«Верховних» суддів та помічників навчають писати судові рішення, викладаючи висновки перед їх обґрунтуванням та формулюючи вступ для читача.

Нова структура судового рішення передбачає:

• вступ, що окреслює проблемні питання, на які даватиме відповідь суд, а також містить резолюцію у справі;
• тематичні підрозділи з обґрунтуванням відповіді на поставлені перед судом питання.

У Верховному Суді (ВС) існує типова структура постанови для кожного виду судочинства, проте вже зараз провадять навчальний курс з удосконалення написання судових рішень. У планах — каскадні тренінги для суддів нижчих інстанцій.

Нові стандарти судового рішення пропагує суддя Касаційного господарського суду (КГС) у складі ВС Іван Міщенко. Також за новою структурою вже пишуть рішення деякі судді ВС, зокрема Дмитро Гудима, Тетяна Анцупова, Аркадій Бущенко, Олена Білоконь, Віталій Уркевич, Олена Кібенко.

Ми вирішили розібратися, як саме судді хочуть стати зрозумілішими для читача, та зібрали приклади постанов, ухвалених під їх головуванням.

Забагато інформації дорівнює її відсутності

Станом на 24 червня ц.р. в Єдиному державному реєстрі судових рішень (ЄДРСР) міститься 95 768 482 документи. І це починаючи з 2006 року, коли публічний доступ до судових рішень став обов’язковим і їх почали вносити в ЄДРСР. Проте вільний доступ до інформації автоматично не призводить до зручності її використання. Забагато судової практики, зміна правових позицій, значний обсяг та неструктурованість більшості судових рішень ускладнюють і затягують процес пошуку релевантної практики в конкретних правовідносинах. Однак судді можуть на власний розсуд удосконалювати форму та зміст судового рішення. Адже, як пояснює Іван Міщенко, процесуальні закони вказують лише на обов’язкові частини рішень, не деталізуючи форму їх зовнішнього вираження.

Нові стандарти судового рішення

Писати рішення, зрозумілі для читача, який і так перенасичений інформацією, навчають на спеціальних тренінгах. Мета тренінгу — виробити в суддів і помічників навички писати:

• вступ до судового рішення, який містить висновки суду і ключові питання спору («вступ» не є «вступною частиною», говорячи «процесуальною» мовою);
• рішення, структуровані за ключовими або ж проблемними питаннями, які окреслено у вступі та на які має відповісти суд;
• в інформативному стилі: контекст має передувати деталям, а висновки — роздумам;
• текст з огляду на читача: рішення має бути переконливим і зрозумілим, в ідеалі — не лише для професійної спільноти.

Навіщо потрібен вступ до судового рішення

Суддя КГС ВС Олена Кібенко відвідала тренінг і відтоді пише вступ у рішеннях, вважаючи, що це зручно для читачів.

У тематичній Facebook-групі вона визначила основні функції вступу:

1. По-перше, він є своєрідним планом написання рішення, що допомагає судді логічно викласти текст, а читачеві — швидко зорієнтуватися в структурі.
2. По-друге, юрист, як професійний читач, уже зі вступу має зрозуміти, чи відповідає судове рішення його запиту, адже обставини спору, його суть і ключові питання викладено вже на першій сторінці.
3. По-третє, вступ, написаний «людською мовою», є своєрідним пресрелізом і пояснює зміст рішення нефаховому читачеві.

Велика Палата ВС

Особливістю рішень Великої Палати ВС є обов’язкове формулювання виключної правової проблеми, яка вимагає вирішення, і вже це полегшує перевірку знайденої позиції на відповідність запиту.

Проте включення у структуру постанови підрозділу «вступ» виглядає доцільним, зокрема, у викладах судді Великої Палати ВС Тетяни Анцупової:

1. Постанова від 10 лютого 2021 року у справі № 822/1309/17 про заборону видавати адвокатські свідоцтва суддям. Доповідачка описала у виділеному структурно вступі суть спору та визначила, на які саме питання має відповісти Велика Палата в порядку вирішення виключної правової проблеми: (1) чи є статус судді таким, що обмежує право на доступ до професії адвоката; (2) які обмеження щодо несумісності встановлені для адвокатів та які існують способи їх усунення.
2. Постанова від 14 квітня 2021 року у справі № 826/9606/17 про заборону видавати адвокатські свідоцтва прокурорам. Цього разу доповідачка після короткого опису справи сформулювала у вступі вже такі питання: (1) чи обмежує статус працівника органів прокуратури право на доступ до професії адвоката; (2) які обмеження щодо несумісності встановлено для адвокатів та які є способи їх усунення в контексті цієї справи.

Касаційний господарський суд ВС

Суддя КГС ВС Олена Кібенко у вступі пише вердикт суду після викладу ключових питань, на які даватиме відповідь.

Як приклад можна навести постанову від 21 квітня 2021 року у справі № 910/14646/19 про зміну черги акцептованих вимог кредиторів.

Доповідачка коротко пояснила вимоги сторін, на їх підставі сформулювавши проблемні питання:

• чи може кредитор доводити свою непов’язаність із банком без оскарження рішення про віднесення його до пов`язаних осіб;
• яким чином мають затверджуватися переліки пов`язаних осіб банком;
• чи є належним і допустимим доказом пов`язаності особи з банком рішення самого банку про включення особи до переліку пов`язаних із ним осіб;
• як має доводитися пов’язаність/непов’язаність особи з банком відповідно до пункту 9 частини 1 статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність»;
• на кому лежить тягар доведення пов`язаності — на позивачеві (кредиторі банку) чи відповідачах (на банку, Фонді гарантування вкладів фізичних осіб).

Зі свого боку, Іван Міщенко викладає основні елементи вступу в підрозділі «Суть спору» або «Підстави виникнення спору»:

1. Постанова від 3 березня 2021 року у справі № 915/161/20 про скасування запису в Державному реєстрі речових прав та знесення магазину. Доповідач стисло виклав позицію сторін та нижчих судів, одразу зазначивши, що ВС підтримує висновки суду, оскільки той ствердно відповів на ключове запитання: чи вважається об’єкт збудованим самочинно в тому разі, коли збудовано його на земельній ділянці, що не була відведена для такого будівництва, за умови, що згодом уповноваженим органом державної влади було зареєстровано декларацію про готовність збудованого об`єкта до експлуатації та зареєстровано право власності на такий об`єкт за особою, що здійснила будівництво?
2. Постанова від 6 листопада 2019 року у справі № 909/51/19 про внесення змін до договору оренди залу урочистостей. Доповідач стисло описав суть спору, пояснивши таке:

«Оскільки сторони так і не змогли домовитися між собою стосовно розміру орендної плати, розпочався цей спір, який стосується внесення змін до договору оренди нежитлових приміщень шляхом визнання укладеним додаткового правочину № 1 на умовах проєкту, поданого позивачем в частині (1) поштових та платіжних реквізитів сторін; (2) визначення нової вартості приміщень; (3) визначення нового розміру орендної плати».

Висновки

Якщо перейти на мову сучасної журналістики, судді, які також працюють з інформацією, мають сформувати «лід» до своїх текстів. Термін «лід» походить від англійського дієслова lead, що можна перекласти як «путівник/направлення». «Лід» у журналістиці — це виклад матеріалу в кількох реченнях, який розміщується між заголовком і основним текстом. Судові рішення — це такі самі тексти, отже, для донесення інформації цільовій аудиторії судді вирішили використовувати свій «лід», який називають вступом. І саме у вступі, як бачимо на прикладах, судді викладають суть спору, позиції судів попередніх інстанцій, ключові питання, а також свій вердикт, структурно виносячи резолютивну частину на початок. І цей прийом може значно полегшити пошук релевантної судової практики та роботу з такою специфічною інформацією загалом.

Марина ЯСИНСЬКА «Юридична практика»