Попри помітний ажіотаж довкола кадрових питань, які були включені до порядку денного З’їзду адвокатів України, що відбувся 15 лютого 2019 року в готельно­гірськолижному комплексі «Плай» (с. Плав’я Сколівського району Львівської області), вони не були єдиними дискусійними на заході.

Навпаки, питання змін до Правил адвокатської етики та співпраці з державою у питаннях безоплатної правової допомоги викликали значно більше обговорень. Тож зупинимося на них детальніше.

Чинні Правила адвокатської етики були затверджені Звітно­виборним з’їздом адвокатів України 9 червня 2017 року, які фактично стали новою редакцією ПАЕ, затверджених Установчим з’їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року. Цього разу перед З’їздом не ставилося питання про затвердження нових Правил, а редакційне узгодження та коригування норм. Разом із тим представники адвокатів Одещини закликали колег ширше поглянути на чинні ПАЕ і доповнити їх двома принципами, які лежать в основі діяльності адвоката. Йдеться про чесність та добросовісність адвоката — фундаментальні категорії, що сприйняті за основу світовою адвокатською спільнотою і які були в ПАЕ до 2012 року.

«У 2012 році ці принципи загубилися. Проте вони є в статутних документах міжнародних адвокатських асоціацій, до яких входить НААУ, — Міжнародної асоціації юристів (ІВА) та Об’єднання європейських юридичних співтовариств (ССВЕ)» — звернувся до колег адвокат Андрій Костін, закликаючи відновити базові принципи. Як пояснив адвокат, з 2012 року адвокатські ряди поповнили чимало колег, які не знають цих принципів, а тому й не діють відповідно до них. Боятися покарання за недотримання цих стандартів, на думку адвоката, не варто, адже, попри оціночність критеріїв, якщо адвокат не порушує закон, діє чесно у відношенні до клієнта, до суду, — він не ризикує бути притягненим до дисциплінарної відповідальності.

Друге не менш дискусійне питання стосувалося ризиків наступу на права адвокатів, які залучаються до надання безоплатної правової допомоги. Власне, градусу дискусії з питання затвердження резолюції щодо неприпустимості порушення прав адвокатів системи БПД надало непорозуміння. Виникло воно з того, що одночасно з проведенням Координаційним центром з надання правової допомоги конкурсу з відбору адвокатів­експертів, які будуть залучені до експертно­правового аналізу кримінальних проваджень, в яких адвокатами надавалась безоплатна вторинна правова допомога, адвокатам у регіонах надійшли листи­опитування щодо їхньої згоди на створення комісії з перевірки адвокатських досьє. Остання інформація викликала обурення в адвокатів, яке висловила голова НААУ Лідія Ізовітова: інспектувати адвокатські досьє заборонено, а якщо будуть такі спроби з боку Центру чи Мін’юсту — НААУ розірве меморандум! Та коли розібралися, що Центр не має відношення до розісланих адвокатам опитувальників, про що запевнив його керівник Олексій Бонюк, було підтверджено подальшу співпрацю у питаннях дотримання прав та гарантій професійної діяльності адвокатів, що надають БПД. Але резолюцію щодо неприпустимості втручання все одно з’їзд затвердив.

Третя резолюція, яка викликала чималий резонанс, була поставлена на голосування з ініціативи епатажного адвоката, голови Ради адвокатів Закарпатської області Олексія Фазекоша, який порекомендував авторам законопроекту «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під № 9055 «піти на три букви». Власне, делегатів з’їзду обурює те, що разом із декларованим розширенням прав адвокатів законопроект створює широкі можливості для відсторонення їх від судових процесів унаслідок посилених дисциплінарних стягнень за зловживання правом на адвокатський запит, зловживання процесуальними правами. Небезпечними є й інші новели законопроекту, які надають преференції у доступі до адвокатської професії для прокурорів та суддів без проходження 2­річного стажування.

Зрештою, з’їзд ухвалив Резолюцію щодо неприпустимості прийняття проекту № 9055, яку НААУ направила Голові Верховної Ради Андрію Парубію та кожному народному депутату.