Завершуємо цьогорічний цикл публікацій щодо відступів Великої Палати (ВП) Верховного Суду (ВС) від попередніх висновків у кожній із юрисдикцій протягом 2021 року. У цій статті зупинимося на найбільш знакових змінах у практиці розгляду господарських справ.

Питання юрисдикції

У постанові ВП ВС від 1 червня 2021 року в справі № 910/2388/20 сформовано висновок, що спори про визнання недійсним договору відчуження частки в статутному капіталі товариства повинні розглядатися в порядку господарського, а не цивільного судочинства.

Винятком із зазначеного правила є лише спори щодо правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах, тобто стосовно дій, спрямованих на набуття, зміну або припинення сімейних і спадкових прав та обов’язків. Такі спори, як і раніше, мають вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Право на звернення

ВП ВС підтвердила «заборону» здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній. Колегія суддів підкреслила: прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави. Але таким суб’єктом має бути виключно суб’єкт владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи. Про це йдеться в постанові ВП ВС від 6 липня 2021 року в справі № 911/2169/20.

Отже, ВП ВС відступила від висновку щодо застосування положень Закону України «Про прокуратуру» № 1697‑VII від 14 жовтня 2014 року. Адже Касаційний цивільний суд (КЦС) у складі Верховного Суду дійшов інших висновків. Зокрема, в постанові від 15 квітня 2020 у справі № 363/4656/16‑ц.

Процедурні аспекти

У постанові від 29 червня 2021 року в справі № 904/3405/19 ВП ВС дійшла висновку, що подання позову, який судом було залишено без розгляду, не перериває перебігу позовної давності.

Таким чином Велика Палата відступила від низки протилежних висновків КЦС ВС.

Постановою від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 ВП ВС змінила власну позицію щодо касаційного оскарження забезпечення позову. Цією постановою ВП ВС надала можливість оскаржувати в касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції щодо забезпечення позову, тобто:

— ухвали, якими задоволено заяву про забезпечення позову;

— ухвали, якими відмовлено в забезпеченні позову;

— постанови суду апеляційної інстанції, якими скасовано вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову.

Ефективний захист

Ще одним процесуальним питанням, у якому ВП ВС відступила від власних правових висновків, є спосіб судового захисту. В постанові від 29 червня 2021 року в справі № 916/964/19 колегія суддів зауважила, що позовна вимога про скасування державної реєстрації ОСББ шляхом скасування запису в реєстрі не призведе до поновлення прав і законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом. ОСББ провадить діяльність тривалий час і за період свого існування набуло відповідних прав та обов’язків.

Належним способом захисту є позов про ліквідацію юридичної особи через допущені під час її створення порушення, які не можна усунути.

Засоби доказування

Обставини, які відповідно до законодавства має бути підтверджено певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими.

Саме тому ВП ВС виснувала шляхом відступу від попередніх правових позицій, що:

— відеозаписи телепередач, отримані самостійно з інтернету, можуть бути належними та допустимими доказами у справі;

— розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати здійснюється на підставі всіх документів про нормативну грошову оцінку земельної ділянки;

— висновок експерта є допустимим способом здобуття судом інформації про іноземні норми, які застосовуються до правовідносин з іноземним елементом.

Деталі в постановах ВП ВС від 7 грудня 2021 року в справі № 905/902/20, від 9 листопада 2021 року в справі № 905/1680/20, від 16 листопада 2021 року в справі № 904/2104/19.

Іпотечні справи

Постановою від 15 червня 2021 року в справі № 922/2416/17 ВП ВС відступила від свого попереднього висновку, а також висновків Верховного Суду України та КЦС ВС.

Зокрема, за результатами розгляду цієї справи колегія суддів зазначила таке:

— скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення. Лише його скасування не є підставою для перегляду всіх юридичних фактів, що виникли, змінилися чи припинилися на підставі нього;

— виключення відомостей про право іпотеки з відповідного державного реєстру, зокрема на підставі судового рішення, не впливає на чинність іпотеки;

— скасування того судового рішення, що мало наслідком внесення до Державного реєстру іпотек запису про припинення іпотеки, не відновлює дії останньої, оскільки іпотека зберігає чинність незалежно від відсутності протягом певного часу відомостей про неї у відповідному державному реєстрі;

— запис про іпотеку не може бути відновлений з моменту вчинення первинного запису, а вчиняється державним реєстратором повторно за наявності для цього підстав, передбачених законом, зокрема договору іпотеки, а також судового рішення про визнання права іпотекодержателя;

— за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на це майно як вільне від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. За таких умов право іпотеки припиняється. Відомості про іпотеку поновленню не підлягають. А позов про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає задоволенню.

Отже, під час вирішення таких спорів необхідно враховувати наявність чи відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного за відсутності в державному реєстрі відомостей про обтяження.

А в постанові від 25 травня 2021 року в справі № 923/971/19 ВП ВС визнала можливим одразу звернути стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог стягувача‑іпотекодержателя. Такі дії здійснюються в порядку, визначеному статтею 49 Закону України «Про іпотеку» № 898‑IV від 5 червня 2003 року. Водночас колегія суддів наголосила, що стаття 49 вказаного закону є спеціальною. Саме її положення визначають особливості реалізації іпотечного майна з публічних торгів. При цьому враховується правовий режим майна, що відчужується, та переважне право іпотекодержателя на задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки.

Інші відступи

Зазначимо, що в статті наведено найбільш ключові, на наш погляд, відступи ВП ВС, які мали місце під час розгляду господарських справ. Водночас це не вичерпний перелік. Пропонуємо до вашої уваги також інші постанови ВП ВС, зокрема:

— щодо набуття спадкоємцями учасника товариства з обмеженою відповідальністю права участі (від 2 листопада 2021 року в справі № 917/1338/18);

— про визнання недійсним договору щодо розпоряджання майном, яке перебуває в спільній власності (від 29 червня 2021 року в справі № 916/2813/18);

— щодо порядку зміни виду використання землі в межах її цільового призначення (від 1 червня 2021 року в справі № 925/929/19);

— про момент набуття права на частку в статутному капіталі (від 8 червня 2021 року в справі № 906/1336/19);

— щодо відступлення права вимоги за кредитним договором на користь нефінансової установи (від 16 березня 2021 року в справі № 906/1174/18) тощо.

Дар’я ГОВОРУН «Юридична практика»