До районного суду м. Києва,
вул. Київська, буд. 1, м. Київ, 01001

Позивач: Кірова А.А.,
вул. Київська, буд. 2, м. Київ, 01101,
номер засобу зв’язку: 111-11-11

Відповідач: Суб’єкт підприємницької діяльності
фізична особа — підприємець Кобижська О.О.,
вул. Академіка Науковича, буд. 11, кв. 45, м. Київ, 03191

Справа № 1-111/11

КЛОПОТАННЯ

про призначення експертизи

У провадженні районного суду м. Києва знаходиться справа № 1-111/11 за позовом Кірової А.А. до Кобижської О.О. про захист прав споживача, розірвання договорів купівлі-продажу, стягнення збитків та моральної шкоди, заподіяної внаслідок порушення прав споживача. Судове засідання призначено на 6 грудня 2011 року на 10:00.

В обґрунтування позовних вимог Кірова О.О. посилається на акт № 291 від 8 травня 2009 року, висновки №№ 0014, 0019 від 12 травня 2009 року, які були надані Державною пробірною службою України на запит Кірової А.А. щодо експертного визначення та оцінки вставок з дорогоцінного каміння ювелірних виробів, належність якості яких є предметом доказування в рамках даної справи.

У процесі розгляду справи судом представник відповідачки заперечив проти позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість. Так, зокрема, представник відповідачки звернув увагу, що вищезазначені акт та висновки Державної пробірної служби України не можуть бути належними доказами в рамках даної справи, оскільки, на думку останнього, Державна пробірна служба України не має встановлених чинним законодавством повноважень щодо здійснення такої експертизи та надання відповідних актів і висновків за результатами такої експертизи. На думку представника відповідачки, такі повноваження належать виключно Державному гемологічному центру України.

Водночас у процесі розгляду справи районним судом м. Києва було встановлено, що на підставі чинного законодавства України як Державна пробірна служба України, так і Державний гемологічний центр є відповідними повноважними органами державної влади, які наділені повноваженнями провадити експертизи, пов’язані зі встановленням якості ювелірних виробів (в тому числі дорогоцінного каміння).

Як вбачається з товарних ярликів постачальника-виробника СПД Горбунова, які містяться на ювелірних виробах (каблучка та сережки), при первинній оцінці ювелірних виробів перед виставленням їх для продажу оцінка здійснювалась на підставі ТУ У 36.2-21587162.001-2002 (фотокопії товарних ярликів додаються). В свою чергу, з висновків Державної пробірної служби України №№ 0014, 0019 від 12 травня 2009 року вбачається, що відповідна експертиза здійснювалась на підставі технічних умов ТУ У 36.2-00226744001-2007 Діаманти.

Зважаючи на те, що технічні умови, якими користувалися експерти при визначенні якості ювелірних виробів, різняться між собою (технічні умови, якими керується Державна пробірна служба Україна є більш сучасними та новими порівняно з технічними умовами ТУ У 36.2-21587162.001-2002), позивач вважає за необхідне просити суд про призначення судової експертизи зазначених ювелірних виробів, яку пропонуємо доручити Державному гемологічному центру України як спеціалізованій державній установі, яка безпосередньо керується у своїй діяльності технічними умовами, які зазначені на товарних ярликах спірних товарних виробів.

Відповідно до статті 143 ЦПК України, для з’ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. Особи, які беруть участь у справі, мають право подати суду запитання, на які потрібна відповідь експерта. Кількість і зміст запитань, за якими має бути проведена експертиза, визначаються судом. При цьому суд має мотивувати відхилення запитань осіб, які беруть участь у справі.

Зважаючи на це та керуючись статтями 27, 145 ЦПК України,

Прошу:

1. Призначити експертизу вставок з дорогоцінного каміння ювелірних виробів, а саме:

— каблучки золотої К4 вагою 9,8 г, оздобленої вставками, загальна кількість яких 13 штук;

— сережок золотих (в кількості дві штуки) С3 загальною вагою 12,25 г, оздоблених вставками, загальна кількість яких 26 штук.

2. Проведення експертизи доручити експертній установі — Державному гемологічному центру України (вул. Дегтярівська, буд. 38 — 44, м. Київ-119, 04119).

3. На розгляд експертної установи поставити наступні запитання:

1) Яка чистота вставок 24 (двадцяти чотирьох) діамантів, якими оздоблені 2 (дві) сережки золоті С3 загальною вагою 12,25 г?

2) Яка чистота вставок 12 (дванадцяти) діамантів, якими оздоблена каблучка золота К4 вагою 9,8 г?

3) Чи містять ювелірні вироби (сережки золоті в кількості дві штуки С3 загальною вагою 12,25 г, оздоблені вставками, загальна кількість яких 26 штук, та каблучка золота К4 вагою 9,8 г, яка оздоблена вставками, загальна кількість яких 13 штук) пошкодження державного пробірного клейма?

4. Про призначення експертизи винести відповідну ухвалу.

Додатки:

1. Фотокопія товарних ярликів ювелірних виробів (СПД Кобижська).

2. Фотокопії товарних ярликів ювелірних виробів (СПД Горбунов).

Представник Кірової А.А.

(За довіреністю) Адвокат Іванов А.А.

«___» грудня 2011 року

---

Комментарий эксперта

Юрий Сивовна,
юрист АК «Правочин»

В очередной раз хочу поделиться с читателями практическим опытом в вопросах назначения интересных видов экспертизы в процессе судебных разбирательств.

Вновь комментируем ходатайство о назначении экспертизы, однако в этот раз речь пойдет об экспертизе драгоценных камней органогенного происхождения, а также особенностях назначения такой экспертизы.

Комментируемое ходатайство было заявлено в одном из судебных споров, связанном с защитой прав потребителя. Многие юристы-практики согласятся с тем, что такая категория споров, как защита прав потребителя, является одной из самых простых, и в юридических фирмах, как правило, представительство интересов клиента в подобного рода спорах поручается юристам-новичкам для получения первого практического опыта.

Тем не менее, какой бы простой не казалась данная категория дел, защитить интересы потребителя в судебном разбирательстве, в котором было заявлено комментируемое ходатайство, было очень непростой задачей для юристов АК «Правочин» с точки зрения специфических особенностей, встречающихся при расторжении договоров купли-продажи ювелирных изделий.

Одной из таких особенностей является то, что нормы действующего законодательства в императивном порядке запрещают осуществление возврата или замены ювелирных изделий надлежащего качества, что, в свою очередь, исключает возможность применения общих норм Закона Украины «О защите прав потребителя».

Таким образом, предметом доказывания в таком судебном споре является как раз ненадлежащее качество ювелирного изделия. При этом особых споров не возникает, если дефекты являются очевидными. Однако если речь идет о дефектности вставок ювелирного изделия (драгоценных камней), то без экспертизы в подобной ситуации не обойтись.

Согласно нормам действующего законодательства, продавец ювелирных изделий в случае поступления на его имя соответствующего заявления от потребителя должен провести экспертизу ювелирных изделий, относительно качества которых у потребителя существуют сомнения. Однако на практике продавцы крайне неохотно идут на проведение экспертиз, которые сопряжены с материальными затратами. В связи с этим экспертиза назначается уже в рамках судебного процесса по иску потребителя.

Первое и самое главное, что следует отметить, это учреждение, уполномоченное на проведение такого рода экспертиз. Им является Государствен­ный геммологический центр Украины (в структуре Министерства финансов Укра­ины). Обращаем внимание читателей на то, что в структуре указанного министерства также находится Государственная пробирная палата, иногда стороны спора ошибочно назначают экспертизу в последнее учреждение. В большинстве случаев, если решение суда первой инстанции основывается на экспертном заключении экспертов Государственной пробирной службы, то это обстоятельство является безоговорочным основанием для отмены такого решения судами высших инстанций, поскольку подобное заключение именно этого экспертного учреждения не может быть надлежащим доказательством, если предметом доказывания являются дефекты драгоценных камней (вставок ювелирных изделий).

К полномочиям пробирной палаты может относиться вопрос, связанный с экспертизой драгоценных металлов, однако никак не ювелирных камней. Экспертиза драгоценных камней является исключительным полномочием экспертов Государственного геммологического центра Украины.

Несколько слов следует сказать и о необходимости изъятия драгоценного камня из оправы. Фактически речь идет о техническом повреждении ювелирного изделия, поскольку изъятие драгоценного камня (вставки) из оправы в большинстве случаев не проходит бесследно, что, в свою очередь, может повлиять на цену и качество ювелирного изделия.

Стоит отметить, что экспертиза драгоценных камней, которая проводится Государственным геммологическим центром Украины, осуществляется на основании технических условий ТУ У 36.2-21587162-001:2002, которые предусматривают возможность проведения экспертизы драгоценных камней как отдельно, так и в ювелирной оправе. Однако если экспертиза драгоценных камней производится в закрепленном виде (то есть без изъятия из оправы), то наивысшая чистота, которая может быть поставлена экспертами таким драгоценным камням, может быть ограничена определенными показателями (к примеру, для мелких бриллиантов этот показатель равен «4»). Что это означает? Дело в том, что драгоценные камни (в данном случае бриллианты) при их первичной оценке делятся экспертами на определенные категории, которые определяются исходя из характеристик бриллианта. Одной из таких характеристик является чистота (дефектность) бриллианта. Качество камня может варьироваться от «1» (без видимых дефектов) до «9» (с видимыми дефектами). Дефектами могут быть:

сколы, трещинки, пузырьки и т.д. Собственно, наличие таких дефектов влияет на качество камня, а значит, и на его цену.

Более широко раскрыв понятие «чистоты» (дефектности) драгоценного камня, вернемся к вопросу о необходимости изъятия драгоценного камня из ювелирной оправы. Оценка чистоты камня на уровне «4» означает то, что дефекты, которые содержит камень, достаточно хорошо заметны при экспертизе такого камня и в ювелирной оправе. Таким образом, изъятие этого камня из оправы не требуется.

Тем более, если потребитель оспаривает качество камня не выше показателя «4». Однако если речь идет о драгоценном камне высшей чистоты («1», «2», «3»), которая указана на его товарном ярлыке (бирке), то в таком случае, не изъяв камня из оправы, точную чистоту при экспертизе определить не удастся.