Сфера відеоігор як невіддільна частина індустрії шоу­бізнесу активно розвивається та стрімко набирає обертів. Зростає кількість шанувальників ігрової індустрії по всьому світу. Стираються вікові та гендерні рамки геймерів. Україна — не виняток, свідченням чого є велика кількість розробників комп’ютерних ігор та програмістів. Українських розробників відеоігор високо цінують у всьому світі, про що свідчить їх значний внесок у створення низки популярних відеоігор.

Незважаючи на те що все ж таки Україна в багатьох сферах залишається далеко позаду від своїх західних партнерів, відеоігри є однією із найперспективніших та найбільш недооцінених індустрій в нашій країні.

Одним із наріжних каменів ігрової індустрії є захист прав інтелектуальної власності, який відіграє чи не найголовнішу роль у створенні можливостей для залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій у цю сферу та подальшого її розвитку. Відповідна ситуація зумовлена тим, що предметом такого бізнесу завжди є результат інтелектуальної творчої діяльності, прибутковість та комерціалізація якого залежить від попиту на продукт та стану його правової захищеності. Саме тому потенційні інвестори та приватний бізнес у сфері відеоігор намагаються знайти найбільш дієві та ефективні способи захисту своїх нематеріальних активів.

Учасники

Розробка відеоігор — досить складний процес, оскільки створення відповідного продукту вимагає залучення різноманітних фахівців і спеціалістів. Хтось створює програмний код, хтось малює персонажів, а хтось пише сценарій. Тому важливо розуміти, хто є автором конкретного об’єкта інтелектуальної власності у відеогрі, а хто є власником самої гри.

Для початку варто зазначити, що існують безпосередні автори об’єктів, використаних у відеогрі, а є суб’єкти, яким автори передали або іншим чином відчужили права на такі об’єкти. В останньому випадку нові власники отримують рівно той обсяг прав, який передається їм безпосередньо за договором. Таким чином, у разі якщо ви купуєте, наприклад, музичний твір у вигляді саундтреку або його виконання, ви повинні ретельно підготувати договір, щоб належним чином убезпечити передання всіх основних майнових прав, які вам потрібні для використання твору у грі.

За загальним правилом, власником відеогри публічно є компанія­розробник. Програмний код гри створюється безпосередньо програмістами. Незважаючи на те що в більшості випадків програмісти не вимагають визнання своїх майнових прав на гру в цілому, вони мають право на співавторство та автоматично отримують немайнові права на створюваний ними програмний код, який використовується у грі. Компанія, піклуючись про свій імідж, повинна запобігати можливій втраті своєї унікальності шляхом акумулювання та збереження за собою всіх прав на об’єкти, які створюються її працівниками та підрядниками, щоб одного разу компанії не довелося виявити факт відчуження її працівником прав інтелектуальної власності на персонажа чи код відеогри іншій особі.

Відповідно до чинного законодавства України під час створення фільму авторські права на нього автоматично розподіляються між авторами. Це забезпечує баланс між захистом фільму як продукту та правами кожного зі співавторів. Зважаючи на відсутність таких гарантій щодо створення відеоігор (комп’ютерні програми захищені як літературні твори), такі гарантії повинні забезпечуватися зацікавленими особами самостійно. Найкращий спосіб це зробити — створити якісну систему договорів, спрямовану на захист прав та інтересів зацікавлених осіб. Частиною такої системи можуть бути трудові договори, угоди про нерозголошення конфіденційної інформації, договори про створення на замовлення та використання об’єктів інтелектуальної власності, договори підряду, договори про надання послуг тощо. У будь­якому разі відповідні договори має бути укладено зі всіма суб’єктами, які прямо або опосередковано беруть участь у створенні відеоігор. Крім того, в таких договорах потрібно чітко та правильно врегулювати всі питання інтелектуальної власності, пов’язані з відеоіграми.

Розкладемо комп’ютерну гру на окремі елементи інтелектуальної власності відповідно до чинного законодавства України. Як і в більшості інших країн, об’єкти інтелектуальної власності, що створюються в процесі розробки відеоігор, можна поділити на об’єкти авторського права та суміжних прав, а також об’єкти промислової власності.

Авторське право на відеогру

Ядром будь­якої відеоігри є програмний код, який, відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права», належить до об’єктів авторського права. Що нам дає авторство? Перш за все, це обсяг прав, який виникає в автора. Автору фактично належать усі немайнові права (пов’язані із згадкою автора як розробника програмного коду) та майнові права (пов’язані з використанням та розпоряджанням результатами його інтелектуальної творчої діяльності). Окрім «ядра гри» у вигляді програмного коду, об’єктами авторського права, наявними у відеогрі, також є, зокрема, музичні твори, сценарій, декорації локацій, персонажі та їхні імена, діалоги тощо. Як бачите, відеогра включає в себе багато об’єктів авторського права, і всі вони повинні належним чином бути захищені.

Усі права на об’єкт авторського права виникають в автора від моменту його фактичного створення. Саме тому компаніям — розробникам відеоігор рекомендується викупити права на всі об’єкти авторського права, створені працівниками та підрядниками в процесі розробки ігор. Для цього розробники повинні укласти договори з усіма, хто задіяний в процесі створення об’єктів, які будуть використовуватися у грі та які передбачатимуть відчуження автором розробнику всіх його майнових прав на створювані об’єкти.

Компанія, отримавши авторські права на об’єкти, створені в процесі розробки відеоігор, повинна здійснити їх реєстрацію. Відповідні дії компанії забезпечать більш надійний захист її прав та інтересів. За своєю суттю реєстрація авторських прав сприяє процесу підтвердження авторства та належності авторських прав. Для того щоб використовувати у своїх відеоіграх наявного персонажа, дизайн, композицію, розробники відеоігор повинні придбати всі права на такі об’єкти в їх авторів. У разі ж, якщо в перших бракує фінансових ресурсів для викупу авторських прав, вони можуть укласти ліцензійну угоду з відповідним автором або іншим правовласником.

Об’єкти промислової власності

Об’єкти промислової власності охоплюють, зокрема, торговельні марки, винаходи, корисні моделі та промислові зразки.

Незважаючи на те що назва гри захищена авторським правом як назва твору, існують додаткові рівні захисту для назви відеоігри, а саме комерційні (фірмові) найменування та торговельні марки. Різниця між цими поняттями полягає в тому, що комерційне найменування стосується назви компанії, тоді як торговельна марка — назви її продуктів та послуг. Однак торговельні марки є більш важливими для правового захисту відеоігор, оскільки мова йде саме про продукт, а не про компанію.

Торговельна марка може бути зареєстрована у формі будь­якого символу, фрази, зображення або комбінації зображень та словесних елементів, так званих логотипів, які будуть використовуватися на ринку для ідентифікації відеоігор конкретного розробника. Існує безліч варіантів для реєстрації: слоган, ім’я персонажа, фрази з діалогів, назва гри, інші написи чи зображення, що використовуються у відеогрі. У зв’язку з цим компаніям слід оцінити, що саме можуть скопіювати їхні конкуренти, та належним чином забезпечити такому об’єкту правовий захист у вигляді торговельної марки.

Хоча реєстрація торговельної марки є тривалим процесом, у майбутньому вона забезпечить вам виключне право забороняти іншим особам використовувати ваш логотип та бренд в аналогічних чи подібних сферах діяльності. Проте перед реєстрацією торговельної марки потрібно переконатися, що остання є охороно­здатною та відповідає умовам надання правової охорони. Бо інакше існує високий ризик, що вам відмовлять у реєстрації торговельної марки. Отже, торговельну марку слід обирати правильно.

Також хотілось би згадати і про унікальний звуковий супровід, який є чи не в кожній відеогрі. Наприклад, це може бути звук під час завантаження гри або будь­яка фраза, озвучена особливим чином. Велику популярність набула реєстрація так званих звукових торговельних марок у США та Європейському Союзі. Сподіваємося, що найближчим часом Україна також запровадить прогресивні та зручні механізми для реєстрації звукових торговельних марок, що, своєю чергою, сприятиме розвитку сфери відеоігор та індустрії шоу­бізнесу в цілому.

Щодо інших об’єктів промислової власності, то до них насамперед належать корисні моделі, винаходи та промислові зразки. Патенти засвідчують права на корисні моделі та винаходи, а свідоцтва — права на промисловий зразок. Отримуючи патент або відповідне свідоцтво, ви отримуєте виключне право на використання запатентованого об’єкта. Наявність патенту — це також великий привілей на міжнародному ринку, що свідчить про вашу добросовісність і надійність. Як корисну модель або винахід ви можете зареєструвати спеціальний алгоритм, інноваційні технології, які раніше ніхто не використовував до вас. А як промисловий зразок ви можете зареєструвати будь­який об’єкт, що використовується у грі та має спеціальний дизайн. Такий дизайн можна використовувати як у цифровій формі, так і у вигляді, наприклад, сувеніра ігрового персонажа.

Під час розробки відеоігор ви також повинні переконатися, що не порушуєте прав інших осіб, в іншому разі ви можете втратити свою репутацію на ринку. Ба більше, існуватиме великий ризик виникнення судових спорів із такими особами. Тому дотримання прав інших осіб є необхідною умовою для успішної розробки відеогри.

Існування відеоігор зумовлено перевагами як для розробників таких ігор, так і для самих споживачів. Автори та інші правовласники відеоігор повинні приділяти належну увагу захисту своєї інтелектуальної власності. Такий захист підходить як для самої відеогри, так і для всіх елементів, наявних у ній. У процесі розробки відеоігор головними завданнями учасників ринку, з юридичної точки зору, є такі: (1) не порушувати права інтелектуальної власності інших осіб; (2) забезпечити придбання всіх прав інтелектуальної власності; (3) зареєструвати за собою або за бенефіціарами бізнесу всі авторські права та інші права інтелектуальної власності, пов’язані з грою.

БІЛОЦЬКИЙ Владислав — адвокат, партнер практики IP & Data protect АО Juscutum, м. Київ,

КОВАЛЬ Максим — адвокат, радник практики IP & Data protect АО Juscutum, м. Київ