Business & Legal Infrastructure Forum — новий майданчик, де найкращі експерти галузі інфраструктури дискутували про інвестиційний потенціал нашої країни та про те, як досягти ефективної реалізації інфраструктурних проєктів. Форум, організований газетою «Юридична практика», відбувся 9 липня ц.р. в Одесі. Експертним партнером форуму стала ЮК LEGRANT, авіаційним партнером — компанія «Міжнародні авіалінії України».

Сергій Гриневецький, голова Одеської обласної державної адміністрації, звертаючись до учасників форуму з вітальним словом, запевнив, що Одещина приймає інвестиції цілодобово, без вихідних і в повному обсязі. Дуже важливим напрямом, на його думку, є державна програма з приватизації морських портів: він сподівається, що й приватизація Усть-Дунайського та Білгород-Дністровського морських торговельних портів буде сприяти залученню інвестицій. Пан Гриневецький також анонсував відкриття нової злітної смуги в аеропорту «Одеса» найближчим часом.

Геннадій Труханов, міський голова міста Одеси, наголосив, що саме розбудова інфраструктури є одним із пріоритетних напрямів розвитку Одеси.

Інвестиційний ландшафт

Експертні обговорення відкрила дискусія «Інвестиційний потенціал», модератором якої став Володимир Зубар, керуючий партнер АО «Юрлайн».

Бізнес, інфраструктура і право мають колосальне значення для розвитку нашої країни, зазначив Олег Кутателадзе, співзасновник групи компаній «ТІС». Він наголосив, що уряд, формуючи економічну політику, має тісно співпрацювати з бізнесом, адже без зворотного зв’язку економіка ефективно розвиватися не буде. Запорукою залучення іноземних інвесторів спікер вважає позитивне ставлення влади до вітчизняних інвесторів, зокрема захист їх від свавілля правоохоронних, податкових та інших контролювальних органів.

«Формуючи інвестиційну політику, ми намагаємося тісно співпрацювати з усіма бізнес-асоціаціями», — наголосила Ірина Новікова, заступник міністра економіки України. Вона повідомила, що Мінекономіки розроблено нову редакцію Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», після ухвалення якого держава для бізнесу перетвориться з наглядача на партнера. Для перевірок бізнесу будуть застосовувати високоризикові підходи, таким чином перевірки буде мінімізовано, а замість них буде запропоновано проводити аудит, який покаже, як усувати порушення. Говорячи про стимули, створені для бізнесу, спікер нагадала про Закон України «Про державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями в Україні» та проаналізувала його положення на предмет стимулювання інвесторів.

Про важливість обговорення «вузьких місць» у законодавстві говорив Юрій Васьков, заступник міністра інфраструктури України. Він наголосив, що впродовж значного часу ринок перебуває в стагнації саме через недосконалість законодавства. На думку спікера, бізнес повинен формувати завдання для органів влади, а вони, зі свого боку, мають втілювати ці завдання у вигляді простих рішень.

Під час онлайн-включення Ольга Магалецька, керівник Офісу Національної інвестиційної ради при Президентові України, підкреслила, що транспортна галузь та інфраструктура є одним із драйверів залучення великих інвестицій у нашу державу. Говорячи про позитивні приклади іноземних інвестицій, вона зазначила, що великий потенціал інфраструктурної галузі можна реалізувати як шляхом державно-приватного партнерства, так і шляхом приватизації.

Про важливість інвестицій в інфраструктурну галузь говорив і Олексій Мясковський, в.о. директора ДП «Одеський морський торговельний порт». Він нагадав, що наприкінці 90-х іноземні компанії вкладали кошти в розбудову Одеського порту і на той час він був ідеальною моделлю взаємодії держави та бізнесу. На його думку, не в останню чергу плідній взаємодії бізнесу і держави допомагала мізерність законодавчої бази, яка давала можливість керівництву порту самостійно ухвалювати рішення без узгодження з державними та контролювальними органами.

Андрій Кузьменко, генеральний директор ZIM Integrated Shipping Ukraine Services, розповів про власний досвід участі в портових інфраструктурних проєктах і в ролі представника державного підприємства, і в ролі представника приватного підприємства. Водночас він зробив висновок, що за відсутності приватного інвестора держава нічого зробити не може — вона або не хоче, або не знає що, або не знає як, або не має відповідних кадрів.

Під час онлайн-включення Станіслав Коваленко, офіцер із комплаєнса та захисту даних авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», розповів про негативний вплив пандемії COVID-19 на розвиток туристичної та авіаційної галузей. Говорячи про стан справ в Україні, пан Коваленко констатував, що уряд досі розмірковує над необхідністю підтримки вітчизняних авіаперевізників, хоча мав би вже давно розробити пакети економічних компенсацій для них.

Олександр Ілько, заступник голови Одеської районної державної адміністрації, наголосив на важливості визначення суб’єкта, який діє від імені держави під час реалізації інвестиційних проєктів. Це питання набуває особливої актуальності через децентралізацію влади, під час якої багато повноважень переходять до місцевої влади. Наводячи приклади із життя, він наголосив, що реалізація будь-якого інвестиційного проєкту, підготовка його техніко-економічного обґрунтування має враховувати специфіку регіону, що згодом мінімізує можливість конфліктів між інвестором та об’єднаною громадою.

Практичні кейси

Другу сесію форуму було присвячено проблематиці реалізації інфраструктурних проєктів. Модератором дискусії став Олександр Кифак, керуючий партнер ЮФ «АНК». Він зазначив, що фраза «країна перебуває в русі, проте тепер варто визначити напрямок» є, як ніколи, актуальною.

Леонід Антонєнко, заступник голови Фонду державного майна України, пояснив причини непопулярності концесій в Україні та вказав, які можуть бути дієві альтернативи. Одеський регіон є лідером за доходами державного бюджету від оренди, найбільша кількість доходів — від операторів у портах. Пан Антонєнко пояснив специфіку інвестиційного договору.

В рамках такого договору держава не має впливу на процеси (йдеться в основному про конкурентні процеси).

Родіон Танурков, керівник юридичної служби RISOIL, вів мову про концесії в портах України — про перший досвід, перспективи та ризики під час реалізації для інвесторів. Пан Танурков поділився практичними особливостями роботи його компанії в цій сфері та зазначив, що на початкових етапах компанія стикнулася зі специфічними земельними питаннями, які необхідно було вирішити.

Віталій Черепаха, радник міністра економіки України, говорив про перспективи інвестування арабських країн в інфраструктурні об’єкти України. Спікер упевнений, що колаборація логістики, інфраструктури й агропроєктів дасть можливість створити правильний логістичний замкнений цикл. Побудова бізнесу в такому контексті може зацікавити інвесторів і залучити необхідний обсяг інвестицій. Логістична та інфраструктурна галузь є найцікавішою в Одеському регіоні, і її потрібно розвивати.

Андрій Костін, голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, висловився щодо реформування судової системи як способу покращення інвестиційного клімату. «Сприйняття якості роботи судової системи є надзвичайно важливим чинником та аргументом для інвесторів, особливо великих. Коли великий іноземний бізнес отримує сигнал від західних політиків про те, що судова система в Україні не є надійною, не є стабільним партнером бізнесу, не є такою, на справедливість якої можна покладатися, будь-які дискусії щодо розвитку інвестиційного потенціалу можуть залишитися просто дискусіями», — зазначив пан Костін.

Григорій Тріпульський, керуючий партнер ЮКК «Де-Юре», висвітлив питання погодження планів будівництва в межах інфраструктурних проєктів і відповідних ризиків для інвесторів. ЮКК «Де-Юре» першою в історії України ініціювала подання пропозицій приватного партнера щодо здійснення державно-приватного партнерства у формі концесій пасажирського комплексу ДП «Одеський морський торговельний порт». Спікер назвав основні переваги ініціювання приватним партнером пропозиції про ДПП у формі концесій.

Сергій Неділько, адвокат, керівник одеського офісу ЮФ «Ілляшев та Партнери», зупинився на нюансах нового порядку розрахунку збитків за забруднення моря. Зокрема, збитки розраховуються за формулою, яка не відповідає Міжнародній конвенції про цивільну відповідальність за шкоду від забруднення нафтою. Окрім цього, не врегульовано питання в частини застосування гарантій.

Ярослав Дабіжа, адвокат ЮК LEGRANT, розповів про приватизацію майна морських портів, що перебуває в оренді, в правовому аспекті. На думку адвоката, варто відходити від будь-якої дискреції державних органів і правової невизначеності, адже для портових операторів можуть наставати негативні наслідки від такого розсуду державних органів.

Світлана Гурєєва, партнер Sayenko Kharenko, окреслила перспективи інвестиційних проєктів в Україні. За підсумками 2020 року та І кварталу 2021 року, в економіці України ми спостерігаємо загальний спад інвестиційної активності. У деяких галузях він перевищує 40 %. Капітальні інвестиції в Україні у 2020 році скоротилися на 38 %, до 420 млрд грн. Головним джерелом капітальних інвестицій залишаються власні кошти бізнесу, їх частка 2020 року сягнула 66,5 %.

Доповідь Анни Валюшко, керівника групи забезпечення операційної діяльності юридичного департаменту авіакомпанії SkyUp Airlines, стосувалася правової форми співпраці з лоукостами для розвитку ринку регіональних перевезень. За її словами, ключовими факторами, що стримують розвиток внутрішніх авіаперевезень, є негативний вплив COVID-19, низькі економічна ефективність та платоспроможний попит, нестабільна соціально-політична ситуація, висока конкуренція з іншими видами транспорту та незадовільний технічний стан аеропортів.

Андрій Киман, начальник дирекції залізничних перевезень з організації взаємодії портів та припортових станцій регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця», звернувся до аспектів залізничного транспорту як невіддільного елемента інфраструктури. Спікер підкреслив, що регіональна філія «Одеська залізниця» є важливою складовою частиною єдиного транспортного конвеєра Південно-Західної України. Подальший розвиток залізничної інфраструктури та відповідне збільшення обсягів перевезень є можливим тільки після оновлення нормативної бази та затвердження механізмів залучення інвесторів до модернізації інфраструктури.

Максим Максименко, партнер ЮФ AVELLUM, зосередився на питаннях концесій, інших механізмах підтримки будівництва доріг та потенціалі України в цій галузі. За його словами, серед загальних тенденцій щодо концесії можна назвати новий закон, прийнятий у 2019 році, який оновив законодавство у сфері ДПП і концесії та узгодив його з найкращими світовими практиками. Пілотні концесійні проєкти в спеціалізованих морських портах Ольвія та Херсон стали зразками успішних концесійних конкурсів.

Захисні механізми

Завершальну сесію форуму було присвячено питанню, яке хвилює кожного бізнесмена, — захисту інвестицій. Модератором став Максим Андрєєв, керуючий партнер AO AS Legal. За його словами, кожна юридична компанія, адвокат, чи юрист, який працює з інвестиціями, так чи інакше зіштовхується з проблемою їх захисту.

Олексій Бонюк, начальник департаменту кримінально-правової політики захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора, звернув увагу на діяльність Офісу Генерального прокурора у сфері захисту прав інвесторів. Наразі існують проблеми тиску на бізнес із боку правоохоронців (шляхом застосування не співмірних із цілями провадження кримінально-правових заходів), репутаційних втрат суб’єктів господарської діяльності (факти наявності проваджень щодо фірм, у яких тривалий час не приймаються остаточні рішення), а також порушення прав інвесторів (шляхом вчинення шахрайських дій, привласнення майна, рейдерського захоплення тощо).

Сергій Лисенко, керуючий партнер GRACERS law firm, коментував тезу щодо повного реформування судової системи у вигляді «перезавантаження» Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Це має створити самостійну незаангажовану судову систему, яка не буде зазнавати впливу інших гілок влади. Однак, враховуючи, що реформа постійно оновлюється, досягти цієї мети вкрай важко. Водночас, за словами спікера, інвестор із цивілізованої держави не може почуватися впевнено, поки немає судової системи, яка нормально функціонує.

Євген Крук, заступник голови Вищого антикорупційного суду (ВАКС), вів мову про антикорупційну практику щодо захисту інвестицій. Корупція як проблема потребує комплексного вирішення. Саме тому в боротьбі з нею існує декілька інструментів. Наприклад, цивільний позов. Сума найбільшого цивільного позову, що перебуває на розгляді ВАКС, становить 1,425 млрд гривень. Ще один важливий інструмент — накладення арешту на майно. Пан Крук також зупинився на нюансах скасування арешту майна і відсторонення від посади.

Михайло Чайкін, керівник напряму СУІБ АТ «Укрексімбанк», розкрив особливості кібербезпеки об’єктів критичної інфраструктури. Існує проблема, що 90 % людей, які обіймають посади в портах, не до кінця розуміють важливість кібербезпеки. У всьому світі інформаційну безпеку на рівні ризиків та комплаєнса віднесено до другої лінії захисту. Новий регулятор — Національна комісія з питань захисту критичної інфраструктури — працюватиме з 20 галузями господарства. Серед них транспорт, логістика, банки, ІТ.

Галина Діброва, суддя-спікер Південно-західного апеляційного господарського суду, член Ради суддів України, прокоментувала правові позиції Верховного Суду (ВС) у сфері захисту власності/інвестицій. Зокрема, вона зазначила, що захист прав інвесторів, стимулювання підприємницької діяльності та створення привабливого інвестиційного клімату належать до пріоритетів державної політики, оскільки є запорукою економічного зростання та добробуту кожного через збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, збереження наявних та створення нових робочих місць, розвиток відповідної територіальної громади.

Тему судового захисту інвестицій продовжив Юрій Сергєєв, керуючий партнер АО «Юридичне бюро Сергєєвих», який зосередив увагу присутніх на правових позиціях Верховного Суду щодо захисту власності та інвестицій. Він нагадав, що ключовою компетенцією ВС, окрім здійснення правосуддя, є забезпечення єдності судової практики, і цю функцію він здійснює шляхом формування правових висновків (позицій) внаслідок тлумачення норм права під час розгляду конкретних справ. Принагідно спікер навів приклади судових справ щодо захисту інвесторів та інвестицій, зокрема тих, які стосувалися розбудови інфраструктурних об’єктів.

Про доступ до авіаційної інфраструктури та її проблеми говорив у своєму виступі Євгеній Дихне, СЕО авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України». Він наголосив, що питання інвестицій є найскладнішим з економічних питань, причому бізнес, розглядаючи можливість інвестицій, завжди оцінює ризики. В умовах відсутності довіри між державою і бізнесом, які склалися в Україні, найбільшим інвестором стає держава, інвестуючи в інфраструктуру та державні підприємства. Водночас у разі інвестування в стратегічні підприємства питання економічної ефективності відходить на другий план. Що стосується державних підприємств, які працюють у ринковій економіці, вони, на думку Євгенія Дихне, потребують 100-відсоткової корпоратизації чи приватизації.

Про залучення інвестицій у логістичні центри під державні гарантії розповів Віталій Бєліков, директор департаменту з правових питань АТ «Укрпошта». Говорячи про перспективні плани свого підприємства, він зазначив, що надавати сучасні послуги без сучасних сортувальних центрів неможливо. Для створення таких центрів АТ «Укрпошта» під державні гарантії отримало підтримку міжнародних фінансових організацій — Європейського банку реконструкції та розвитку і Європейського інвестиційного банку — обсягом близько 100 млн євро.

Про можливості Офісу бізнес-омбудсмена як інструмента захисту інвесторів учасникам форуму розповів Марчін Свєнчіцький, бізнес-омбудсмен України. Він наголосив, що Офіс не бере до розгляду скарги, якщо вони розглядаються в судах, але може допомогти, якщо вже є рішення суду, яке набуло чинності, а державний орган його не виконує. Водночас він відзначив зростання кількості таких скарг.

Захист економічної конкуренції в портовій галузі став темою доповіді Людмили Сизоненко, адвоката АО «ЛІГАЛ ГРАН.ТТ». Вона підкреслила, що здоровий конкуренційний клімат надзвичайно важливий для інвесторів, та відзначила зростання значення рішень Антимонопольного комітету України (АМКУ), пов’язаних із діяльністю портового бізнесу. Передумовою пильного інтересу АМКУ до портової галузі спікер вважає специфічний статус Адміністрації морських портів України, відсутність чи суперечливість підзаконних актів Закону України «Про морські порти України», а також економічні концентрації у світлі прийдешніх концесій чи приватизації.

Голова АМКУ Ольга Піщанська наголосила, що Комітет залучений до процесів державно-приватного партнерства критичної інфраструктури в багатьох напрямах, таких як оцінка концентрації, публічні закупівлі, визначення дій органів влади як антиконкурентних щодо підготовки конкурсних умов. Говорячи про механізм державної допомоги, вона зазначила, що в Європі він використовується вже декілька десятиліть і для підтримки бізнесу в критичні часи, і для його розвитку загалом. В Україні також реалізується багато проєктів, які мають стосунок до державної допомоги, і АМКУ напрацював досвід із цих питань.

Анжеліка Коноплянко, державна уповноважена АМКУ, зауважила: пильна увага АМКУ до портової галузі пов’язана з тим, що її розвиток віднесено до пріоритетних напрямів держави. Вона нагадала приклади успішно реалізованих проєктів концесій у портах і зазначила, що однією зі справ, яка наразі розглядається в АМКУ, є саме перегляд концесії. Оскільки справа дуже резонансна, Анжеліка Коноплянко запевнила, що розслідування ведеться якнайретельнішим чином, а учасники справи надають у цьому максимальну допомогу.

КОМЕНТАР

Для взаємної вигоди
Тетяна ТИТАРЕНКО, керуючий партнер ЮК Legrant

Компанія Legrant мала честь стати експертним партнером заходу. Ми цінуємо довіру з боку організаторів. Важливо, що як представники бізнесу, так і представники державної влади змогли побудувати змістовний діалог, зокрема щодо інвестиційного клімату та потенціалу інфраструктурної галузі. Піднімалися вкрай гострі питання щодо державно-приватного партнерства в морських портах, основних проблем реалізації права оренди та приватизації не лише в правовому полі, але й у контексті ефективного діалогу з Фондом державного майна України, профільними міністерствами. Вважаю, що результату можна досягти лише шляхом докладання спільних зусиль. Правової роботи багато. Тому, щоб уникнути невдач та подолати перешкоди у вигляді законодавчих прогалин і колізій, бізнес повинен не лише бути зацікавленим у порушенні проблеми, але й пропонувати шляхи її вирішення, йти на компроміси, де це доречно. Як правильно зазначали представники бізнесу, з державою треба будувати розумне партнерство, тоді інвестиційний клімат складеться природним шляхом. Партнерство, своєю чергою, — кропітка праця обох сторін. Тому пропоную колегам — представникам бізнесу долучатися до розроблення та внесення змін до законодавства, спрямованих на захист інвестицій, встановлення прозорого порядку здійснення державно-приватного партнерства в конкурентний спосіб із вигодою як для держави, так і для бізнесу.