Генеральный партнер 2020 года

Издательство ЮРИДИЧЕСКАЯ ПРАКТИКА

Імунний статус

Рубрика За кордоном
Венеційська комісія розтлумачила особливості функціонального імунітету суддів конституційних судів від кримінального переслідування
Функціональний імунітет не виключає кримінального переслідування у справах, не пов’язаних з виконанням професійних обов’язків

«Незалежність окремих суддів є одним із найважливіших принципів верховенства права. Прийняття судових рішень має, з одного боку, повязуватися з високим рівнем відповідальності суддів, але з іншого — судді не повинні нести відповідальність за їхні правові позиції, викладені в судових рішеннях. Це може мати стримуючий вплив на прийняття судових рішень і підірвати незалежність судової влади» — на цьому, зокрема, наголошується у висновку amicus curiae Європейської комісії за демократію через право (Венеційська комісії) за запитом Конституційного суду Молдови щодо кримінальної відповідальності суддів конституційних судів (Висновок CDL-AD(2019)028).

Експерти особливо звертають увагу на те, що захист суддів конституційного суду від кримінальної відповідальності у процесі прийняття судових рішень є особливо важливим, оскільки ці судді часто приймають рішення у політичносенситивних справах. І позбавлення їх імунітету уможливило притягнення до відповідальності у разі політичних змін у державі чи здійснення тиску з метою прийняття рішення, потрібного владі. «Неупередженість суддів перебуватиме під ризиком, оскільки погроза санкціями може підсвідомо вплинути на їхні рішення. Кримінальна відповідальність за ненавмисні помилки зробить судову владу вразливою до втручання з боку виконавчої влади, а тому становить загрозу незалежності суддів», — сказано з цього приводу в іншому висновку Венеційської комісії (CDL-AD(2017)002).

Власне, це є актуальним і для України.

Функціональний імунітет

У Висновку CDL-AD(2019)028 наголошується, що йдеться винятково про функціональний імунітет, тобто повязаний із виконанням посадових обовязків на займаній посаді. При цьому уточнюється, що важливо відмежовувати злочинні діяння судді від самого рішення суду та висловлених правових позицій і висновків. Наводиться і приклад — суддя має бути покараний за корупцію, якщо він отримає хабар за певне рішення. У цій ситуації суддя карається не за висловлену правову позицію, а за отримання хабара, що саме по собі є злочином. Крім того, функціональний імунітет не виключає кримінального переслідування у справах, не повязаних з виконанням професійних обовязків, оскільки кримінальні правопорушення (наприклад, спричинення дорожньотранспортної пригоди у стані алкогольного спяніння) можуть бути вчинені будьким, включаючи суддів конституційного суду.

Уточнюється також, що кримінальна відповідальність за виконання суддівських функцій (як суддями конституційного суду, так і загальних судів) повинна стосуватися більш серйозних випадків, а не ненавмисних помилок: «Якщо суддів будуть притягувати до кримінальної відповідальності за ненавмисні помилки під час виконання ними судових функцій, це може поставити під загрозу як їхню неупередженість, так і незалежність». А з урахуванням згаданих можливостей політичного впливу на суддів конституційних судів, останні, на думку експертів Венеційської комісії, повинні мати чіткі гарантії незалежності, а настання відповідальності, у тому числі кримінальної, можливе тільки у виняткових випадках крайнього відхилення від принципів і стандартів верховенства права та конституційності. Причому такий функціональний імунітет має зберігатися за особою і після припинення виконання нею повноважень судді конституційного суду. Пояснюється, що це необхідно для того, аби суддя міг прийняти своє обґрунтоване рішення без побоювання притягнення до відповідальності після закінчення терміну його повноважень.

Процедури і наслідки

Висновок CDL-AD(2019)028 містить також відповідь на питання, який орган влади може бути наділений повноваженнями визначати конституційність або законність акта конституційного суду. Це питання, зокрема, стосується того, який орган має право вирішувати, чи суддя конституційного суду, виконуючи свої функції, навмисно діяв усупереч Конституції і, як наслідок, прийняв неправомірне рішення — з перспективою подальшого кримінального переслідування. Інший аспект цього питання — яка доля очікує на таке «заплямоване» рішення.

Розглядаючи різні варіанти щодо поширення на суддів конституційного суду положень статті кримінального кодексу, якою встановлена відповідальність за винесення суддею вироку, ухвали чи рішення, що суперечить закону, експерти дійшли висновку, що встановлення конституційності чи законності акта конституційного суду є необхідним для предявлення обвинувачення. Відповідне рішення можуть прийняти слідчі ограни і в подальшому воно буде предметом розгляду звичайного суду в рамках кримінального процесу. При цьому вчергове наголошується на винятковості обставин притягнення судді до кримінальної відповідальності — «крайнього відхилення від принципів і стандартів верховенства права та конституційності».

Інша аналізована ситуація — суддя конституційного суду, в принципі, не може бути притягнутий до відповідальності за вислови та висновки під час виконання своїх повноважень. Аналіз конституційності рішення конституційного суду в цьому випадку можливий у рамках розслідування іншої кримінальної справи, наприклад про корупцію чи подібні злочини. На конституційний суд у цьому випадку може бути покладений обовязок проведення дисциплінарного провадження щодо судді та за наявності відповідного подання компетентного правоохоронного органу позбавлення його процесуального імунітету.

Що стосується рішення, конституційність якого піддана сумніву, то у Висновку зазначено, що оскільки рішення конституційного суду вважається остаточним, його перегляд повинен бути винятком. Причому необхідно проводити розмежування між злочинною діяльністю судді (наприклад, може бути відеозапис того, як суддя приймає хабар і обіцяє прийняти рішення певним чином) і змістом прийнятого рішення.

Експерти коментують, що загалом рішення набуває законної сили і стає обовязковим для самого конституційного суду, який не може розпочати нову процедуру. У деяких ситуаціях може знадобитися положення про відновлення провадження. Така вимога часто є, наприклад, для держав — членів Ради Європи у відповідь на рішення Європейського суду з прав людини, який встановлює, що державачлен порушила свої зобовязання відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і саме її конституційний суд ухвалив рішення, що сприяло цьому порушенню. Водночас немає законодавчих положень, які дозволяли б повторно відкривати або переглядати рішення конституційного суду, зокрема, на підставі правопорушень (наприклад, хабарництво), вчинених суддею цього суду, що призводить до виникнення певних застережень стосовно власне рішення. Однак доказ того, що суддя конституційного суду отримав хабар (кримінальна судимість), може стати новою обставиною для повторного відкриття провадження згідно з діючими загальними процедурними правилами.

При цьому наголошується на важливості того, щоб лише конституційний суд міг переглядати свої рішення, якщо є докази злочинного діяння при його прийнятті (кримінальна судимість судді). Жоден інший державний орган не може цього робити. «Якби державним органам було надано повноваження переглядати конституційність або законність акта конституційного суду, особливо у випадках притягнення суддів конституційного суду до відповідальності за правопорушення, здійснені при виконанні їхніх повноважень (не за звичайні злочини), незалежність конституційного суду буде поставлено під загрозу», — зазначається у Висновку. Міжнародні органи можуть оцінювати, чи відповідає рішення конституційного суду певної держави міжнародним зобовязанням цієї держави, але їхні висновки не можуть безпосередньо змінити рішення конституційного суду або призвести до кримінального переслідування суддів, які прийняли це рішення.

Тобто має бути передбачена внутрішня процедура перегляду конституційним судом своїх рішень, а не процедура перегляду іншими державними органами, такими як парламент чи верховний суд. Недотримання цього принципу може поставити під загрозу незалежність конституційного суду.

Олексій НАСАДЮК, «Судовий вісник»

Поделиться

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Добавить комментарий

Пожалуйста, авторизуйтесь чтобы добавить комментарий.
Slider

Содержание

Обличчя місяця

Актуальне питання

За кордоном

Імунний статус

За лаштунками

Поза конкуренцією

Кадри

Січові стільці

Новини

Набули чинності

Законотворчість

Де офшоризація?

Поза процесом

Третя гілка — владі

Вступати на зміну

Листо ноша

Прецедент

Іпотечна настанова

Судова практика

Проти України

Секретні матеріали

Сумнівна саморегуляція

Вексель зобов’язує

Перевірити на слово

Судове рішення

Щодо неупередженості членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів під час проведення співбесіди у рамках кваліфікаційного оцінювання судді

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до апеляційного суду

Факт участі в ліквідації аварії на ЧАЕС не може бути встановлений у судовому порядку

Нюанси визнання нещасного випадку таким, що пов’язаний із виробництвом

Перегляд справи у зв’язку з нововиявленими обставинами не має на меті усунення судових помилок*

Щодо надання статусу біженця

Другие новости

PRAVO.UA

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: