На розгляд Верховної Ради України подано два альтернативні законопроєкти «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності» № 6464, внесений Кабінетом Міністрів України, та № 6464‑1, ініціаторами якого стали народні депутати України Тарас Тарасенко та інші.

Урядовий проєкт передбачає узгодження положень актів цивільного, цивільного процесуального, господарського процесуального законодавства у сфері інтелектуальної власності із зобов’язаннями щодо захисту прав інтелектуальної власності, взятими Україною за Угодою про асоціацію між Україною з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їх державами‑членами — з іншої.

Проте, на думку авторів альтернативи, законопроєкт № 6464 не повною мірою реалізує зазначене завдання. Зокрема, як наголошується в пояснювальній записці до законопроєкту № 6464‑1, в початковому проєкті не узгоджуються між собою запропоновані зміни до Цивільного кодексу України та до профільних законів щодо об’єктів інтелектуальної власності. Не запропоновано змін до Закону України «Про авторське право та суміжні права». Зміни до Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» не узгоджуються з нормами самого цього закону. Не враховано захист прав володільців сертифікатів додаткової охорони в Законі України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» тощо.

У законопроєкті № 6464‑1 пропонується виправити вказані недоліки: на виконання зобов’язань за Угодою про асоціацію законодавство України у сфері інтелектуальної власності має бути приведено до стандартів правової охорони, передбачених цією Угодою, з узгодженням між собою всіх нормативно‑правових актів, яких стосується законопроєкт.

Автори альтернативної ініціативи, зокрема, пропонують врегулювати процедуру захисту прав володільців сертифікатів додаткової охорони патентів на лікарські засоби в Законі України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі», також врахувати відмінності між зареєстрованими та незареєстрованими промисловими зразками в Законі України «Про охорону прав на промислові зразки». «Ми не стали обмежуватись лише окремими законами. Усі засоби захисту має бути уніфіковано, тому зміни запропоновано також до Законів України «Про авторське право та суміжні права» та «Про правову охорону географічних зазначень», — прокоментував Тарас Тарасенко на своїй фейсбук‑сторінці.

Аналіз положень

За словами Олександра Мамуні, керуючого партнера Mamunya IP, патентного повіреного, адвоката, законопроєкт № 6464‑1, за задумом його ініціаторів, спрямований на імплементацію до законодавства України положень цілої низки норм Угоди про асоціацію, зокрема:

• — статті 235 «Право на інформацію» (щодо можливості витребування судом інформації про походження і мережі розповсюдження товарів чи послуг, що порушують право інтелектуальної власності);
• — статті 239 «Альтернативні заходи» (щодо можливості застосування разового грошового стягнення замість інших способів захисту);
• — статті 240 «Збитки» (щодо принципів відшкодування правовласнику заподіяної майнової шкоди шляхом відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником, або виплати компенсації та (або) немайнової (моральної) шкоди);
• — статті 242 «Публікація судових рішень» (щодо можливості доведення до загального відома інформації стосовно порушення прав інтелектуальної власності та змісту судового рішення) і відповідних положень Директиви 2004/48/ЄС Європейського парламенту та Ради від 29 квітня 2004 року про захист прав інтелектуальної власності.

Серед основних змін, які передбачає ініціатива, можемо назвати запровадження інструментів витребування судом доказів у вигляді інформації у справах про порушення прав інтелектуальної власності. Такі зміни законодавець пропонує внести до Цивільного процесуального та Господарського процесуального кодексів України. Також передбачається механізм стягнення компенсації в судовому порядку, визначеної позивачем замість стягнення збитків. Ба більше, на порушника пропонується покласти обов’язок оплатити знищення контрафактних товарів.

Автори законопроєкту № 6464‑1 прописують можливість стягнення:

• —           шкоди з недобросовісного реєстранта прав на промисловий зразок чи торговельну марку в разі подання заяви з порушенням прав третіх осіб;
• —           компенсації збитків у разі порушення прав на промисловий зразок, торговельну марку, винаходи, корисні моделі, компонування напівпровідникових виробів та географічні зазначення;
• —           фіксованої компенсації, яка становить 100–2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

До Закону України «Про авторське право та суміжні права» також пропонується внести вичерпний перелік суб’єктів, які мають право звертатися за захистом. Насамперед це суб’єкти авторського права і (або) суміжних прав (для захисту таких прав). По‑друге, особи, яким надано виключну ліцензію на використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав та (або) які мають право на отримання частки винагороди за використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав (для захисту своїх інтересів у межах договору із суб’єктом авторського права та суміжних прав від протиправних посягань будь‑якої третьої особи). І наостанок, це організації колективного управління майновими правами інтелектуальної власності з обмеженнями з урахуванням сфери їх діяльності, зазначеної в Реєстрі організацій колективного управління, а щодо акредитованих організацій колективного управління — з урахуванням сфери та строку їх акредитації, зазначених у Реєстрі організацій колективного управління.

Анастасія ВОЛИНЕЦЬ «Юридична практика»

ТОЧКА ЗОРУ

Потребує коректив

Олександр МАМУНЯ, керуючий парт­нер Mamunya IP, патентний повірений, адвокат

Альтернативний законопроєкт № 6464‑1 був поданий, оскільки, на думку його авторів, раніше зареєстрований урядовий проєкт № 6464 не повною мірою вирішує проблеми узгодження положень актів цивільного, цивільного процесуального, господарського процесуального законодавства у сфері інтелектуальної власності із зобов’язаннями України щодо захисту прав інтелектуальної власності за Угодою про асоціацію.

Звісно, ми маємо методично імплементувати норми Угоди про асоціацію до нашого законодавства. Однак, наприклад, практична реалізація запропонованої до процесуальних кодексів норми про витребування доказів у вигляді інформації щодо походження і каналів розповсюдження товарів або послуг викликає багато питань, адже видається, що відповідачу чи іншим особам, від яких вимагатиметься надання такої інформації, уникнути цього може бути дуже легко. Також питання викликає конкретно встановлений розмір коштів (певна кількість розмірів прожиткового мінімуму), запропонований законопроєктом як альтернативний спосіб забезпечення позову немайнового характеру про порушення прав інтелектуальної власності.

Ці та інші проблемні аспекти зазначеного законопроєкту мають бути обговорені та за потреби відкориговані до другого читання й голосування в цілому.