сфері фінансового моніторингу прямо прописано в акті.

«Наперед визначити, чи будуть у фізичної особи проблеми з фінмоніторингом, складно, адже це залежить від наявності або відсутності певних ризикових ознак, які підпадають під формулювання «у випадках, передбачених законодавством», — підкреслює пані Матвієнко.

Не можна буде декларувати й активи, одержані внаслідок вчинення:

— кримінального правопорушення, якщо воно не вичерпується ухиленням від сплати податків, зборів, обов’язкових платежів або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

— порушення у сфері валютного законодавства;

— порушення у сфері захисту економічної конкуренції у вигляді концентрації без отримання дозволу органів Антимонопольного комітету України.

Також не зможуть скористатися цією опцією громадяни, щодо яких уже розпочато досудове розслідування або судове провадження за низкою статей Кримінального кодексу України, зокрема за ухилення від сплати податків або за корупційними статтями.

5–9–2,5

Щодо активів, вказаних громадянином у рамках ОСДД, застосовується одна з таких ставок оподаткування:

— 5 % — для більшості активів, які перебувають в Україні;

— 9 % — для більшості активів, які перебувають за кордоном;

— 2,5 % — щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більш ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання декларації.

Зважаючи на складнощі проходження фінмоніторингу щодо доходів, джерело яких невідоме, особливо ця норма нібито мала б стимулювати громадян вкласти накопичені готівкові кошти в державні облігації: це виглядає простіше з точки зору фінансового моніторингу і вигідніше за ставками оподаткування. Однак для купівлі державних облігацій кошти все ж таки має бути проведено через банк, а значить, доведеться пройти процедуру фінансового моніторингу. Проте такі облігації можна купити з наявних у банках на рахунках коштів і тоді сплатити з них не 5 %, як із валютних активів, а вдвічі менше.

За загальним правилом, платник повинен сплатити податок протягом 30 днів із дня поданням декларації. Однак законодавець передбачив альтернативу — розстрочення на три платежі (на три роки) зі збільшенням ставки до 6 %, 11,5 % і 3 % відповідно.

Для тих, хто скористається ОСДД до 1 березня 2022 року, є можливість застосувати до іноземних активів ставку 7 % (9,5 %).

У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з ОСДД добровільна декларація вважається неподаною і на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності.

Взамін на таку чесність держава надає гарантії, які в певних моментах дещо суперечливі та мають чимало винятків.

За загальним правилом, щодо декларанта не повинні застосовуватися заходи забезпечення кримінального провадження, запобіжні заходи та вчинятися слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні у зв’язку з активами, які було внесено під час ОСДД, або розпочинатися провадження у справах про адміністративні правопорушення за порушення податкового та валютного законодавства. Дані, подані декларантом, не може бути використано в розслідуваннях та/або перевірках стосовно декларанта, а також як докази чи підстава для відкриття кримінального провадження, як доказ визнання декларантом факту вчинення ним правопорушень чи визнання ним вини.

Загалом уся інформація, отримана в рамках ОСДД, має статус конфіденційної.

Усі гарантії не поширюються на активи, набуття яких містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368⁵ (незаконне збагачення) Кримінального кодексу України, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України.

«Попри прямі положення в законопроєкті № 5153 про те, що фізичні особи звільняються від кримінальної та адміністративної відповідальності (за певними статтями) щодо сум, задекларованих та оподаткованих спецзбором, та що інформація, вказана в спецдеклараціях, матиме конфіденційний характер, все-таки існують певні ризики для декларантів», — зазначає Олександр Бобошко.

Він пояснює, що в разі бажання в майбутньому використати задекларовані кошти або продати задекларовані активи неоднозначним залишиться питання, як ставитимуться банки або покупці активів до такого підтвердження джерела коштів, як «спецдекларація в рамках податкової амністії». Так само інвестори можуть мати значні сумніви щодо співпраці з підприємцями, які показують «амністовані» доходи як основне джерело свого капіталу.

Винятки

Незалежно від того, чи було сплачено податки, чи ні, декларувати активи не потрібно, якщо йдеться про:

— активи, сумарна вартість яких не перевищує 400 тисяч гривень станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування;

— нерухоме майно, розташоване на території України, що складається з однієї або кількох квартир (майнових прав на квартиру) площею до 120 квадратних метрів, житлового будинку або кількох сумарно до 240 квадратних метрів; нежитлову нерухомість до 60 квадратних метрів;

— земельні ділянки в межах норми безоплатного передання, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України;

— один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім призначеного для перевезення 10 осіб i більше, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна від 3 000 кубічних сантиметрів та/або вартістю понад 400 тисяч гривень, мотоцикла з робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 кубічних сантиметрів, літака, гелікоптера, яхти, катера).

Водночас вказано, що за такі активи не здійснюється нарахування та сплата збору з ОСДД.

Чи потрібно в такому випадку подавати декларацію? Адже, якщо особа не скористалася ОСДД, а вартість наявного в неї майна та активів, за альтернативними підрахунками, перевищуватиме 400 тисяч гривень, її може бути притягнуто до кримінальної відповідальності.

Однозначно подавати декларації Олександр Бобошко та Ніна Матвієнко радять усім громадянам, хто відповідає таким ознакам:

— має кошти та активи понад розмір активів, що не потребують декларування згідно з законопроєктом;

— та одночасно якщо щодо таких «надлишкових активів» немає жодного документального підтвердження джерела походження у фізичної особи.

«Особливо актуальним ОСДД є для осіб, які відповідають критеріям вище та планують певні операції щодо своїх активів, наприклад придбання майна за кошти з непідтвердженим джерелом походження або продаж майна без документального підтвердження джерел його набуття в минулому», — пояснює Олександр Бобошко.

Також цим інструментом варто скористатися фізичним особам, які мають значні суми коштів на рахунках в іноземних банках (що знову ж таки відповідають критеріям вище), в контексті майбутнього автоматичного обміну інформацією, додає Ніна Матвієнко.

Інша справа, якщо в людини накопичилися заощадження, з яких сплачено податки, проте немає документального підтвердження легальності отриманих доходів.

Ніна Матвієнко пояснює, що в разі, якщо сума таких заощаджень в межах 400 тисяч гривень, то вважається, що з них вже було сплачено всі податки, тому ОСДД для таких власників не обов’язкове. Ба більше, декларуванню в рамках цієї процедури не підлягають кошти в готівковій формі. Тож якщо хтось має значно більші суми готівки, щодо якої відсутні підтвердні документи, можна спробувати один із двох варіантів дій: розмістити готівкові кошти понад суму 400 тисяч гривень на спеціальному банківському рахунку та задекларувати їх у рамках спецдекларування або спробувати відновити підтвердні документи, якщо це можливо.

Такими документами можуть бути договір дарування, свідоцтво про право на спадщину, договір позики, строк якого триває, податкові декларації, звіти/довідки від роботодавця тощо, пояснює пані Матвієнко.

Шукати докази сплати податків із накопичених заощаджень радить і Наталія Куріленко, старший радник, керівник податкової практики адвокатської компанії «Соколовський і Партнери».

«Багато доходів зобов’язані оподатковувати в момент виплати фізичній особі так звані податкові агенти. Тому варто звернутись безпосередньо до них або взяти довідку про сплачені податки в податківців. У разі самостійного декларування доходів підтвердження сплати також будуть у податкових органах. Ще правильність нарахування податків за деякими доходами під час нотаріального оформлення правочинів перевіряє нотаріус. Тому є сенс запитати і його», — пропонує варіант можливих джерел пошуку підтвердження пані Куріленко.

З іншого боку, треба серйозно поставитися до питання, чи перебувають наявні активи в межах обсягів, які не підпадають під декларування в рамках ОСДД. «Якщо вдасться знайти їх у переліку, тоді податки з доходів, які було спрямовано на покупку цих активів, повністю сплачено. І в такому разі жодних додаткових документальних підтверджень надавати не потрібно», — коментує пані Куріленко. Однак, якщо вичерпано всі попередні можливості, активи перевищують неоподатковуваний обсяг і документів щодо їх походження та підтвердження сплати податків не знайдено, потрібно буде серйозно подумати про подання спеціальної декларації та сплату відповідного збору.

Напівкроки?

Зрештою, ОСДД — процедура добровільна, і здається, що користуватися нею не обов’язково тим, хто накопичив більш-менш непогані статки. Або можна скористатися, якщо не впевнений у тому, що з усіх твоїх доходів було сплачено податки — бартери, неоформлене працевлаштування, зарплати в конвертах не так давно були реальністю чи не кожного громадянина в Україні.

І в таких випадках податкова амністія видається цілком логічним кроком. Адже посилюються правила фінансового моніторингу, весь світ крокує до податкової прозорості, а з темним минулим із 90-х до цього не так просто долучитися.

Однак Олександр Ярецький переконаний, що для максимального ефекту одночасно із податковою амністією треба було б запровадити одноразове загальнообов’язкове декларування всіма громадянами своїх доходів і майнового стану, так зване загальне нульове декларування. Воно, на думку пана Ярецького, більш важливе, ніж податкова амністія. Адже саме нульове, а не спеціальне декларування могло б стати точкою відліку, дати загальне розуміння всіх капіталів усіх без винятку громадян України. «І саме для того щоб усі чесно показали свої активи та доходи, зокрема отримані без сплати податків чи з іншими порушеннями, відмінними від злочинів, визначених законом, і потрібно додатково запроваджувати податкову амністію», — вважає Олександр Ярецький. Без загального нульового декларування амністія, на думку експерта, не матиме значення, оскільки вирішує проблеми не всіх громадян, хто виживав у 90-ті та 2000-ні, як міг, а лише окремих із них, хто зможе купити державні облігації з мінімальною дохідністю і таким чином очистить свої капітали зі сплатою всього 2,5 % від номіналу за 5 % річних дохідності. Загалом нині залишається можливість не скористатися ОСДД і продовжити розповідати «казки» щодо джерел походження капіталів. Таким чином боротися з корупцією, про що говорять як про одну із цілей цього закону, за словами пана Ярецького, не вийде.

Крім того, логічним наступним кроком Олександр називає запровадження щорічного обов’язкового декларування для всіх громадян.

Олександр Бобошко наголошує, що основною метою закону, крім наповнення бюджету, є не так очищення фізичних осіб — резидентів України від несплачених податкових зобов’язань минулих періодів, як прагнення досягти максимальної прозорості активів фізичних осіб у рамках майбутніх нововведень: автоматичного обміну інформацією, правил для контрольованих іноземних компаній, а також посилення контролю за сплатою податків у майбутньому, які анонсовано і має бути розроблено в окремому законопроєкті.

Ніна Матвієнко звертає увагу, що чинним податковим законодавством уже запроваджено положення щодо обов’язкового щорічного декларування фізичними особами — резидентами України певних видів доходів. Серед них, зокрема, доходи, отримані від осіб, які не є податковими агентами (наприклад, від нерезидента або фізичної особи, яка не є фізичною особою — підприємцем), іноземні доходи (наприклад, дивіденди) тощо. «Законом передбачено, що протягом дев’яти місяців із дня набрання ним чинності відбудеться розробка та внесення на розгляд парламенту законопроєкту щодо посилення контролю за повнотою оподаткування доходів фізичних осіб», — підкреслює пані Матвієнко. А оскільки невідомо, які механізми посилення контролю буде запроваджено, то і аналізувати ризики участі або неучасті громадян в ОСДД доволі складно.

З огляду на плановані строки є ризик того, що подальші наслідки стануть відомі вже після закінчення періоду на подання спеціальних декларацій.

Антон Лосєв, партнер АО «ЛНМ», зазначає, що влада має наміри розглядати будь-які кошти, набуті від продажу належного громадянам і незадекларованого під час амністії майна, як отримані з ухиленням від сплати податків. І тому вибору, крім подання одноразової декларації та сплати державі «данини» в 5 %, майже не лишається.

«Загалом не має значення, що відповідні активи набуто за рахунок оподаткованих доходів або що минули строки давності нарахування податків. Наприклад, якщо особа придбала квартиру площею понад 120 квадратних метрів у 90-ті чи нульові роки та продаватиме її після впровадження «майбутнього» законодавства, то її доходи від продажу такої квартири будуть вважатися незадекларованими», — наводить приклад пан Лосєв. Тобто фактично навіть із отриманих не злочинним шляхом коштів, і навіть після того, як спливли всі строки «податкової» давності, держава сьогодні хоче отримати надходження до бюджету. І формально наявне майно в громадян не чіпатимуть, але подальше розпорядження ним буде неможливим без сплати податків за повними ставками. Якщо, звісно, особа не скористається можливістю ще раз сплатити 5 % з усього, що має.

Ірина ГОНЧАР «Юридична практика»