600-90_WAIT
прапор_України

Генеральний партнер 2023 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Юридична практика № 51-52 (1252-1253) » Юрист року — Руслан Стефанчук

Юрист року — Руслан Стефанчук

Руслан Стефанчук відзначився активною парламентською діяльністю, ініціювавши цілу низку фундаментальних реформ

Рубрика Акцент
Спікер Верховної Ради України започаткував низку фундаментальних правових реформ: рекодифікацію ЦК, дерадянізацію законодавства, поглиблення децентралізації, а також наведення ладу в правотворчому процесі

Найбільш діяльним та ефективним юристом у 2021 році, на думку «Юридичної практики», був Руслан Стефанчук, голова Верховної Ради України. Показово, що на посаду спікера його було обрано 8 жовтня 2021 року — в день, коли відзначають своє професійне свято юристи. Власне, й до спікерства пан Стефанчук відзначився активною парламентською діяльністю, ініціювавши цілу низку фундаментальних реформ. Попри це, як зазначає сам, він не є професійним політиком, а залишається насамперед юристом. Із притаманною фаховим юристам стриманістю пан Стефанчук реагує на поведінку народних депутатів України, їхні ініціативи. Так само стримано дає обіцянки — зробити все можливе для досягнення результату, а не щодо самого результату.

Руслан Стефанчук розповів, що не дивиться телебачення та, зокрема, телесеріали, не споживає масмедійний контент. Натомість отримує інформацію, читаючи книжки, дивлячись стримінгові платформи та окремі ютуб­канали, спілкуючись із людьми.

Робота спікера

Саме за спікерства Руслана Стефанчука Верховна Рада України не «під ялиночку», а своєчасно і за повною процедурою (чи не вперше в історії!) ухвалила Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік». Також на осінній сесії було ухвалено низку економічних законів, які стосуються, зокрема, локалізації, підтримки діяльності індустріальних парків. Загалом ця частина сесії ознаменувалася завершенням законотворчих «довгобудів». Було проголосовано в цілому Закони України:

  • «Про адміністративну процедуру» (він хоч і ветований Президентом, та, найімовірніше, буде прийнятий з його пропозиціями), перший проєкт якого розроблявся майже від моменту здобуття Україною незалежності ще академіком Вадимом Авер’яновим (помер у 2010 році). Про цей проєкт увесь час говорили як про основу цивілізованих стосунків держави та громадян. Особливо актуальним він став після запровадження системи адміністративних судів;
  • «Про медіацію» — вже набув чинності з 15 грудня 2021 року. Такий проєкт реєстрували в парламенті чи не кожного скликання, проте ухвалений він був тільки нині. Закон є частиною судової реформи в контексті розвантаження судів та впровадження альтернативного способу вирішення спорів шляхом пошуку компромісів сторін;
  • «Про Службу військового капеланства», про необхідність якого говорили з 2014 року.

Окрім цього, за авторства (співавторства) Руслана Стефанчука було зареєстровано в порядку законодавчої ініціативи 93 проєкти актів парламенту. З них:

  • 58 проєктів законів, із яких 15 уже стали чинними Законами України;
  • 35 проєктів постанов, із яких 32 стали актами парламенту.

 Нові ініціативи

Крім того, за розпорядженням голови Верховної Ради України встановлено рівні правила допуску в приміщення вищого законодавчого органу для народних обранців, працівників апарату, журналістів та інших відвідувачів. Оновлюється парламентський телеканал «Рада»  — нова якість відео, нові формати, більш динамічний контент. Наступним оновлять сайт парламенту та запустять спеціальний додаток. Заплановано оновити й технічне оснащення сесійної зали, замінивши обладнання 2002 року на сучасне.

Оновлення чекають і на Регламент Верховної Ради України: для кожної функції парламенту має бути розроблено чіткий протокол її реалізації.

Також спікер підтримує ініціативу віцеспікерки Олени Кондратюк щодо перетворення парламенту на публічний відкритий простір. За концепцію Верховна Рада України — це місце, де ухвалюються важливі для народу рішення представниками народу в діалозі з народом. Ця відкритість буде поширюватися і за межі нашої держави.

Як анонсував Руслан Стефанчук, з 1 січня 2022 року на сайті парламенту має з’явитися 181 акт Верховної Ради України, перекладений англійською мовою. Далі — більше. Пріоритет надаватиметься актам, які будуть актуальні для іноземних інвесторів, вони зможуть отримати якісний офіційний переклад, щоб не покладатися на вміння перекладача чи онлайн­програму.

Започатковано глобальні реформи

Звісно, залишається чимало запитань, на які треба знайти відповіді законодавцям.

Серед власних пріоритетів Руслан Стефанчук називає низку ініціатив, які вже зареєстровані або розробляються у Верховній Раді України, серед них такі:

  1. Децентралізація — зміни до Конституції України вже обговорюються і на початку 2022 року можуть бути внесені до парламенту. Це дасть змогу розглянути їх до лютого, отримати висновок Конституційного Суду України та на наступній сесії у вересні затвердити конституційною більшістю остаточно.
  2. Антикорупційна реформа та антикорупційна стратегія. Йдеться про поглиблення і розвиток системи, встановлення нових більш чітких запобіжників.
  3. Конституційна процедура. Законом, проєкт якого вже ініційовано, має бути визначено чіткі та зрозумілі кожному правила, за якими діє КСУ.
  4. Екологічні ініціативи. Заборона пластикових пакетиків була незначним кроком, який здобув надзвичайну підтримку. Тому є бажання продовжити розвиток законодавства в екологічному напрямі, щоб зберегти природу для прийдешніх поколінь.
  5. Рекодифікація цивільного законодавства. Після першого засідання робота ведеться в робочих групах за різними напрямами. Ці робочі групи вже напрацювали законопроєкт, який дає можливість уніфікувати систему юридичних осіб, позбувшись радянського спадку. Далі працюють над оновленням перших двох книг Цивільного кодексу України, і на початку 2022 року може розпочатися їх публічне обговорення.
  6. Унормування правотворення. Основна діяльність парламенту полягає у створенні правових норм. І на 30­му році роботи Верховної Ради України немає мірила, яким чином це робити. Тому в парламенті вже зареєстровано законопроєкт «Про правотворчу діяльність», співавторами якого є рекордна кількість народних депутатів України. Це має стати гарантією того, що закону будуть дотримуватися принаймні самі парламентарі. Нині акт прийнятий за основу і готується до другого читання. Але унормуванням процедури парламент не обмежиться. Також уже зареєстровано проєкт Закону «Про дерадянізацію законодавства України», який потрібен для того, щоб попрощатися з більш ніж 1500 застарілими актами радянської епохи та дати таке саме завдання Кабінету Міністрів України — вичистити авгієві стайні непотрібних актів.

Важливі законопроєкти

Також актуальними є законодавчі ініціативи, які вже розглядаються парламентом на тому чи іншому етапі. Зокрема, такі:

  1. Законопроєкт «Про місцевий референдум». Розроблений для посилення народовладдя на місцевому рівні. Наразі законопроєкт перебуває на експертизі у Венеційської комісії. Її висновок очікується до кінця січня 2022 року. До цього самого блоку проєктів належать проєкти законів про петиції, про народовладдя в судовій сфері (мирові судді, справжній суд присяжних, колективні позови).
  2. Продовження містобудівної реформи.
  3. Реформа Служби безпеки України. Це питання належить до міжнародних зобов’язань України. Йдеться про перегляд повноважень СБУ з виключенням з її юрисдикції питань економіки для мінімізації можливостей тиснути на бізнес. Відповідний законопроєкт може бути розглянуто до весни 2022 року.
  4. Пенсійна реформа. Питання запровадження накопичувальної пенсійної системи стояло на порядку денному останнього пленарного тижня 2021 року, проте не було розглянуто. До нього планують повернутися вже на початку 2022 року.
  5. Законопроєкт «Про економічний паспорт», основна мета якого — фінансова підтримка дітей завдяки ефективному використанню державних ресурсів.

БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА


Руслан СТЕФАНЧУК

Голова Верховної Ради України.

Народився 29 жовтня 1975 року в м. Тернопіль у сім’ї медиків.

Вищу юридичну освіту (диплом із відзнакою) за спеціальністю «правознавство» здобув у Хмельницькому інституті регіонального управління та права (1997). Також здобув вищу освіту за спеціальністю «менеджмент виробничої сфери» в Технологічному університеті Поділля (1999).

До 2019 року займався переважно науковою діяльністю, зокрема працював у:

  • аlma мater — Хмельницькому університеті управління та права (сьогодні — Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова);
  • Інституті законодавства Верховної Ради України;
  • Національній академії прокуратури України;
  • Вищій школі адвокатури.

Руслан Стефанчук — доктор юридичних наук (2008), професор (2008), дійсний член (академік) Національної академії правових наук України (з 2020).

Напрями професійної наукової діяльності: правотворчість, проблеми цивільного (приватного) права, особисті немайнові права, договірні та деліктні зобов’язання, право інтелектуальної власності, європейське приватне право, діяльність Європейського суду з прав людини, юридична освіта та наука.

У 2017 році отримав право на зайняття адвокатською діяльністю. Мав нетривалу індивідуальну адвокатську практику та входив до складу АО «Кайрос». Із вересня 2019 року право зупинено на підставі власної заяви.

Політичну діяльність розпочав у 2019 році як ідеолог політичної партії «Слуга народу». Був у передвиборчому штабі Президента України Володимира Зеленського. Увійшов до партійного списку «Слуга народу» під № 2, проте залишається безпартійним.

З 21 травня 2019 року — радник Президента України та представник Президента у Верховній Раді України. Ці посади обій­мав до 7 жовтня 2021 року.

З 29 серпня 2019 року — перший віцеспікер парламенту.

З 8 жовтня 2021 року — голова Верховної Ради України.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

unnamed
tg-10
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
Slide

Зміст

IP REPORTER

Домен — не доказ

PLS 2021

На вершині PLS 2021

PRо активність

VOX POPULI

Штатні розклади

Актуально

Адвокатський внесок зросте

Бізнес акценти

Акцент

Юрист року — Руслан Стефанчук

Галузі практики

У пошуках збитків

Сім разів відміряй

Проєктні зміни

Ключовий доступ

Дайджест

Військове забезпечення

Держава та юристи

Громадянське питання

Новини юридичних фірм

Asters захистила права АТ «Ощадбанк» у спорі про стягнення заборгованості

ETERNA LAW супроводжувала злиття Perfectial з Avenga

CMS стала юридичним радником NAFTA щодо придбання частки Ужгородського газового родовища

Sayenko Kharenko представила інтереси ТОВ «Аксер груп» і Асоціації «Теплиці України» в антидемпінговому розслідуванні

Aequo вчергове захистила права «Дарниці» на «Цитрамон»

Ганна Прохорова стала партнером Mamunya IP

Підсумки року

Змінна робота

Судова практика

Відмінності в забезпеченні

ТОП-10

Найдіяльніші юристи 2021 року

Тема номера

Позиція захисту

Зворотний рух

Неявне питання

У фокусі: комплаєнс

Позиційна противага

Інші новини

PRAVO.UA